Реферат на тему:

СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА

Стройова підготовка є одним з найважливіших роз­ділів навчання і виховання допризовника. Вона дисцип­лінує майбутнього воїна, загартовує його фізично, виробляє гарну поставу, формує спритність, моторність, витривалість, уміння правильно і швидко виконувати команди командирів. Навички, набуті на заняттях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вог­невої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.

Під час проходження строкової служби солдат зви­чайно діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю за всяких умов, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Основні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, поря­док виконання стройових прийомів визначені Стройовим статутом Збройних Сил України.

Стройові прийоми і рух без зброї

СТРІЙ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ

Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, солдат повинен знати, що таке стрій та які його елементи.

Стрій — визначене Стройовим статутом розташуван­ня військовослужбовців, підрозділів і частин для спіль­них дій у пішому порядку та на машинах.

Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці вишику-вані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.

Фронт — бік строю, в який військовослужбовці звернені обличчям, а машини — лобовою частиною.

Фланг — край строю, правий або лівий. Під час по­воротів строю назви флангів не змінюються. Тил строю — сторона, протилежна фронту. Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами.

Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами. Ширина строю — відстань між флангами. Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії ма­шин (до машини, що стоїть позаду).

Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.

Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.

Двошеренговий стрій — розташування військово­службовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної ру­ки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.

Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.

Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтерва­лами, визначеними Стройовим статутом або командиром. Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим ста­тутом або командиром.

Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.

Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні.

ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА ПЕРЕД ШИКУВАННЯМ І В СТРОЮ

Для успішного виконання прийомів і дій військовослужбо­вець повинен знати свої обов'язки перед шикуванням і в строю.

Солдат зобов'язаний:

перевірити справність своєї зброї, закріпленої за ним бойової та іншої техніки, боєприпасів, особистих засобів захис­ту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;

мати акуратну зачіску, охайно заправити обмундиру­вання, правильно одягти і припасувати спорядження, до­помогти товаришеві усунути помічені недоліки;

знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко,

без метушні;

під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан­цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;

в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен­нями) і командами (сигналами) свого командира, вико­нувати їх швидко і точно;

передавати накази, команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко.

ВИКОНАННЯ КОМАНД

Команди поділяються на попередні та виконавчі. Попе­редню команду подають чітко, виразно, гучно, протяжно, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вима­гає від них командир. Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана ве­ликими літерами,— виконавча команда.

За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають­ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта­ються вбік начальника і теж стають струнко. Щоб привер­нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ!», «Третій взвод, СТІЙ!» Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ!». За цією командою стають у поло­ження, яке було до виконання прийому.

У стройове положення стають за командою «СТРУН­КО!» (мал. 31). При цьому треба триматися прямо, без на­пруження; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, шь вернуті долонями всередину, були збоку стегон, а напівзіг­нуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й пря-. мо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайних дій.

За командою «ВІЛЬНО!» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти.

За командою «РІВНЯЙСЬ!» усі, крім правофлангового, по­вертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди чет­вертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ!» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО!» і всі військово­службовці стають у вихідне положення (голову прямо).

За командою «ЗАПРАВИТИСЬ!» військовослужбовці, не залишаючи свого місця в строю, поправляють зброю, обмундирування та спорядження.

За командою «СТАВАЙ!» здійснюється шикування під­розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, виз­начити інтервал і дистанцію, п'яти поставити разом, а нос­ки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.

Повороти на місці виконують за однією з таких ко­манд: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧІ», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кру-ГОМ!» Під час пово­ротів рахують: на «раз» — повертаються у зазначений бік, зберігаючи правильне положення корпуса, і, не зги­наючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ту ногу, що спереду; на «два» — найкоротшим шляхом приставля­ють другу ногу. Повороти кругом (на півкола), ліворуч (на чверть кола), півоберта ліворуч (на одну восьму кола) у бік лівої руки на лівому каблуці та правому носку; по­вороти праворуч і півоберта праворуч — у бік правої ру­ки на правому каблуці й на лівому носку.

Перешикування відділення на місці з однієї шеренги у дві здійснюють за командою: «Відділення, у дві шерен­ги — ШИКУЙСЬ!» За командою до виконання парні но­мери ступають лівою ногою крок назад, не приставля­ючи правої ноги, роблять крок управо, щоб стати позаду непарних номерів, і приставляють ліву ногу.

До перешикування із зімкнутого двошеренгового строю в одношерен-говий відділення попередньо розми­кається на один крок, після чого подають команду:

«Відділення, в одну шеренгу — ШИКУЙСЬ!» Для виконання цієї команди парні номери виходять на лінію непарних, ступаючи з лівої ноги крок уліво, не приставляючи ноги, роблять крок уперед і приста­вляють ліву ногу.

КОМАНДИ ЩОДО ГОЛОВНИХ УБОРІВ

Щоб військовослужбовці скинули головні убори, полається команда: «Головні убори — СКИНУТИ!», а щоб одягли: «Головні убори — НАДГГИІ» Скинутий головний убір тримають у вільно опущеній лівій руці козирком уперед (мал. 32).

Без зброї або зі зброєю в положенні «за спину» головний убір скидають і одягають правою рукою, а зі зброєю в положен­ні «на ремінь», «на груди», «біля ноги» — лівою рукою. Якщо головний убір скидають, будучи з карабіном у положенні «на плече», то карабін попередньо беруть до ноги.

РУХ СТРОЙОВИМ І ПОХІДНИМ КРОКОМ

Крок буває стройовий і похід­ний. Стройовий крок застосову­ють: для проходження підрозділів урочистим маршем; для військово­го привітання в русі; при підході військовослужбовця до начальни­ка та відході від нього, виході зі строю і поверненні на місце, а також під час занять зі стройової підготовки.

Рух стройовим кроком почи­нають за командою «Стройовим кроком — РУШ!». За поперед­ньою командою корпус треба по­дати трохи вперед, перенести ва­гу тіла на праву ногу, зберігаючи

стійкість. За виконавчою командою — почати рух із -лівої ноги повним кроком, при цьому ногу підняти вперед носком на висоту 15—20 см від землі, потім поставити твердо на всю ступню і підняти другу ногу. Руки рухаються, починаючи від плеча, біля тіла: вперед — згинаючи руки в ліктях так, щоб кисті піднімалися вище пряжки пояса на шири­ну долоні й на відстань, долоні від тіла, а лікоть тримати на рівні кисті руки; назад — до упору в плечовому суглобі, пальці рук напівзігнуті. Під час руху голову та корпус слід тримати прямо, дивитися вперед (мал. ).

Похідний крок застосовують у всіх інших випадках, за командою «Кроком — РУШ!». За попередньою коман­дою корпус подається трохи вперед, вага тіла перено­ситься більше на праву ногу й зберігається стійкість. За виконавчою командою рух починається з лівої ноги пов­ним кроком, ногу піднімають вільно, не відтягуючи но* сок, і ставлять на землю, як під час звичайної ходьби; руками здійснюють вільні рухи біля тіла.

Коли під час руху похідним кроком подається коман­да «СТРУНКО!», то переходять на стройовий крок, а за командою «ВІЛЬНО!» — на похідний крок.

ПОВОРОТИ ПІД ЧАС РУХУ

Під час руху кроком повороти виконують за команда­ми: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧ!», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кругом — РУШ!»

Для повороту праворуч і на півоберта праворуч вико­навчу команду подають у той момент, коли права нога опус­кається на землю. За цією командою треба лівою ногою сту­пити крок, повернутися на носку лівої ноги, одночасно з поворотом витягти праву ногу вперед і рухатися далі в но­вому напрямі.

Для повороту ліворуч виконавчу команду подають у той

момент, коли ліва нога опускається на землю. За цією командою треба правою ногою ступити крок, повернутися на носку правої ноги, одночасно з поворотом витягти ліву ногу вперед і рухатися далі в новому напрямі.

Для повороту кругом виконавчу команду подають у той момент, коли права нога опускається на землю. За цією командою необхідно ступити ще один крок лівою ногою (на відлік «раз»), витягти праву ногу на півкроку вперед і трохи ліворуч і, різко повернувшись убік лівої руки на носках обох ніг (на відлік «два»), рухатися далі з лівої ноги в новому напрямі (на відлік «три»). Під час поворотів руки рухаються у такт кроку.

ВІДПОВІДЬ НА ПРИВІТАННЯ НАЧАЛЬНИКА На привітання начальника або старшого: «Здрастуйте, товариші (панове)» — всі військовослужбовці, які перебува­ють у строю або поза строєм, відповідають «Здрастуйте»; як­що начальник або старший прощається, то військовослуж­бовці відповідають «До побачення», додаючи в кінці відпо­віді слово «товаришу» або «пане» і військове звання, на­приклад: «Здрастуйте, товаришу сержант» або «До побачен­ня, пане капітан». Якщо командир (начальник) за порядком служби поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то він відповідає: «Служу народу України». Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину або підрозділ, то всі військовослужбовці відповідають протяжним триразо­вим «Слава», а якщо командир (начальник) дякує, то відпо­відають: «Служимо народу України».