ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 14.12.2021
Просмотров: 224
Скачиваний: 1
ЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ
Логічний елемент - це електронний прилад, що реалізує одну з логічних функцій. В склад серій мікросхем, що розглядаються, входить велике число логічних елементів. На принциповій схемі логічний елемент зображають прямокутником, всередині якого ставиться зображення покажчика функції. Лінії з лівої сторони прямокутника показують входи, з правої - вихід елемента. На рисунку 1 зображені основні логічні елементи, що використовуються у цифрових приладах:
Елемент
І (кон'юктор)
(a)
;
елемент
АБО (диз’юнктор)
(б);
елемент
НІ (інвертор 1)
(в).
Окрім означених існує множина логічних елементів, що виконують більш складні логічні перетворення. Ці перетворення є комбінаціями найпростіших логічних операцій. До числа таких елементів відносяться:
елемент
І-НІ
![]()
елемент
АБО-НІ
![]()
елемент
І-АБО
![]()
елемент
І-АБО-НІ
![]()
суматор
за модулем 2
![]()
Рисунок 1 - Графічні позначення логічних елементів
Суматор за модулем 2 можна виконати на логічних елементах І, АБО, НІ (рисунок 2).
Рисунок 2 - Схема суматора за модулем 2
Число входів в логічних елементах різного призначення може бути різним, але входи кожного елемента рівнозначні. Деякі з них можуть при роботі в конкретних приладах не використовуватися. Входи, які не використовуються в схемах І, І-НІ з'єднують із +Uдж., а в схемах АБО, АБО-НІ, суматора за модулем 2 - із загальним проводом (0 В).
На рисунку 3 наведені приклади умовного позначення логічних елементів різних серій.
Рисунок 3 - Приклади графічного позначення логічних елементів різних серій
ЗАКОНИ БУЛЄВОЇ АЛГЕБРИ
|
Таблиця 1 |
||
|
№ пор. |
Тотожність |
Найменування законів |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
а)
б)
|
Комутативні закони для кон’юнкції та диз’юнкції |
|
Продовження таблиці 1.11 |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
2 |
а)
б)
|
Асоціативні закони |
|
3 |
а)
б)
|
Дистрибутивні закони: а) кон’юнкція відносно диз’юнкції б) диз’юнкція відносно кон’юнкції |
|
4 |
а)
б) |
Закони повторення (тавтології) |
|
5 |
а)
б)
|
Закони поглинання (абсорбції) |
|
6 |
|
Закони доповнення |
|
7 |
а)
б)
|
Правила де Моргана |
|
8 |
|
Закон подвійного заперечення |
|
9 |
а)
б) |
Закони склеювання |
|
10 |
а)
б)
|
Закони універсальної множини |
|
11 |
а)
б)
|
Закони нульової множини |
|
12 |
|
|
БУЛЕВА ФУНКЦІЯ
Під булевою функцією (БФ) розуміють складний вислів. Це така функція, яка приймає лише два значення (0 або 1). БФ завжди кінцева і позначається f, F. Прості вислови, що входять в БФ, називаються змінними або аргументами і позначаються x, у, z . У БА немає лінійних коефіцієнтів, немає ділення, кореня, логарифма і т.д. У БА, як правило, використовується двійкова арифметика, да і то не в повному об'ємі.
Є два типи реалізації БФ: позитивна логіка і негативна логіка. У позитивній логіці 0 (брехня) відповідає низькому рівню сигналу, а 1 (істина) – високому. Відповідно в негативній логіці – навпаки.
БФ двох змінних називаються бінарними. Існує шістнадцять бінарних функцій. Вони приведені в таблиці 1.
Таблиця 2 - Булеві функції двох змінних
|
x |
y |
F0 |
F1 |
F2 |
F3 |
F4 |
F5 |
F6 |
F7 |
F8 |
F9 |
F10 |
F11 |
F12 |
F13 |
F14 |
F15 |
|
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
F0=0; F1=
;
F2=
; F3=
;
F4=
; F5=
;
F6=
; F7=
;
F8=
; F9=
;
F10=
; F11=
;
F12=
; F13=
;
F14=
; F15=1.
Зі всіх можливих бінарних БФ виділяються нижченаведені основні.
Константа 0 – F0.
Константа 1 – F15.
Диз'юнкція (функція «АБО», операція «АБО», «АБО», що включає «АБО», з'єднання, логічне складання) – БФ, таблиця істинності (ТІ) якої відповідає F14 в таблиці 2. Позначається за допомогою знаку «+» або «», наприклад F=x+y (F=xy). Умовне позначення логічного елементу (ЛЕ), що реалізовує диз'юнкцію (диз’юнктора), зображене на малюнку 1.а, а його тимчасові діаграми на малюнку 2.а.
Кон'юнкція (функція «І», операція «І», «І», логічне множення) – БФ, ТІ якою відповідає F8 в таблиці 1. Позначається так само, як твір в звичайній алгебрі або за допомогою знаку «&» («»), наприклад F=x&y (F=xy). Умовне позначення ЛЕ, що реалізовує кон'юнкцію (конъюнктора), зображене на малюнку 1.б, а його тимчасові діаграми на малюнку 2.б.
Рисунок 4
- Умовні
позначення логічних елементів:
а) диз’юнктор;
б) кон’юнктор;
в) інвертор;
г) повторювач;
д) ЛЭ «»;
е) элемент
«АБО
– НЕ»;
ж) элемент «І
– НЕ»
Рисунок 5
-
Часові діаграми роботи логічних
елементів
а) диз’юнктора;
б) кон’юнктора;
в) елемента
«»;
г) інвертора

Заперечення
(інверсія) і повторення
–
БФ,
ТІ
яких були приведені в таблиці хх.1.
Заперечення позначається межею, яка
ставиться над змінною. Наприклад,
заперечення змінної х,
«НЕ читане х»,
записується у вигляді
.
Умовне позначення ЛЕ,
що реалізовує заперечення (інвертора),
зображене на малюнку 1.в, а його часові
діаграми на рисунку 2.г. Умовне позначення
ЛЕ,
що реалізовує повторення, зображене на
малюнку хх.1.г.
Складання по модулю два (що виключає «АБО») – БФ, ТІ якою відповідає F6 в таблиці 1. Позначається за допомогою знаку «», наприклад F=xy. Умовне позначення ЛЕ, що реалізовує складання по модулю два, зображене на малюнку хх.1.д, а його тимчасові діаграми на малюнку 2.в.
Штрих Шеффера (функція «І – НЕ») – БФ, ТІ якою відповідає F7 в таблиці 1. Позначається за допомогою знаку «/». Умовне позначення ЛЕ, зображено на малюнку хх.1.ж.
Рівнозначність (еквівалентність) – БФ, ТІ якою відповідає F9 в таблиці 1. Позначається за допомогою знаку «» або «~».
Імплікація від х до у – БФ, ТІ якою відповідає F11 в таблиці 1. Позначається за допомогою знаку «».