ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.12.2021
Просмотров: 1103
Скачиваний: 2
СОДЕРЖАНИЕ
ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
2 КОНСТРУКТИВНІ СХЕМИ ПІДСИЛЕННЯ ФУНДАМЕНТІВ БУДІВЕЛЬ
ТА СПОРУД БУРОІН’ЄКЦІЙНИМИ ПАЛЯМИ
3 ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, ОСНОВИ І
ФУНДАМЕНТИ ЯКИХ ВИМАГАЮТЬ ПІДСИЛЕННЯ
4 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ
5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗРАХУНКУ ФУНДАМЕНТІВ,
ПІДСИЛЮВАНИХ БУРОІН'ЄКЦІЙНИМИ ПАЛЯМИ
6 ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ
ОДИНОЧНОЇ БУРОІН’ЄКЦІЙНОЇ ПАЛІ
7 ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ
8 ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВЛАШТУВАННІ
ПАЛЬОВИХ ФУНДАМЕНТІВ ТА ПІДСИЛЕННІ ІСНУЮЧИХ
ФУНДАМЕНТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ ПАЛЬ
НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНІ КОНСТРУКТИВНІ СХЕМИ
ПІДСИЛЕННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ ТА ОБЛАСТЬ
РОЗРАХУНОК ПІДСИЛЕННЯ ОСНОВ ТА ФУНДАМЕНТІВ
ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ ПАЛЬ
ПОБІЧНА ОЦІНКА ПРОСІДАННЯ ГРУНТУ ЗА
ЙОГО ФІЗИЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
КАРТОСХЕМИ ТИПІВ ЛЕСОВИХ ГРУНТІВ УКРАЇНИ
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ГРУНТОВИХ УМОВ З
УРАХУВАННЯМ ПОТУЖНОСТІ ЛЕСОВИХ ГРУНТІВ
ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ВЛАШТУВАННЯ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ
ПАЛЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБЛАДНАННЯ
ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ ЗАКРІПЛЮЮЧОЇ ЦЕМЕНТАЦІЇ
ЗНАЧЕННЯ ПОПРАВОЧНОГО КОЕФІЦІЄНТА
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ДЕФОРМАЦІЇ
ЖУРНАЛ ВЛАШТУВАННЯ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ ПАЛЬ (форма)
ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ ПАЛЬ (форма)
Таблиця Е.1 - Технічні характеристики
бурових станків обертального буріння
|
Параметри |
Марка станка |
||
|
БСК-2М-100 |
СМБ - 2 (шнек) |
УБВ-6 |
|
|
Глибина буріння, м |
100 |
25 |
30 |
|
Діаметр буріння, мм |
93 |
150 |
До 150 |
|
Кут нахилу свердловини до горизонтальної поверхні, град. |
0-360 |
60-90 |
0-360 |
|
Діаметр бурильних труб, мм |
33,5; 42 |
- |
- |
|
Внутрішній діаметр шпинделя, мм |
46 |
- |
- |
|
Максимальна вантажопідйомна сила циліндра гідропривода, кН |
12 |
- |
40 |
|
Хід шпинделю, мм |
450 |
- |
- |
|
Частота обертання шпинделя, об/хв. |
300 - 600 |
- |
- |
|
Потужність электродвигуна, кВт |
- |
40-15 |
- |
|
Тип бурового насоса |
2НБ-9 |
- |
- |
|
Габарити станка, мм: довжина ширина висота |
1710 710 1400 |
- - - |
6330 3300 2705 |
|
Маса станка, т |
0,48 |
1,0 |
10,0 |
Примітка Крім станків, наведених з таблицях, використовуються також станки колонкового буріння СКБ - 4, СБУ - 100т(н), БМК, СБУ -300ЗИВ, БТС - 2, БТС - 150 та ін., а також пневмоударні бурові станки типу НКР -100, СБУ-100Н
Таблиця Е.2 - Технічні характеристики пневмопробійників
|
Параметри |
Марка пневмопробійника |
||
|
ИП - 4601 |
ИП - 4603 |
ПР - 400 |
|
|
Діаметр свердловин, що пробиваються, мм: без розширювача |
95 |
130 |
152 |
|
з розширювачем |
160 |
200 и 300 |
400 |
|
Середня швидкість пробивання свердловин(без розширювача), м/год |
1 - 50 |
10 - 80 |
40 |
|
Енергія одиничного удару при прямому ході, Дж |
8 |
20 |
60 |
|
Номінальний тиск стисненого повітря, МПа |
0,6 |
0,6 - 0,7 |
0,6 |
|
Витрата стисненого повітря, м3/хв. |
4 |
3,5 |
6 |
|
Внутрішній діаметр повітро-підводячих шлангів, мм |
25 |
25 |
25 |
|
Довжина пневмопробійника, мм |
1500 |
1550 |
1880 |
|
Маса пневмопробійника (без розширювача та шлангів), кг |
55 |
80 |
140 |
Таблиця Е.3 - Технічні характеристики розчинозмішувачів
|
Параметри |
Марка розчинозмішувача |
||||
|
РМ - 300 |
РМ - 500 |
РМ - 750 |
С - 220А |
С - 289А |
|
|
Об'єм готового замісу, л |
300 |
500 |
750 |
125 |
250 |
|
Частота обертання лопаткового валу, об/хв |
350 |
475 |
570 |
31,2 |
25 |
|
Потужність электродвигуна, кВт |
4,5 |
4,5 |
7,5 |
2,8 |
4,5 |
|
Габарити, мм : довжина ширина висота |
1431 1110 1393 |
1544 1158 1672 |
2000 1100 1450 |
1340 1495 1690 |
1775 2180 2140 |
|
Маса, т |
0,28 |
0,35 |
0,51 |
0,84 |
1,43 |
Таблиця Е.4 - Технічні характеристики розчинонасосів
|
Показники |
Марка насосу |
|||
|
НГР250/50 |
НГР |
9МГР |
С - 371А |
|
|
Продуктивність, м3/ч |
18 |
18; 13,5 |
22; 36; 60 |
6 |
|
Тиск, МПа |
5,0 |
5,0; 6,3; 35 |
10,0; 6,0; 3,5; 73 |
1,5; 7,0 |
|
Потужність привода, кВт |
38 |
35 |
73 |
7 |
|
Габарити, мм: довжина ширина висота |
1444 876 932 |
1870 990 1510 |
2030 1040 1630 |
1040 560 1000 |
|
Маса, т |
0,73 |
1,15 |
1,76 |
0,39 |
|
Показники |
Марка насосу |
||
|
ГР16/40 |
НБ-179 |
станку УБВ - 6 |
|
|
Продуктивність, м3/ч |
1,9 - 16 |
1,8; 3 |
5 |
|
Тиск, МПа |
4,0; 22 |
До 4,0; 3,0 |
0 - 8 |
|
Потужність приводу, кВт |
22 |
3 |
15 |
|
Габарити, мм: довжина ширина висота |
1340 930 1080 |
1370 750 500 |
3800 2000 1560 |
|
Маса, т |
0,56 |
0,25 |
1,3 |
В разріджуваних грунтах працювати пневмопробійниками не рекомендується зважаючи на звуження свердловини після її проходження під впливом динамічних імпульсів пневмопробійника та зниження реактивних сил тертя на контакті з грунтом, в результаті чого пневмопробійник "заклинює" при виході із свердловини. Для приготування та нагнітання розчинів використовуються розчинозмішувачі (таблиця Е.3) та розчинонасоси (таблиця Е.4).
В комплект обладнання станка УБВ-6 входить ін'єкційна установка, яка вміщує в собі розчинозмішувач з приводом від гідромотора і безступінчастим регулюванням числа обертів. Корисна місткість змішувача 185л. Величина тиску за манометром розчинонасоса повинна бути на 0,5 МПа вище встановленої проектом.
Для подавання та нагнітання бурових і цементних розчинів можуть також застосовуватись шламові насоси НГР 120/40, НБ-30 та розчинонасоси СО-48/СО-39, С-317А.
Додаток Ж
(рекомендований)
ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ ЗАКРІПЛЮЮЧОЇ ЦЕМЕНТАЦІЇ
Нижче наводиться опис технологічних процесів у послідовності їх виконання (див. рисунок Ж.1).
Ж.1 Цементація тіла фундаментів.
Ж.1.1 Буріння свердловин крізь тіло існуючого фундаменту виконується станками колонкового буріння типу СКБ-4, пневмопробійниками чи аналогічними їм з продуванням стисненим повітрям. Відхилення від заданого кута буріння не повинно перевищувати 2°.
Ж.1.2 Заповнення свердловини виконується цементним розчином до виливу його з гирла свердловини. Подавання розчину здійснюється крізь робочий орган бурового станка або трубу-ін'єктор, спущену до вибою свердловини. При зниженні рівня розчину свердловини більше ніж на 1,0 м свердловина витримується на протязі доби і потім доливається до гирла цементним розчином з меншим водоцементним співвідношенням. Тиск нагнітання при цементації фундаментів - не більше 0,1 МПа.
Ж.2 Цементація основи (контакт "фундамент-грунт").
Ж.2.1 Розбурювання цементного каменю слід починати не раніше, ніж після дводобової витримки. Буріння проводиться з продуванням стиснутим повітрям.
Ж.2.2 Встановлення труби-кондуктора виконується після заповнення свердловини розчином до початку його тужавлення. Заповнення свердловини розчином відбувається аналогічно з таким при цементації фундаментів.
Ж.2.3 Нагнітання цементного розчину після встановлення труби-кондуктора виконується крізь розтиснутий тампон, встановлений на рівні 0,5 м вище підошви фундаменту. Тиск нагнітання - до 0,2 МПа. За відказ нагнітання приймається витрата цементного розчину 1 л/хв на протязі 10 хвилин при відсутності тиску нагнітання.
Після цементації влаштування буроін'єкційних паль виконується за технологією, викладеною в розділі 7 та додатку Е, з додаванням процесу розбурювання цементного каменю в трубі-кондукторі, який слід починати через 2 доби після закінчення цементації.
Буріння цементного каменю слід вести з продуванням повітрям. Необхідною умовою є точне співпадання кута нахилу розбурюваної свердловини з кутом нахилу труби-кондуктора.
Відмітка вибою свердловини повинна відповідати проекту. Відхилення глибини закладання паль не повинні перевищувати 30 см при умові розташування низу паль в несучому шарі грунту, передбаченому проектом.
1 - трубопровід; 2 - робочий орган бурового станка; 3 - свердловина; 4 - труба - кондуктор; 5 - цементний розчин; 6 - пунктиром вказаний рівень вибою свердловини для цементації тіла фундаменту
Рисунок Ж.1 - Схема влаштування закріплюючої цементації
Додаток И
(довідковий)
ЗНАЧЕННЯ ПОПРАВОЧНОГО КОЕФІЦІЄНТА
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ДЕФОРМАЦІЇ
|
Ступінь вологості, Sr |
me при коефіцієнті е |
||||
|
≤ 0,65 |
0,75 |
0,85 |
0,95 |
≥ 1,05 |
|
|
|
6,5 |
6,0 |
5,0 |
3,0 |
2,0 |
|
0,3 - 0,5 |
5,5 |
5,0 |
4,0 |
2,0 |
1,5 |
|
0,5 - 0,7 |
4,5 |
4,0 |
3,0 |
1,5 |
1,2 |
|
0,7 - 0,9 |
4,0 |
3,0 |
2,0 |
1,3 |
1,1 |
|
|
3,0 |
2,5 |
1,5 |
1,1 |
1,0 |
0,30
0,9
Примітка. Для проміжних значень е величина mе визначається по інтерполяції.