Файл: PRAVO8ecol.doc

8. Екологічна безпека

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей.

В юридичній літературі виокремлюються суттєві юридичні ознаки екологічної безпеки, зокрема: 1) екологічна безпека є об’єктом екологічного права, складовою національної та транснаціональної безпеки; 2) наявність системи державно-правових та інших соціальних засобів запобігання виникненню різноманітних загроз шляхом регулювання екологічно небезпечної діяльності; 3) спрямованість системи екологічної безпеки на сферу екологічно ризикованих видів діяльності чи природних стихійних явищ, здатних призвести стан довкілля до рівня, небезпечного для життя і здоров’я людей, суспільства і держави; 4) попередження екологічно ризикованих дій, станів і процесів.

Класифікація видів екологічної безпеки може здійснюватися за різними чинниками: 1) залежно від територіальних факторів: глобальна (міжнародна), національна, регіональна, локальна; 2) за способом забезпечення: техногенно-екологічна безпека, природна безпека, економіко-екологічна безпека; 3) за об’єктами охорони: екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів; екологічна безпека суспільства та людини.

Аналіз чинного законодавства дозволяє виділити наступні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки:

- дотримання екологічних вимог щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів;

- дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів;

- забезпечення підприємствами, установами та організаціями екологічно безпечного виробництва, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та предметів біотехнології;

- розробка та здійснення підприємствами, установами та організаціями заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище;

---

- здійснення юридичними та фізичними особами заходів щодо охорони навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення;

- заходи щодо охорони від забруднення відходами;

- забезпечення екологічної безпеки транспортних засобів;

- додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем;

- додержання вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об’єктів та військової діяльності;

- додержання екологічних вимог при розміщенні та розвитку населених пунктів.

Відносини в галузі забезпечення екологічної безпеки регулюються Конституцією України, законами України ”Про охорону навколишнього природного середовища”, ”Про об’єкти підвищеної небезпеки”, ”Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення”, ”Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, ”Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та багатьма іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

---

9. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства

Юридична відповідальність є одним із найважливіших правових засобів забезпечення дотримання екологічного законодавства та екологічних прав громадян і юридичних осіб, а також підтримання в державі та суспільстві належного екологічного правопорядку.

Метою юридичної відповідальність у галузі екології слід вважати припинення і попередження порушень законодавства у галузі природокористування і охорони навколишнього природного середовища; поновлення порушених прав власників природних ресурсів та природокористувачів; відшкодування заподіяних збитків природі, а також покарання винних осіб.

Підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності є факт вчинення екологічного правопорушення, що являє собою протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія або бездіяльність), що порушує вимоги екологічного законодавства й за вчинення якого законодавством передбачено відповідальність.

Екологічними правопорушеннями є: порушення прав громадян на екологічне безпечне навколишнє природне середовище; порушення норм екологічної безпеки; невиконання вимог державної екологічної експертизи; порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів; самовільне спеціальне використання природних ресурсів, а також інші передбачені законодавством України правопорушення.

Особи, винні у порушенні екологічного законодавства, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності. Дисциплінарна відповідальність застосовується до осіб, які порушують екологічні вимоги внаслідок недотримання трудової або виробничої дисципліни. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення передбачає заходи адміністративного впливу за протиправні й винні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони довкілля та вимоги екологічної безпеки. Кримінальну відповідальність слід розглядати як особливу форму захисту від екологічних злочинів, які являють собою найбільшу небезпеку для суспільства і навколишнього природного середовища.

Законодавством закріплено обов’язок підприємств, установ, організацій та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення екологічного законодавства, в порядку та розмірах, визначених законом, тобто нести цивільно-правову відповідальність.

---

Разом з тим, застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

15

---