ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.08.2020
Просмотров: 703
Скачиваний: 4
Масовий вплив як комунікаційний процес
4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.
4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу.
Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гост-
рим і, можливо, нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демокра-
тизації суспільного життя, входження України в загальноцивілізаційний, пе-
реважно європейський, контекст соціально-політичних змін вбік гуманізації,
толерування, демократизації стосунків між людьми. З розпадом СРСР і утво-
ренням вільних від російсько-комуністичної експансїї держав поняття “про-
паганда”, “агітація”, “вплив” отримали негативну конотацію як зідеологізо-
вані, позначені маніпулятивністю та комуністичним змістом явища.
Під дією цих чинників у нашій країні серед багатьох вчених та фахівців із масової комунікації
розвилася хвороба маніпулофобія. Маніпуляції вбачають в усьому: у фор-
муванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм, у звичай-
них, природних актах навіювання (сугéстії), випадках неконтрольованого
учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над лю-
диною.
Затаврування поняття впливу зовсім не означає зникнення його з контек-
сту суспільних явищ.
Для початку розглянемо, що означає вплив.
ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє
стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода
красна,.. чи серце ласкаве та добре,— мабуть, усе це разом на мене такий
мало вплив.. Я її, Грицьку, полюбив... (Мирний, V, 1955, 183)... Під час
швидкісного різання вплив тепла використовується для полегшення різання
(Метод. викл. фрез. спр., 1958, 192).
Бути (перебувати і т. ін.} під впливом кого, чого — робити що-небудь,
зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Я ріс під
впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька (Коцюб., III,
1956, 286); Робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що — те саме, що впли-
вати2. Марксизм-ленінізм робить могутній вплив на всі галузі суспільного
життя і людських знань (Рад. Укр., З.УІІІ 1951, 1).
2. Сила влади, авторитету.— Ти знаєш, які впливи має тітка (Фр., VI,
1951, 293); Більшовики селянською власністю зміцнили свій вплив на селі
(Стельмах, II, 1962, 285); // Державне або інше ділове й політичне керівниц-
тво. Він [Юрій Долгорукий] успішно воював з волзькими болгарами, забрав
під свій вплив Новгород (Іст. СРСР, І, 1956, 60); — Це стара зона французь-
кого впливу, адмірале (Гончар, Таврія.., 1957, 583) (СУМ.— Т. 1. А—В.— К.:
Вид-во “Наукова думка”, 1970.— С. 751).
Первинне значення слова “вплив” не передбачає одіозного для багатьох
процесу “вплив влади”. То є вторинне значення. Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта ре-акції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на того, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність людини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агітація, виховання,
інформування, формування громадської думки тощо. Формування суспільної думки теж може бути різним: нав’язливим, агре-сивним, диктаторським і демократичним, лояльним, толерантним.
ЗМК — це структури, які мають у суспільстві владну силу: вони несуть
відповідальність за процес спілкування, бо їхнє завдання — викликати певні
реакції в аудиторії. Вони завжди перебувають у руках визначених осіб (ре-
дакційного колективу, партійних діячів, влади і т. д.) і виражають саме їхні
інтереси.
Слід боятися не впливу і не його технологій здійснення, а цілей та змісту
впливу. Не так страшне формування думки, як те, якої думки. Не так страш-
на маніпуляція, як її наслідки, що випливають з цілей маніпулятора та смис-
лу його діяльності.
Вплив під час спілкування — це неминучість, така сама, як і спілкування
під час досягнення мети,— важко уявити, як можна досягнути мети поза
спілкуванням.
Що ж таке масовий вплив?
Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчас-
тіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб,
викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на
основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку
або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й
не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні
або фізичні реакції.
Для розуміння процесу масового впливу слід розібратися у його засадах.
4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
Особистість як об’єкт масового впливу. Спілкування з масами відбува-
ється через спілкування з кожною окремою людиною. Суб’єктно-суб’єктний
підхід — це шанс побачити масу не як отару чи зграю, а як вищу групову
форму вияву людськості, носієм чого є індивідуум, людина розумна і мисля-
ча. Достукатися до маси можна тільки через душу і розум конкретних лю-
дей.
Передбачувана ефективність спілкування з масою є високою настільки,
наскільки в людині ще не втрачене особистісне на розумовому рівні. Чим
більш масифіковані люди, тим важче з ними спілкуватися. Відомо, що зом-
бовані групи людей важко піддаються раціональному впливові, вони погано
розуміють аргументацію, не сприймають, здавалось би, простих тез. Раціо-
нальне в їхній поведінці майже відсутнє.
Маса формується і переформатовується через зміни в психології окремої
людини, що є частинкою публіки чи натовпу. Те масове, що живе в кожному
з нас, постійно трансформується під тиском особистісного, індивідуального.
І цей процес безкінечний та безупинний: ніколи Я не зникне в людині, але
воно постійно тоне та виринає в океані Масового.
Усі інститути масової комунікації, які створюють або руйнують маси,
апелюють до особистості. Вони то пробуджують в ній масове, заховане гли-
боко в психіці, то навпаки — витягують на світ Божий особистісне на проти-
вагу масовому. Протистояти “пробудженню” масового можна тільки кри-
тично налаштувавшись до комуніканта та піддаючи сказане чи написане ним
ретельному аналізові.
Особистість також є об’єктом впливу і для тих фахівців, які — навпаки —
формують психологію людини, розвивають її особистісні структури (увагу,
пам’ять, емоції, мислення, інтуїцію тощо). Чим же відрізняється, наприклад,
рекламіст від учителя музики, адже і той і той “працюють” з особистістю?
Перший — нівелює особистісні структури, намагається залучити людину до
певної спільноти, певного соціуму, щоб вона чинила так, як всі, хто хоче
придбати товар, а другий, учитель музики, навпаки — розвиває людину, “ро-
бить” її не схожою на інших, перетворює на творчу особистість.
Види, форми і методи масового впливу. Впливи бувають психологічні
та фізичні. Різновидом фізичного впливу є психотропний вплив, тобто фі-
зичний вплив на психіку через застосування спеціальних речовин, що діють
на людину. Розглянемо психологічні впливи.
Масовий вплив протиставляється впливам на особистість з метою її фор-
мування і розвитку, тобто формуванню особистісних структур.
Зараження, навіювання і маніпуляція є формами психологічного впли-
ву. Ці форми, до речі, характерні для будь-якого виду впливу і на їх основі
утворюються нові види.
Масовий вплив відбувається або у вигляді неконтрольованого свідомістю
комуніканта і непланованого, але природного акту взаємодії комунікаторів,
або у вигляді відкритого, технологічно визначеного, добре усвідомлюваного,
планованого процесу тиску на комуніката, не усвідомлюваного ним.
Перший вид масового впливу — масове (емоційне) зараження. Другий
вид масового впливу відбувається у формі актів навіювання (масової сугéс-
тії). Третій вид називається масовою маніпуляцією, тобто процесом керуван-
ня комунікатом, поза його усвідомленням процесу впливу.
Масовим протиставляються немасові впливи у вигляді особистісно зорі-
єнтованих процесів розвитку індивідів — виховання, розвитку творчої осо-
бистості, навчання тощо.
Навіювання і маніпуляція здійснюються за допомогою різних методів.
Так, навіювання (сугестія) має різні методи — від психологічного тиску до
переконування (аргументації) тощо.
Маніпуляція теж має різні методи — від прихованого впливу на прийнят-
тя рішень до зомбування, тобто такої маніпуляції людиною, коли вона втра-
чає волю, стає автоматом, яким легко керувати, “заражається” зомбі-програ-
мою, за якою діє всупереч логіці, волі. Власне, зомбі втрачають здатність
логічно мислити, почувати, приймати рішення.
Комунікаційний вплив на людей з метою їх масифікації та регулювання
їхньої поведінки може називатися також масовокомунікаційною регуляці-
єю, яка природно здійснюється шляхом зараження, навіювання, маніпуляції.
Оскільки масова комунікація є формою насамперед соціального регулюван-
ня, пов’язаного з дією на особливий соціальний суб’єкт суспільної поведін-
ки — маси, через те масовокомунікаційне регулювання слід розглядати як
форму особливої дії, спрямованої професійним комунікантом “на народ”.
В умовах масового спілкування неадекватна задуму комуніканта поведін-
ка маси, яка є результатом самокерування, що здійснили індивіди всупереч
масифікації і масовій свідомості на основі сприймання й усвідомлення актів
своєї поведінки та власних психічних процесів приводить до масової само-
регуляції. Вона сприяє розпаду маси і виходу індивідів з маси. Але саморе-
гуляція в масі може бути і результатом самозараження (зараження одне од-
ного в масі) та самонавіювання (навіювання, яке здійснюють члени маси по
відношенню одне до одного в стихійних, неорганізованих масах) та насліду-
вання одне одного. Така саморегуляція властива для неорганізованих, сти-
хійних мас.
Завданням масифікаторів є гальмування саморегуляції у людини.
Неадекватну задумові комуніканта поведінку маси, яка є результатом са-
моаналізу, що здійснили індивіди всупереч масифікації і масовій свідомості,
називають ще масовою рефлексією. Вона сприяє розпаду маси і виходу з
неї індивідів. Завданням масифікаторів є гальмування рефлексії у людини.
Власне завдяки рефлексії людина може саморегулювати свою поведінку.
Якщо рефлексія поширюється на всіх членів маси, вона набуває статусу ма-
сової.
Основний механізм поведінки мас. Основним механізмом масової пове-
дінки (робити так, як всі!) є масове наслідування. Це особлива форма пове-
дінки членів маси, пов’язана зі свідомим або несвідомим відтворенням тих
дій, стилю, рис характеру, ідеалів, соціальних норм, ритуалів, звичаїв, пра-
вил поведінки і т. п., носіями яких є або члени маси, або її творці чи лідери.
Призначення масифікатора. Кожна маса існує на двох рівнях свого пе-
ребування: рівень формування і рівень поведінки. Відповідно професійні ко-
муніканти поділяються на дві групи: масифікатори та лідери. Так, агітатори,
політики найчастіше є лідерами, рекламісти, піарники, журналісти — маси-
фікаторами. Призначення лідерів, вожаків, керівників — керувати сформо-
ваними публіками чи натовпами, вести їх за собою.
Призначення масифікаторів полягає у формуванні маси, а не в тому, щоб
щось нав’язати чи підкорити собі людей. Істинним призначенням вправного
масифікатора є перетворення свідомих та розумних індивідів на некритичну,
ірраціональну й емоційну масу шляхом пониження рівня раціоналізму в пове-
дінці людини.
Лідери працюють за законом сформованої маси: чим згуртованішою є ма-
са, тим більше в ній переважає надособистісних ознак (більша втрата раціо-
нального, логічного, сильніший вияв емоцій) і тим більш вона керована,
оскільки особистості меншою мірою здатні аналізувати команди чи заклики
лідера і готові їх бездумно виконувати.
Сучасні ЗМК майже не виконують функції безпосереднього впливу на
сформовану масу як вожді, лідери, вожаки. Вони займаються більш “тонкою
справою”: формують маси зі “свідомих та розумних індивідів”, маси, які го-
тові йти за справжніми лідерами.
Проте в історії журналістики були періоди, коли журналісти позиціонува-
ли себе і як лідери, називаючи ЗМІ засобами масової агітації й пропаганди.
Масифікатори і лідери — це не посади, а лише функції професійних ко-
мунікантів, які вони виявляють під час виконання професійних завдань.
Проте можуть бути випадки, коли комунікант отримує спеціальне завдання
сформувати масу або повести натовп.
Аналізуючи призначення масифікаторів, слід брати до уваги не тільки
формування негативно налаштованих видів мас, а й розглядати формування
публік, що мають позитивний образ. Так, телепередачі для дітей, які форму-
ють позитивні образи хлопчиків і дівчаток, що є чемними, доброзичливи-
ми,— “працюють” на добро, хоч і виконують свою масифікаторську функ-
цію: діти емоційно сприймають передачі, не вдаються до критичного аналізу
їхнього змісту і на довірі до телебачення переймають тип заданої поведінки.
Роль просвітителів у системі масового спілкування. Масифікаторам і
лідерам можна протиставити тільки людей, які увиразнюють індивідуальні
ознаки особистості, допомагають їй знайти своє “я”, частково переборювати
в собі масову людину. До таких фахівців належать учителі, наставники, як-
що вони працюють не в сфері масового комунікування, а в сфері творчої
реалізації особистості, індивідуального наставництва і виховання. Просвіти-
телями можуть бути і фахівці з масової комунікації, наприклад журналісти,
якщо вони своєю працею руйнують стереотипи, змушують людей замисли-
тися, піднімають їхній рівень критичного аналізу дійсності, подій. По відно-
шенню до маси просвітителі виступають її руйнівниками, вони “розганяють”
натовпи, перетворюють публіки в соціальні групи.
Просвітителі є антиподами масифікаторів. Проте кожен просвітитель має
шанс стати масифікатором, якщо він перестає працювати на особистість, а
виступає в ролі публіциста і використовує ЗМК як засіб впливу на маси. Ви-
кликаючи довіру до себе і руйнуючи елементарні стереотипи, просвітителі
таким чином формують коло прихильників (фанів), які починають некритич-
но, емоційно, на хвилі довіри сприймати сказане просвітителем. “Просвітле-
на” публіка може бути порівняно з іншою масою більш критичною, раціо-
нальною, але стосовно ідей вищого гатунку — змасифікованою. Тому про-
світителі повинні працювати індивідуально, у форматі міжособистісного
спілкування.
4.1.3. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.