А₂ - швидколіквідні активи: дебіторська заборгованість, платежі за якою очікують протягом дванадцяти місяців після звітної дати (ряд. 150 ÷ 210 активу балансу);

А₃ - повільноліквідні активи: запаси, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів (ряд. 100 ÷ 140, 250, 270 активу балансу);

А₄ - важколіквідні активи: необоротні активи (ряд. 080 активу балансу);

П₁ - термінові пасиви: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов’язання за розрахунками (ряд. 530 ÷ 610 пасиву балансу);

П₂ - короткострокові пасиви: короткострокові кредити банків та інші поточні зобов’язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (ряд. 500 ÷ 520 пасиву балансу);

П - довгострокові пасиви:довгострокові зобов’язання (ряд.480 пасиву балансу);

П₄ - постійні пасиви: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів (ряд. 380, 430, 630 пасиву балансу).

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання перших трьох нерів­ностей. Зіставлення груп А₁ – П₁ та А₂ – П₂ дає змогу виявити так звану поточ­ну ліквідність організації, яка свідчить про поточну його плато­спро­мож­ність (неплатоспроможність). Порівняння А₃ з П₃ відображає перспективну плато­спроможність організації. На її основі прогнозується її довгострокова орієн­товна платоспроможність.

У розрахунковій роботі результати аналізу ліквідності балансу подати в аналітичній таблиці (додаток 6) та зробити відповідні висновки.

Оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності проводиться за такими коефіцієнтами:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності ( ) показує, яку частину поточних зобов’язань організація може погасити негайно за рахунок високоліквідних активів, і розраховується як відношення вартості високоліквідних активів (А₁) до суми поточних зобов’язань (П₁+П₂). Теоретично достатнім вважається зна­чен­ня коефіцієнта більше за 0,20 – 0,35, тобто в найкоротший термін орга­ніза­ція може погасити 20 – 35 % своїх поточних боргів;

• коефіцієнт критичної ліквідності ( ) відображає прогнозні пла­тіж­ні можливості організації за умови вчасного проведення розрахунків з дебіторами і обчислюється діленням суми високоліквідних та швидколіквідних активів (А₁+ А₂) на суму поточних зобов’язань (П₁ + П₂) організації. Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта на рівні 1,0;

• коефіцієнт поточної ліквідності ( ) визначають як відношення суми оборотних активів (А₁ + А₂ + А₃) до суми поточних зобов’язань (П₁ + П₂) організації. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану плато­спро­мож­ність організації за період, який дорівнює середній тривалості одного обороту його оборотних активів. Організація своєчасно погашає борги, якщо значення цього коефіцієнта в межах 1,0 – 1,5 і має неліквідний баланс - при значенні меншому за 1,0.

---

У розрахунковій роботі відносні показники платоспроможності організації подати в таблиці (додаток 7) і зробити аналітичні висновки.

3. Оцінка ділової активності організації

Аналіз динаміки господарської діяльності організації проводять за такими загальними показниками: обсяг капіталу, інвестованого в діяльність організації (вартість активів); чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий прибуток, зіставляючи темпи зміни цих показників за декілька періодів. Оптимальним вважають таке співвідношення темпів зростання названих вище показників:

, (17)

де – темп зростання чистого прибутку; – темп зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); – темп зростання капіталу, інвестованого в діяльність організації (темп зростання активів).

Нерівність означає, що економічний потенціал організації поліп­шуєть­ся, масштаби діяльності зростають; нерівність свідчить про те, що темпи зростання чистого доходу вищі за темпи зростання економічного потенціалу, тобто на кожну грив­ню додатково вкладеного капіталу організація отримує більше, ніж одну грив­ню віддачі; нерівність вказує на те, що темпи зростання чистого прибутку пере­вищують темпи зростання чистого доходу та темпи зростання економічного потенціалу. Для забез­печення такого співвідношення витрати виробництва повинні змен­шу­ва­ти­ся, а майно організації використовуватися ефективніше.

Результати оцінки співвідношення темпів зростання загальних показників господарської діяльності організації подати в таб­ли­ці (додаток 8) та зробити відповідні висновки.

Для характеристики ділової активності організації, оцінки її можливостей щодо розширення основної діяльності за рахунок внутрішніх джерел фінансування використовується також коефіцієнт стійкості економічного зростання ( ), який розраховують як відношення чистого прибутку орга­ніза­ції, що спрямовується на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) до серед­ньої за період суми власного капіталу організації [(ряд. 350, гр. 3 + ряд. 350, гр. 4 пасиву балансу) : 2]. Зростання цього показника в динаміці за де­кіль­ка суміжних періодів свідчить про зростання частки власного капіталу, сформо­ваного за рахунок нерозподіленого прибутку звітного періоду, який є най­дешевшим джерелом фінансування розвитку організації.

Оцінка використання ресурсів організації проводиться за допомогою фінансових коефіцієнтів, найголовнішими серед яких є показники оборотності капіталу:

• коефіцієнт оборотності активів – узагальнювальний показник оборотності всього капіталу, авансованого в майно організації, який обчис­лю­ють діленням чистого доходу (ф. № 2 ряд. 035) на середню за звітний період величину активів організації [ (ф. № 1 ряд. 280 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 280 гр. 4) : 2]. За умови прибуткової діяльності організації зростання оборотності активів впливає позитивно, а збиткової — призводить до зростання суми збитків організації;

• коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддачу) розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на середню вартість основних засобів [(ф. № 1 ряд. 030 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 030 гр. 4):2]. Характеризує ефективність використання основних засобів, що становить основу необоротних активів організації. Позитивним є зростання цього показника, тобто збільшення обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на одиницю вартості основних засобів;

• коефіцієнт оборотності запасів розраховують діленням собівартості реалізованої продукції (ф. № 2 ряд. 040) на середню вартість запасів за період [(ф. № 1 ряд. 100 ÷ 140 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 100 ÷ 140 гр. 4):2]. Характеризує інтенсивність використання товарно-матеріальних запасів організації та показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюють діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на середню за період, що аналізується, величину дебіторської заборгованості [ (ф. № 1 ряд. 150, 160, 170 ÷ 210 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 150, 160, 170 ÷ 210 гр. 4): 2]. Зростання цього коефіцієнта може означати поліпшення платіжної дисципліни покупців (своєчасне погашення покупцями заборгованості перед організаціями) чи скорочення обсягів продажу продукції з відстроченням платежу за строками або вартістю угод.

• середня тривалість обороту дебіторської заборгованості розраховується як відношення тривалості періоду, що аналізується, до величини коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Показник характеризує середній період, протягом якого дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти; показує, скільки в середньому днів потрібно для отримання оплати за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги. Позитивно оцінюється зниження середньої тривалості обороту дебіторської заборгованості і, навпаки, – зростання показника свідчить про збільшення вилучених з обороту організації коштів;

• коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину середньої за період, що аналізується, кредиторської забор­го­ваності [(ф. № 1 ряд. 520 ÷ 610 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 520 ÷ 610 гр. 4): 2]. Він по­ка­зує швидкість обороту кредиторської заборгованості за аналізований період, розширення або скорочення обсягів кредиту, що надається організації її госпо­дарськими партнерами. Зростання коефіцієнта оборотності кредиторської за­бор­­гованості може відображати поліпшення платіжної дисципліни орга­нізації з постачальниками, бюджетом та іншими кредиторами чи (або) ско­ро­чен­ня закупівель з відстроченням платежу (комерційного кредиту поста­чаль­ни­ків);

• середня тривалість обороту кредиторської заборгованості розраховуються діленням тривалості періоду, що аналізується, на величину коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості. Показник відображає середній період повернення боргів організаціям. У разі, коли оборотність кредиторської заборгованості перевищує оборотність дебіторської заборго­ва­нос­ті, виникає зменшення коштів в обороті (розрахована вище сума матиме від’ємне значення);

• коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на середню за період, що аналізується, величину власного капіталу організації [ (ф. № 1 ряд. 380 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 380 гр. 4):2]. Він показує ефективність використання активів, сформованих за рахунок власного капіталу організації, швид­кість обороту власного капіталу, що для акціонерного товариства означає інтен­сивність використання коштів, які належать акціонерам. Зростання показ­ника в динаміці відображає сприятливу для організації тенденцію підвищення ефективності використання власного капіталу, зростання ділової активності.

---

Результати аналізу динаміки показників ділової активності подати в таблиці (додаток 9) та зробити відповідні висновки.

4. Оцінка прибутковості організації

Аналіз прибутку діяльності організації передбачає дослідження його рівня і динаміки, зміни кожного з показників прибутку (збитку) за звітний пе­ріод порівняно з попереднім (базовим) періодом. Інформацію про основні види при­бутку організації, як і основні дані для їх розрахунку, містить “Звіт про фінансові результати”. Результати аналізу різних видів прибутків (збитків) організації за аналізований період подати в таблиці (додаток 10).

Оцінка рентабельності проводиться за показниками, які об’єднують у дві групи: рентабельність продукції та рентабельність капіталу (інвестицій).

До системи основних показників рентабельності продукції належать:

• валова рентабельність продукції ( ) – відношення суми валового прибутку (П_в) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):

; (18)

• операційна рентабельність продукції ()– відношення суми прибутку від операційної діяльності (По) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

; (19)

• чиста операційна рентабельність продукції ( ) – відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від операційної діяль­ності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) (П_чо) до величини чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

. (20)

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує організація з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність її основної діяльності. У процесі аналізу показників рентабельності продукції оцінюють їх рівень, динаміку та вплив факторів на зміну рентабельності, виявляють резерви її підвищення.

Показники рентабельності капіталу (інвестицій) характеризують взаємозв’язок прибутку і капіталу, інвестованого у формування активів організації з метою одержання цього прибутку.

До найважливіших показників рентабельності капіталу належать:

• операційна рентабельність активів ( ):

, (21)

де П_о – прибуток від операційної діяльності (операційний прибуток); – середня за період, що аналізується, вартісна оцінка активів організації. Показник характеризує ефективність використання майнового потенціалу організації і показує, скільки гривень операційного прибутку приносить кожна гривня інвестованого в активи організації капіталу;

• чиста рентабельність активів ( ):

, (22)

де ЧП – загальна сума чистого прибутку організації, одержана від усіх видів її господарської діяльності.

---

Показник характеризує рівень чистого прибутку, що генерується всіма активами організації, прибутковість інвестованого в активи капіталу;

• чиста рентабельність власного капіталу:

, (23)

де – середня за період, що аналізується, сума власного капіталу.

Показник характеризує прибутковість інвестованого в організацію капіталу з позицій її власників, тобто рівень прибутку на інвестиції власників звичайних акцій.

---

Смотрите также файлы

• M1_Lekz3_1.doc

• Копьёв_отчет.doc

• Копьёв_отчет_конечный.doc

• общество и природа, культура, соц инст,.docx

• лаб 01.doc