ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 01.12.2020
Просмотров: 224
Скачиваний: 1
Шлюб сьогодні не є умовою регулярних статевих стосунків між статями та основою економічної діяльності. Сьогодні його пробують замінити різними альтернативними формами співжиття. Очевидно, що останні будуть існувати й надалі. Однак, не дивлячись на всі негативні тенденції шлюб та сім'я залишаються усталеними інституціями суспільного життя.
Для вирішення кризових тенденцій сучасної сім'ї наша держава проводить відповідну сімейну політику. Зокрема, найбільш актуальними напрямками сімейної політики сучасної української держави є визначення заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім'ї, підвищення рівня шлюбності та запобігання дестабілізації сімей, розлученням, нарощення її соціального потенціалу, створення сприятливих умов для її функціонування як одного з основних агентів соціалізації особистості.
Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї
Не
секрет, що сучасна сім’я переживає
кризу. Проявами цієї кризи служать такі
показники, як падіння народжуваності,
нестабільність сім’ї, зростання
кількості розлучень, поява великої
кількості бездітних, свідома відмові
від народження єдиної дитини; масова
відмова від дітей, здавання їх у пологові
чи дитячі будинки, будинку дитини,
приймальники-розподільники, втеча дітей
з дому; жорстоке поводження з дітьми аж
до позбавлення життя своїх дітей.
Особливе занепокоєння викликають молоді
родини. Багато говоритися про інфантильність
молоді, ослаблення почуття відповідальності,
про залежність від батьків, що послаблює
родину. Для молодих родин актуальна
проблема дозвілля. Молодий чоловік
після народження маляти не вправі
усуватися від догляду за ним, повинен
допомагати дружині в її нескінченних
турботах про дитину, інакше сам позбавить
себе багатьох радостей. Покладаючи весь
догляд за маленьким на одну лише дружину,
чоловік сам не дає їй можливості для
занять чим-небудь іншим, у тому числі і
будинком і ним самим. При такому положенні,
при таких обставинах у родині неминуче
виникає дискомфорт. Чоловік починає
почувати себе зайвим, непотрібним,
нелюбимим, не підозрюючи, що сам у цьому
цілком винний. І як наслідок перерахованого,
у чоловіка все частіше починає миготіти
думка, що
він може усе змінити по своєму бажанню.
Як? Так розлучитися! І тоді — знову воля,
ніяких турбот, ніякого лементу, знову
він — улюблений, єдиний, доглянутий . З
приходом дитини до жінки приходить
усепоглинаюче почуття, що часто навіть
самий коханий чоловік на якийсь час
відходить у неї на другий план. А якщо
ще ця дитина не з тих, котрі тільки їдять,
сплять і ніяких особливих занепокоєнь
батькам не доставляють, а така що вимагає
безсонних ночей, і безустанного догляду,
і нервів, то крім емоцій йому належить
і увесь час матері, усі години доби.
Зрозуміло, що чоловік виражає невдоволення
з приводу не пришитого гудзика чи не
вигладженої сорочки, у той час як дитина
надривається від лементу, в мами не
ладиться з годівлею, викликаються, м’яко
кажучи, не самі добрі почуття. І молода
мама, не виспалась, втомилася, цілком
можливо, відреагує на претензії чоловіка
зовсім не так, як йому самому цього
хотілося б. Звичайно, дружина могла
знайти й інші слова й інший тон, але
зрозумійте і її. Культура подружнього
спілкування — неодмінна умова
безконфліктного сімейного життя. Знання
правил культури спілкування дозволяє
уникати багатьох конфліктів і зберігати
добрі відносини, навіть якщо виникають
серйозні розбіжності. Крім того, при
явно вираженому конфліктному поводженні
одного з членів родини застосування
правил іншими значно знижує напругу,
робить внутрісімейну обстановку набагато
спокійною і створює сприятливу ситуацію
для нормалізації відносин. Уміння знайти
компроміс — дуже важливе уміння.
Відвертий егоїзм, непоступливість,
дитяча упертість приводять лише до
більшого загострення розбіжностей.
Проблеми, які викликають конфлікт на
тому чи іншому рівні, можуть бути
найрізноманітнішими. Але по часу
виникнення їх можна розділити на дві
великі групи. Це причини, які виникли
безпосередньо під час шлюбу, під час
спільного життя і загального ведення
господарства, і причини, які об’єктивно
існували до моменту створення сім’ї.
Групу причин, які об’єктивно існували
до моменту створення сім’ї, називають
чинниками ризику, оскільки наявність
їх у період дошлюбного знайомства вже
таять у собі небезпеку майбутнього
розлучення.
Чинники ризику пов’язані
як із особистістю людини, його походженням,
вихованням, так і з умовами укладення
шлюбу. До чинників ризику належать:
велика
різниця в освіті і в віці між подружжям
(особливо, коли жінка набагато старша);
- схильність до алкоголізму одного
з подружжя; - легковажне ставлення до
шлюбу, сім’ї взагалі; - занадто ранній
вік вступу до шлюбу; - ймовірність
швидкого народження дитини; - закороткий
термін знайомства; - різка незгода
батьків на укладення шлюбу; - шлюб з
примусу, без взаємної згоди. Ці чинники
даються взнаки буквально в перші роки
спільного життя і багато в чому обумовлюють
ту обставину, що більше третини розлучень
припадає на сім’ї, які мають стаж
спільного життя від одного до трьох
років
.Результати
опитувань показують, що значна частина
молодих людей (близько 1/3) брали шлюб на
основі мотивів, які лежать поза сімейною
сферою: бажання піти з рідного дому,
здійснити відповідальний самостійний
крок, помститися комусь чи просто за
компанію з другом. Природно, що таке
поверхове, несерйозне ставлення до
шлюбу, відсутність відповідної мотивації
призводять до того, що перед подружжям
не постають завдання самовизначення
сім’ї, з’ясування подружніх ролей,
сімейного статусу кожного з них, їхніх
спільних цілей. Кожен сьомий шлюб,
укладений у першій половині 80-х років,
— це шлюб між подружжям, вік кожного з
яких не перевищує 20 років. У даному
випадку виявляється найчастіше
психологічна неготовність до шлюбу.
Молоді сім’ї, як правило, не відокремлені
від батьків і матеріально цілком від
них залежать. У подібній ситуації
постають такі проблеми, як забезпечення
самостійності сім’ї, лідерства в ній
(найчастіше на цю роль претендує хтось
із батьків подружжя), а також проблема
взаємин між членами сім’ї і батьками,
що живуть з ними, які можуть скластися
несприятливо і ускладнити неминучі у
цьому випадку подружні конфлікти.
Серед
причин розлучень зустрічається така,
як розчарування в партнері та втрата
на основі цього початкового почуття
любові. Ця небезпека підстерігає в першу
чергу те подружжя, термін знайомства
яких до весілля був недовгим (від трьох
до шести місяців). Таким чином, ми бачимо,
що ряд чинників, шкідливо впливаючих
на міцність шлюбу, може бути виділений
ще до створення сімейного вогнища.
Висновок
Шлюб,
з погляду соціального відтворення
суспільства і його моральної чистоти,
це самий геніальний винахід людства.
За християнської моралі справжня любов
починається тільки в шлюбі, де індивід
повністю розкутий і довірився іншому.
Сім’я — невід’ємний осередок
суспільства, і неможливо зменшити його
значення. Жодна нація, жодне цивілізоване
суспільство не обходилося без сім’ї.
Недалеке майбутнє суспільства також
не мислиться без сім’ї. Для кожної
людини сім’я — початок початку. Поняття
щастя майже кожна людина пов’язує,
насамперед, із сім’єю: щасливий той,
хто щасливий у своєму домі. Сім’я — це
й результат, і ще більшою мірою — творець
цивілізації. Сім’я — найважливіше
джерело соціального та економічного
розвитку суспільства. Вона виробляє
головне громадське багатство людини.
Для забезпечення якісного зростання
працівника і підростаючого покоління
повинні бути створені відповідні життєві
умови та матеріальні кошти, включаючи
в себе рівень освіти і культури, житлові
умови, якість харчування, охорони
здоров’я, сфери послуг, можливості
відпочинку, зняття нервової напруги.
Одним слово, зростає потреба в якості
життя.
Список використаної літератури
Алексеєнко Т., Балакірєва О. та ін. Сім'я в умовах становлення незалежної України (1991 - 2003). - К., 2004.
Бабенко Н. Соціологія сім'ї. - К.: ДАКККіМ, 2004.
Бергер Б. Нуклеарная семья как первооснова цивилизации в исторической перспективе // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. — 2003. - № 3.
Гіденс Е. Соціологія. - К.: Основи, 1999.
Глазунов С. Соціологія сім'ї. - Дніпропетровськ: РВВ ДДУ, 2000.
Голод С. Семья и брак: историко-социологический анализ.-СПб, 1998.