Файл: Сертификат 1 Квартал Астмага карсы дарiлiк заттарды корсетiнiз.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.10.2023

Просмотров: 2508

Скачиваний: 17

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


\/

/\Жулын закымдануынын туракты белгісі

-буындардын бузылып катаюы

+жамбас мушелерінін кызметінін бузылуы

-журек-кан тамыр жуйесі кызметінін бузылуы

-тыныс алудын бузылуы

-бет жуйкесінін кесілуі

\/

/\Жедел холециститтегі ауырудын сипаты мен орны

-іштін он жагынын катты, унемі ауыруы

+он жак кабырга астынын катты, унемі ауыруы

-белінін айнала сыркырап ауыруы

-эпигастрий аймагынын пышак суккандай ауыруы

-сол жак кабырга астынын ауыруы

\/

/\Жедел аппендицитте ауырудын сипаты мен орны

+іштін он жагынын катты, унемі ауыруы

-он жак кабырга астынын катты, унемі ауыруы

-белінін айналып сыркырап ауыруы

-эпигастрий аймагыны? пышак суккандай ауыруы

-сол жак кабырка астынын ауыруы

\/

/\катерсіз ісіктік белгісі

-іріннін пайда болуы

+баяу осуі

-тез осуі

-кан кысымынын томендеуі

-метастаздын болуы

\/

/\катерлі ісіктін белгісі

+тез оседі

-метастаз жок

-баяу оседі

-накты шекарасы

-капшыгы бар

\/

/\от тас ауруына тан

+он жак кабырга астынын иыкка берілуімен ауыруы

-дизуриялык бузылыстар

-белбеу тарізді ауыруы

-тунгі, ашкарын ауыруы

-бел тусынын ауыруы, шат аралыгына берілуі

\/

/\Куйіктік шокка тан негізгі белгі -кан кысымынын томендеуі

-эриктельді кезеннін узактыгы

-кансырау

-есінен тану

+буйрек кызметінін жетіспеушілігі

\/

/\кабынудын инфильтрация кезенінде бактерияларга карсы терапия корсетіледі жане

-натрий хлорид ерітіндісімен тангыш салынады

+физио-ем мен спирт араластырып компресс істеледі

-майлы компресс жасалады

-инфильтратты кеседі

-инфильтратты теседі

\/

/\Егер жарада ірін коп болса, тазалаганнан кейін тангыш салады

-антибиотикпен

+гипертониялык ерітіндімен

-фурациллин ерітіндісімен

-асептикалык кургак

-"Левомеколь" жакпа майымен

\/

/\Шоктын эриктилді кезенінін белгісі

+кан кысымынын жогарылауы

-тежелушілік

-есінен тану

-кан кысымынын томендеуі

-ес-туссіз куйтоздык жагдай

\/

/\Шоктагы сезімсіз кезенінін белгісі

-оте коп сойлейді

+кан кысымынын томендеуі

-кан кысымынын жогарылауы

-тынышсыздану кимылдары

-ес-т?ссіз куйтоздык жагдай

\/

/\кан бойынша топка жатуын аныктау белгісі

-резус-фактор

-сыйысушылык байкауы

+агглютиногендердін жане агглютининдердін болуы


-эритроциттердін денгейі

-гемоглобиннін жалпы денгейі

\/

/\кан куйганда биологиялык байкау жургізу ушін не істеу керек

-бір рет узбей 25 мл канды соргалатып енгізіп, наукастын жагдайын 5 мин бакылау

+20 мл -ден катарынан уш рет арбір 5 мин сайын канды соргалатып куйып, наукастын жагдайын бакылайды

-тамшылайтып 25 мл-ден уш рет кан куйып, наукастын жагдайын бакылайды

-катарынан уш рет арбір 10 мин сайын 15 мл канды соргалатып кую

\/

/\Баланын жасын аныктаныз, егер ол жеке буындарды айтса, есімін білсе, ойыншыктарды колынан колына ауыстырса, ішінен аркасына бурылса, отыргызган кезде оз бетымен отыра алса.

-7 ай

-5 ай

-4 ай

-6 ай

+8 ай

\/

/\кандай аурумен сырткы жыныс мушелерінін герпетикалын закымдануын жедел кезенде

ажырату керек:

-лейкоплакиямен

-вульвовагинитті трихомонадпен

-вульва рагымен

+кандидозбен?

+сифилиспен?

\/

/\Халязион- бул:

-туа біткен кабак акауы

-кабактын паразиттік ауруы

+созылмалы мейбомеит

+жіті мебомеит

-кабактын катерлі ісігі

\/

/\Кенсірік деформациясы кезінде отага корсетілім болып табылады:

+мурын тыныс алуынын бузылысы

-атрофиялык ринит

-жіті ринит

-созылмалы тонзиллит

-созылмалы гайморит

\/

/\Есту жолына «кагып кіргізілген» металл шарикты жоюга онай:

+ілгекпен

-пинцетпен

+магнитпен

-сумен

-маймен

\/

/\кан кету кезіндегі мурын куысынын алдынгы тампонадасы жургізіледі:

-поролонмен

-мактамен

+дакелі салфеткамен

-пневматикалык тампонмен

-матамен

\/

/\Жуткыншак дифтериясына тан белгілер:

+киындыкпен алынатын жане эрозиялы беткейді калдыратын, тандай бадамшаларынын кір-кунгірт жабындысы

-тандай бадамшаларынын бір жакты улкеюі

+ісіну,гиперемия,сары жабынды,шпателмен онай алынатын

-тандай бадамшаларынын мен тандай догаларынын бір жакты ісінуі

-субфебрильді температура жане жутынудын киындауы

\/

Bitiruwi 2019 kaz

/\Усынылган апат турлерінін кайсысы тонологиялы болып табылатынын корсетініз

- Жер сілкінісі

- Дауыл

- Смерч

+ Кошкін

- Су таскыны
\/

/\Босану болмесінде ауа температурасы кандай болуы керек?

- 18-20

- 28-30

- 20-22

+ 26-28

+ 23-25

\/

/\Жана туган баладагы физилогиялык саргаюдын негізгі омі:

- Кок тамырга глюкоза ертіндісін енгізу

+ Фототерапия ана сутін емізу

- Глюкоза ерітіндісін ішу фенобарбитал

- Гепатопротекторлар жане ет айдагыш препараттар

- Антибиотиктермен емдеу

\/

/\Наукаста китоацидозды кома дамыды. Шугыл комек колімін атаныз

- Но-шпа, атропин, платифиллин в/в

- Морфин, нитроглицерин, гепарин

- 40% глюкоза ерітіндісі 40-60 мл т/г

+ Алгашкы 1 сагатта физиологиялык ерітіндіні 1 л кем емес инфузиясы

- Морфин, пазикс, нитроглицерин, оксигенотерапия

\/

/\Фебрильді калтырау , тамактагы ауырсыну , петехиялармен терінін бозаруы, кандагы гиперлейкоцитоз , дифференцияланбаган жасушалар, лейкемиялык шукыр келесі аурулардын белгілері

- Жіті лейкоз

+ Созылмалы миелолейкоз

- В 12 дарумені тапшылыкты анемия

- Темір тапшылыкты анемия

- Созылмалы лимфолейкоз

\/

/\Окпенін созылмалы абструктивті аурулармен жиі ауырады:

- Жасоспірімдер, кыздар

- Орта жастагы адамдар , айелдер

- Егде жастагы адамдар , айелдер

- Жас адамдар, ерлер

+ Егде жастагы адамдар, ерлер

\/

/\Алгашкы жуктіліктін кандай мезгілінде урыктык алгшкы козгалуын сезеді:

- 16 апта

- 24 апта

+ 18 апта

- 32 апта

+ 20 апта

\/

/\Калыпты орналаскан плацентанын уакытынан бурын ажырауы негізінде не жатыр?

- Каганат суынын уакытынан бурын агуы

- Ретроплацентарлы гематома

+ Артериялык кысымнын жогарлауы

- Курсак тыгыршагынын алсіздігі

- Артериялык кысымнын томендеуі

\/

/\АИТВ инфекциасына кудік тудыратын симптомдарды белгіленіз

+ Лимфоаденопатия , 1 айдан артык субфебрильді дене кызуы

- Тері кышымасы , дакты папулалы бортпе, жогары кызба

- Алжуаздык, бас ауруы, субфебрильді температура

- Узак жотел, алсіздік , бурыс типті кызба

- Лимфоаденопатия , 3 айдан артык кайталанбалы кызба

\/

/\АИВ инфекциясында интубациялык кезеннін аякталу немен негізделеді:

+ АИВ-ка антиденелердін пайда болуымен

- Шырышты кабаттардын жане тері жамылгыларынын камндидозымен

- Лимфа туйіндерінін улгаюымен

- Тез арыктаумен

- Дене температурасынын томендеуімен

\/

/\Динамикалык ішек отімсіздігінін себебін корсетініз

+ Ішек ілмектерінін туйілуі

- Ішектен сырттан кысылуы

- Жалпак булшык еттін салдануы

- Нажіс массасымен бітелу

- Туйіндердін тузілісі

\/

/\

Пропранозол келесі дарі-дармектер тобына жатады

+ Адреноблокаторлар

- Н1-гистамин рецепторларынын блокаторлары

+ Протондык насос блокаторлары

- М-холиноблокаторлар

- Н2 гистамин рецепторларын блокторлары

\/

/\Наукас 57 жастагы айел колдын кіші буындарындагы ауырсынуларга козгалудын шектелуіне жалпы карауда колдын дистальды фалангарлык буындары аймагында нагыз симетриялы байлам тарізді калындаулар . Рентгенографияды саусактардын сонындагы фалангарлардын суйек тіндерінін шеттерінін кайта осуі байкалады. Олар аталады.

- Тофустар

- Ксантомалар

+ Геберден байламдары

- Ревматоидты байламдар

- Веретенаобалды саусактар

\/

/\Урыктын колденен орналасуында болатын аскынулар :

+ Урыкманы суынын ерте агуы

- Ерте токсикоз

+ Каганак суынын аздыгы

- Урык гипотрофиясы

- Каганак суынын коптігі

\/

/\Босанудын болжам мерзімін аныктауда кажет болады:

- Сонгы етеккірдін бірінші куніне 3 ай жане 7 кун косу

- Урыктын бірінші кимылына 15 апта косу

- Сонгы етеккірдін сонгы куніне 3 ай артка шегініп жане 7кун косу

+ Сонгы етеккірдін бірінші куніне 3 ай артка шегініп жане 7кун косу

- Сонгы етеккірдін бірінші куніне 2 ай артка шегініп жане 21 кун косу

\/

/\Келесі клиникалык белгілер бойынша артериялык гипертензия кудіктенуі мумкін

- Естен танудын кыска мерзімді жагдайлары

+ Тобе жане шуйке облыстарындагы бас ауырсынуы

- Перифериялык ісінулердін болуы

- Ыргак жане откізгіштін бузылысы

- Дем алу ыргагынын бузылысы

\/

/\12елі ішектін ойык жарасы бар наукаста кан кету дамыды,тез алсіздік, бас айналу,ентігу,минутына 120рет тахикардия,Ак томендеуімен бірге журеді.Шугыл комек колемін аныктанын:

+ Дицинон,аминокапрон кышкылы физиологиялык ертінді

- Нош-па,кеторол,промедол

- Морфин,гепарин,аспирин,физиологиялык ертінді

- Сальбутамол,супрастин,преднизолон

- Дицинон,окситоцин,физиологиялык ерітінді

\/

/\Бозгылт трепонема кай антибиотиктер тобына сезімтал келеді:

- Макролиттер

+ Пенициллиндер

- Стрептомицин

- Тетрациклиндер

- Фторхинолондар

\/

/\Жедел солкарыншалык жеткіліксіздігі бар наукастарга тосекте жартылай отырылыс калпін берудін максаты кандай

- Тыныс алу актіне косымша булшыкеттерді косу

- Жауырдык алдын алу

- Улкен канайналымда іркілісті азайту

- Плевра жапыракшаларынын уйкелісін азайту

+ Кіші канайналымда іркілістін азайту

\/

/\28жастагы алгаш босанушы,босанудын 121кезені,кушену кезінде шаларалык кумбез тарізді томпаяды:

+ Шаларлыктын кауіп тондіруші жартылуы

- 11кезенді дурыс емес жургізу

- Шаларалыктын басталган жыртылуы

- Шаларалыктын калыпты жагдайы

- Екпінді босану белгілері

\/

/\Бірнеше шаш тубірлерінін жане май бездерінін кабынуын атаныз

- Абцесцесс

- Флегмона

+ Фурункул

- Карбункул

- Гидроаденит

\/

/\Кант диабеті кезінде емдік дене шыныктыру келесі максатпен тагайындалады:

- Ангиопатиянын алдын лау

+ Булшык ет кушін жаттыктыру

- Толык тыныс алуга уйрету

- Курсак куысындагы микроциркуляцияны жаксату

- Ішектін моторлы функциясынын калпына келуі

\/

/\Босанудан кейінгі ерте кезенде босанушыда гипотониялык кан кету басталды. Сіздін тактиканыз:

- Несеп куыктын катетеризациясы, атропин сульфатын енігзу

- Несеп куык катетеризациясы жатырдын сыртынан укалау, іштін томенгі болігіне суык кою,т/і окситоцин

- Іштін томенгі болігіне суык кою, магний сульфатын т/і енгізу

+ Несепкуык катетеризациясы, колмен тексеру,жатырдын сыртынан укалау

- Жатыр ішін колмен тексеру, іштін томенгі болігіне суык кою

\/

/\Ларинготрахеитке тан уш белгілер:


- Дисфагия,дисфония,мурын бітелуі

- Жотел, мурын бітелуі, дене кызуынын котерілуі

- Мурын бітелуі, жотел

+ Урген жотел,ентігу,дауыстын унсіз болуы

- Тамак ауырсынулары, жотел, дауыстын унсіз болуы

\/

/\Бронходренажды гимнатиканы откізуге ен колайлы рациональды уакыт:

- Кундізгі уйкы алдында

+ Тунгі уйкыдан кейін

- Мукалитикалык препараттарды кабылдаган сон

- Дозаланган журістен кейін

- Тамак кабылдаган сон

\/

/\Ересек адамдарда катаральды ортангы отитке тан симптомдар:

- Кулак туйіндісінін баскан кезде ауырсыну, кулактан серозды болінулер

+ Кулакта ауырсыну, естудін томендеуі

- Кулакта кышыну, естудін томендеуі

- Кулакта кышыну

\/

/\Бірінші курс студенті 3 апта бурын денесінде, тізе мен шынтагынын терісіне оызарган кышыма туйіндерінін пайда болуы шагымдарымен дарігерге каралды. Карап тексергенде терісінде шектелген беті акшылт кабыршыкпен капталган кызгылт тусті дактар. Бортпелер аяк колдардын бугілетін беттерінде симмертриялы турде орналаскан. Денесінде ретсіз орналаскан кызгылт тулеген папулалар

- Экзема

- Рубромикоз

+ Кадімгі псориаз

- Сифилис

- Атопиялык дерматит

\/

/\Узак уакыт бойы 12 елі ішектін буылыгында орналаскан ойык жара ауруымен зардап шегетін 54 жастагы ер адамда сонгы кездері эпигастрий аймагында тамактанудан кейінгі ауырсынн, журек айну, куннін екінші болігінде тамак калдыктарын коп молшерде кусу, ауыздан шыгатын жагымсыз иіс, салмак жогалту туындады. Болжамдауга болады:

+ Ойык жара акауынын малегнизациясын

- Кан кетуді

- Ойык жара акауынын перфорациясын

- Пилорудуоденальді аймактын стенозын

- Ойык жара акауынын пенетрциясын

\/

/\Жедел жардем фельдшерін катты ауырсынбалы толгактарга шагымданатын босанушыга шакырды. Каралу барысында мазасыз кантракциялык сакина жогары жане кигаш орналаскан, жогары кумсагат пішіндес , сырткы жыныс мушелері ісінген. Кандай аскынуды кумандануга болады:

+ Жатыр ажырауынын каупі

- Жатыр мойнынын ажырауы

+ Шамадан тыс катты толгактык арекеттер

- Аралыктын ажырауы

- Жатырма ажырауы

\/

/\Бала 6 жаста, медициналык комекке жугінді. Жіті ауырды ангинадан кейін дене кызуы 39 дейін котерілді, ісінулер пайда болды.Баланын жалпы жагдайы ауыр,терісі бозарган, жалпы ісінулер.Кан анализі лейкоциттер 6-8 . Кандай ауру туралы айтылган?


+ Жедел гломерулонефрит

- Жедел пиелонефрит

- Созылмалы пиелонефрит

- Несеп тас ауруы

- Созылмалы гломерулонефрит

\/

/\Наукас онай тітіркенеді, баскалардан тыныш сойлеуді, перделерді жабуды сурайды, себебі «кундізгі жарык козді соккылайды» . Аурудын бузушылыгын аныктаныз:

- Дерелизация

- Деперсонализация

- Гипостезия

- Парестезия

+ Гиперстезия

\/

/\Онеркасіптік касіпорыннын медициналык пунктіне бетінін ассиметриясына,коздін жасаурауы, кабактын жабылмауы, касын жогары котере алмауына катысты шагымдармен айел каралды

- Кору нерв

- Коз козгалткыш нерв

+ Бет нерв

- Уштік нерв

- Иіс сезу нерв

\/

/\ ЖИТС-тін ен жиі кездесетін белгісі:

- Педжега ауруы

- Фиброма

- Базальды жасушалы эпителиома

- Аденома

+ Капоши саркомасы

\/

/\6 жасар бала . Шагымдары: дене кызуынын 38 С дейін котерілуі, жутынганда тамагынын ауруы, алсіздік . Аранын (тамагын) караганда кызарган,улгайган бадаша бездерінде акшыл жукпа бар. Ішкі мушелер тарапынан озгеріссіз. Дифтериямен дифференциалды дтагностикалык максатпен жургізілетін косымша зерттеу адісін корсетініз:

- Каннын жалпы анализі

+ Леффлер бацилласына жукпа алу

- Какырыктын микроскопиясы

- Несептін жалпы анализі

- Какырыкты бактериологиялык зерттеулер

\/

/\7 жастагы балага сирак-табан буынынын шыгуына байланысты салынган гипсті алганнан кейін массаж тагайындалады. Массаждын кандай тасілдердін колданасыз:

- Сылау,сипау,уздіксіз діріл

- Сипау,уздіксіз діріл

- Сипау , сылау,ургылау тасілі

+ Сипау,сылау

- Сипау, ургылау тасілі

\/

/\Ренгенограммада «клойбер астаушысы» тан:

- Бауыр жыртылуына

- Ішек перфорациясына

+ Ішектен кан кетуге

- Ішуге отімсіздігіне

- Асказан жарасына

\/

/\Жараны инфекциядан коргаудын эффективті алдын алу шарасы:

- Жарага антибиотиктер енгізу

- Асептикалык тангыш салу

+ Жараны біріншілік хирургиялык ондеу

- Коктамырга ішіне антибиотик енгізу

- Жарага протеолитикалык ферменттер енгізу

\/

/\Ауруханада емделіп жаткан наукастын дене кызуы кунделікті біртіндеп жогарлап, біртіндеп калыпты болганша томендейді. Кызбанын турін аныктаныз.

- Бурыс

- Гектикалык

- Толкын таріздес

- Туракты

+ Кайталанбалы

\/

/\9 айлык бала жедел ауырды.Жалпы жагдайынын нашарлап,дене ыстыгы 38,2 С дейін котеріліп, дауыстын карылгуы , тыныс киындыктар «урген» дорекі жотел пайда болды. Тыныс алуы минутына 50. Жуткыншактын арткы кабыргасынын жаркын гиперемиясы бар. Окпесінде катты тыныс алу . Баска ішкі органдардан ерекшеліктері жок . Балалар ауруларын кешенді
баскару багдарламасы бойынша сурыптау

- Ток сары жол

- Сары жол

- Кок жол

- Жасыл жол

+ Кызгылт жол

\/

/\2 жасар балада тунде кенеттен урмелі жотел, дауысынын каргыгуы жане стридорозды тыныс пайда болды. Бул белгілер кандай ауруга тан:

- Бронх демікпесі

+ Жедел стеноздаушы ларингитке

- Жедел тонзиллитке

- Жедел пневмонияга

- Жедел бронхитке

\/

/\Ортангы кулактын кабынуы бар наукаста беттін ассиметриясы байкалды, ягни ерін бурышынын томен тусуі , мурын ерін ушбурышы катпарынын тегістелуі, ауырсынган жакта коз санылауынын жабылмауы . Кандай аскыну туралы айтуга болады:

+ Бет нервісі салдануы

- Уштік нерв салдануы

- Кайтарушы нерв салдану

- Козкозгалткыш нервісі салдануы

- Шыгыршык нервісі салдануы

\/

/\Терінін бозгылт тусі байланысты

- Кандай от пигменттерінін шамадан тыс кобеюі

+ Тамырлардын туйілуімен

- Тамырлардын кенеюімен

- Канда калдык азоттын кобеюі

- Каннын оттегімен каныгуы азайганда

\/

/\Дарілік электрофорездін асер ету ерекшелігі негізделеді:

+ Дарілік препараттын асер ету аймагында жинакталуымен

- Асер ету аймагында жылудын тузілуімен

- Дарілік препараттын коп молшерінін тусуімен

- Булшык еттердін электрлі ынталануымен

- Терінін закымдануымен

\/

/\Жедел парапрокитті туындататын жиі кездесетін факторы:

+ Тік ішектін шырышты кабатынын микрожаракаттары

- Медициналык манипуляциялар кезіндегі тік ішектін шырышты кабатынын закымдалуы

- Тік ішектін манындагы агзалардын кабынуы

- Тік ішектін атылган (ок) жарасы

- Геморрой

\/

/\ Пациенттін озекті маселесі психо-эмоционалдык куйзелістен сон 20 минуттан артык артынын каркынды юатып ауырсынуы , онын сол жауырынга , колга берілуі байкалады:

+ Миокард инфарктысында

- Кернеулі стенокардияда

- Кардионеврозда

- Артериальды гипертензияда

- Гастроэзофагеальды рефлюкс ауруында

\/

/\Кабырга аралык бет уштік жуйкелер бойында копіршітердін орналасуына тан

- Папилломдар мен карапайым копіршікті теміреткіге

- Карапайым копіршікті теміреткіге

- Копіршіктерге

- Контагиозды моллюскага

+ Белдемелік теміреткіге

\/

/\Улттык бірынгай денсаулык сактау жуйесі (УБДСЖ) дегеніміз (ен толык жауап нускасын табыныз):