Площа слюсарно-механічної дільниці буде дорівнювати:

Інші дільниці розраховуємо аналогічно.

Допоміжна площа приймається як 18…20% від виробничої площі. Значна частина (40…45%) цієї площі проектується під магістральні проїзди і тамбури.

Площа тамбурів також визначається у відсотковому відношенні (25%) від виробничих площ.

По призначенню склади розділяються на склад запасних частин, склад деталей, ті, що чекають ремонту (ДЧР) і т. д., площа кожного із цих підрозділів визначається у відсотковому відношенні до загальної площі складів, яка становить 25% виробничої площі.

Частина складських приміщень, в залежності від об’єму ремонтно-обслуговуючих робіт і призначення, проектується поза виробничого корпусу, наприклад, склади ПММ, лісів, металів.

Площа побутових і адміністративно-конторських приміщень підприємства приймається в розмірі 12…14 і 5…7% від виробничої площі. Результати заносимо до таблиці 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5–Зведені дані по розрахунку дільниць

Найменування дільниці, відділення	Кількість робітників, люд.	Питома площа робітника, м2	Площа, м2
			розрахункова	прийнята
Розбиральні	1	30	30	30
Мийні	1	30	60	60
Дефектувальні	1	30	30	30
Комплектувальні	1	17	17	18
Ремонт двигуна	3	18	18	18
Ремонту дизельної апаратури	2	12	36	36
Електромонтажні	1	15	15	18
Складальні	1	16	16	18
Випробувально-регулювальні	1	20	20	24
Фарбувальні	1	26	26	30
Верстатні	5	20	80	84
Ковальсько-термічні	1	25	25	30
Газозварювальні	1	20	80	84
Електрозварювальні	1	20	20	24
Мідницько-радіаторні	1	15	15	18
Жерстяні	1	20	60	60
Розбиральні	1	20	20	24
Мийні	1	20	20	24
Дефектувальні	1	15	15	18
Комплектувальні	1	50	100	102

Таблиця 2.6 –Відомість площ

Види площ	Площа, м2
	Всього	В тому числі у виробничому корпусі
Виробнича	960	960
Допоміжна	180	180
Складська	252	48
Адміністративно-конторська	54	54
Побутова	120	48
Всього	1566	1290

2.6 Компонування виробничого корпусу

Компонування виробничого корпусу полягає в взаємному розміщенні дільниць і відділень основного і допоміжного виробництва.

Мета компонування – виявити найкоротші шляхи руху об’єктів ремонту і вантажопотоків, що перетинаються.

Напрямок вантажопотоку повинен співпадати з послідовністю виконання технологічного процесу.

---

В склад виробничого корпусу може входити частина допоміжних підрозділів: склад запасних частин, комплектувальний склад, інструментальний склад, компресорна, склад деталей, що чекають ремонту, склад готової продукції.

В виробничому корпусі проектують культурно-побутові приміщення.

По загальній площі вибирають форму будівлі, як правило, вона проектується прямокутним при оптимальному співвідношенні ширини і довжини (1 : 2; 1 : 3).

На плані будівлі розміщують дільниці в послідовності зі схемою технологічного процесу ремонту і обслуговування машин. При цьому найбільш важкі базові складальні одиниці і деталі повинні рухатися прямо. На цій же лінії необхідно проектувати розбирально-мийні, комплектувальні і складальні дільниці.

Дільниці по ремонту агрегатів розміщують з однієї сторони потоку, а дільниці по відновленню і виготовленню деталей – з іншої. Така схема технологічного процесу називається прямоточною. Вибір схеми залежить від річного об’єму робіт, характеру місцевості, на якій проектується ремонтно-обслуговуюче підприємство. При цьому прагнуть, щоб периметр стін будівлі був мінімальним.

Оптимальною схемою технологічного процесу слід вважати таку, при якій відсутні або зведені до мінімуму зустрічні рухи вантажів чи рухи, що перетинаються.

Для наочності і вибору найбільш раціонального компонування виробничого корпусу розробляють схему вантажопотоків. Схема представляється у
вигляді відповідних ліній визначеної товщини чи кольору, ширина яких у відповідності з вибраним масштабом, дорівнює масі машини чи її складових частин. В місцях переходу деталей до дільниць розбирання, дефектування, відновлення і т. д. від основної лінії повинні відходити лінії, що символізують вказані об’єкти. Ширина ліній повинна відповідати масі об’єкту.

2.7 Розрахунок, підбір і розміщення технологічного обладнання

Основний принцип планування обладнання – прямоточність руху агрегатів чи деталей при ремонті і установці мінімальних відстаней між обладнанням і обладнанням і елементами будівлі. На плануванні кожний вид обладнання має умовні позначення. Контури зображають умовно.

Все обладнання нумерують по порядку звичайно зліва на право або зверху вниз. Номер вказують зсередини контуру або за ним в кінці виносної лінії. Підйомно-транспортне обладнання нумерують після технологічного.

За контуром дають умовні позначення місць підводу масла, емульсії, повітря і т. д. Виробничий інвентар (стелажі і т. д.) на плані зображають по контуру.

Якщо необхідно тільки піднімати деталі, то застосовують підйомні талі вантажопідйомністю 0,2…20 т. Для підйому і переміщення вантажів по монорельсовим шляхам використовують електричні талі з ручним чи електрифікованим механізмом переміщення.

Візки чи інші вантажі переміщують в горизонтальній площині ручними чи електрифікованими лебідками вантажопідйомністю 1…10 т.

---

Якщо дільниця переміщення вантажу перекривається півколом радіусом 1…4 м, то застосовують консольно-поворотні крани.

Кран-балки використовують, коли потрібно перекрити всю площу приміщення.

Все обладнання підприємств технічного сервісу розділяється на виробниче, допоміжне і енергетичне.

Вихідними даними для розрахунку виробничого обладнання є робочий технологічний процес, трудомісткість окремих видів робіт.

В курсовому проекті розраховуємо обладнання, на якому виконують
основні, найбільш складні і трудомісткі операції технологічного процесу: мийні машини, металоріжучі верстати, нагрівальні печі і молоти, випробувальні стенди.

Число мийних машин періодичної дії визначаємо по формулі:

(2.15)

де – загальна маса деталей, які підлягають миттю за запланований період в даній машині, кг;

t – час миття однієї партії деталей, год.;

– дійсний фонд часу обладнання, год.;

= 0,6…0,8; = 0,8…0,9 – коефіцієнти завантаження машини по масі і по часу;

= 0,5…1 т – маса об’єктів одного завантаження.

.

Приймаємо одну мийну машину періодичної дії.

Загальна маса деталей і вузлів, що підлягають миттю, визначаємо за формулою:

(2.16)

де = 0,4…0,6; = 0,6…0,8 – коефіцієнти, що враховують долю маси деталей, що підлягають миттю від загальної маси машини;

, – маса машини і двигуна, т;

, – кількість ремонтів машин і двигунів в році.

Число металоріжучих верстатів визначаємо по формулі:

(2.17)

де – трудомісткість верстатних робіт, люд/год;

= 0,85…0,9 – коефіцієнт завантаження обладнання.

.

Розрахункову кількість верстатів розподіляємо по видам: токарні – 2 (45…50%); фрезерні – 1 (8…10%); розточувальні – 1 (6…8%); шліфувальні – 1

(12…16%); свердлильні – 1 (10…19%).

Кількість горнів і молотів підраховуємо по формулі:

(2.18)

де Q – маса деталей, що ремонтується чи виготовляється ковальським способом, т;

W – річна програма підприємства;

q – годинна продуктивність, т/год;

– коефіцієнт завантаження.

.

Приймаємо один горн, враховуючи технологічну необхідність.

Приймаємо один молот, враховуючи технологічну необхідність.

Кількість випробувальних стендів визначаємо із виразу:

, (2.19)

де t – час обкатування і випробування, год;

= 1,05…1,1 – коефіцієнт повторності обкатування і випробування;

= 0,9 – коефіцієнт завантаження.

.

Приймаємо один обкаточний стенд, виходячи із виробничої необхідності.

Обладнання, що залишилося визначаємо по табелям обладнання, типовим проектам і довідникам.

Розраховане і вибране обладнання заносимо до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7–Відомість обладнання

Найменування обладнання	Тип, модель	Габаритні розміри, мм	Кількість, шт.	Споживана потужність, кВт
1	2	3	4	5
I. Дільниця зовнішнього миття
1. Очисна машина	ОМ-5361	860×620	1	4
2. Шафа для зберігання інструменту	ОРГ-1468-07-040	860×360	1	-
3. Верстак на одне робоче місце	ОРГ-1468-01-060А	1200×800	2	-
II. Дільниця розбирання на складальні одиниці і агрегати
4. Стенд для розбирання автомобіля	ОРГ-9956	2020×660	1	-
5. Пневматичний гайковерт	ИП-3130	214×185	2	-
6. Стелаж накопичувач з механічним приводом	ОРГ-1605	1600×900	2	-
7. Комплект торцевих ключів	ПИМ-2336М	600×200	2	-
8. Шафа для зберігання інструменту	ОРГ-1468-07-040	860×360	1	-
9. Верстак на одне робоче місце	ОРГ-1468-01-070А	2400×800	2	-
10. Пересувний візок з набором інструментів	ОРГ-7078-1004	670×450	2	-
11. Набір інструментів	ТОРЕХ	560×420	1	-
III. Дільниця миття складальних одиниць, агрегатів та деталей
12. Шафа для зберігання інструменту	ОРГ-1468-07-040	860×360	1	-
13. Набір інструментів	ТОРЕХ	560×420	1	-
14. Верстак на одне робоче місце	ОРГ-1468-01-060А	1200×800	1	-
15. Мийна машина	ОМ-5360	1600×1150	1	-
16. Ванна для очистки фільтрів в препараті АМ-15	ОФ-1	1150×1050	1	-

---

---

Продовження табл. 2.7

IV. Дефектувальна дільниця
17. Шафа для зберігання інструменту	ОРГ-1468-07-040	860×360	1	-
18. Стіл для дефектування деталей	ОРГ-1468-01-090А	2400×800	1	-
19. Набір інструменту	ПИМ-1514	502×200	1	-
20. Повірочна плита	-	550×300	2	-
21. Дефектоскоп ультразвуковий	-	340×270	1	-
22. Дефектоскоп магнітний	-	315×240	1	-
23. Твердомір переносний	-	250×190	1	-
V. Комплектувальна дільниця
24. Шафа для зберігання інструменту	ОРГ-1468-07-040	860×360	1	-
25. Стіл комплектувальний	ОРГ-4386	1100×1050	1	-
26. Стелаж для деталей	-	2500×800	1	-
27. Набір інструменту	ПИМ-1534	550×220	1	-
VI. Слюсарно-механічна дільниця
28. Токарно-гвинторізний верстат	1К62	3813×1212	2	11,25
29. Токарно-гвинторізний верстат	1К50А	3080×1560	1	9,5
30. Фрезерувальний верстат з ділильною головкою	6Р828	1100×750	1	4,5
31. Фрезерувальний верстат	6Р828	1100×750	1	4,5
32. Верстат вертикально-свердлильний	2А135	1240×810	2	4,6
33. Круглошліфувальний верстат	3Б631А	600×350	1	0,6
34. Точильний апарат	ТА-255	470×230	2	0,4
35. Верстак на одне робоче місце	ОРГ-1468-01-060А	1200×800	2	-
VII. Жерстяна дільниця
36. Верстак рихтувальний	ОКС-7514	1350×900	1	-
37. Набір інструменту	ПИМ-1534	550×220	1	-
38. Зварювальний апарат напівавтоматичний	ВІМАХ	650×400	1	-

---

Смотрите также файлы

• 1 розділ (рамка).docx

• 2 розділ (рамка).docx

• Задачі до іспиту із навчальної дисципліни.doc

• Розв\'язки до задач на екзамен.doc

• екзамен питання.doc