2 РОЗРАХУНКОВО-ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Розрахунок загальної трудомісткості і розподіл її по видам робіт

Визначаємо загальну трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт по формулі [1]:

(2.1)

де – річна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт, люд.-год.;

– річна програма підприємства, ;

– трудомісткість капітального ремонту автомобіля;

– поправочний коефіцієнт.

Загальну трудомісткість розподіляємо по видам робіт, що є однією із самих важливих задач розробки технологічних рішень проекту. Від правильності цього розподілу залежить точність розрахунків наступних основних параметрів ремонтного підприємства: числа робітників, обладнання, площ та ін.

Для розподілу трудомісткості по видам робіт використовують графік узгодженості операцій або відсоткове відношення окремих видів робіт до загальної трудомісткості. Для прикладу виконаємо розрахунок трудомісткості по відсотковому відношенню для дільниці[1]:

(2.2)

де – частка трудомісткості для даної дільниці,

– частка трудомісткості для даної дільниці у відсотках,

Аналогічно проводимо розрахунки по інших дільницях. Дані розрахунків заносимо до табл. 2.1.

---

2.2 Розрахунок річних фондів часу робітників і обладнання

Режим роботи підприємства характерезується кількістю робочих днів в році, числом змін за добу, тривалістю робочого дня і тижня.

Для підприємств технічного сервісу кількість робочих днів визначаємо по формулі:

(2.3)

Таблиця 2.1 Розподіл трудомісткості по дільницям ремонтного підприємства

Об’єкт			Д-120
Вид ТО чи ремонту			КР
Загальна трудомісткість			78660
1	2	3		4
Трудомісткість робіт по дільниці	Розбирання	%		4,8
		люд-год.		3788,23
	Миття	%		1,8
		люд-год.		1428,35
	Дефектування	%		1,7
		люд-год.		1304,14
	Комплектувальна	%		1,5
		люд-год.		1179,94
	Ремонту двигуна	%		12
		люд-год.		9439,52
	Випробування двигунів	%		4,5
		люд-год.		3539,82
	Ремонту КПП	%		5,8
		люд-год.		4533,45
	Ремонту дизельної апаратури	%		2,6
		люд-год.		2049,37
	Електромонтажна	%		14,5
		люд-год.		11364,68
	Ремонт гідросистеми	%		2
		люд-год.		1552,55
	Ремонту і монтажу шин	%		0,8
		люд-год.		621,02
	Слюсарно-механічна	%		11,5
		люд-год.		9004,8
	Ковальсько-термічна	%		2,6
		люд-год.		2049,37

---

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4
	Хварювально-наплавочні	%	2,8
		люд-год.	2173,57
	Мідницько-радіаторні	%	3,2
		люд-год.	2484,08
	Жерстяні	%	0,8
		люд-год.	621,02
	Столярно-шпалерні	%	0,8
		люд-год.	621,02
	Випробувально-регулювальні	%	14,5
		люд-год.	3539,82
	Фарбування і сушіння	%	1,8
		люд-год.	1428,35
	Складання машин	%	20,3
		люд-год.	15960,23

Висновок:

де, – відповідно кількість вихідних і святкових днів поточного року,( , )

Номінальний річний фонд часу роботи робочого обладнання, тобто кількість робочих часів у відповідності з режимом роботи без врахування
можливих втрат часу, визначаємо по формулі:

(2.4)

де – тривалість зміни, год.;

– кількість передсвяткових і передвихідних днів;

– час скорочення зміни в передсвяткові і передвихідні дні, год.;

– кількість змін, приймаємо

Дійсний річний фонд часу робітника може бути визначений по наступній залежності:

(2.5)

де – кількість днів відпустки;

– коефіцієнт втрат робочого часу, приймаємо

Дійсний фонд часу обладнання визначаємо за формулою:

(2.6)

де – коефіцієнт використання обладнання, приймаємо

Розрахункові фонди часу заносимо до табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Зведені дані фондів часу

Фонди часу	Номінальний, год	Дійсний, год
Робітника	1996,2	1793,14
Обладнання	1996,2	1936,3

Висновок:

2.3 Розрахунок кількості робітників

Кількість виробничих робітників сервісного підприємства (облікова) визначаємо виходячи із трудомісткості робіт і річного дійсного фонду часу робітника:

, приймаємо 44 виробничих робітників. (2.7)

Для прикладу проводимо розрахуноки кількості виробничих робітників для дільниці ремонту дизельної апаратури:

приймаємо 2 робітників. (2.8)

Розрахунки кількості виробничих робітників для інших дільниць виконуємо аналогічно. Результати розрахунків заносимо до табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Розрахунки кількості виробничих робітників

№ п/п	Види робіт	Річна трудомісткість, люд.-год.	Дійсний фонд часу год	Кількість виробничих робітників, люд.
				Розрахункова	Прийнята
1.	Розбирання	3788,226	1793,14	2,1	2
2.	Миття	1428,348		0,79	1
3.	Дефектування	1304,143		0,72	1
4.	Комплектування	1179,939		0,65	1
5.	Ремонту двигунів	9439,515		5,26	5
6.	Випробування двигунів	3539,818		1,97	2
7.	Ремонту КПП	4533,451		2,53	3
8.	Ремонту рами трактора	2049,368		1,14	1
9.	Ремонт паливної апаратури	11364,68		6,34	6
10.	Ремонт гідросистеми	1552,552		0,87	1
11.	Ремонту і монтажу шин	621,02		0,35	1
12.	Слюсарно-механічна	9004,8		5,02	5
13.	Ковальсько-термічна	2049,368		1,14	1
14.	Зварювально-наплавочна	2173,572		1,21	1
15.	Мідницько-радіаторна	2484,083		1,39	1
16.	Жерстяна	621,02		0,35	1
17.	Столярно-шпалерна	621,02		0,35
18.	Випробувально-регулювальна	3539,818		1,97	2
19.	Фарбування і сушіння	1428,348		0,79	1
20.	Складання машин	15960,23		8,9	9
Всього		78660			45

---

Висновок:

Кількість допоміжних робітників приймаємо в середньому 10…15% від кількості виробничих робітників. Число інженерно-технічного, службового та молодшого обслуговуючого персоналу відповідно приймаємо 8…10; 2…3 і 2…4% від суми виробничих і допоміжних робітників.

Розрахуємо кількість допоміжних робітників за формулою:

приймаємо 6 (2.9)

допоміжних робітників.

Аналогічно розраховуємо кількість службових робітників, інженерно-технічного персоналу і апарату управління та молодшого обслуговуючого персоналу. Результати розрахунків заносимо в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Склад і кількість робітників

Штат сервісного підприємства	Кількість, люд
Виробничі робітники	45
Допоміжні робітники	6
Службові	1
Інженерно-технічний персонал і апарат управління	5
Молодший обслуговуючий персонал	1
Всього	58

Висновок:

2.4 Визначення основних показників виробничого процесу

Основним принципом сучасного ремонтного підприємства є його ритмічність. Такт визначає структуру і тривалість циклу, ступінь спеціалізації, продуктивність підприємства і впливає на величину фронту ремонту, тобто кількість об’єктів, які одночасно знаходяться в ремонті.

В курсовому проекті ритмічність роботи підприємства оцінюємо тактом виробництва. Такт виробничого процесу τ – це інтервал часу, через який об’єкт поступає або виходить із ремонту.

Загальний такт виробничого процесу визначаємо через річний фонд часу підприємства і його програму , тобто:

приймаємо такт рівний (2.10)

Виробничий процес ремонтно-обслуговуючого підприємства характеризується сукупністю організаційно-технічних і технологічних процесів, в результаті яких відновлюється роботоздатність деталей, агрегатів, машин. Особливість виробничого процесу – висока складність, внаслідок конструктивних і технологічних особливостей сільськогосподарської техніки, велика номенклатура деталей і багато регулювань.

При організації виробничого процесу на великих спеціалізованих ремонтно-обслуговуючих підприємствах приймають мережне планування. Мережна модель – це сукупність послідовно взаємозалежних робіт, що з’єднані посередництвом початкових і кінцевих подій планування організації ремонту об’єкту.

Одним із важливих засобів виробничого планування є графік узгодженості операцій. Він показує послідовність і тривалість виконання операцій, потрібну кількість робітників і дозволяє визначити тривалість виробничого циклу.

Вихідні дані для побудови графіка: перелік операцій з вказанням норми часу (трудомісткості) і розряду по кожній роботі.

Послідовність побудови графіка виробничого процесу наступна.

1. Викреслюємо форму графіка.

2. Заносимо в заготовлену форму всі необхідні данні для формування робочих місць.

---

3. Вказуємо основні технологічні операції ремонту об’єкту.

4. Визначаємо такт виробництва.

5. Виконуємо необхідні розрахунки і будуємо графік.

Основний принцип побудови графіка – виконання кожної операції за час, що рівний такту виробництва. Кожний робітник повинен бути завантажений на час такту (допустиме перевантаження 10…15%).

Довжина ліній, які викреслюються на графіку проти кожної операції, повинна відповідати числу часів, що відкладені в масштабі, які визначають діленням норми часу по даній операції на число робітників, що виконують дану операцію.

Якщо робітник завантажений на даній операції не повністю, то її доповнюють технологічно подібною операцією, яка виконується на тому ж робочому місці. Виконання робітником декількох операцій позначають паралельними лініями, які з’єднуються тонкою вертикальною рискою.

При наявності декількох виконавців на одному робочому місці тривалість виконуваної роботи зображають паралельними відрізками, число яких дорівнює числу виконавців.

Для покращення тривалості виробничого циклу доцільно більше число робіт виконувати паралельно з врахуванням технічних можливостей. Ремонтувати складальні одиниці і відновлювати деталі – після дефектації і комплектування. Не можна збирати двигун і задній міст, не закінчивши їх ремонт, і т.д.

При будуванні графіка виробничого процесу потрібно суворо дотримуватися черговості по стадіям ремонту.

1. Розбиральні роботи. Ці роботи включають затрати часу на зняття двигуна і розбирання його на вузли. Раціональна кількість робочих місць може бути визначено із умови найбільш повного їх використання. Приймаємо 1 чол.

2. Мийні роботи виконуємо послідовно-паралельно як по відношенню розбиральних робіт, так і по відношенню дефектовочних робіт, що виконуються на наступній стадії ремонту машини. Ці роботи зручно сполучаються з розбиральними роботами. Таке сполучення дозволяє економити час на процесах, що пов’язані з підняттям і опусканням деталей з допомогою підйомно-транспортних пристосувань.

3. Дефектовочно-комплектувальні роботи передують ремонтно-відновлювальним роботам, так як для їх виконання потрібні технологічні рекомендації і наряд на проведення робіт, які є результатом дефектування.

4. Відновлювальні роботи характеризуються великою різновидністю. До них відносяться роботи, що пов’язані з обробкою деталей на верстатах, з відновленням їх форми або розмірів автогеннозварювальним, ковальським та іншими способами.

5. Роботи по розбиранню, ремонту і збиранню вузлів розміщуються послідовно в загальному технологічному процесі ремонту машин і характеризуються тим, що виконуються на декількох робочих місцях.

6. Роботи по складанню двигуна, заднього мосту і ходової частини можуть виконуватися одночасно, тобто паралельно. Останні роботи можуть також виконуватися паралельно з роботами по обкатуванню і випробуванню двигуна, не впливаючи на тривалість виробничого процесу. Роботи по складанню двигуна виконуються послідовно в загальному технологічному процесі ремонту машин і впливають на тривалість виробничого процесу.

---

Смотрите также файлы

• звіт.doc

• PTPSP_Kostenko.docx

• 1 розділ.docx

• PTPSP_2_rozdil.docx

• 1 розділ (рамка).docx