Файл: Nacional\'naya ekonomika_Gr_niv.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 2178

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

  1. Управління кредитами з метою уникнення невиправданої кредитної залежності, а також стопроцентне доведення кредитів до безпосереднього виробника, не допускаючи їхнього розкрадання.

  2. Управління інвестиціями та інноваціями з метою забезпе­чення постійного науково-технічного прогресу. Найголовнішими завданням виконавчої влади в національній

економіці є [5д; ІЗд; 2Ід; 149д]:

  1. Відновити керованість державного сектора економіки.

  1. Сформувати відповідні структури промисловості та агропро­мислового комплексу, які б довели самодостатність національної промисловості до рівня не нижче 75%.

  2. Відновити державну керованість у засобах масової інформації, зменшивши акції іноземних фірм у системі зв'язку до рівня менше 25 %.

  3. По енергоносіях досягнути сумарного енергопостачання з трьох незалежних джерел орієнтовно: з Росії на рівні до 32 %, власні джерела близько ЗО %, решта 38 % - поставка через південь України з нових джерел.

  4. Власне виробництво розвивати за умов державного сприяння і захисту на основі інтеграції в межах держави трьох складових частин: науки і освіти, виробництва та банківської системи.

  5. Структуру національного виробництва потрібно формувати таким чином, щоб найважливіший пріоритет у державі мали наукомісткі галузі як основа високих технологій, конкуренто­спроможної продукції і можливості проникнення на зовнішні ринки і розширення експорту.

  6. Пріоритетами в державі мають бути такі напрямки розвитку економіки:

- сільськогосподарське машинобудування;

- авіаційна промисловість;

- агропромисловий комплекс і харчова промисловість;

- легка, хімічна та фармацевтична промисловість;

- енергетика та енергетичне машинобудування;

- наукомісткі галузі і технології;

114


Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки

О космічна техніка і зв 'язок;

- транспортнізасобиісистемиуправліннятанавігації(авто-мобіле-, суднобудування, тепловози, приладобудування тощо);

-оборонна промисловість (танкобудування);

- виробництво товарів широкого вжитку (телевізори, холо-дильники, відеоапаратура, засоби зв 'язку тощо);

- виробництво медичної апаратури та інструментів;

Ф капітальне будівництво і виробництво будівельних матеріа-лів та обладнання за новими технологіями. 8. Змінити структуру банківської системи, підпорядкувавши її

інтересам національного виробництва й економіки України.

3.1.4. Державна політика забезпечення економічного зростання

Основною метою макроекономічної політики держави є забезпе-чення механізмів довготривалого зростання. Однак у зв'язку з глобальною еколого-економічною кризою, що охопила сучасний світ, особливої важливості набувають і питання макроеконо-мічного забезпечення реалізації моделі екологічно збалансованої національної економіки.

Розглянемо ці аспекти в хронологічному порядку. Як можна з допомогою макроекономічних механізмів забезпечити у державі довготривале економічне зростання?

Яким чином має здійснюватись трансформація бюджетних ресурсів у важливий чинник цього зростання? Які резерви є в націо-нальній економіці щодо зниження податкового навантаження?

Сьогодні бюджетна система України характеризується ще сут-тєвими недоліками. Не дивлячись на близькість зведеного бюджету до стану збалансованості, значною є заборгованість суб'єктів господарювання перед бюджетом держави. Недоотримання державним бюджетом податків і обов'язкових платежів у 2004 р. становило 14,1 млрд. грн. [149д]. Водночас спостерігається заборгованість бюджету з відшкодування суб'єктам господарю­вання платежів з ПДВ. У цьому ж контексті потребує суттєвого реформування податкова система, яка ще не націлена на реалізацію

115


I

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

моделі інноваційного та екологічно збалансованого розвитку національної економіки. Що ж стосується системи міжбюджетних відносин, то радикального реформування потребують механізми розподілу міжбюджетних трансфертів.

Сьогодні диференціація регіонів щодо обсягів надходжень від податків у розрахунку на одну особу складає 11-12 разів. Ця диференціація компенсується системою трансфертів, які сприяють появі "нових трутнів", оскільки не стимулюють матеріальної зацікавленості органів місцевої влади у нарощуванні обсягів податкових надходжень.

Як вирішити питання міжбюджетних розподільчих відносин у національній економіці?

Згідно стратегії економічного і соціального розвитку України до 2015 p., головними стратегічними напрямами вдосконалення бюджетних та фіскальних механізмів забезпечення довготривалого економічного зростання є [239д]:

1. Невідкладне визначення змісту та прийняття впродовж най­ближчого часу низки нормативних актів, які б забезпечували реформування бюджетної системи, зокрема податкового меха­нізму, його перетворення із суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально-економічної стратегії держави. Податкова система має стимулювати інвестиційно-інноваційні процеси та екологічно збалансований розвиток національної економіки.

Слід виходити з того, що основою вирішення фінансових проблем держави, головною передумовою соціальної та струк­турно-інноваційної переорієнтації економіки є першочергове зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Практикою попередніх років дове­дено, що без цього будь-які дії правового, економічного чи адміністративного характеру, заходи "згори" бажаного результату не матимуть. У зв'язку з цим потрібно рішуче йти на деяке зниження частки державного споживання у структурі ВВП, зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування.

116


Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки

Результативність бюджетної політики має визначатися реальними досягненнями в соціальній сфері національної економіки.

  1. Потрібно посилити інвестиційну складову державного і місцевих бюджетів, довести впродовж двох-трьох наступних років рівень відповідальних асигнувань до рівня не нижче 3 % ВВП. Актуальним для України залишається підвищення стиму­люючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів та інвестуванні економіки, удосконалення оподаткування суб'єктів малого підприємництва, формування бюджету розвитку, куди б спрямовувалися не лише відповідні бюджетні асигнування, а й державні позики та фінанси спеціалізованих фінансових інституцій.

  2. Важливим елементом фінансової реформи повинно стати забезпечення наповненості доходно!' частини бюджету, для чого потрібно:

- ліквідувати необгрунтовані податкові пільги і привілеї та створити єдині умови оподаткування для всіх;

- розширити податкову базу через запровадження оподатку­вання нерухомості;

- запровадити раціональний механізм перенесення збитків на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток, який би не заохочував підприємства до штучної збитковості;

-товарів шляхом видачі податкового векселя;

- створити прозорий механізм відшкодування ПДВ, який би максимально усував можливості для зловживань у цій сфері;

- підвищити рівень добровільної сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з метою недопущення нарощування податкового боргу;

- підвищити ефективність роботи податкових органів через вдосконалення механізмів адміністрування податків і зборів з їхнім впровадженням у рамках реалізації проекту "Модернізація дер­жавної податкової служби України".

4. Оздоровлення державних фінансів неможливе без проведення
інвентаризації соціальних зобов'язань держави, діючих

117


Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національної економіки

нормативно-правових актів у частині надання пільг і компен­сацій населенню, а також без пенсійної реформи та запро­вадження медичного страхування. Потрібна концентрація бюджетних коштів, насамперед у тих галузях, де замінити державне фінансування альтернативними джерелами неможливо. Це стосується захисту малозабезпечених верств населення, розвитку освіти та науки (насамперед, фундамен­тальних досліджень) тощо.

5. Слід забезпечити поступовий перехід до середньо- і довго­
строкового бюджетного планування як основи формування
державного бюджету на певний рік, створення системи
бюджетних планів. Особливо важливим є створення економічно
виваженої системи розподілу функціональних повноважень між
органами державної влади та органами місцевого самовря­
дування, а також відповідного розподілу видаткових зобов'язань
і доходних джерел між бюджетами різних рівнів.

Першим кроком на цьому шляху має стати чіткий розподіл функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, який би виключав їхнє дублювання. Децентралізація бюджетної системи вимагає також упорядкування системи управління об'єктами комунальної власності, а при необхідності - і їхнього перерозподілу між органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до розподілу їхніх повноважень щодо надання суспільних благ і послуг. Після чіткого розподілу функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування доцільно знизити частку транс­фертів у доходах місцевих бюджетів і розширити податкові гарантії.

Необхідна розробка та реалізація заходів реструктуризації економіки регіонів з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, у т.ч. шляхом надання цілеспрямованої державної фінансової підтримки (згідно з критеріями економічної, соціальної та екологічної ефективності). За допомогою трансфертних дотацій вирішити проблему вирівнювання умов життя в регіонах України у середньостроковій перспективі неможливо.

6. Реформування фінансової системи України має бути спрямоване
на інтеграцію вітчизняної економіки в світовий економічний

118