ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 211
Скачиваний: 1
• сплачувати членські внески;
• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Правилами біржової торгівлі;
• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність.
Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів.
У діяльності товарних бірж нашої країни, таких, як Одеська, Вінницька, Українська аграрна біржа, також практикується надання права неповного членства при здійсненні торгівлі на біржі. Згідно з Тимчасовими правилами проведення торгів на Українській аграрній біржі поряд з членами біржі, що мають повні брокерські місця типу «А», запроваджено брокерські місця типу «Б», що дає право власнику такого місця здійснювати операції виключно з продажу сільськогосподарської продукції і сировини без права здійснювати операції з реалізації інших видів біржових товарів та купівлі будь-якого біржового товару. Право на використання брокерського місця типу «Б» регламентується на 360 днів, а вартість цього місця у 5 разів менша порівняно з брокерським місцем типу «А».
Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:
• загальні збори членів товарної біржі;
• Біржовий комітет;
• Виконавча дирекція.
Типову структуру товарної біржі показано на рис. 2.
Рис. 2. Організаційна структура товарної біржі
Загальні збори членів біржі, як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, виконують такі функції:
• здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;
• затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі;
• обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу;
• обирають Біржовий комітет;
• призначають і звільняють виконавчого директора;
•розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов’язкові для виконання суб’єктами біржових правовідносин;
• затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;
•створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;
• затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;
• встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;
• приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;
• затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.
Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі.
На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції:
• внесення поправок до Правил біржової торгівлі;
• встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів;
• заслуховування та оцінка звітів;
• підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі;
• визначення
і встановлення розміру оплати для
постійних і разових відвідувачів;
•
встановлення кошторису витрат для
виконавчої дирекції.
Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, Котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.
На товарній біржі біржові посередники реєструються як брокерські контори або фірми, яким надається індивідуальний код.
Брокерські контори є колективними членами товарної біржі. Всі угоди на товарній біржі укладаються тільки через брокерські контори. Це стосується як реалізації продукції членів біржі, так і виконання доручень відвідувачів на купівлю чи реалізацію продукції на певних умовах.
Брокерська контора зобов’язана перевіряти рахунки своїх клієнтів і визначати їх платоспроможність.
На загальних зборах членів біржі обирається також Контрольна (Ревізійна) комісія, яка здійснює контроль за Виконавчою дирекцією в межах її фінансової і господарської діяльності та подає звіт про це для розгляду на загальних зборах її членів.
Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі. Арбітражна комісія не має повноважень зобов’язувати сторони виконувати її рішення і по суті є узгоджувальною. Арбітражна комісія надає консультаційні послуги з питань, що входять до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє напрямки її вдосконалення.
Комісія з торгової етики забезпечує дотримання товарними біржами встановлених правил діяльності і насамперед з біржової торгівлі.
Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність нових членів, які бажають стати членами біржі.
У складі товарної біржі функціонують різні за структурою спеціальні підрозділи; їх склад залежить від обсягів угод, кількості брокерських контор, видів продукції.
Розрахункова палата – єдиний розрахунково-фінансовий центр, який обслуговує біржову торгівлю, тобто реєструє, оперативно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо- і міжбіржовими операціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали з угод для Котирувальної комісії.
Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їх діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.
Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон’юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі. У складі Інформаційно-довідкового відділу функціонують оперативний і довідковий підвідділи.
Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розроблюються і затверджуються кожною біржею окремо. Правила визначають види стандартних товарів, якими здійснює торгівлю конкретна біржа, порядок організації торгівлі та перелік угод, що укладаються на біржі. Визначаються також учасники, які можуть укладати угоди на біржі. Особливу увагу в правилах біржової торгівлі приділяють порядку розрахунків за біржовими угодами. У правилах чітко регламентуються порядок подання заявок на участь у біржових торгах і технологія проведення біржових торгів.
Розділ III. Види бірж та біржових угод
Біржі класифікують залежно від виду біржового товару, принципу організації, правового статусу, рівня спеціалізації, місця і ролі в світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах та інших ознак.
За видом біржового товару в світовій практиці прийнято виділяти такі види бірж: товарні (в тому числі товарно-сировинні), фондові, валютні біржі і біржі праці.
За принципом організації (ролі держави в створенні бірж) розрізняють публічно-правові (державні) біржі та приватноправові (приватні).
Публічно-правові біржі (відкритого типу) діяли в дореволюційній Росії. Такі біржі перебувають під контролем або безпосередньо ними керують спеціальні органи управління. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець, якого занесено в біржовий реєстр і який є її співзасновником.
Особи не члени біржі допускаються до здійснення торгових операцій відповідно до придбаних ними разових квитків. Біржі такого виду функціонують в Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах).
Приватноправові біржі діють в Англії, США та Інших країнах. На цих біржах доступ відкрито тільки для вузького кола осіб, які входять до біржової корпорації. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржа цього виду є пайовим товариством, статутний капітал якого складається з певної кількості паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифікату), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.
За правовим статусом створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Така форма організації бірж пояснюється рівнем ділової і економічної культури, історичними традиціями, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам бірж більшу свободу при підготовці необхідних документів, давало змогу закласти такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою влаштовував би їх. Засновників приваблювало й те, що біржу у формі товариства з обмеженою відповідальністю можна було зареєструвати в місцевих органах влади.
Оскільки держава має стимулювати роботу бірж, орієнтованих на некомерційний характер діяльності, з 1995 р. біржі починають перетворюватися на некомерційні асоціації.
За формою участі в торгах біржі бувають відкритими і закритими.
В торгах на відкритих біржах, крім постійних членів, можуть брати участь й інші бажаючі, які придбали відповідне право.
За номенклатурою товарів біржі поділяються на універсальні, спеціалізовані і вузько - й широко-спеціалізовані.
На універсальних біржах широкого попиту торгівля ведеться різного роду товарами.
Спеціалізовані біржі мають спеціалізацію за певними групами товарів.
Вузькоспеціалізовані біржі здійснюють операції лише по кількох видах товарів. Види біржових операцій зображено на рис.3.
Рис. 3. Види біржових операці
Суть спеціалізації зводиться до того, що до складу акціонерів (членів) біржі або до її спеціалізованої секції вводять безпосередніх виробників тієї чи іншої товарної групи. За рахунок цього на біржі досягають високої концентрації покупців і продавців відповідного виду товару, а біржовий торговий обіг при цьому зростає.
Товарні біржі, які відроджуються в Україні, здебільшого є універсальними, що об'єктивно пов'язано з необхідністю на даному етапі забезпечити максимальний біржовий оборот. Разом з тим спеціалізація товарних бірж у країні вже розпочалася.
За місцем, роллю, функціями, які виконують біржі, ринкової орієнтації у світовій торгівлі їх прийнято поділяти на міжнародні та національні.
Міжнародна біржа — це особливий вид постійно діючого оптового ринку, який охоплює кілька країн і на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари.
Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні й фондові ринки. В їх роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть вільно розпоряджатися прибутком, отриманим від біржових операцій, укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість отримувати прибуток на різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн.
Міжнародні товарні біржі функціонують у трьох країнах з розвинутою ринковою економікою і надійною кредитно-фінансовою системою. В Англії — Лондонська біржа ФОКС і Лондонська біржа товарів; у США — біржі, які діють в Нью-Йорку і Чикаго; в Японії — біржі, що здійснюють угоди з товарами, які обертаються на світовому ринку
Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що притаманні даній країні. При цьому валютний, податковий і торговельний режими забороняють проведення арбітражних угод і участь у біржових торгах фірм і осіб нерезидентів країни місцезнаходження біржі.
Залежно від сфери діяльності біржі умовно поділяють на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).
Міжрегіональні біржі, як правило, сполучають райони виробництва і споживання товарів.
Регіональні біржі — це здебільшого обласні біржі, які можуть мати філії.
Більшість бірж України є регіональними (локальними).
За основними видами угод світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж: реального товару; ф'ючерсні; опціонні; змішані.
Біржі реального товару характерні для початкового етапу біржової торгівлі. Найсуттєвішою рисою бірж реального товару є обов'язкова поставка товару після проведення торгів.
Ф'ючерсні біржі виникли внаслідок розвитку біржової торгівлі і перетворення бірж реального товару на спеціалізований ринок торгівлі контрактами.
Істотну роль у сучасній світовій економіці відіграють опціонні біржі як засіб страхування учасників біржової торгівлі, оскільки це дає змогу покупцям опціонів зменшити можливі збитки під час укладання та виконання біржових угод.
Біржі, на яких здійснюються операції, що передбачають поєднання різних видів угод, називають змішаними.
Залежно від характеру комерційної діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні). Згідно з чинним законодавством України біржі є неприбутковими організаціями. Грошові кошти засновників і членів біржі, які отримані за контрактами, укладеними на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на оновлення обладнання й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі тощо.
Технічний прогрес, розвиток біржової справи суттєво не вплинули на біржову торгівлю. Водночас істотно змінилося технічне оснащення, поліпшилися умови роботи працівників біржі. Але, як і багато років тому, торги відбуваються тільки в певному місці торговій залі. Вважають, що саме це переважно визначає обсяг здійснених операцій купівлі-продажу, розмір накладних витрат і, в кінцевому наслідку, конкурентоспроможність біржі як форми торгівлі.
Біржова операційна зала, в якій відбуваються біржові торги, має задовольняти певні вимоги.
Біржова зала має бути достатньо місткою (на зарубіжних біржах — на 23 тис. чоловік, а кожному учасникові біржового торгу створено всі необхідні умови для продуктивної праці). Місце для укладання угоди, проведення біржових торгів, називається біржовою ямою, або біржовим кільцем (рингом).
Кожна товарна біржа визначає власні правила проведення біржових торгів по реальному товару, однак вони розробляються в межах чинного законодавства та Типових правил біржової торгівлі товарною продукцією, рекомендованих відповідними міністерствами та відомствами.
Розділ IV.Організація біржових торгів
Біржова торгівля здійснюється шляхом організації й проведення біржових торгів. За останній час можна відзначити тенденцію значного зростання кількості проведених біржових торгів на товарних біржах. У той же час протягом тривалого часу правове регулювання біржових торгів в Україні істотно відставало від потреб біржової торгівлі. Тому позитивним є введення в національне законодавство поняття «біржові торги», що відображає загальні підходи, які склалися в теорії й на практиці.