ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 37

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Тема 9. Страхування технічних ризиків


  1. Економічна необхідність, сутність та розвиток страхування технічних ризиків.

  2. Страхування будівельно-монтажних ризиків.

  3. Страхування машин від поломок.

  4. Страхування електронної техніки.



  1. Економічна необхідність, сутність та розвиток страхування технічних ризиків


В сучасних умовах до найбільш перспективних видів майнового страхування в Україні належить страхування технічних ризиків, яке охоплює:

  • Страхування будівельно-монтажних ризиків, включаючи страхування гарантійної експлуатації та страхування відповідальності перед третіми особами при будівельно-монтажних роботах;

  • Страхування машин від поломок;

  • Страхування інженерних споруд;

  • Страхування пересувного обладнання тощо.

Страхування технічних ризиків на вітчизняному страховому ринку з’явилося лише з середини 90-х років ХХ століття. Відсутність досвіду страхування технічних ризиків істотно впливає на кількісні і якісні показники розвитку цього страхування.

Характерними рисами страхування технічних ризиків є наступні:

  • Воно є важливою підтримкою науково-технічного прогресу;

  • Воно проводиться з обов’язковим використанням франшизи;

  • Воно проводиться за системою пропорційного страхового забезпечення;

  • Для страхування технічних ризиків характерна велика вартість об’єктів страхування;

  • Жодна страхова компанія в світі не приймає на страхування такі ризики в повному обсязі на себе, без їх перестрахування.

Всі послуги із страхування технічних ризиків надаються страхувальникам тільки в добровільній формі.


  1. Страхування будівельно-монтажних ризиків


Залежно від виду будівельного контракту (будівництво об’єктів «під ключ», поставка обладнання та контроль за будівництвом) розрізняють відповідальність всіх заінтересованих у будівництві сторін (підрядника, замовника) і відповідно визначають, яка із сторін буде страхувальником. Договір страхування може бути укладено і на користь третьої особи (вигодонабувача).

Страхуванню можуть підлягати всі елементи будівництва, які відповідно становлять перелік об’єктів страхування, а саме:

  • Будівельні роботи;

  • Допоміжні роботи;

  • Інженерні роботи;

  • Монтажні роботи;

  • Випробувальні роботи;

  • Будівельні матеріали, обладнання та тимчасові споруди.

До специфічної групи об’єктів страхування в будівельно-монтажному страхуванні належать: після пускові гарантійні зобов’язання підрядника та відповідальність перед третіми особами при будівельно-монтажних роботах.

Будівельно-монтажне страхування охоплює ризики, які можуть загрожувати всім роботам, що проводяться на будівельному майданчику. Обсяг відповідальності страховика складається з традиційних ризиків, зокрема таких, як пожежа, вибух, аварія, повінь, осідання ґрунту тощо. Залежно від умов будівельного контракту страховик визначає, який вид страхового покриття необхідний страхувальнику: від усіх ризиків або в обмеженому обсязі (наприклад, тільки від вогню та деяких інших ризиків). Страховик несе відповідальність за матеріальні збитки або тілесні ушкодження, завдані третім особам, у зв’язку із виконанням страхувальником будівельних і монтажних робіт в межах будівельного майданчика. До специфічної групи ризиків, які можуть входити в обсяг відповідальності страховика, відносять недоліки або помилки, допущені страхувальником при виконанні будівельно-монтажних або пусконалагоджувальних робіт, але виявлені у період гарантійної експлуатації збудованих об’єктів.


Страхова оцінка визначається згідно проектним кошторисом або бухгалтерським балансом і зазначається окремо для кожного об’єкта страхування. Страхова сума встановлюється на кожний об’єкт страхування окремо, як правило, в розмірі повної страхової оцінки. Особливість даної страхової послуги полягає в тому, що:

А) протягом строку дії договору страхування страхова сума може бути збільшена;

Б) у договорі страхування може бути встановлений ліміт відповідальності по одному страховому випадку. Це означає, що сума відшкодування з усіх збитків, викликаних одним і тим самим страховим випадком, не може перевищувати цього ліміту. Крім того, при страхуванні цивільної відповідальності окремо зазначається ліміт відповідальності страховика, пов’язаної із майновими втратами і тілесними ушкодженнями третіх осіб.

При страхуванні будівельно-монтажних ризиків страховик обов’язково використовує франшизу. Тарифні ставки визначаються по кожному ризику, а загальний розмір тарифної ставки визначається шляхом підсумовування окремих ставок. У кожному конкретному випадку тарифні ставки можуть коригуватися залежно від ступеня ризику. Сума страхового відшкодування може істотно відрізнятися від суми збитку.


  1. Страхування машин від поломок


Цей вид страхування технічних ризиків є досить динамічним напрямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологій. Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі машини, механічне обладнання та установки. Крім первинного завдання, яке полягає в тому, щоб прийняти від страхувальника ризик, пов'язаний із виникненням непередбаченого чи раптового збитку, страхування машин дає змогу застрахованому підприємству відмовитися від створення резервів на випадок виникнення збитків. Адже для цього воно мало б вилучити з обігу ліквідні кошти, які в будь-який момент мають бути в розпорядженні підприємства. Але тоді неможливо було б використати їх як працюючий капітал для ефективного функціонування та розвитку підприємства. Що ж до страхування, то на нього спрямовуються значно менші кошти, і це дає змогу розвивати виробничий процес.

Договір страхування укладається на підставі складеного страхувальником переліку об’єктів, які підлягають страхуванню, із зазначенням технічних даних і страхової суми щодо кожного об’єкта.
У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі машини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад:
* машини, що виробляють енергію (парові котли, турбіни, генератори);
* машини й установки для розподілу енергії (трансформатори, високо-й низьковольтні установки);
* усі виробничі й допоміжні машини (верстати, мішалки, насоси, компресори, ємності, апарати, трубопроводи тощо).
Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об'єкта невеликий. Здебільшого до них належать такі предмети:
* усі види змінного інструменту;
* пуансони, матриці, троси, ланцюги, ремені, стрічки, сита;
* вироби зі скла, кераміки, деревини, а також шини;
* матеріали виробничого призначення всіх видів (наприклад, паливо, газ, засоби охолодження, каталізатори, рідини, мастила).
Машини страхуються від пошкодження чи знищення з таких причин:
* помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;
* помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;
* дії відцентрової сили;
* коротке замикання та інші електричні ризики;
* нестача води в парогенераторах;
* фізичний вибух;
* буря, мороз, льодохід.
Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну завдано з таких причин:
* воєнні чи подібні до них події, усі види громадського безладдя, а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що підпадають під локаут;
* намір чи груба необережність страхувальника або його представника;
* ризики, страхування яких передбачено іншими видами страхування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хімічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом);
* затоплення, повінь, землетрус, просідання ґрунту, зсув;
* дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів;
* спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накипу;
* помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати;
* помилки чи недостачі, за які несе відповідальність постачальник (у рамкам гарантійних зобов'язань).
Страхова сума у страхуванні машин завжди встановлюється відповідно до нової відновлювальної вартості машин, яка містить вартість нової машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Це пов'язано з тим, що страхувальникові відшкодовуються всі витрати на ремонт без урахування фактичного зносу. Якщо змінюється страхова вартість, наприклад за рахунок підвищення цін, то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.
Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кожним типом машин. Порівняно з іншими видами страхування (наприклад, із вогневим страхуванням), премії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі.


  1. Страхування електронної техніки


Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.
Власник може бути страхувальником:
* як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;
* як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;
* як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.
Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про найм чи згідно із законодавством несе відповідальність.
Об'єкти страхування - всі електронні системи. За своєю природою страхування електронних пристроїв є "страхуванням від аварій" на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна.
До страхових ризиків, як правило, належать:
* пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;
* скупчення диму, сажі, газів;
* дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);
* коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;
* помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;
* помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;
* злий намір та зазіхання третіх осіб;
* град, мороз, буря;
* опускання ґрунту, зсув, обвал, лавини.
Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі
додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжка; додаткові витрати. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:
* воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;
* пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;
* пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;
* спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;
* помилки чи несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;
* несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;
* витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;
* суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).