Міські (міст республіканського та міст обласного зна-чення) ради можуть передати частину видатків на виконан-ня делегованих державних повноважень районній раді з від-повідними коштами районному бюджету у вигляді бюджет-ного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді бюд-жетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і шляхом укладення дого-вору.

Якщо інше не визначено договором, розмір переданих коштів на виконання делегованих державних повноважень має бути пропорційний частці користувачів зазначеними послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, який передає ці повноваження.

Якщо на території міста (республіканського (Автономної Республіки Крим) чи міста обласного значення) чи району недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 Бюджетного кодексу в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обчислений обсяг видатків на фінансування цих послуг ураховується при визначенні бюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці послуги.

Усі угоди про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до першого серпня року, що передує плановому.

2. СУТНІСТЬ КОШТОРИСНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Кошторис – це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис включає дві основні складові:

• загальний фонд, що містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

• спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення та на реалізацію пріоритетних заходів, зумовлених виконанням установою основних функцій.

Для виконання своїх функцій держава повинна мати значні грошові кошти, які утворюються за рахунок надходжень податків від населення, підприємств і організацій усіх форм власності та надходжень інших неподаткових платежів. У своїй сукупності ці кошти створюють фонд грошових коштів або доходи Державного бюджету і бюджетів місцевих рад народних депутатів.

---

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сфе­ру, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціально­го розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяль­ності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профільну діяль­ність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:

• вихідні — об'єктивно існуючі на даний період;

• похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми гра­ничної наповнюваності класів);

б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної Установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

кошторис витрат характеризують обсяг витрат на одну розра­хункову одиницю.

Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та постійні нормативи.

Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави включає:

• органи внутрішніх справ;

• внутрішні війська;

• суди;

• прокуратуру;

• кримінально-виправну систему;

• прикордонні війська;

• митні органи;

• Службу безпеки України;

• професійно-пожежну охорону;

• Національну гвардію України;

• Головне управління урядового зв'язку;

• інші правоохоронні органи.

Фінансування органів управління здійснюється за кошторисом. В основі фінансування лежить штатний розпис. Чисельність пер­соналу та ставки зарплати встановлюються відповідними керівни­ми структурами. Особливе місце займають видатки на утримання та експлуатацію автотранспорту і поштові й телеграфні витрати.

Порядок планування та фінансування соціально-культурних установ та заходів називається кошторисним. Кошторис видатків є загальним плановим документом, який визначає обсяг, цільове спрямування та поквартальний розподіл коштів, які виділяються з бюджету на проведення соціально-культурних заходів з господарського та культурного будівництва.

Бюджетні установи та центральні заходи фінансуються за рахунок коштів бюджету і за затвердженими для них кошторисами доходів і видатків.

Розрізняють такі принципи кошторисного фінансування:

• Обмежений зв’язок кошторисів з планом соціально-економічного розвитку регіону. Видатки бюджетних установ обумовлені економічним планом тієї адміністративно-територіальної одиниці, де розташована ця установа.

• Суворо цільове призначення бюджетних асигнувань. Усі витрати бюджетних установ групуються згідно з економічною класифікацією, визначається цільове спрямування та асигнування за кожним кошторисом. Кошти з бюджету виділяються при умові суворого дотримання бюджетними установами фінансових планів з урахуванням оприбуткування виділених раніше коштів.

• Додержання режиму економії у видатках коштів. Даний принцип передбачає таке використання коштів, при якому досягається максимальна ефективна діяльність установ при мінімальному грошовому витрачанні.

---

• Контроль вищими установами та фінансовими організаціями фінансової діяльності бюджетних установ. Дотримання вищевказаних принципів фінансування. Проводити систематичний фінансовий контроль за діяльністю бюджетних установ, який являє собою систему заходів, спрямованих на зміцнення фінансової та планової дисципліни, підвищення ефективності використання бюджетних асигнувань. Основний спосіб фінансового контролю — перевірка обґрунтованості планів фінансування (кошторис установ), аналіз їх використання, ревізія та перевірка фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Можна виділити такі види кошторисів:

1. Індивідуальні кошториси.

Вони відбивають специфіку й особливості виробничої діяльності установи. Дані кошториси розробляються за затвердженими формами і розрізняються за видами бюджетних установ (школами, лікарнями, дитячими садками і т.д.).

Кошторис складається з двох частин — загального і спеціального фондів.

2. Загальні кошториси.

Загальний кошторис являє собою основний фінансовий документ, який визначає обсяг, цільове призначення і розподіл коштів загального і спеціального фондів, що виділяються з бюджету на утримання кількох типових установ, що обслуговуються однією централізованою бухгалтерією. Для тих установ, для яких роз-роблені загальні кошториси, індивідуальні кошториси не розробляються.

Право витрачання коштів за загальними кошторисами надається головному розпоряднику коштів — керівнику районної, міської, сільської, селищної ради або за їх дорученням особі, що виконує функції головного розпорядника коштів (наприклад, керівнику установи, що обслуговується).

Укладання загальних кошторисів за типовими бюджетними установами спрощує формування кошторисів. Полегшує облік їхнього виконання, дає змогу ширше використовувати у фінансовій роботі сучасні засоби обчислювальної та організаційної техніки.

3. Кошториси видатків на централізовані заходи.

Ці кошториси складаються міністерствами, відомствами або управліннями виконкомів місцевих рад. На їхній основі фінансуються витрати на підготовку кадрів, придбання спеціального, цінного інвентаря і навчального обладнання, медичного обладнання тощо.

4. Зведені галузеві кошториси.

Це об’єднані в один кошторис індивідуальні кошториси однотипних установ, кошториси видатків на централізовані заходи і загальні кошториси міністерств і управлінь виконкомів.

Практично всі видатки бюджету формуються відповідним чином. Так, по заробітній платі виплати формуються: у лікарнях з огляду на кількість ліжко-днів і відділень та специфіку останніх. Так само визначається кількість лікарів середнього і молодшого персоналу, при цьому враховується стаж їхньої роботи. У школах — виходячи з класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється навантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, клас­не керівництво і т. д. Аналогічний порядок і щодо інших установ: або розрахунково, або за типовими штатами. І інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах.

---

Визначивши кількість працівників у тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.

Витрати на благоустрій міст і селищ містять у собі:

• капітальні вкладення;

• витрати на капітальний ремонт;

• витрати на поточне утримання споруд і благоустрій.

Витрати на капітальні вкладення (на очисні споруди, будівництво шляхів і тротуарів, газифікацію, електрифікацію тощо) проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності відповідно до програм, затверджених відповідними радами.

Витрати на капітальний ремонт об’єктів благоустрою проводяться за рахунок бюджету і визначаються відповідно до встановлених норм за видами видатків — шляхи, тротуари, водопроводи, каналізація, вуличне освітлення тощо, і згідно з кошторисом.

Поточне утримання об’єктів міського благоустрою — санітарна очистка вулиць і тротуарів, вуличне освітлення і т.п. — проводяться за рахунок коштів відповідних бюджетів на підставі кошторисних розрахунків.

ВСТУП

Місцеві бюджети – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат,

які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива

фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин,

що складається між місцевими та державним бюджетом, а також усередині

сукупності місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих

результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне

споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в

територіальному розрізах, тобто між окремими

адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами

населення.

Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей

виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального

господарства.

Місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого

самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої

держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у

соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів

здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я

населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні

молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з

місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне

населення.

Найпоширенішою формою бюджетного фінансування є кошторисне фінансування. Виділення грошових коштів з бюджетів різних рівнів установам і організаціям соціально-культурної сфери, оборони, органам державного управління тощо відбувається на основі планового документа – кошторису доходів і видатків.

---

ВИСНОВОК

Отже, місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих

результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне

споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в

територіальному розрізах, тобто між окремими

адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами

населення.

Склад і структура видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним змістом та роллю в розподілі національного доходу.

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку нестабільне і в основному залежить від досягнутого рівня економічного та соціального розвитку регіону.

Держава фінансує в повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення ор-ганами місцевого самоврядування цих повноважень, щоро-ку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України. Усі угоди про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до першого серпня року, що передує плановому.

Кошторис – це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис включає дві основні складові:загальний фонд;спеціальний фонд.

Найпоширенішою формою бюджетного фінансування є кошторисне фінансування. Виділення грошових коштів з бюджетів різних рівнів установам і організаціям соціально-культурної сфери, оборони, органам державного управління тощо відбувається на основі планового документа – кошторису доходів і видатків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Опарін В.М. та ін. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - 2-ге вид., перероб. і доп./ В.М.Опарін, В.І.Малько, С.Я.Кондратюк, Г.Б.Коломієць.- К.: КНЕУ, 2002. - 336с.

2. Юрій С.І., Стоян В.І., Даневич О.С. Казначейська система: Підручник. – 2-ге вид.змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2006. – 818 с.

3. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України. — К.: Видавництвво Європейського ун-ту, 2007. — 220с.

4. Кудряшов В.П., Сіленков Б.В. Поняття бюджетної системи та її децентралізації // Фінанси України.- 2006.- № 8.- C.25-33.

5. Фещенко Л.В., Проноза П.В., Кузьминчук Н.В. Бюджетна система України. — Х.: ІНЖЕК, 2007. — 292с.

6. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України(історія, теорія, практика) .-К.: НІОС,2000.

7. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Місцеві фінанси: опорний конспект лекцій.- К, Кондор, 2004.- 282с.

ЗАДАЧА

Визначити окремо суму поточних видатків та видатків розвитку міського бюджету (в тис. грн) за такими напрямами використання коштів бюджету:

• соціальний захист і соціальне забезпечення – 3400;

• соціально-культурна сфера – 590;

• інвестиційна діяльність – 145;

• сплата основної частини боргу органів місцевого самоврядування – 15;

• охорона здоровя – 6500;

• оержавне управління – 680;

• придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки – 260;

• реалізація програми соціально-економічного розвитку міста – 360;

• фізична культура і спорт.

---

Смотрите также файлы

• 3 (1).doc

• 1_Test_Ekon_Prazi_CTB (1).doc

• 5_Тест_Маркетинг.doc

• 3_Тест Бухоблік.doc

• 8_Тести_ф_нанси2.doc