ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 163

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Тести з дисципліни „Економіка праці й соціально-трудові відносини”


  1. Суб’єктами праці є:

  1. підприємства;

  2. підприємці, робітники;

  3. засоби праці;

  4. предмети праці.


  1. Фізіологія праці вивчає:

    1. психологічні особливості трудової діяльності людини;

    2. проблеми в системі „людина-техніка-виробниче середовище”;

    3. вивчає взаємовідносини людей і соціальних груп у виробничих колективах;

    4. закономірності перебігу фізіологічних процесів й особливості їх регулювання при трудовій діяльності.


  1. Ергономіка праці вивчає:

  1. психологічні особливості трудової діяльності людини;

  2. проблеми в системі „людина-техніка-виробниче середовище”;

  3. взаємовідносини людей і соціальних груп у виробничих колективах;

  4. закономірності перебігу фізіологічних процесів й особливості їх регулювання при трудовій діяльності.


  1. Поняття фізичне і може виконуватися не лише людиною, а і машинами, тваринами – це:

  1. праця;

  2. робота;

  3. трудова діяльність;

  4. зайнятість.


  1. Сукупність виконуваних працівником функцій – це:

    1. зміст праці;

    2. характер праці;

    3. функції праці;

    4. методи праці.


  1. Людина може працювати:

      1. з необхідності;

      2. за бажанням;

      3. з примусу, принуки;

      4. усі відповіді вірні.


  1. Трудові ресурси включають:

  1. зайнятих економічною діяльністю людей;

  2. непрацюючих підлітків;

  3. непрацюючих пенсіонерів;

  4. інваліди 1-ї та 2-ї групи.


  1. До трудових ресурсів не належать:

    1. населення в працездатному віці;

    2. населення, старше і молодше від працездатного віку, яке зайняте у народному господарстві;

    3. інваліди І і ІІ групи.


  1. Розрізняють структуру трудових ресурсів за:

  1. віком;

  2. статтю;

  3. рівнем освіти;

  4. усі відповіді вірні.


  1. До працездатного населення відносять:

    1. населення у працездатному віці;

    2. осіб молодших і старших від працездатного віку;

    3. інвалідів першої або другої групи;

    4. особи, з правом на одержання пенсії.


  1. Економічно активне населення – це:

  1. особи, що не мають роботи (прибуткового заняття);

  2. частина населення, яке забезпечує пропозицію робочої для виробництва товарів і послуг;

  3. шукають роботу або намагаються організувати свою справу;

  4. особи, що навчаються.


  1. Закінчіть речення: „Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик....”

  1. економічно активного населення;

  2. економічно неактивного населення;

  3. економічно активного населення та економічно неактивного населення;

  4. трудових ресурсів.


  1. На рівні суспільства трудовий потенціал не характеризується таким узагальненим показником, як:

  1. рівень оплати праці;

  2. здоров’я;

  3. рівень освіти;

  4. організованість.


  1. Баланс трудових ресурсів складається з:

  1. 2-х розділів;

  2. 3-х розділів;

  3. 4-х розділів.


  1. Процес постійного і безперервного відновлення поколінь людей унаслідок взаємодії народжуваності і смертності – це:


  1. оновлення населення;

  2. відтворення населення;

  3. рівень народжуваності;

  4. міграція населення.


  1. Об'єктом дослідження механічного руху є:

  1. чисельність народжуваних;

  1. чисельність померлих;

  2. чисельність всього населення;

  3. чисельність мігрантів.


  1. Природній приріст населення – це:

  1. різниця між числом померлих і народжених;

  2. різниця між числом народжених і померлих;

  3. сума початкової кількості населення та половини її приросту;

  4. сума народжених та померлих за рік.


  1. Традиційний тип відтворення характеризується:

  1. зменшенням народжуваності, збільшенням середньої тривалості життя, зниженням рівня смертності;

  2. висока нерегульована народжуваність і висока смертність;

  3. низький рівень народжуваності та смертності;

  4. немає правильної відповіді.


  1. Розширене відтворення населення характеризується:

  1. переважанням народжуваності над смертністю;

  2. постійною кількістю населення;

  3. абсолютним зменшенням кількості населення;

  4. перевищення смертності над народжуваністю.


  1. Якщо природний приріст населення дорівнює нулю – це:

  1. розширене відтворення населення;

  2. звужене;

  3. просте;

  4. екстенсивне.


  1. Інтенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає:

  1. збільшення їх чисельності без зміни їх якісних характеристик;

  2. удосконалення якісних характеристик трудових ресурсів;

  3. загальне зростання чисельності населення.

  4. немає правильної відповіді.


  1. Просторовий рух населення – це:

  1. оновлення населення;

  2. міграція;

  3. соціальна мобільність;

  4. зміна місце роботи.


  1. Імміграція – це:

  1. міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

  2. виїзд працездатного населення з даної країни за її межі;

  3. різниця імміграції з країни й еміграції в країну;

  4. в’їзд працездатного населення в дану країну через її межі.


  1. Маятникова міграція – це:

  1. зміна постійного місця проживання;

  2. переселення на заздалегідь обумовлений термін;

  3. переїзд на виконання сезонних робіт;

  4. включає регулярні поїздки до місця роботи чи навчання за межі свого населеного пункту.


  1. Міграційне сальдо – це:

  1. різниця імміграції та еміграції;

  2. різниця еміграції та імміграції;

  3. сума еміграції та імміграції;

  4. правильна відповідь відсутня.


  1. Виберіть із зазначених нижче показник, що характеризує природний рух населення:

  1. рівень народжуваності;

  2. сальдо міграції;

  3. валова міграція;

  4. валовий оборот.


  1. Виберіть із зазначених нижче показники, які не характеризують механічний рух населення:

  1. міграційний обіг;

  2. рівень смертності;

  3. сальдо міграції;

  4. валова міграція.


  1. Трудомісткість продукції рослинництва, трудомісткість продукції тваринництва – це:

  1. натуральні показники ПП;

  2. абсолютні показники ПП;

  3. відносні показники ПП;

  4. вартісні показники ПП.


  1. Умовами виникнення ринку праці є:

  1. юридична свобода і здатність власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатись своїми здібностями до праці;

  2. відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування;

  3. поява на ньому покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників;

  4. усі відповіді правильні.



  1. Недоліки ринку праці:

  1. сприяє підвищенню ефективності праці;

  2. стихійність ринку праці;

  3. виконує функцію зв’язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;

  4. поліпшує вибір людьми професій у відповідності до їх здібностей і бажань, з урахуванням суспільних потреб;

  5. поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили.


  1. Яке з тверджень є помилковим: „Ефективне функціонування ринку праці можливе за:

  1. повної самостійності та незалежності продавця та покупця робочої сили;

  2. активної конкуренції між власниками робочої сили;

  3. дисбалансу між робочими місцями, сукупною пропозицією робочої сили та грошовою масою заробітної плати;

  4. наявності профспілок на ринку праці.


  1. Елементами ринку праці виступають:

  1. товар, попит, пропозиція, ціна;

  2. товар, ціна;

  3. попит, пропозиція;

  4. найманий працівник.


  1. Робоча сила – це товар, який:

  1. можна покласти на зберігання;

  2. не потребує додаткових життєвих благ для його підтримання;

  3. знищується при використанні;

  4. усі відповіді не правильні;


  1. До суб’єктів ринку праці не відносяться:

  1. носії;

  2. виконавці;

  3. виразники господарсько-трудових інтересів;

  4. об’єкти ринку праці.


  1. Сегментація ринку праці – це

  1. поділ робочих місць на стійкі і замкнуті сектори;

  2. поділ робочих місць і працівників за об’єднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами;

  3. працівників за об’єднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами;

  4. об’єднання працівників у профспілки.


  1. Трудова зайнятість населення країни забезпечує:

  1. виробництво валового національного продукту;

  2. економічну основу життя суспільства;

  3. потреби людей у заробітках;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість – це:

  1. діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству та, як правило, приносить заробіток (трудовий доход);

  2. діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що як правило, приносить заробіток;

  3. діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих потреб;

  4. потреби людей у самореалізації.


  1. До зайнятого населення належать громадяни України, що проживають на території держави на законних підставах:

  1. працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня;

  2. громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою;

  3. обрані, призначені або затверджені в органах державної влади;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Розрізняють такі форми зайнятості:

  1. повну;

  2. часткову;

  3. вторинну зайнятість;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Зайнятість конкретної особи протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю – це:


  1. повна зайнятість;

  2. неповна зайнятість;

  3. вільно вибрана зайнятість;

  4. тимчасова.


  1. Є позитивним і свідчить про підвищення життєвого рівня – :

  1. вимушена незайнятість;

  2. добровільна незайнятість;

  3. безробіття;

  4. не має правильної відповіді.


  1. Рівень зайнятості не розраховується як:

  1. частка зайнятих в загальній чисельності населення;

  2. частка зайнятих в економічно активному населенні;

  3. частка зайнятих у трудових ресурсах;

  4. частка зайнятих в економічно неактивному населенні.


  1. На сьогоднішній час можливо виділити три основні моделі державної політики зайнятості:

  1. Російська, Українська, Американська;

  2. Шведська, Скандинавська, Американська;

  3. Європейська, Скандинавська, Американська;

  4. Американська, Японська, Європейська.


  1. Політика зайнятості має декілька рівнів:

  1. загальнодержавний (макрорівень);

  2. регіональний;

  3. місцевий (мікрорівень);

  4. усі відповіді правильні


  1. Ефективна заробітна плата призводить до:

  1. виникненню добровільного безробіття;

  2. виникнення фрикційного безробіття;

  3. виникнення вимушеного безробіття;

  4. зниження природного рівня безробіття.


  1. Збільшення розміру допомоги по безробіттю:

  1. збільшує структурне безробіття;

  2. збільшує фрикційне безробіття;

  3. зменшує структурне безробіття;

  4. збільшує трудодефіцитне безробіття.


  1. Які фактори впливають на появу добровільного безробіття?

  1. підвищення державної допомоги по безробіттю;

  2. циклічність розвитку економіки;

  3. якісна невідповідність пропозиції праці, потребі в ній;

  4. структурні зрушення в економіці.


  1. В Україні статус безробітного мають:

  1. громади, які не мають роботи;

  2. громадяни, які шукають роботу;

  3. громадяни працездатного віку, які не мають роботи, зареєстровані в службі зайнятості, шукають роботу і готові її виконувати;

  4. громадяни, які не мають трудового доходу.


  1. З якого дня після реєстрації громадянина в службі зайнятості його виплачується допомога по безробіттю:

  1. з восьмого;

  2. з дев’ятого;

  3. з одинадцятого;

  4. з дванадцятого.


  1. Безробітним, за методологією МОП, вважається той, хто:

  1. в даний момент не має роботи, шукає її, готовий приступити до роботи протягом наступних двох тижнів і не має інших джерел доходу, крім заробітної плати в сфері оплачуваної зайнятості;

  2. в даний момент не має роботи, шукає її, готовий приступити до роботи;

  3. не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Виділяють такі основні види відкритого безробіття:

  1. фрикційне;

  2. структурне;

  3. циклічне;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Пов'язане з існуванням свободи вибору працівниками роду діяльності і місця роботи – це:

  1. структурне безробіття;

  2. фрикційне безробіття;

  3. циклічне безробіття;

  4. сезонне.


  1. Перевищення пропозиції над попитом на працю працівників певного фаху і кваліфікації за наявності значної кількості вакансій з інших фахів – це:


  1. структурне безробіття;

  2. фрикційне безробіття;

  3. циклічне безробіття;

  4. сезонне.


  1. Якщо людина працює не за своїм рівнем, розрядом чи спеціальністю – це:

  1. кваліфікаційне безробіття;

  2. функціональне безробіття;

  3. вимушене безробіття;

  4. фрикційне безробіття.


  1. Головна "ціна" безробіття – це:

  1. не випущена продукція;

  2. безповоротно втрачене потенційне виробництво товарів і послуг;

  3. втрачені доходи робітників;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Основними причинами виникнення безробіття є:

  1. структурні зрушення в економіці;

  2. зниження темпів економічного розвитку;

  3. недостатня професійна і територіальна мобільність робочої сили;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Згідно з законом Оукена:

  1. щорічний приріст ВНП на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні;

  2. кожні додаткові 2% приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1%;

  3. кожні 2% скорочення реального національного обсягу виробництва нижче від досягнутого рівня збільшують рівень безробіття на 1% порівняно з природним рівнем безробіття;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Найважливішими показниками вимірювання безробіття є:

  1. кількість безробітних;

  2. рівень загального безробіття;

  3. рівень зареєстрованого безробіття.

  4. усі відповіді вірні.


  1. Організація праці має сприяти:

  1. удосконаленню процесу відпочинку працівників;

  2. вдосконаленню всіх процесів праці та виробничих структур;

  3. удосконаленню процесу управління персоналом;

  4. усі відповіді вірні.


  1. В економіці країни виділяють такі форми поділу праці:

  1. між галузями економіки;

  2. всередині галузей;

  3. всередині підприємств;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Відокремлення видів діяльності всередині даної галузі – це:

  1. загальний поділ праці;

  2. частковий поділ;

  3. одиничний поділ;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Поділ праці, що відбувається між різними категоріями працівників – це:

  1. технологічний поділ праці;

  2. поопераційний поділ праці;

  3. функціональний поділ праці;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Поділ праці, що передбачає поділ виробництва за видами, фазами – це:

  1. технологічний поділ праці;

  2. поопераційний поділ праці;

  3. функціональний поділ праці;

  4. кваліфікаційний поділ праці.


  1. Кооперація – це організована виробнича взаємодія між:

  1. окремими працівниками;

  2. колективами бригад;

  3. колективами дільниць, цехів, служб;

  4. усі відповіді вірні.


  1. Бригада – це об'єднання працівників:

  1. однакових професій;

  2. різних професій;

  3. однакових або різних професій на базі відповідних виробництв;

  4. різних кваліфікацій.


  1. Процеси, що безпосередньо пов'язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію – це:

  1. обслуговуючі виробничі процеси;

  2. основні виробничі процеси;

  3. допоміжні виробничі процеси;

  4. аналітичні процеси.


  1. Чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудовому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків – це: