ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 98

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Початкова інформація про конкретний нещасний випадок міститься в матеріалах розслідування. Вона повинна бути достовірною та вміщувати повний опис об'єкта дослідження. Друга вимога - повнота описання інформації для однозначного відтворення картини нещасного випадку. Неповний об'єм відомостей не розкриває всіх обставин події. Відомості про нещасні випадки численні, різноманітні і носять в основному описний характер. Всю інформацію про них слід розбити на детальні елементи - ознаки, назва кожної з яких повинна мати чітко витриманий зміст, який не допускає різноманітного тлумачення.

Оптимальний вибір ознак повинен зводитися до створення єдиного каталогу ознак - класифікатора, який іноді називають картою статистичного обліку та аналізу нещасних випадків. Класифікатор інформації повинен враховувати як самі ознаки, так і їх кількість, а також мати гнучку структуру, щоб можна було скорочувати або збільшувати кількість ознак. Класифікатор забезпечує єдиний підхід при зборі даних про виробничий травматизм .

Аналіз нещасних випадків показав, що об'єкт дослідження може характеризуватися 32 і більше ознаками, кожна з яких має різну природу. До того ж особливість травматизму в тому, що на нього істотно впливають як окремі ознаки, так і їх сполучення. Для правильного і об'єктивного оформлення первинних документів (Н-1, Н-5) карту статистичного обліку та аналізу нещасного випадку можна розглядати як орієнтовний план розслідування, в якому містяться чіткі дії по визначенню справжніх причин. Дослідження травматизму по таких або аналогічних картах можна проводити при допомозі ЕОМ, що значно збільшує об'єм аналізованої інформації, дозволяє використовувати сучасні математичні методи аналізу та прогнозу, оперативно видавати експрес-інформацію і, найголовніше, підвищити ефективність розробок науково обгрунтованих рекомендацій по зниженню виробничого травматизму. Великий виграш від застосування ЕОМ може бути одержаний на стадії обробки даних, яка займає до 80 % часу, що затрачується на весь цикл дослідження. ЕОМ дає можливість висувати та вирішувати принципово нові завдання у вивченні виробничого травматизму, забезпечувати комплексність підходу на всіх етапах - від постановки завдань до аналізу результату, висновків та рекомендацій.

Основою для таких досліджень є каталог відомостей (банк даних) про нещасні випадки на базі ЕОМ. Банк даних - це не тільки сховище відомостей про нещасні випадки, але і сукупність програм для ЕОМ, за допомогою яких виконують операції по запису, зміні та вибору інформації за відповідними показниками. Пакет програм для ЕОМ дозволяє багаторазово прораховувати варіанти для визначення структури даних, визначення факторів, які впливають на зміну структури.

Наступний етап дослідження полягає в аналізі та обробці даних. Використовуючи банк даних, можна вирішувати різні завдання інформаційного пошуку, як по визначених ознаках, так і по їх сукупності. Згідно аналізу інформації визначаються найбільш травмонебезпечні місця виробництва.


Але інформаційно-пошукові завдання, дозволяючи подати загальну картину травматизму, не відображають загальні статистичні закономірності розглянутого явища. Тому основний і завершальний етап дослідження причин нещасних випадків - встановлення загальних статистичних закономірностей виробничого травматизму - нерозривно пов'язаний з математичною обробкою інформації.

Аналіз і обробка даних повинні бути основані на загальній теорії виміру інформації. Розробка нових математичних методів по обробці кількісної та якісної інформації про нещасні випадки є важливим завданням.

Математичне дослідження виробничого травматизму складається з аналізу (опис), діагнозу (пояснення) та прогнозу (передбачення).

Математичний аналіз дозволяє знайти модель, яка описує взаємозв'язок між окремими ознаками нещасних випадків і їх сукупність. Вибирають математичну модель з урахуванням особливостей, які має інформація про нещасні випадки так, щоб можна було розподілити по порядку ознаки в залежності від ступеня їх впливу на загальну картину травматизму. I останнім є те, що на основі загальних математичних підходів прогнозуються різноманітні аспекти по зниженню виробничого травматизму. Знаючи математичні моделі травматизму, розкривши сутність його параметрів, можна виявити статистичні закономірності і визначити систему заходів по попередженню нещасних випадків.

Подана вище методика дослідження виробничого травматизму має велике практичне значення. Що на сьогодні мають інженери з охорони праці від підприємства до відомства? Як правило, це загальні відомості про травматизм, його кількісні показники: скільки нещасних випадків, їх частота, тяжкість і таке інше. Є аналітичні дані про травматизм по укрупнених показниках: стажу роботи, факторах та причинах (технічних та організаційних) травм i аналіз ведеться в основному по смертельних травмах. Але навіть цією інформацією більшість спеціалістів з охорони праці підприємств не володіють.

Практика показує, що уже на обласному рівні рідко де можна зустріти, щоб дані актів Н-1 оброблялися та аналізувалися, накопичувався банк відомостей по виробничому травматизму. Не приділяють цьому належну увагу i державні інспектори по нагляду за охороною праці, хоча згідно до них повинна надходити вся первинна інформація.

Існує також думка, що аналіз виробничого травматизму потрібен тільки теоретикам. З цим не можна погодитися. Запропонована методика дозволяє при використанні відомостей актів Н-1 складати конкретні карти травмонебезпечних дільниць виробництва, видів робіт для будь-якої галузі АПК. Наявність таких карт надасть велику допомогу при вивченні працюючими безпечних методів праці, при проведенні профілактичної роботи. Адже статистика переконливо показує, що більшість нещасних випадків кожного року трапляються через одні i ті ж причини, при типових обставинах.


Розроблена методологія поглибленого аналізу причин нещасних випадків повинна стати складовою частиною автоматизованої системи управління охороною праці або автоматизованою системою обліку, аналізу та попередження нещасних випадків не тільки в галузі, регіоні, але і в кожному підприємстві. Широке впровадження комп'ютерної техніки обіцяє в найближчий час вирішити це завдання. Для цього необхідні наступні умови: наявність ПЕОМ з комплектом робочих програм; забезпечення всіх господарств та підприємств регіону або області (галузі) раніше розробленими класифікаторами; своєчасна подача даних про нещасний випадок за запропонованим класифікатором; своєчасна обробка початкової інформації та подача вихідних даних для прийняття управлінських рішень.


4. Основні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі

Заключним етапом попередження виробничого травматизму, підвищення стану умов та безпеки праці є вироблення управлінських рішень та вибір заходів, які забезпечують безпеку людини у процесі виробництва, а також вирішення термінових проблемних ситуацій.

Травматизм характеризується визначеними причинами, а кожній причині відповідає один адекватний захід, що її усуває. Тобто ми маємо перелік причин, на які можна розробити відповідний перелік заходів. Номенклатура типових заходів є комплексом організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів системи управління, яка підпорядковується головній меті і може бути подана методом декомпозиції (рис.1). Метод розбиває задачу на складові елементи.

На першому рівні проведене розкриття змісту головної мети, для цього вона поділена на окремі компоненти згідно принципу охоплення всіх напрямків її ефективного розвитку.

На другому і третьому рівні виконується наступна конкретизація заходів з попередження виробничого травматизму, а, якщо потрібно, то і на четвертому, п’ятому та інших рівнях, тобто виконується предметний принцип структуризації.

Такий системний підхід дозволяє досить ефективно вирішувати локальні питання боротьби з травматизмом на найнижчих рівнях управління охороною праці і поступово розширить коло заходів від рівня до рівня, проведення яких буде впливати на безпечне функціонування всієї виробничої системи.

Вимоги нормативно- законодавчіх актів з охорони праці


Закони, Укази, Постанови, Положення, КЗОТ , ДНАОП Правила, Інструкції










Зниження рівня виробничого травматизму. підвищення стану умов та безпеки праці

(Головна мета)







Технологічні заходи

Технічні заходи

Організаційні заходи

Санітарно-гігієнічні заходи

1рівень


1

рівень





2

рівень








3

рівень



2 рівень

Навчання

Інструктажі

Розпорядок праці

Номенклатурні заходи

Контроль

Планування

Виховання

Освітлення

Шум

Вібрація

Запиленість

Отрутохімікати

Мікроклімат

Естетика

ЗІЗ


Огородження

Заземлення

Автоматизація

Електробезпека

Засоби пожежогасіння

Сигналізація

Блискавкозахист



Маршрути руху

Оснащення робочого місця

Механізація

Автоматизація

Благоустрій територій, споруд


















3 рівень

Температура

Вологість

Швидкість руху повітря



Р ис.1. Декомпозиція заходів по

зниженню рівня виробничого

т равматизму. підвищення стану умов та

безпеки праці.






Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені:

  • в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці;

  • в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними методами та засобами роботи;

  • в прогнозуванні виробничого травматизму;

  • в раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів.

Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці – сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

Всі заходи по запобіганню виробничого травматизму можна поділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних нормам і правилам; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аварій, вибухів і пожеж на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Важливим в забезпеченні безпечної праці і запобіганні травма­тизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задо­воленості працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.


Питання для самоконтролю:

  1. Обов'язки роботодавця щодо ведення обліку та звітності про нещасні випадки та випадки профзахворювання.

  2. Основні причини виробничого травматизму та профзахворюваності.

  3. Основні методи дослідження виробничого травматизму.

  4. Коротка характеристика статистичного метода дослідження виробничого травматизму.

  5. За якими показниками виробничого травматизму можна оцінити стан охорони праці на підприємстві.

  6. Як визначається коефіцієнт частоти травматизму.

  7. Як визначається коефіцієнт тяжкості травматизму.

  8. За якою формулою розраховують коефіцієнт трудових втрат.

  9. Сутність групового методу дослідження виробничого травматизму.

  10. Сутність топографічного методу дослідження виробничого травматизму.

  11. Монографічний метод дослідження виробничого травматизму.

  12. Сутність економічного методу дослідження виробничого травматизму.

  13. Основні групи заходів по запобіганню травматизму та професійних захворювань.

  14. Організаційні заходи запобігання травматизму та професійних захворювань.

  15. Технічні заходи запобігання травматизму та професійних захворювань.