Файл: врх мяс.doc

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної

політики України

06.06.2002 № 154

Зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 19.06.2002 за № 516/6804

ІНСТРУКЦІЯ

з бонітування великої рогатої худоби

м`ясних порід

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок проведення бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід.

1.2. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід – комплексна оцінка худоби за племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від належності та підпорядкованості, що мають племінних тварин.

1.3. Мета бонітування – визначення комплексного класу худоби, у залежності від якого визначається їх племінне та виробниче призначення.

1.4. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України.

1.5. Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики й науково-дослідними установами УААН.

---

1.6. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться протягом року при досягненні тваринами певного віку.

1.7. Бонітуванню підлягає усе племінне поголів’я, за винятком молодняку віком до 6-ти місяців та тварин на відгодівлі.

1.8. Бонітування поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід проводить комісія, до складу якої входять:

спеціалісти господарства (зоотехніки та ветеринарні спеціалісти) - за призначенням керівника підприємства;

представники управлінь сільського господарства і продовольства р

айонних державних адміністрацій - за наказом управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій;

фахівці з відповідною кваліфікацією, що пройшли атестацію, галузевих підприємств,об’єднань, асоціацій тощо, селекційних центрів, наукових установ.

1.9. Перед бонітуванням комісія проводить:

перевірку ідентифікаційних номерів тварин і при необхідності їх відновлення;

зважування тварин і визначення їх вгодованості;

узяття промірів тварин відповідних статево-вікових груп;

перевірку відтворної здатності корів і бугаїв;

підведення підсумків оцінки бугаїв за власною продуктивністю та якістю потомків;

уточнення записів племінного обліку.

1.10. При бонітуванні комісія:

проводить огляд худоби, аналізує показники її власної продуктивності, продуктивності батьків та потомків, заповнює відповідні форми обліку;

оцінює худобу за основними ознаками, які характеризують її продуктивність та племінні якості;

присвоює за основними ознаками такі комплексні класи: еліта-рекорд, еліта, І клас, ІІ клас.

1.11. Худобу, що не відповідає мінімальним вимогам для визначення класу, оцінюють як некласну.

1.12. Худобу, на яку відсутні необхідні дані, за якими визначають комплексний клас, відносять до нерозподіленої за класом.

1.13. За результатами бонітування складається звіт (форма № 7-м’яс) за станом на 1 січня наступного року, який подається підприємством (господарством):

до 20 січня – до управлінь сільського господарства районної державної адміністрації - для затвердження;

до 1 лютого - організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики України, – для зведення.

1.14. Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України:

проводять аналіз результатів бонітування худоби в розрізі порід, типів та статевовікових груп;

визначають племінну цінність стад;

затверджують класність пробонітованої худоби;

подають зведені дані та аналіз бонітування до Міністерства аграрної політики України до 25 лютого наступного року.

1.15. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для розробки і коригування програм селекції у м’ясному скотарстві.

2. Основні ознаки при визначенні комплексного класу худоби м’ясних порід

1. Основними ознаками при визначенні комплексного класу бугаїв є жива маса, конституція та екстер’єр, відтворна здатність, оцінка за власною продуктивністю та генотип.

2. О

   
   

   сновними ознаками при визначенні комплексного класу корів є жива маса, конституція та екстер’єр, молочність, відтворна здатність та генотип.

3. Основними ознаками при визначенні комплексного класу молодняку є жива маса, конституція та екстер’єр, оцінка за власною продуктивністю та генотип.

---

3. Оцінка та визначення класу худоби м’ясних порід за основними ознаками

3.1. Визначення класу за живою масою

3.1.1. Визначення класу за живою масою бугаїв та корів проводиться згідно з мінімальними вимогами до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 1).

3.1.2. Визначення класу за живою масою молодняку проводиться згідно з мінімальними вимогами до живої маси молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 2).

3.1.3. Бугаїв-плідників і корів до 5-річного віку, а також молодняк оцінюють за даними останнього зважування.

3.1.4. Тварин старше 5 років оцінюють за вищою живою масою.

3.2. Визначення класу за конституцією та екстер’єром

3.2.1. Дорослих тварин оцінюють за конституцією та екстер’єром за 100-бальною шкалою.

3.2.2. Бугаїв оцінюють щорічно до 5-річного віку відповідно до шкали оцінки конституції та екстер’єру бугаїв (додаток 3).

3. Корів оцінюють у віці трьох і п’яти років відповідно до шкали оцінки конституції та екстер’єру корів (додаток 4).

4. При оцінці враховують:

типовість та гармонійність будови тіла;

наявність недоліків конституції та екстер’єру, за які знижують бальну оцінку (додаток 5).

3. Молодняк оцінюють за конституцією та екстер’єром за 5-бальною шкалою.

4. При оцінці молодняку враховують загальний вигляд та розвиток. Оцінку “відмінно” одержують тварини, типові для породи і статі, що мають добрий розвиток і ріст, відмінну будову тіла.

5. Клас за конституцією та екстер’єром визначається відповідно до:

шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак (додаток 9);

шкали оцінки корів за комплексом ознак (додаток 10);

шкали оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11).

3.3. Визначення класу корів за молочністю

1. Молочність корів оцінюють за живою масою потомків у віці 210 днів.

2. При оцінці молочності молодих корів фактичну масу потомків у віці 210 днів збільшують:

у первісток - на 10%;

за другим отеленням – на 5%.

3. П

   
   

   ри народженні декількох телят молочність установлюють за сумарною живою масою приплоду.

4. Молочність корів з трьома отеленнями і старше оцінюють за даними отелення, при якому одержано теля з найбільш високою живою масою.

5. Клас корів за молочністю відповідає класу приплоду за живою масою у віці 210 днів.

3.4. Визначення класу за відтворною здатністю

1. Відтворну здатність тварин оцінюють за даними зоотехнічного обліку і даними ветеринарної медицини.

2. Бугаїв оцінюють за кількістю одержаних за рік стандартних спермодоз або за кількістю запліднених самок протягом парувального сезону.

3. Корів оцінюють:

первісток – за перебігом отелень і віком першого отелення;

корів старшого віку – за перебігом отелень і тривалістю міжотельного періоду.

4. Клас за відтворну здатність визначається згідно з вимогами до відтворної здатності бугаїв і корів (додаток 6).

---

3.5. Оцінка за генотипом

3.5.1. Генотип тварин оцінюють за породністю та походженням (комплексним класом батьків та оцінкою батька за якістю потомків). При оцінці бугаїв-плідників ураховують власну оцінку за якістю потомків.

2. Породність тварин визначають на підставі документів про походження з обов’язковим оглядом тварин для встановлення їх відповідності типу породи.

3. До чистопородних відносять тварин, що походять від батьків однієї породи, а при відтворному схрещуванні (створенні порід) – від розведення помісей III і IV поколінь “у собі” залежно від консолідованості ознак і вираженості бажаного типу при комплексному класі не нижче першого.

4. До помісей відносять тварин, одержаних від схрещування різних порід, а також маток молочних порід з чистопородними і помісними II - IV поколінь м’ясними бугаями та від розведення помісей I-III поколінь “ у собі”.

5. Ступінь породності тварин визначають згідно з додатками 7 і 8.

6. При відсутності документів про походження, за умови добре вираженої типовості і відповідності за комплексом ознак I класу, тварин відносять до I або II поколінь.

4. Визначення класу тварин за комплексом ознак

4.1. Клас бугаїв, корів і молодняку за комплексом ознак установлюють за сумою одержаних балів відповідно до:

шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак (додаток 9);

шкали оцінки корів за комплексом ознак (додаток 10);

шкали оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11).

За сумою одержаних балів тварин відносять до класу:

81 бал і більше – “еліта-рекорд”;

71-80 балів – “еліта”;

61-70 балів – І клас;

51-60 балів – ІІ клас.

4.2. Комплексний клас корів-первісток, приплід яких у період бонітування не досяг 6-місячного віку, визначають за шкалою оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11), при цьому клас за живою масою встановлюють згідно з мінімальними вимогами до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 1) для корів 3-річного віку.

4.3. Комплексний клас корови підвищують на один за умови наявності трьох дочок з вищим класом.

5. Групування корів за результатами бонітування та визначення виробничого призначення молодняку

5.1. На підставі результатів комплексної оцінки корів визначають напрям подальшого їх використання і розподіляють на такі групи:

племінне ядро (краща частина стада) - 50-60 % від загального поголів’я корів;

селекційна (входить до племінного ядра) - 18-20 % від загального маточного поголів’я;

виробнича – корови, що не включені до племінного ядра.

5.2. Для ремонту стада використовують молодняк, що одержали:

бугайців – від корів селекційної групи;

телиць - від корів племінного ядра.

3. За результатами бонітування визначають тварин, призначених для:

ремонту стада;

племінної реалізації;

відгодівлі і реалізації на м’ясо.

---

6. Заходи щодо поліпшення племінної справи

6.1. За даними бонітування складають звіт (форма №7-м’яс) та аналіз за такими даними:

кількість пробонітованої худоби та її розподіл за породністю і класами;

характеристика стада й окремо корів племінного ядра за живою масою, конституцією та екстер’єром, молочністю, розвитком потомків;

вік і жива маса маток при першому осіменінні і отеленні;

результати оцінки бугайців і телиць за власною продуктивністю і оцінки бугаїв за якістю потомків;

класність реалізованого молодняку.

6.2. Матеріали бонітування поточного року порівнюють із даними минулого. Аналізують виконання плану селекційно-племінної роботи з підбору, оцінки бугаїв за якістю потомків, відбору ремонтних бугаїв, створення заводських ліній.

6.3. За результатами бонітування:

складають план підбору на наступний рік, план комплектування стада за рахунок вирощування ремонтного молодняку і придбання племінної худоби;

визначають тварин для запису до Державної книги племінних тварин;

розробляють плани проведення оцінки: бугайців і телиць - за власною продуктивністю, бугаїв - за якістю потомків;

складають план проведення заходів ветеринарної медицини.

Начальник Департаменту ринків

продукції тваринництва з Головною

державною племінною інспекцією Ю.Ф. Мельник

Додаток 1 до пункту 3.1.1 Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід

Мінімальні вимоги до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні

Порода	Клас	Жива маса бугаїв, кг, у віці				Жива маса корів, кг, у віці
		два роки	три роки	чотири роки	п’ять років і старше	три роки	чотири роки	п’ять років і старше
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Українська м’ясна	Еліта-рекорд	690	850	970	1100	540	580	650
	Еліта	650	810	930	1000	520	560	620
	I клас	620	790	890	950	490	540	580
	II клас	550	690	790	850	440	490	530
Волинська м'ясна	Еліта-рекорд	650	820	940	1050	490	550	6 00
	Еліта	610	780	900	980	470	520	570
	I клас	580	750	860	940	440	500	540
	II клас	520	670	770	830	400	440	490
Поліська м'ясна	Еліта-рекорд	660	800	890	960	500	540	600
	Еліта	630	770	860	900	480	520	570
	I клас	600	740	830	880	460	500	550
	II клас	540	680	750	800	420	450	500
Південна м’ясна, що створюється	Еліта-рекорд	620	750	840	900	460	510	580
	Еліта	570	710	820	860	440	480	550
	I клас	540	670	760	800	420	460	510
	II клас	510	610	680	740	400	430	470

---