ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 237
Скачиваний: 1
Епізоотологія та інфекційні хвороби
1. Форми інфекції – це:
- мікробоносійство, імунізуюча субінфекція та інфекційна хвороба;
-безсимптомна, латентна, інапарантна;
-хронічна, гостра, підгостра;
-моноінфекція, поліінфекція, асоційована.
2. Зазначте відомі Вам форми взаємовідносин мікроорганізмів з організмом хазяїна:
-споріднені;
-патогенні;
- мутуалізм, коменсалізм, паразитизм;
-імуногенні.
3. Патогенність збудників інфекції – це:
-потенційна здатність мікробного виду викликати інфекцію;
-здатність збудника хвороби проникати в організм;
-здатність збудника хвороби виділяти токсичні речовини;.
- здатність збудника викликати імунну відповідь організму.
4. Що називають вірулентністю?
-ступінь (міру патогенності, фенотиповой вираз патогенності;
-здатність збудника хвороби виділяти токсичні речовини;
-здатність збудника викликати імунну відповідь організму;
- здатність збудника проникати в організм та зберігатися певний час у внутрішніх органах.
5. Що таке інвазивність (агресивність) збудника?
-здатність збудника проникати в організм, розмножуватися та протистояти захисним силам організму;
-здатність збудника виділяти токсичні продукти, апресини, викликати фагоцитоз
-здатність збудника проникати в організм та зберігатися певний час у внутрішніх органах;
-здатність збудника виділяти білкові речовини.
6. Токсигенність збудників – це:
-здатність збудників продукувати екзо- та ендотоксини;
-здатність збудників продукувати антигени, алергени та токсини;
- здатність збудників продукувати алергени та токсичні продукти.
7. Якщо не виходить установити шлях проникнення мікроба до організму, інфекцію називають:
-спонтанною;
-екзогенною;
-криптогенною;
-реінфекцією.
8. Інфекція, яку називають спонтанною:
-ту, що виникає природно, без втручання людини;
-ту, що виникає в разі втручання людини;
-ту, що відтворена експериментально.
9. Явище толерантності:
-це втрата організмом здатності синтезувати антитіла проти певного виду збудника (антигену) ;
-це втрата організмом здатності синтезувати антитіла проти всіх видів збудників (антигенів) ;
-це втрата організмом здатності реагувати на антиген (алерген) певного виду збудника.
10. До неспецифічних факторів постійної дії належать:
-захисні властивості шкіри та слизових оболонок;
-захисні функції нормальної мікрофлори;
-фагоцитоз та бар'єрні функції лімфатичної системи;
-клітини лімфатичного ряду;
-специфічні макрофаги;
-інтерферон.
11. До специфічних факторів захисту належать:
-синтезовані антитіла (сироватки, глобуліни) ;
-шкіра з її похідними;
-лізоцим;
-гліцин.
12. Феномен екзальтації – це:
-здатність вірусів стимулювати свою репродукцію та підсилювати вірулентність;
-здатність вірусів стимулювати свій виробіток антитіл та підсилювати вірулентність;
-здатність вірусів стимулювати свою інвазивність та підсилювати толерантність.
13. Ланки епізоотичного ланцюгу – це:
-джерело збудника інфекції, механізм передачі збудника, сприйнятливі тварини;
-хвора тварина, фактори передачі збудника, об'єкти довкілля;
-хворі тварини, транспортні засоби для їх перевезення, продукти забою.
14. Класичну чуму свиней викликає:
-мікобактерія;
-ешеріхія;
-тогавірус;
-мікоплазма.
15. Хворих лептоспірозом тварин:
-знищують разом із шкірою шляхом спалювання;
-лікують із застосуванням гіперімунних сироваток та антибіотиків;
-вакцинують живими або ослабленими вакцинами.
16. Захворювання, що викликаються бактеріями:
-парагрип;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз;
-трихофітія.
17. Захворювання, що викликаються вірусами?
-кампілобактеріоз;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
18. Захворювання, що викликаються хламідіями?
-ензоотичний аборт овець;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-орнітоз;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
19. Захворювання, що викликаються мікоплазмами:
-парагрип;
-ринопневмонія;
-контагіозна плевропневмонія ВРХ;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
20. Збудник якого захворювання утворює спори:
-грип;
-лістеріоз;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-анаеробна ентеротоксемія;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
21. Збудник якого захворювання утворює капсули:
-сибірка;
-лейкоз ВРХ
-лептоспіроз;
-брадзот;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
22. Літню сезонність хвороби спостерігають під час захворювань:
-парагрип;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
23. Захворювання, які можна назвати трансмісивними:
-парагрип;
-нодулярний дерматит;
-лейкоз ВРХ;
-брадзот;
-туберкульоз;
-кампілобактеріоз.
24. Симптоматичне лікування застосовують під час захворювань:
-парагрип;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-чума ВРХ.
25. Карантин на господарство накладають під час виникнення захворювань:
-парагрип;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-брадзот;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
26. Захворювання, які можна назвати зооантропонозами:
-сибірка;
-кампілобактеріоз;
-паратуберкульоз;
-туберкульоз;
-чума ВРХ;
-інфекційна агалактія овець і кіз.
27. Захворювання, яке можна назвати природно-вогнищевим:
-лептоспіроз;
-нодулярний дерматит;
-паратуберкульоз;
-лейкоз;
-чума ВРХ;
-бешиха.
28. Захворювання, яке має синонім "гемобластоз":
-гемоспоридіоз;
-кампілобактеріоз;
-паратуберкульоз;
-лейкоз;
-чума ВРХ;
-гемофільозний полісерозит.
29. Захворювання, яке має синонім "вібріоз":
-сальмонельоз;
-кампілобактеріоз;
-паратуберкульоз;
-лейкоз;
-лістеріоз
-гемоцитобластоз.
30. Клінічні ознаки, якими характеризується чума свиней:
-підвищення температури тіла
-гнійний риніт
-поліартрит
-почервоніння шкіри вух, стегон, живота.
31. Хворих на африканську чуму свиней:
-ізолюють, а потім забивають на м'ясо
-тварин забивають, а туші спалюють
-ізолюють і лікують симптоматичними засобами
-ізолюють і лікують сироваткою реконвалесцентів
32. Що роблять із тушами при забої хворих на класичну чуму свиней?
-внутрішні органи утилізують, а м'ясо використовують без обмежень
-туші разом із шкірою і внутрішніми органами утилізують
-м'ясо на копченості, а внутрішні органи на промпереробку
-м'ясо разом із внутрішніми органами використовують на варені ковбаси або консерви
33. В яких органах найбільш виразна патогенна дія збуднику ензоотичного енцефаломієліту?
-головний мозок
-спинний мозок
-печінка
-селезінка
-нирки
-легені
34. Форми прояву коліентеротоксемії:
-нервова
-кишкова
-легенева
-набрякова
-септична
35. Характерні для коліентеротоксемії клінічні ознаки:
-екзофтальм
-нервові явища
-набряки у різних органах
-запалення суглобів
36.Клінічна ознака коліентеротоксемії у тварини з'являється найпершою:
-екзофтальм
-запор
-пронос
-набряки
-підвищений апетит
37. Характерні клінічні симптоми інфекційного атрофічного риніту у свиней:
-катаральний риніт
-діарея з домішками крові
-неправильний прикус
-криворилість
-мопсоподібність
манежні рухи
38. Основні методи діагностики інфекційного атрофічного риніту у свиней:
-епізоотологічний
-клінічний
-патолого-анатомічний
-біопроба на каченятах до 20-денного віку
-гематологічний
-серологічний
-бактеріологічний
39. Заходи, які проводять у неблагополучному щодо інфекційного атрофічного риніту господарстві:
-клінічний огляд всього поголів'я свиней один раз в 5-6 днів, ізоляція хворих, яких відгодовують і здають на забій
-хворих ізолюють, забиваюсь, а туші спалюють
-вакцинація всіх підозрілих у зараженні тварин
40. Хвороби, від яких потрібно диференціювати дизентерію свиней:
-КЧС (класична чума свиней)
-бешихи
-ТГС
-сальмонельозу
-кормових токсикозів
-колібактеріоз
-анаеробна дизентерія
41. Для лікування хворих на дизентерію свиней застосовують препарати:
-лінкоміцина гідрохлорид
-фармазин
-осарсол
-ронідазол
-лазолван
-тривіт
-лікування заборонено
42. Група хвороб, до якої за збудником належить мит:
-мікози
-стрептококози
-мікоплазмози
-вірози
-хламідіоз
43. Види тварин, які хворіють на мит у природних умовах:
-усі види с.-г. тварин
-кози і вівці
-велика рогата худоба
-свині
-коні
44. Види тварин, що можуть хворіти на сап:
-коні
-корови віком старше 5 років
-верблюди
-віслюки
-хижі тварини ряду котячих
45. У природних умовах на емкар хворіють:
-ВРХ і буйволи
-вівці, кози
-лосі, олені
-коні
-свині, собаки
-коти
-птахи
46.
Найбільш сприйнятлива до зараження на
ЕМКАР велика рогата худоба
у віці:
-від 3 міс до 4 років
-від народження до 6-річного віку
-з 4 років до 12-ти років
-від народження до 3-місячного віку
-з 6-річного віку до 12- річного віку
47. Карбункули за ЕМКАР утворюються здебільшого у:
-у ділянці крупа
-на хвості
-у ділянці підгруддя
-у ділянці шиї та плеча
-у ділянці вимені
-у ділянці діафрагми
-у підщелепному просторі
-у ділянці щік
48. Для лікування хворих на ЕМКАР тварин застосовують:
-введення у товщу запального набряку 3-5 %-х розчинів фенолу чи лізолу, -1-2 %-х розчинів перекису водню, 0,1 %-го розчину КMnО4
-специфічну сироватку
-концентровану гідроксидалюмінієву формолвакцину
-антибіотики
-антивірус
-бактеріофаг
49. Свербіж та розчісування місць проникнення вірусу в разі хвороби Ауєскі спостерігається у:
-собак
-котів
-лисиць
свиней
норок
соболів
50. Серед хутрових звірів ензоотії хвороби Ауєскі пов'язані:
-із завезенням маток або самців носіїв вірусу із інших господарств
-із можливістю переживання вірусу в організмі гематофагів і як наслідок виникнення сезонних спалахів
-зі згодовуванням не знешкоджених боєнських відходів
-із
передачею вірусу лактуючими матками
молодняку і виникненням хвороби
в
останнього після закінчення дії
колострального імунітету
51. За патолого-анатомічном розтином у поросят, загиблих від хвороби Ауєскі реєструють:
-крововиливи під капсулами нирок, на слизовій надгортанника та дрібні осередки некрозів у печінці
-гнійний енцефаліт
-ознаки катарального гастриту, ентериту з крововиливами на поверхні слизових
-розчухування, облисіння, травмування шкіри, частіше у ділянці голови
-набряк головного мозку та зміни характерні для гострого негнійного менінгоенцефаломієліту
-виявляють карбункули на шкірі явища геморагічного діатезу у тонкому відділі кишечнику
52. Синонімічні назви хвороби Ауєскі:
-псевдосказ
-інфекційний бульбарний параліч
-скажена сверблячка
-свербляча чума
53. До групи кулястих бактерій належать:
-диплококи
-сарцини
-тетракоки
-стафілококи
-спірохети
-вібріони
54. Локомоторним органом бактерій є:
-джгутик
-війки або пілі
-капсула
-спора.
55. Живильні середовища для культивування бактерій:
-МПА
-МПБ
-кров'яна сироватка
-курячі ембріони
-культура клітин
56. Пастеризація – це:
-одноразове прогрівання рідин (здебільшого харчових продуктів) до температури, яка нижче за температуру кипіння на нетривалий час (від секунди до 30 хвилин), з метою знищення вегетативних форм бактерій, що знаходяться в цих рідинах
-багаторазове прогрівання за температури 70-75°С
-теплова обробка за температури понад 65°С з відповідним витримуванням
57. До групи дезінфікуючих препаратів належать:
-фармазін, агресин
-бісептол, пеніцилін
-камфорне масло
-формальдегід, їдкий натр
58. Джерелом збудника інфекції можуть бути:
-явно хворі тварини
-мікробоносії
-тварини з прихованим (латентним) перебігом
-вільні від інфекції тварини
59. До серологічних реакцій належать:
-РЗК
-РА
-РДП
-МФА
-ІФА
60. Шляхи передачі збудника інфекції:
-аерогенний(респіраторний)
-аліментарний (кормовий)
-телепатичний
-контактний
-трансмісивний
61. До паличкоподібних форм бактерій належать різновиди:
-бацили, клостридії
-стрептококи, диплококи, сарцини, стафілококи
-вібріони, спірили
-хламідобактерії
62. Представники якої зі вказаних груп мікроорганізмів розмножуються як у присутності, так і за відсутністю кисню:
-мікроаерофіли
-аероби
-факультативні аероби
-анаероби
63. Здатність мікроорганізмів знижувати свою вірулентність під час зберігання імуногенних властивостей під впливом різних чинників у тварин називають:
-модифікацією
-трансдукцією
-кон’югацією
-атенуацією
64. За пристосованістю до певних температур мікроорганізми розподіляються на декілька груп:
-психрофільні
-оптимальні
-мезофільні
-мінімально теплопровідні
-термофільні
-максимально теплопровідні
65. Віруси можна культивувати (підтримувати) на наступних тест-об’єктах:
-курячих ембріонах, культурах клітин
-МПБ
-МПА
- кров’яна сироватка
66. Специфічність дії вірусів пов’язана з вибірковим ураженням певних органів і тканин. Зазначена характеристика має назву:
-пасажування
-культивування
-тропізм
-цитопатогенна дія
67. У різних штамів мікробів одного й того ж виду патогенність може суттєво відрізнятись. Ступінь (міру) патогенності називають:
-вірулентністю
-тканинним тропізмом
-коменсалізмом
-паразитизмом
68. Порівняно з незаразними хворобами інфекційні мають низку притаманних лише їм особливостей (вкажіть правильні відповіді):
-специфічність
-циклічний перебіг
-масовість ураження
-формування поствакцинального імунітету
-порівняно швидка загибель
-контагіозність
69. Правильна назва явища, за якого патогенні мікроби, що неодноразово проникають в організм тварин у незначних дозах, спричинюють імунологічні реакції, напрацювання специфічних антитіл, але самі при цьому гинуть:
-імунізуюча субінфекція
-рецидив
-реінфекція
-суперінфекція
70.Явище премуніції ще має назву:
-стерильний імунітет
-нестерильний імунітет
-уроджений імунітет
-набутий імунітет
-штучний імунітет
71. вище, коли імунна відповідь на певний антиген відсутня, отримало назву:
-імунологічна перебудова
-імунологічна толерантність
-імунологічна нестабільність
-імунологічний колапс
-низький імунологічний статус.
72. Периферійними органами імунної системи є (вкажіть правильні відповіді):
-лімфатичні вузли
-кістковий мозок
-тимус
-бурса Фабриціуса в птахів
-пейєрові бляшки
-селезінка
73. Елементи, з яких складається епізоотичний ланцюг:
-джерело збудника інфекції
-природне вогнище
-сприйнятливі тварини
-механізм передачі збудника інфекції
74. оли випадки інфекційного захворювання є поодинокими і між ними важко або неможливо встановити епізоотологічні зв’язки говорять про:
-панзоотію
-епізоотію
-спорадичну захворюваність