Відхилення центру паль від проектного положення в плані не повинні перевищувати 5 см.

Відхилення діаметрів паль від проектних не повинні перевищувати, мм :

для паль, виконаних сухим методом мінус 5, плюс 20

для паль, виконаних Із застосуванням глинистого розчину мінус 10, плюс 30

При виявленні відхилень, які перевищують наведені вище допуски, рішення приймається проектною організацією.

Приймання паль оформлюється актом комісії у складі представників замовника, генпідрядника і виконавців робіт, в якому повинні бути відзначені всі дефекти, що виявлені в процесі приймання, вказані терміни їх усунення та дана оцінка якості робіт. Акт приймання оформлюється у відповідності з додатком 7 СНиП 3.01.01.

​8 ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВЛАШТУВАННІ

​ПАЛЬОВИХ ФУНДАМЕНТІВ ТА ПІДСИЛЕННІ ІСНУЮЧИХ

​ФУНДАМЕНТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ ПАЛЬ

8.1 При виконанні робіт необхідно дотримуватись правил техніки безпеки у відповідності з вимогами СНиП III-4.

8.2 Роботи по підсиленню основ та фундаментів буроін'єкційними палями необхідно виконувати лише при наявності проекту виконання робіт та технологічних карт з детальним вирішенням питань безпечного ведення робіт.

8.3 Для будівель (споруд), стан яких за результатами обстеження визначений, як аварійний, виконувати підсилення буроін'єкційними палями дозволяється тільки після попереднього забезпечення тимчасової або постійної безпеки роботи їх конструкцій в умовах можливого впливу робіт, що виконуватимуться.

Роботи по підсиленню основ та фундаментів буроін'єкційними палями слід відносити до робіт з підвищеною небезпекою, які виконуються лише за нарядами-допусками і тільки в присутності осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт.

8.4 Технічний стан бурової установки, надійність кріплення її вузлів необхідно перевіряти перед початком кожної зміни.

8.5 Перед пуском бурової установки необхідно подавати звуковий сигнал.

8.6 Перед початком огляду, змащування, чищення або усунення будь-яких пошкоджень бурової установки буровий інструмент повинен бути поставлений у стійке положення, а двигун вимкнений.

8.7 Пробурені свердловини при припиненні робіт повинні бути надійно закриті щитами або відгороджені із встановленням на них попереджувальних знаків. Не допускається попадання розпушеного грунту на вибій свердловини. Для захисту від попадання грунту після влаштування свердловини рекомендується використовувати інвентарні металеві оголовки довжиною до 0,5 м. Оголовки знімають після завершення бетонування паль.

8.8 Застосування ін'єкційних шлангів дозволяється тільки після їх випробування у відповідності з вимогами ГОСТ 18698.

8.9 При виконанні робіт по влаштуванню свердловин необхідно ретельно слідкувати за інженерними комунікаціями, які підходять до будівлі, і не допускати їх пошкодження.

Інженерні мережі та комунікації, розташовані ближче, ніж 2 м від свердловини, на період виконання робіт мають бути відключені. Роботи по влаштуванню буроін'єкційних паль в зоні інженерних мереж та комунікацій повинні проводитись лише з дозволу власників мереж та в присутності інженерно-технічних працівників, відповідальних за їх технічний стан.

8.10 При виконанні робіт по влаштуванню свердловин всередині приміщень з установками, які працюють на бензині або солярці, в цих приміщеннях необхідно забезпечити на час виконання робіт примусову припливно-витяжну вентиляцію, а працюючі повинні бути захищені респіраторами або протигазами.

8.11 Концентрації в повітрі робочої зони при виконанні зварювальних робіт у відповідності з ГОСТ 12.1.005 не повинні перевищувати: для зварювальної аерозолі - 2 мг/м³ , окису вуглецю - 20 мг/м³, окису марганцю - 0,2 мг/м³, фтористого водню - 0,5 мг/м³.

8.12 При перевантаженні цементу концентрації цементного пилу в робочій зоні повинні бути не більше 6 мг/м³ по ГОСТ 12.1.005 і не більше 0,3 мг/м³ для атмосферного повітря населених місць.

8.13 В пояснювальних записках проектів, що розроблюються, підсилення фундаментів буроін'єкційними палями слід передбачати розділ, який вміщує вказівки по безпечній експлуатації фундаментів будівлі після їх підсилення.

​Додаток А

​(рекомендований)

​

​НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНІ КОНСТРУКТИВНІ СХЕМИ

​ПІДСИЛЕННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ ТА ОБЛАСТЬ

​ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

А.1 При розробці проектів підсилення основ і фундаментів розглядається декілька найбільш поширених схем з використанням буроін'екційних паль.

А.2 Конструктивні схеми підсилення існуючих фундаментів буроін'єкційними палями (див. рисунки А.1 - А.4) за призначенням поділяються на три групи, які забезпечують:

а) жорсткий зв'язок з тілом фундаменту (схеми 1-10, 16-21);

б) захист основ та фундаментів від випирання грунту (схеми 11-13);

в) армування лесової основи (схеми 14, 15).

А.3 Конструктивні особливості та область застосування наводяться додатково для кожної з визначених схем підсилення:

Схема 1 - вертикальні палі, які влаштовуються крізь тіло існуючого стовпчастого або стрічкового фундаменту при глибині закладання до 1,5 м і розширеннях на рівні підошви відносно стіни (стовпа, колони) більше 500 мм.

Схема 2 - похилі палі, які влаштовуються крізь тіло існуючого стовпчастого або стрічкового фундаменту, в тому числі при розширеннях на рівні підошви менше 500 мм..

Схема 3 - вертикальні, похилі палі або їх сполучення, які влаштовуються за межами існуючого фундаменту і з'єднуються притискуючими ростверками в рівні підошви існуючого фундаменту.

Схема 4 - вертикальні палі з'єднані ростверком, який влаштовується нижче підошви існуючого фундаменту. Глибина закладання існуючого фундаменту не повинна перевищувати 1,5 м, а вільний простір від стіни або підколонника стовбчастого фундаменту повинен бути не менше 1,5 м.

Схема 5 - те саме, що і схема 4 при підсиленні вертикальними і похилими палями.

Схема 6 - вертикальні парні палі, які влаштовуються за межами існуючого фундаменту (при глибині закладання його більше 1,5 м), і з'єднуються з фундаментом вище його підошви балковим ростверком.

Схема 7 - вертикальні та (або) похилі палі, в тому числі ті, які проходять крізь тіло фундаменту, з'єднані з фундаментом вище його підошви балковим ростверком.

Схеми 8, 9, 10 - вертикальні і похилі палі, які використовуються для підсилення споруд типу підпірних стін.

Схеми 11, 12, 13 - вертикальні і похилі палі, що влаштовуються, як відокремлені, в тому числі і з'єднані окремим ростверком, які забезпечують стійкість грунту основи існуючих фундаментів. Схема 11 застосовується при глибині котловану або траншеї до 1,5 м, схема 12 - більше 1,5 м. Схема 13 застосовується для забезпечення стійкості грунту основи по обидва боки існуючого фундаменту.

Схеми 14, 15 - похилі відокремлені палі, які умовно перетинаються в масиві грунту і використовуються як елементи, що армують грунт (схема 14 - без влаштування з'єднуючого ростверка, схема 15 - з влаштуванням з'єднуючого ростверка).

Схеми 16-21 - вертикальні буроін'єкційні палі, які влаштовуються над (схема 16), в рівні (схеми 17, 20, 21) або під (схеми 18, 19) підошвою існуючих пальових фундаментів.

A.4 На всіх схемах позначені цифрами номери позицій:

1 - буроін'єкційні палі підсилення;

2 - існуючий фундамент;

3 - новий ростверк;

4 - існуючі палі;

5 - існуюча підпірна стіна.

А. 5 Допускається комбінування вказаних або створення нових конструктивних схем підсилення буроін'єкційними палями, якщо їх доцільність підтверджується розрахунками та (або) технологічними особливостями їх влаштування.

А.6 Величину кута нахилу палі до вертикалі при використанні похилих паль, які проходять крізь тіло фундаменту, слід призначати в діапазоні від 5° до 15°. Для похилих паль, які не проходять крізь тіло фундаменту (схеми 14, 15), кут нахилу слід призначати в діапазоні від 20° до 30°.

Схема 1 Схема 2 Схема 3

Схема 4 Схема 5

Рисунок А. 1 - Конструктивні схеми підсилення 1 - 5.