ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.12.2021
Просмотров: 3877
Скачиваний: 4
В Японії розроблені й упроваджуються нові стандарти здоров´я та найжорсткіші в світі вимоги до якості води. Тим, хто потерпів від забруднень, обов´язково виплачуються належні компенсації.
У Великій Британії діє система повторних екологічних експертиз, аналізується динаміка забруднень будь-якими об´єктами, що дає змогу практично цілком уникати помилок під час таких експертиз.
Екологічна політика Швеції зорієнтована на розвиток тільки екологічно чистих виробничо-технологічних процесів та обладнання (автомобільний концерн «Вольво» ще в 1990 р. розробив прекрасний варіант нового екологічно чистого автомобіля XXI сторіччя).
У Франції виникло нове соціальне поняття «якість життя»: замість соціально-економічних показників рівня життя (вони дуже приблизно визначались обсягами валового національного продукту на душу населення) введено новий узагальнюючий індекс, за допомогою якого враховуються густота населення на 1 км2, розміщення й ступінь екологічної небезпеки промислових та аграрних комплексів, забезпеченість природними ресурсами, а також стан довкілля.
Отже, новий підхід сучасної екополітики до проблеми збереження біосфери й стабільного розвитку нашого суспільства, новий погляд на біосферу базуються на принципах сучасної й майбутньої людської діяльності: етичних та еколого-економічних.
Відомий німецький філософ та еколог Е. Калленбах пропонує низку етичних правил поводження людини на Землі. Запам´ятаймо їх:
– Люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним.
– Вважай кожний твій день на Землі священним і святкуй зміну пір року.
– Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони зникали.
– Будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають.
– Обмежуй кількість своїх нащадків, бо велике число людей обтяжливе для Землі.
– Не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни.
– Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені сили.
– Не приховуй від себе й від інших наслідків твоєї діяльності на Землі.
– Не обкрадай майбутніх поколінь, виснажуючи й забруднюючи Землю.
– Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають однакове право на її багатства.
В узагальненому вигляді етичні й еколого-економічні принципи подано відомим американським ученим-екологом Д. Чирасом (1992). Він вирізнив три основних етичних принципи:
– людство має обмежені запаси природних ресурсів, які необхідно розподіляти між усіма живими істотами планети («не все тільки для нас»);
– людство — частинка Природи й суб´єкт, на який поширюються всі її Закони. Ми не маємо права ґвалтувати Природу й нехтувати її Законами, бо це згубить цивілізацію;
– людство не повинне керувати Природою, воно має навчитися співпрацювати та існувати в гармонії з нею.
Ми додамо ще один принцип: людина — також частинка Космосу, могутні сили якого постійно впливають на її здоров´я, психіку й поведінку. Нам необхідно вивчати процеси й закони розвитку космічних систем і враховувати їх у своїх стосунках із навколишнім світом. Найближчим часом особливу увагу слід звернути на стан близького Космосу (10—30 тис. км від поверхні планети), який для Землі не менше важить, ніж атмосфера чи гідросфера, але набагато вразливіший. У зв´язку з освоєнням космічного простору людиною забруднення близького Космосу набуло загрозливих масштабів: у межах екосфери вже «літає» близько 3 тис. т предметів штучного походження, уламків супутників, космічних ракет і кораблів, що в 150 тис. разів перевершує масу метеоритних тіл; у першій половині XXI ст. маса космічного сміття може збільшитися до 4—5 тис. т, а це вже — реальна загроза середовищу та існуванню людства через появу електромагнітних аномалій.
Головні еколого-економічні принципи:
– консервація, збереження ресурсів та енергії, розумне самообмеження в усіх сферах життєдіяльності;
– рециклічність, тобто максимально можливе багаторазове використання матеріалів у виробництві;
– відновлення ресурсів;
– контроль рівня забруднень усіх типів, його стабілізація та зниження, впровадження нових технологій в енергетиці, промисловості, сільському господарстві, на транспорті, вповільнення темпів зростання населення.
Перебудова мислення, переоцінка цінностей — важливі, але надзвичайно складні завдання людства, оскільки їх вирішення пов´язане з руйнуванням міфів, усталених уявлень, доктрин і навіть деяких релігійних настанов, що протягом тривалого часу вкорінювались у свідомість людей. Як зазначив А. Печчеї, нова людина мусить знищити в собі насамперед такі риси характеру, як жорстокість, жадібність, заздрість, ненависть і невігластво.
У регулюванні характеру та рівня психологічних реакцій населення на ті чи інші екологічні процеси й ситуації провідна роль належить учителям, викладачам вищих закладів освіти, журналістам, письменникам, ученим-публіцистам, служителям церкви, діячам мистецтва, засобам масової інформації. В екологізації свідомості людства важливу роль відіграли такі видатні особистості, як Дж. Даррелл, Г. Торо, Б. Коммонер, А. Швейцер, Р. Карсон, Ж.-І. Кусто, Л. Олдо, Д. Медоуз, Дж. Адамсон, А. Гор, А. Чехов, К. Паустовський, Ч. Айтматов, Л. Леонов, О. Яблоков, М. Мойсеєв, М. Реймерс, В. Данилов-Данільян, К. Лосєв, В. Распутін, Л. Адамович, А. Платонов, О. Гончар, С. Плачинда, Ю. Щербак, В. Поліщук і багато інших.
На завершення слід зазначити, що шлях, яким прийшли до свого благополуччя розвинені країни, неприйнятний для людства в цілому, бо не гарантує екологічної й соціальної безпеки планети в соціально несправедливому світі. Досвід останнього десятиліття засвідчив, що кожна країна повинна мати свою стратегію еколого-збалансованого розвитку, свій шлях збереження й відтворення природи рідного краю з урахуванням природних, географічних, історичних, соціально-економічних аспектів.
Сучасні шляхи розвитку ведуть до нестабільності, поглиблення кризи. Настав час гармонізувати життєдіяльність суспільства на таких принципах:
– зміна філософії життя людини, суспільства, в основу якої мають бути покладені культурні й духовні традиції, настанови на збереження соціально-екологічної цілісності середовища існування;
– визнання людини, родини, етносу, суспільства, нації, держави вищою цивілізаційною цінністю;
– всебічний розвиток освіти, особливо екологічної, як рушійної сили цивілізаційного розвитку;
– визнання стабільності суспільства, соціумів, поселень метою гармонізації життєдіяльності людства;
– екологічне оздоровлення природних об´єктів, ландшафтів як середовища існування й домінанти життя, зменшення техногенного навантаження на них;
– спрямування технологічних та інноваційних змін на підтримання стабільності й динамічної рівноваги довкілля й розвитку.