ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.12.2023
Просмотров: 67
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Лабораторна робота № 3 «Стан споживчої рівноваги»Мета роботи: Вивчення понять корисність, споживча рівновага, визначення оптимального споживчого кошика та максимальної корисності за умов обмеженого бюджету, обчислення ефектів доходу та заміщенняТехнічні засоби: комп’ютер,калькулятор, графічні засоби.
В нашому випадку: Аопт1=900,694; Вопт1=600,463.Величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності:Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: .
Нижче зображена ця бюджетна лінія.Рис. 3.1. Бюджетна лініяВиходячи із функції загальної корисності: , – беремо декілька значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який обчислений вище).Діапазон значень для кривих байдужості
Рис. 3.2. Початковий стан рівноваги
.Нове рівняння бюджетної лінії матиме такий вигляд: .Нижче зображена ця нова бюджетна лінія.Рис. 3.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару АЗа аналогією із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача після зростання ціни товару А.Рис. 3.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А
На рис. 3.7. можна побачити загальний ефект від зростання ціни товару А, а також окремо ефекти доходу та заміщення. Зокрема:
-
Зміст роботи:
-
Ознайомлення з вихідними даними до лабораторної роботи. -
Визначення початкового стану споживчої рівноваги, його графічне зображення. -
Визначення стану споживчої рівноваги за умов зміни ціни на один із товарів, його графічне зображення. -
Визначення структури оптимального споживчого кошика за початкового рівня корисності, графічне зображення стану споживчої рівноваги. -
Визначення ефектів доходу і заміщення.
-
Вихідні дані:
-
Отже, споживач купує два товари А та В.
В нашому випадку: Аопт1=900,694; Вопт1=600,463.Величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності:Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: .
| А= | 900,694 | В= | 0 |
| А= | 0 | В= | 600,463 |
| А | 900,694 | 750 | 525 | 1050 | 1200 | 1425 |
| В | 600,463 | 500 | 350 | 700 | 800 | 950 |
-
Нехай ціна на товар А зростає на 10 грн, тобто буде становити 82 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня бюджету призведе до зміни до структури оптимального споживчого кошика.
.Нове рівняння бюджетної лінії матиме такий вигляд: .Нижче зображена ця нова бюджетна лінія.Рис. 3.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару АЗа аналогією із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача після зростання ціни товару А.Рис. 3.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А
-
Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення, то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціни товару А він повинен витрачати більше грошей. Для того, щоб визначити структуру оптимального споживчого кошика, треба записати систему з таких трьох рівнянь:
-
В результаті проведених обрахунків у п. 1–3 можна встановити, що діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих ефектів треба пам’ятати, в чому їхня суть. Отже:-
ефект доходу показує, як впливає зміна ціни товару на реальний дохід споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється; -
ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним.
-
На рис. 3.7. можна побачити загальний ефект від зростання ціни товару А, а також окремо ефекти доходу та заміщення. Зокрема:
-
В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру: Аопт1=900,694; Вопт1=600,463. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість обох товарів становила: Аопт2=790,854; Вопт2=600,463. В даному випадку спостерігається загальний ефект від зростання ціни товару А, який становитиме: 790,854–900,694=–109,84. -
Однак загальний ефект складається з двох ефектів: