Добавлен: 06.02.2019

Просмотров: 1482

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

1.Теорії походження держави:

- теологічна – суть цієї теорії зводиться до того, що держава виникла внаслідок Божої волі;

- договірна – виникла з людських умов;

- патріархальна – від сімї до роду, від роду до племені і т. д.;

- завоювання – внаслідок завоювання одних племен іншими;

- соц.-економічна – внаслідок від родової власності до приватної;

- космічна – внаслідок інопланетних цивілізацій.

2. Конституція україни як основний закон держави і суспільства.

Конституція – це основний Закон держави України; це основний установчий, юридичний акт країни. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

3. Поняття, сторони і зміст трудового договору.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, відповідно до якої працівник зобов’язаний виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішнього труд. розпорядку, а власник зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці.

Сторони труд. договору: 1) Працівник: для того щоб укласти труд. договір особа повинна мати труд. право – і дієздатність (правозубєктивність). 2) Роботодавець: є юридичною чи фізичною особою.

Умови труд. договору поділ. на 2 групи: 1) Необхідні(обов’язкові) умови – без яких труд. договір неможливий. Це такі як: місце роботи, трудова функція, дата початку роботи, оплата праці. 2) Додаткові умови. Ця група стає обовязковою лише після включення її до труд. договору. Тобто труд. договір може бути укладений і без додаткових умов. Умови труд. договору не можуть погіршити становище працівника, в порівнянні з чинним законодавством. У протилежному випадку, такий договір визначається недійсним. Труд. договір укладається у письменній формі.

4. Поняття, ознаки та види правопорушень.

Правопорушення - це протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що зумовлює юридично визначені негативні наслідки для правопорушника. Ознаки правопорушень: 1) суспільне шкідлива (напр., прогул) або суспільно небезпечна (зазіхання на життя людини) поведінка. 2) протиправна, неправомірна поведінка — суперечить нормам права, здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта. 3) свідомо вольова поведінка — визначається психікою людини, яка в момент вчинення правопорушення перебуває під контролем волі і свідомості, здійснюється усвідомлено і добровільно. 4) дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). 5) винне діяння — дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, наносить своєю дією (або бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить доведену вину.


Види правопорушень. 1) Злочини (суспільно небезпечні, кримінально карані діяння). Злочинами визнаються лише ті діяння, що порушують заборони, встановлені Кримінальним кодексом. 2) Провини (проступки, вчинки) - правопорушення не настільки небезпечні, відповідальність за які передбачена іншими галузями законодавства. 3) Адміністративні провини - правопорушення, які посягають на суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням державного управління. 4) Дисциплінарні провини - у сфері трудових, службових відносин, шкодять порядку діяльності трудових колективів, порушують трудову дисципліну та ін. 5) Цивільно-правові провини - здійснюються у сфері майнових і певних немайнових відносин.

5. Поняття громадянства та принципи громадянства.

Громадянство – це політично правова приналежність особи до держави. Принципи громадянства: 1) єдиного громадянства; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.



6. Поняття та сторони колективного договору.

Колективний договір - де письмова нормативна угода між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, від імені якого виступає профспілковий комітет чи інший уповноважений трудовим колективом орган. Сторони колективного договору: Колективний договiр укладається мiж власником або уповноваженим ним органом (особою), з однiєї сторони, i профспiлковими органiзацiями, якi дiють вiдповiдно до своїх статутiв, а у разi їх вiдсутностi - представниками, вiльно обраними на загальних зборах найманих працiвникiв або уповноважених ними органiв, з другої сторони.

7. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.

Підзаконні нормативно-правові акти — результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об'єднань. Види:1) нормативні акти Президента України; 2) нормативні акти Кабінету Міністрів України; 3) нормативні акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 4) нормативні акти міністерств, державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом; 5) нормативні акти місцевих державних адміністрацій; 6) нормативні акти органів місцевого самоврядування; 7)нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях; 8) нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях; 9) інші підзаконні нормативні акти.


8. Характеристика форм дежави.

1) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.Цей елемент дає можливість: а)визначити структуру вищих органів влади держави; б)визначити порядок утворення цих органів; в)визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами; г)дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

2) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.Цей елемент характеризують: а)принцип розподілу держави на складові частини; б)характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях; в)можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню; г)можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.

3) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада. Цей елемент характеризує: а)способи взаємодії держави з населенням; б)політичний статус громадських об’єднань; в)роль державних органів в процесі управління населенням; г)співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади; д)рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень.(демократичний, не демократичний)

9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.

Робочий час — це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобов'язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. Необхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу та обчислюється кількістю годин, які працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду.

Час відпочинку — час (перерва для відпочинку і харчування, вихідні, святкові дні), протягом якого працівники вільні від обов’язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд.

23. Правовий статус президента України

Конституція України визначає Президента як главу держави. Це дає право говорити про нього як про уособлення держави і державної влади в цілому, а не якоїсь гілки влади.

Основними напрямами діяльності Президента України як глави держави є забезпечення: державного суверенітету; територіальної цілісності України; відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам; прав і свобод людини.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Вимоги до президента:

  1. Мінімум 35 років

  2. Прожив не менше 10 років в Україні

  3. Громадян України

  4. Володіє державною мовою

  5. Має вищу освіту

  6. Не повинно буди судимостей; якщо судимість була, то вона повинна бути погашена


52. Поняття і види соціальних норм

Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють взаємини людей і їхніх об'єднань.

Основні види соціальних норм:

  1. Норми права - це загальнообов'язкові, певний^-певні-визначені-формально-певні правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також охороняються державою.

  2. Норми моралі (моральності) - правила поведінки, які зложившись у суспільстві, виражають подання людей про добро й зло, справедливості й несправедливості, боргу, честі, достоїнстві. Дія цих норм забезпечується внутрішнім переконанням, суспільною думкою, заходами суспільного впливу.

  3. Норми звичаїв - це правила поведінки, які, зложившись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються в чинність звички.

  4. Норми громадських організацій (корпоративні норми) - це правила поведінки, які самостійно встановлені громадськими організаціями, закріплені в їхніх уставах (положеннях і т.п.), діють у їхніх межах і ними ж охороняються від порушень за допомогою певних заходів суспільного впливу.

Крім зазначених, серед соціальних норм розрізняють:

  • релігійні норми;

  • політичні норми;

  • эстетические норми;

  • організаційні норми;

  • норми культури й ін.

81. Характеристика договору купівля-продаж

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу належить до найпопулярніших видів договорів, що використовуються в підприємницькій діяльності. В умовах ринкової економіки він є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і споживачами, відносин у сфері розподілу й перерозподілу матеріальних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі1. Цим договором опосередковуються відносини учасників цивільного обороту з обміну товарів на гроші. Характеристика договору купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу продавець передає покупцеві майно (товар).

12. Пiдставами припинення трудового договору є: 

1)угода сторiн; 
2) закiнчення строку (пункти 2 i 3 статтi 23), крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна з сторiн не поставила вимогу про їх припинення; 
3) призов або вступ працiвника на вiйськову службу, направлення на альтернативну (невiйськову) службу; 
4) розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39), з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (статтi 40, 41) або на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 
5) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або перехiд на виборну посаду; 
6) вiдмова працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмова вiд продовження роботи у зв'язку iз змiною iстотних умов працi; 
7) набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено (крiм випадкiв звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням) до позбавлення волi або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження даної роботи; 
8) пiдстави, передбаченi контрактом. 





88. Поняття законів, види законів.

Закон — це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

Види законів

Є різні підходи до класифікації законів: За місцем у системі законодавства:

  • Конституція (кодифікована і некодифікована);

  • Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;

  • Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Цивільний кодекс України);

  • Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);

  • Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

За строком дії закони поділяють на:

  • постійні — закони, що діють без обмеження строку;

  • тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);

  • надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану



89. Поняття та види референдумів.

Референдум – продух ухвалення політичного рішення з найважливіших питань держави, громадянами України, шляхом всенародного голосування.

Види:

  1. всеукраїнський

  2. місцевий

  3. референдум АРК

90. Порядок приватизації державного житлового фонду

  1. Опублікування списку об’єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

  2. Прийняття рішення про приватизацію об’єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Держаної програми приватизації та створення комісії приватизації;

  3. Опублікування інформація про прийняття рішення про приватизацію об’єкта;

  4. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизують ( за винятком об’єктів малої приватизації);

  5. Проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об’єкта приватизації.



91. Принципи виборчого права

  • Принципи свободи вибору

  • Рівне виборче право

  • Принцип загальності

  • Принцип рівності

  • Принцип таємного подання голосів

92. Загальна характеристика судової системи

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають удержаві.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.