ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.03.2024
Просмотров: 89
Скачиваний: 0
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
21 |
|
|
|
|
+ 20x2 = 10; x1 = 0, x2 = 40; x2 = 0, x1 = 80. Зростання цільової функції означає паралельне зміщення графіка функції вгору, доки остання крапка не вийде на границю багатокутника розв’язків.
x2 |
|
x2 |
Z
Z
x1 x1
0
Рис. 2. Необмежені багатокутники розв’язків задачі лінійного програмування
Ця точка відповідає перетину прямих.
x2
x1
0
Рис. 3. Багатокутник розв’язків несумісної системи обмежень задачі лінійного програмування
22 Дослідження операцій
x1 |
3,5x2 |
350; |
|
l1 |
|||
x |
x |
2 |
150; |
|
l |
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
x1 = 70, x2 = 80;
zmax(x) = 10x1 + 20x2 = 10 ∙ 70 + 20 ∙ 80 = 2300 грн.
Для знаходження мінімального значення цільової функції лінію рівняння потрібно зміщувати вниз, доки остання точка не вийде на границю багатокутника розв’язків – це l5, усі точки якої є розв’язком задачі – нескінченна множина рішень.
Урозглянутому випадку багатокутник розв’язків не тільки опуклий, а ще є і замкнутим. Можливі варіанти опуклого багатокутника розв’язків, який є необмеженим (рис. 2).
Упершому випадку можливо знайти максимальне значення цільової функції, а у другому – мінімальне значення. На рис. 3 наведений приклад багатокутника розв’язків несумісної системи обмежень – роз- в’язок задачі математичного програмування відсутній.
Геометричну інтерпретацію множини припустимих розв’язків задачі лінійного програмування та графічний метод її розв’язання з трьома невідомими змінними приведено у прикладі 7.
Приклад 7
Розглянемо задачу лінійного програмування у формі стандартної задачі. Знайдемо найбільше значення функції трьох невідомих змінних
z (x) = 3x1 – 6x2 + 2x3, z max;
при обмеженнях:
3x1 3x2 2x3 6; x1 4x2 8x3 8; x1 0; x2 0; x3 0.
Побудуємо область припустимих рішень системи лінійних нерівностей, прийнявши до уваги рівняння площин
3x1 + 3x2 + 3x3 = 6; |
(1) |
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
|
|
|
|
23 |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( )P (0; 0; 1). |
||||||
|
|
|
|
|
|
( )N (0; 2; 0); |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( )C (0; 0; 3). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3x2 + 2x3 = 6 |
P |
4x2 + 2x3 = 6 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
N |
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
N |
|
x2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
0 |
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 4. Слід площини (1) |
|
|
|
|
Рис. 5. Слід площини (2) |
8
7
6
5
4
3
2
1
0
x1
( )M (2; 0; 0).
x1 + 4x2 = 8
M
3x1 + 3x2 = 6
N
x2
Рис. 6. Сліди площин (1) та (2)
1 2 3
24 |
Дослідження операцій |
x3
3 C
3x1 + 2x3 = 6
2
1 R
M
|
|
|
|
0 |
1 |
|
2 |
|
|
|
|
( )M(2; 0; 0); ( )R(16/11; 0; 9/11); ( )S(8; 0; 0).
x1 + 8x3 = 8
S
x1
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
Рис. 7. Сліди площин (1) та (2)
x1 + 4x2 + 8x3 = 8; |
(2) |
x1 = 0; x2 = 0; x3 = 0.
Побудуємо сліди перетину площини
3x1 3x2 2x3 6
з кожною із площин x1 = 0; потім x2 = 0, x3 = 0. Як x1 = 0, то рівняння (1) набуває вигляду
3x2 2x3 6
і у системі координат x2, x3 гранична пряма набуває вигляду (рис. 4). Відповідно рівняння (2) набуває вигляду
4x2 8x3 8
і гранична пряма у координатах x2 та x3 набуває вигляду (рис. 5). Аналогічно побудуємо сліди перетину площин (1) та (2) з площи-
ною x3 = 0; 3x1 + 3x2 = 6; x1 + 4x2 = 8 (рис. 6).
Побудуємо сліди перетину площин (1) та (2) з площиною x2 = 0; 3x1 + 2x3 = 6; x1 + 8x3 = 8 (рис. 7).
Знайдемо точку перетину R слідів площин (1) та (2) на координат-
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
25 |
|
|
|
|
ній площині x10x3.
x3
|
|
|
|
3 |
|
|
C(0; 0; 3) |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
P(0; 0; 1) |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Z (3; -6; 2) |
|
1 |
|
|
|
|
N(0; 2; 0) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
R(16/11; 0; 9/11) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
||||||
|
|
|
|
1 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
3 |
|
M(2; 0; 0) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
Рис. 8. Область припустимих рішень: |
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
S(8; 0; 0) |
|
|
|
|
|
MN0PR |
|
|
|
|||||
x1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3x1 |
2x3 6; |
x3 |
|
|
; |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|
||
|
|
x 8x 8; |
|
x |
. |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
1 |
3 |
|
|
1 |
11 |
|
|
|