Файл: 8100.pdf

ЛЕКЦІЯ 3. ТОВАРНИЙ РИНОК

1.Сукупний попит і його структура.

2.Чинники, які впливають на сукупний попит. Крива AD.

3.Сукупна пропозиція в короткостроковому періоді.

4.Сукупна пропозиція в довгостроковому періоді.

5.Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Умови короткострокової і довгострокової рівноваги.

і послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукупного попиту є домогосподарства, підприємства, уряд та іноземці. У зв’язку із цим сукупний попит можна визначити як суму попиту домашніх господарств на споживчі товари і послуги, підприємств на інвестиції, урядового попиту на державні закупівлі та попиту іноземців, який дорівнює чистому експорту:

YAD = C + I + G + NX.

2.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. При цьому під ціною розуміється загальний рівень цін в економіці, тобто ціна ВВП. Виразимо залежність між сукупним попитом і ціною за допомогою графіка (рис.1). На горизонтальній осі відкладемо обсяг реального ВВП, який відображує сукупну кількість товарів і послуг (Y), а на вертикальній

— загальний рівень цін на товари та послуги (Р).

P

A

P1

B

P2

AD

Рис. 1. Крива сукупного попиту

Як видно з рис.1, у разі зниження ціни від P1 до P2 сукупний попит збільшується від Y1 до Y2. Отже, сукупний попит є спадною функцією від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил. За своєю формою вона аналогічна кривій однотоварного попиту, тобто ринкового попиту на окремі види товарів і послуг, але за своїм змістом суттєво відрізняється від останньої.

Між сукупним попитом і ціною немає безпосередньої залежності. Проте між ними існує опосередкована залежність, яка проявляється за допомогою трьох чинників, якими є: ефект процентної ставки, ефект багатства та ефект чистого експорту.

Ефект процентної ставки полягає в тому, що у разі зростання загального рівня цін покупцям товарів і послуг потрібно більше грошей для оплати купівельних операцій. Отже, зростає попит на гроші, що за незмінної пропозиції грошей викликає підвищення їх ціни, тобто процентної ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно запозичувати (купувати) гроші. Це стосується передусім інвестиційних товарів, а також високовартісних товарів споживчого призначення, до яких належать переважно товари довгострокового використання (легкові автомобілі, холодильники, телевізори тощо).

2

Ефект багатства пов’язаний з такою формою багатства, як фінансові активи. Зі зростанням цін в економіці реальна вартість, тобто купівельна спроможність нагромаджених домогосподарствами фінансових активів зменшується. Це стосується, зокрема, активів із фіксованою грошовою вартістю: строкових депозитів, облігацій. За таких умов власники зазначених активів стають реально біднішими, що скорочує їх попит. І навпаки, за умов зниження загального рівня цін реальна вартість фінансових активів збільшується, що збільшує платоспроможний попит їх власників.

Ефект чистого експорту відображує вплив загального рівня цін на результати зовнішньоторговельної діяльності країни. Вплив цього чинника на сукупний попит проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на аналогічні іноземні товари, тобто коли змінюються відносні ціни. Якщо ціни на вітчизняні товари піднімуться вище за ціни на іноземні товари, вітчизняні покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам. Це збільшить імпорт і зменшить сукупний попит за рахунок скорочення чистого експорту. Іноземці, навпаки купуватимуть менше вітчизняних товарів, що викличе скорочення експорту, чистого експорту і зменшення сукупного попиту. Отже, ефект чистого експорту також свідчить прообернений зв’язок між ціною ВВП і сукупним попитом.

Розглянуті вище чинники єціновими чинниками сукупного попиту. Їх особливість полягає в тому, що вони опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни. На графіку вплив цінових чинників на сукупний попит відбивається за допомогою переміщення точки сукупного попиту вздовж його нерухомої кривої. Так, згідно з рис.1, коли ціни знижуються від Р1 до Р2, сукупний попит переміщується по його кривій з точки Ав точку Б.

Нецінові чинники сукупного попиту

Крім ціни на сукупний попит впливають й інші чинники, що не пов’язані зі зміною цін. Усі такі чинники називаються неціновими чинниками сукупного попиту. Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Тому на графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит викликає переміщення його кривої у відповідний бік (рис. 2).

P

Рис. 2. Вплив нецінових чинників на сукупний попит

Як видно з рис. 2, збільшення сукупного попиту унаочнюється переміщенням його кривої вправо — з положення AD1 у положення AD2. Таке переміщення показує, що сукупний попит збільшується за незмінних цін. Зменшення сукупного попиту зображується переміщенням його кривої вліво — з положення AD1 у положення AD3. Це означає, що економічні суб’єкти готові купувати меншу кількість товарів і послуг за незмінних цін.

Нецінові чинники є неоднорідною сукупністю. Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких чотирьох компонентів: споживчий попит (С), тобто попит домашніх господарств на споживчі товари і послуги; інвестиційний попит (І), тобто попит підприємств на приватні інвестиції; урядовий попит (G) і попит іноземців (NX). Тому нецінові чинники сукупного попиту слід поділити на відповідні чотири групи (табл.1).

Таблиця 1

3

НЕЦІНОВІ ЧИННИКИ СУКУПНОГО ПОПИТУ

показує рівень існуючого реального обсягу виробництва при кожному можливому рівні цін.

Національна економіка може відреагувати на зміни в сукупному попиті як збільшенням обсягу реального продукту, так і зміною рівн цін. Характер зв’язку між рівнем цін та обсягом національного продукту залежить від тривалості періоду, впродовж якого взаємодіють сукупні попит і пропозиція.

Короткостроковий період - це період, на протязі якого, ціни на використовувані фактори виробництва – особливо номінальна заробітна плата – залишаються фіксованими при зміні загального рівня цін.

Довгостроковий період – це період, на протязі якого, ціни на використовувані фактори виробництва (заробітна плата) в повній мірі реагують на зміну рівня цін.

Крива короткострокової сукупної пропозиції (SRAS)

У короткостроковому періоді крива AS є висхідною, має додатній нахил, і відображає зміну витрат на одиницю продукції при збільшенні чи зменшенні обсягу національного виробництва.

Крива SRAS має три відрізки:

1) кейнсіанський (горизонтальний), 2) проміжний; і 3) класичний (вертикальний)

знаходиться в стані глибокого спаду, чи депресії, і що не використовується велика кількість машин, обладнання і робочої сили. Ці невикористовувані ресурси, як трудові, так і матеріальні, можна привести в дію і при цьому не створити чи майже не створити ніякого тиску на рівень цін. Коли на цьому відрізку обсяг національного продукту починає зростати, то ні дефіцит, ні вузькі місця у виробництві, які могли б сприяти підвищенню цін, не виникають. Робітник, який два-три місяці був без роботи, навряд чи буде розраховувати на підвищення заробітної плати, коли повернеться на свою роботу. Так як виробники можуть придбати трудові та інші ресурси за твердими цінами, виробничі витрати при розширенні виробництва не зростуть, а отже, не буде підстав для підвищення цін на товари. І навпаки, цей відрізок також визначає, що якщо реальний обсяг виробництва скоротиться, то ціни на товари і ресурси залишаться на тому ж