Файл: Shkatula_Yu.docx

Зручним аналітичним інструментом ілюстрації залежності еко­номічного збитку від рівня забруднення природного середовища є відома функція граничного збитку. Функція граничного збитку має свої особливості залежно від різ­них ситуацій. На рис. 1 зображено дві функції MD для регіону з високим початковим рівнем збитку, коли вже незначне надходження шкідливих речовин (рівень забруднення - х) призводить до знач­них збитків (У), справляє істотний негативний вплив на здоров'я на­селення, продуктивність природних (випадок MD а), і для регіону з відносно сприятливим екологічним становищем (випадок MD Ь). У другому випадку незначне надходження шкідливих речовин у природне середовище не викликає якого-небудь відчутного збитку (він самостійно «гаситься» природою) або його величина несуттєва. Однак зі зростанням рівня забруднення функція MD починає в обох випадках зростати швидше, тому що негативний вплив забруднено­го середовища відчувають дедалі більші групи населення, істотно падає врожайність сільського господарства, знижується якість лісо­вих масивів і т. д. І після певного рівня забруднення середовища екологічний збиток може зростати в геометричній прогресії.

Рис. 1. Види функцій граничного економічного збитку від рівня забруднення природного середовища

Рис. 2.. Співвідношення між величиною граничного і сукупного збитків

Оскільки будь-яка функція граничного збитку показує вплив конкретного виду забруднення середовища (викиду, скиду) у конк­ретному місці й у певний час, то можливе таке пояснення. Функція MD2 відображає ситуацію забруднення середовища в густонаселеному районі міста (коли забруднення впливає на значну кількість населення), a MD - у малонаселеному. Можливе й інше пояснен­ня, коли функції MD і MD2 відображають збиток від забруднення відповідно на новому підприємстві із сучасною очисною технологі­єю і на старому заводі з застарілим обладнанням.

Функція граничного збитку може бути використана і для оціню­вання тих корисностей (ефектів), які отримуються у вигляді поліп­шення якості природного середовища від проведення природоохо­ронних заходів . Спочатку ми знаходилися в точці з рівнем забруднення середовища х. Нехай завдяки проведенню природоохо­ронних заходів ми домоглися скорочення забруднення середовища до рівня х₂. По-перше, при цьому чітко видно розходження в повно­му ефекті, що досягається за рахунок природоохоронних заходів у різних випадках. У густонаселеному районі (йому відповідає крива MD₂ повний ефект буде дорівнювати площі (а + Ь), а в малонаселе­ному - площі (Ь).

Позначимо далі залишковий збиток після проведення природо­охоронного заходу для районів 1 і 2 через с₁ і (с₁ + с₂) відповідно. Величина залишкового збитку дорівнює площі фігури, розташованої ПІД кривою граничного збитку в межах між 1₂ і х₀. Тепер можна ви­значити відвернений збиток для обох районів як результат прове­дення природоохоронного заходу і скорочення рівня забруднення від х₁ до х₂. Для першого району з функцією MD відвернений зби­ток, як різниця між початковим збитком і залишковим збитком, ста­новитиме:

Для другого району відвернений збиток дорівнюватиме:

(с₂ + С₁ + а + Ь) - (с₂ + с₁) = а + Ь.

Отже, відвернений збиток, який є різницею між збитком до і пі­сля проведення природоохоронного заходу, можна розглядати як оцінку зміни якості навколишнього природного середовища, або як ефект природоохоронного заходу.

Однією з інтегральних екологічних характеристик продукції мо­жна вважати екологічну ціну продукції. Показники екологічної ці­ни характеризують своєрідну екологоємність продукції, яка врахо­вує сумарні екологічні витрати суспільства, пов 'язані з викорис­танням природного середовища при виробництві і споживанні одиниці даної продукції. Екологічна ціна складається з ціни природ­них ресурсів, необхідних для виробництва даної продукції, і еконо­мічного збитку від порушення природного середовища на стадіях виробництва і споживання продукції.

Екологічна ціна дає можливість порівняти позитивні ефекти ви­робництва і споживання даного ресурсу з тими негативними витра­тами екологічного спрямування, що їх несе суспільство. До подіб­них витрат, зокрема, можуть бути віднесені й ті нереалізовані виго­ди, від яких суспільство змушене відмовитися, прийнявши даний сценарій ресурсовиробництва і ресурсоспоживання.

За аналогією з економічними оцінками ресурсів і забруднення середовища показники екологічної ціни умовно можна поділити на показники природоємності (витрати на повне вилучення природних ресурсів) і збиткоємності (збитки від забруднення середовища). Показники екологічної ціни мають бути наскрізними, тобто врахо­вувати всі стадії виробництва і споживання продукції. Для одних продуктів (наприклад електроенергії) екологічна ціна зводиться в основному до виробничої стадії, для інших (синтетичні мийні засо­би, мінеральні добрива, отрутохімікати, паливо тощо) на ціну істотно впливають інші стадії. До речі, на цих стадіях екологічні витрати можуть бути навіть вищі, ніж на стадії виробництва. У загальному вигляді комплексний наскрізний показник екологічної ціни продук­ції (ресурсу, послуги, роботи) можна виразити так:

У= Y_виг + Y_сп + Y_пост

де Y_виг - екологічна ціна виготовлення продукції разом зі стадія­ми видобутку, транспортування і переробки сировини, складування готової продукції, утилізації й захоронення відходів виробництва; Y_сп - екологічна ціна споживання цієї продукції, разом із її транс­портуванням; Y_пост - екологічна ціна постспоживчої стадії, тобто витрати на утилізацію відходів споживання продукції, їх транспор­тування, захоронення чи переробку.

Поряд з інтегральним (наскрізним) значенням екологічної ціни доцільно враховувати її складові на окремих стадіях. Це має значен­ня для розв'язання таких практичних задач, як визначення «екологі­чно гарячих» ланок «життєвого циклу» продукції.

Виокремимо декілька груп визначення екологічної ціни окремих видів продукції:

- екологоємність одиниці різних матеріалів і предметів спожи­вання;

- одиниці електроенергії;

- одиниці послуг (робіт);

- збиткоємність одиниці відходів виробництва (наприклад, вики­дів шкідливих речовин у середовище).

Середня величина показника екологічної ціни продукції визнача­ється середньозваженим (за обсягом ресурсу, що має однакову еко­логоємність) значенням екологічних витрат від впливу на природне середовище на всіх стадіях виробництва і споживання ресурсу (по­слуги, роботи).

Вихідною базою під час визначення показників екологічної ціни (природоємності, збиткоємності) мають слугувати наявні методики визначення ціни природних ресурсів і економічного збитку від про­цесів прямого впливу на середовище.

Розрахунки ціни природних ресурсів і показників економічного збитку від прямого процесу забруднення середовища передбачають облік регіональних особливостей конкретного виробництва (техніч­них параметрів виробництва; економічних характеристик об'єктів народного господарства, що сприймають наслідки забруднення). Дані оцінки можуть застосовуватися для вирішення господарських завдань, де існує адресність джерел забруднення, зокрема: вибір ва­ріанта розвитку виробництва на підприємстві; вибір оптимальних природоохоронних заходів в умовах підприємства чи регіону; вибір місця розташування промислових підприємств; вибір способів оптимізації капітальних вкладень в умовах промислового регіону; вибір напрямів поліпшення планування міст і транспортних магістралей.

Література

1.Баженов В.А. ІсаєнкоВ.М., Салаткін. Інженерна екологія. Підручник К.:КВНАУ,2006.-492

2.Инженерная экология: Учебник; Под ред. . В.Т. Медведева: - М.: Гардарик, 2002. - 687 с.

3.Инженерная экология и экологический менеджмент: Учебник / М.В. Буторина, П.В. Воробьев, А.П. Дмитриева и др.; Под ред. Н.И. Иванова, И.М. Фалина. - М.: Лотос, 2003. - 528 с.

Питання для самоконтролю

1. Що називають еконо­мічним збитком від забруднення навколишнього природного середо­вища

2. Що включає економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища?

3.Яке екологічне значення визначення збитоку від забруднення навколишнього природного середовища?

4.Які особливості груп визначення екологічної ціни окремих видів продукції:?

5.Які показники екологічного?

6.Які критерії при розрахунку збитоку від впливу на здоров'я і життя людей?

Практична робота №5 Тема. Екологічна сертифікація

Мета: ознайомити студентів з методами поводження з відходами. Провести класифікацію методів знешкодження й утилізації твердих відходів. Розглянути порядок проходження екологічної сертифікації.

Теоретичні відомості

Сертифікація продукції полягає в отриманні сертифіката чи знака (або і того, й іншого) для підтвердження того, що вона відповідає певним вимогам, які зазначені в стандарті. Знак зазвичай наноситься на продукцію або її упаковку та може також розміщуватися у сертифікаті, виданому органом із сертифікації. Більшість таких знаків супроводжуються посиланням на номер чи назву відповідного стандарту на про­дукцію, але в деяких випадках сертифікація продукції може стосуватися лише певних розділів стандарту (таких, як розділ безпеки) замість всього стандарту.

Декларації про відповідність з боку виробника чи постачальника про­дукції, процесів чи послуг можуть бути результатом проведеної поста­чальником оцінки власної продукції, процесів чи послуг або ґрунтуватися на результатах оцінки відповідності, яка була проведена другою чи третьою стороною.