Файл: 2016.06.07 - Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми експлуатації та захисту інформаційно-комунікаційних систем».pdf

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

Сьогодні існує багато способів сугестії, що здійснюється з метою 

маніпулювання свідомістю людини. Виникає соціальна небезпека за-

стосування  технологій  штучної  зміни  поведінки  людини,  впливу  на 

свободу її волевиявлення та на стан здоров’я. 

В основі завоювання аудиторії інтернетними ЗМІ лежить віра від-

відувачів  мережі  у  достовірність  інтернетінформації  й  незаангажова-

ність мережевої журналістики.  

Сугестивні технології, засновані на знанні основ соціальних комуні-

кацій, в обов’язковому порядку повинні підтримуватися на лінгвісти-

чному рівні. Масовість результату  є головною в  сугестивній маніпу-

ляції. А за допомогою соціальних мереж це стало дуже просто. 

Соціальні комунікації – це головний аспект сугестивного впливу 

в  Інтернеті.  Так  як  можливість  максимальної  швидкості  розповсю-

дження інформації є важливішою ніж верифікація. 

Останнім  часом  для  здійснення  сугестивного  маніпулятивного 

впливу на світову спільноту все частіше використовуються новітні ін-

формаційні  технології  в  глобальній  мережі,  серед  яких:  медіавіруси, 

блоги,  симулякри, фейки,  оверквотинг,  флейми,  тролінг,  флуд,  спам, 

офтоп, кроспостинг, комп’ютерні ігри, холівари тощо. 

Інформаційно-комунікаційне  середовище  передбачає  безпереш-

кодний доступ до інформації та обміну нею; відсутність територіаль-

них обмежень та цензури. Висока довіра до мережевої інформації, од-

ночасне  охоплення  широкої  аудиторії,  схильність  людей  до  емпатії 

підвищують ефективність сугестії в Інтернеті.  

Сьогодні Україна знаходиться у стані інформаційної агресії з бо-

ку  Російської  Федерації. За  таких  умов  з  метою  ефективної  протидії 

інформаційним  загрозам  Росії  необхідно  вжити  низку  невідкладних 

заходів: 

1. 

Побудувати ефективну систему забезпечення інформаційної та 

кібернетичної безпеки держави. 

2. Створити дієву нормативно-правову базу, яка враховує як наці-

ональні, так і міжнародні принципи регулювання інформаційних від-

носин та регулює відносини в Інтернет-просторі. 

3. Вдосконалити систему підготовки та перепідготовки фахівців з 

інформаційної безпеки в навчальних закладах України з метою пода-

льшого кадрового забезпечення відповідних структур. 

150

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

УДК 340.13:007.51:165.12 (043.2) 

к.т.н., с.н.с. М.М. Присяжнюк 

Є.І. Цифра 

Національна академія Служби безпеки України, м. Київ  

КІБЕРПРОСТІР – КІБЕРЗАГРОЗИ – КІБЕРБЕЗПЕКА 

Стрімкий  розвиток  інформаційних  технологій    викликав  появу 

так  званого  віртуального  простору,  який  отримав  назву  «кіберпрос-

тір». Він не має загальноприйнятих кордонів чи меж, проте повністю 

може вважатися міжнародним простором. До відомих міжнародному 

праву  понять  земного,  повітряного,  морського, космічного  просторів 

додалося поняття кіберпростір, яке не має поки що єдиного визначен-

ня та нормативно-правового регулювання.  

Відповідно до міжнародного стандарту, кіберпростір – це сере-

довище існування, що виникло в результаті взаємодії людей, програм-

ного  забезпечення  і  послуг  Інтернету  за  допомогою  технологічних 

пристроїв і мереж, під’єднаних до них, якого не існує в будь-якій фі-

зичній формі. Нині існує багато визначень кіберпростору. Проте в Ук-

раїні взагалі відсутнє його законодавче та стандартизоване поняття.  

Відкритий і вільний кіберпростір розширює свободу та можли-

вості людей, збагачує суспільство, створює новий глобальний інтерак-

тивний  ринок  ідей,  досліджень  та  інновацій.  Водночас  переваги  су-

часного цифрового світу та розвиток інформаційних технологій обу-

мовили виникнення нових загроз національній та міжнародній безпеці 

в інформаційному просторі. 

Поширюються випадки незаконного збирання, зберігання, вико-

ристання, знищення, поширення, персональних даних, незаконних фі-

нансових операцій, крадіжок та шахрайства в мережі Інтернет. Кібер-

злочинність стає транснаціональною та здатна завдати значної шкоди 

інтересам особи, суспільства і держави. Суспільство стає менш захи-

щеним  від  кібертероризму,  оскільки  стан  економіки  і  безпека  країн 

усе більше залежить від комп’ютерних мереж. Зростання великої кі-

лькості загроз викликало появу нового терміну «кібербезпека». У ба-

гатьох  країнах  світу  відбуваються  конференції,  форуми,  семінари, 

присвячені різноманітним аспектам кібербезпеки. Провідні країни сві-

ту  прийняли  або  розробляють  стратегії  кібербезпеки,  активно  ство-

рюють інституційні системи кібербезпеки. 

151

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7

–

9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

Проте, однозначного визначення поняття «кібербезпека» також 

не існує. Так на рівні національних та міжнародних стратегічних до-

кументів визначення кібербезпеки значно різняться. А значить, розрі-

зняються і підходи не тільки до змісту відповідних стратегій, а й до 

змісту планів дій із забезпечення кібербезпеки. 

15  березня  2016  року  Президент  України  затвердив  Стратегію 

кібербезпеки, яка визначає кібербезпеку як стан захищеності життєво 

важливих  інтересів  людини  і  громадянина,  суспільства  та  держави  в 

кіберпросторі, що досягається комплексним застосуванням сукупності 

правових, організаційних, інформаційних заходів.  

Вітчизняні реалії кібербезпекової сфери свідчать про низку важ-

ливих  проблем,  що  заважають  створити  ефективно  діючу  систему 

протидії  загрозам  в  кіберпросторі.  До  таких  проблем  в  першу  чергу 

відносяться:  

- 

термінологічна невизначеність, 

- 

відсутність  належної  координації  діяльності  відповідних  ві-

домств,  

- 

залежність  України  від  програмних  та  технічних  продуктів 

іноземного виробництва,  

- 

складнощі із кадровим наповненням відповідних структурних 

підрозділів. 

Україна все ще залишається уразливою (особливо її телекомуні-

каційна складова) через відсутність власної матеріально-технічної ба-

зи (електронно-обчислювальної техніки та програмного забезпечення 

вітчизняного  виробництва,  систем  зв’язку  тощо),  тому  для  забезпе-

чення захисту від кіберзагроз сьогодні використовуються іноземні те-

хнічні засоби та міжнародна співпраця з цієї проблематики. 

З  метою  організації  протидії  загрозам  у  кіберпросторі  України 

варто розробити та впровадити нормативно-правову базу, в якій було 

б  чітко  визначені  поняття  «кіберпростір»,  «кіберзагрози»,  «кібербез-

пека»  та  дана  класифікація  кіберзагроз.  Створити  загальнодержавну 

систему забезпечення кібербезпеки та законодавчо закріпити права й 

обов’язки  її  суб’єктів.  Також  у  навчальних  закладах  України  варто 

здійснювати підготовку та перепідготовку фахівців з кібербезпеки за 

новими  програмами,  які  враховували  б  сучасні  вимоги  та  міжнарод-

ний досвід. 

152

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7-9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

1 

УДК 654.197.2 (043.2) 

Н.Л. Черняк 

Національний авіаційний університет, м. Київ 

АБОНЕНТСЬКИЙ ПРИЙМАЧ КАБЕЛЬНОГО 

ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ 

У м. Києві для кабельного цифрового телевізійного мовлення 

виділено діапазон частот 262 − 374 МГц, загальна ширина смуги час-

тот якого складає 112 МГц.

Діапазон частот кабельного цифрового 

телевізійного мовлення є однією з визначальних характеристик 

при  проектуванні  абонентського  приймача  системи  кабельного 

цифрового телебачення. 

Структура приймача визначається форматом передачі сигналів 

у системі кабельного цифрового телебачення.

Для кабельного цифро-

вого  телевізійного  мовлення  використовується  модуляція  QAM-64 

(швидкість модуляції 6,875 МСимв./с), яка характеризується високим 

значенням  спектральної  ефективності  (до  6  (біт/с)/Гц,

використову-

ється система компресії MPEG-2 MP@ML.

Для підвищення завадос-

тійкості передачі даних у системі кабельного цифрового телебачення 

використовується  завадостійке  кодування  Ріда-Соломона  RS (204, 
188

)  та  згортальне кодування  з  відносною швидкістю 

2

1

=

R

. 

Роз-

робку  абонентського  приймача  системи  кабельного  цифрового  теле-

бачення  розпочинаємо  з розрахунку  основних  параметрів  радіоприй-

мального тракту, а саме: 

• 

Частоти настройки частотних каналів 

• 

Смуга пропускання лінійного тракту – 6.876 МГц 

• 

Рівень  сигналу  на  вході  радіоприймального  тракту  – 

408.4 * 10^ -6 B 

• 

Коефіцієнт  підсилення  лінійного  тракту  приймача  – 

36.7 

• 

Проміжна частота – 35.25 МГц 

Спектр сигналу QAM у системі цифрового кабельного телебачення є 

симетричним  відносно  несучої  (проміжної)  частоти,  тому  і  значення 

проміжної  частоти  відповідає  середньому  значенню  частотної  смуги 
31,25 

− 39,25 МГц. 

153

Н

АУКОВО

-

ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА

ЗАХИСТУ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

СИСТЕМ» 

7-9

 ЧЕРВНЯ 

2016

 Р

.,

Н

АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,

 М

.

К

ИЇВ

2 

Виходячи зі структури процесів формування, передачі та обробки сиг-

налів  у  системі  DVB-C  структура  абонентського  приймача  системи 

цифрового  кабельного  телебачення  складається  з  чотирьох  взаємо-

пов’язаних частин: 

• 

радіоприймального  тракту,  призначеного  для  безпосереднього 

прийому та демодуляції сигналів кабельного цифрового телеба-

чення; 

Радіоприймальний тракт містить: преселектор,підсилювач радіочас-

тоти,змішувач, гетеродин,

фільтр зосередженої селекції, підсилю-

вач  проміжної  частоти,  систему  автоматичного  регулювання  під-

силення, демодулятор сигналів QAM-64, схему формування опор-

них когерентних коливань sin та cos. 

•   

тракту цифрової обробки, у якому відбувається обробка потоку 

бінарних символів, які передаються на фізичному рівні системи, 

завадостійке  декодування  та  декомпресія  стиснених  аудіо-  та 

відеоданих; 

Тракт цифрової обробки містить: диференціальний декодер, пере-

творювач символів у байти, згортальний деперемежувач, декодер 

коду Ріда-Соломона, скремблер, декодер MPEG-2. 

• 

цифроаналогових  перетворювачів  (ЦАП)  декомпресованих  ау-

діо-  та відеоданих та підсилювачів аудіо- та відеосигналів для 

узгодження  абонентського  приймача  з  аудіо-  та  відеовходами 

звичайного аналогового телевізійного приймача; 

• 

блоку керування та настроювання, призначеного для керування 

роботою та настроювання абонентського приймача на необхід-

ний канал. 

Обираємо супергетеродинну схему радіоприймального тракту. 
       

Особливістю  розробленого  абонентського  приймача  системи  ка-

бельного  цифрового  телебачення,  побудованого  за  супергетеродин-

ною  схемою,  є  обране  значення  проміжної  частоти,  що  становить 

35,25 МГц. Це пояснюється тим, що стандартом DVB-C передбачено 

виділення у діапазоні частот для зворотних каналів (5 − 65 МГц) віль-

них  частотних  смуг,  у  яких  знаходяться  смуги  пропускання  трактів 

проміжної частоти абонентських приймачів аналогового телебачення.  

154