Файл: 2016.06.07 - Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми експлуатації та захисту інформаційно-комунікаційних систем».pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.04.2019
Просмотров: 3695
Скачиваний: 2
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
7
–
9
ЧЕРВНЯ
2016
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
УДК 621.39.005(043.2)
О.Ю. Білошицька
Національний авіаційний університет
РЕТРАНСЛЯТОР МЕРЕЖІ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
СТАНДАРТУ DVB-T2
В Україні побудована та успішно функціонує мережа цифрового
ефірного телебачення стандарту DVB-T2, яка реалізована на основі
166 передавачів та ретрансляторів.
При високому рівні радіосигналу в точці прийому досягнута ви-
сока якість прийнятих зображень та звуку. В недалекій перспективі
канали аналогового телебачення будуть взагалі закриті. На жаль, при
значних досягненнях в запроваджені цифрового телебачення існує
ряд проблем, які не дають можливість отримати максимальну якість
цифрового телебачення.
Перш за все, це відсутність радіопокриття на значних територіях
внаслідок обмеженої кількості передавачів, що не дає змогу прийня-
ти сигнал або забезпечити високу якість.
Тому актуальною задачею є розробка уніфікованих ретранслято-
рів сигналу, що забезпечить невелику вартість пристроїв та наявність
телевізійного сигналу потрібного рівня в будь-якій точці на території
України.
Потужність передавача ретранслятора визначається згідно фор-
мули Введенського Б.О.:
Р
А
= ((Е
ДОП
* λ
* R
ЗП
2
)
2
)
/(960*К
А
*(h1* h2)
2
) Вт, де
- h1 –
висота підняття антени ретранслятора;
- h2 –
висота підняття приймальної антени ;
-
Е
ДОП
–
допустиме значення напруженості поля в точці прийому;
-
λ – довжина радіохвилі ;
-
К
А
–
коефіцієнт підсилення антени, R
ЗП
–
радіус зони покриття.
При типових значеннях приведених параметрів потужність пере-
давача ретранслятора лежить в межах 50….400 Вт, що дає змогу реа-
лізувати передавач ретранслятора з підсилювачем потужності класу Е.
Такий передавач при невеликій вартості забезпечить заданий рі-
вень сигналу в зоні покриття, високий коефіцієнт корисної дії, що ва-
жливо в районах з обмеженою енергетикою.
15
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
7
–
9
ЧЕРВНЯ
2016
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
УДК 621.39
О.П. Ткаліч,
А.Ю. Богданенко
Національний авіаційний університет, м. Київ
РОЗРОБКА ДРОТОВОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ПЕРЕДАЧІ
Навчальній процес це складний та невпинний обмін інформацією
між викладачами та студентами, та щоб продуктивність даного дійст-
ва зростала потрібна мережа, яка змогла б справлятися з великими об-
сягами інформації та немалою кількістю користувачів.
Метою моєї роботи є реалізація дротової інформаційно-
комунікаційної мережі для навчального процесу. Об’єктом дослі-
дження є кафедра ТКС НАУ.
Для організації такої мережі потрібно:
-
обрати технологію передачі даних (Ethernet - 10 Мбит/с, Fast Ethernet
-
100 Мбит/с, Gigabit Ethernet - 1 Гбит/с)
У нашому випадку використовується технологія Fast Ethernet з фізи-
чним інтерфейсом 100Base-TX.
-
обрати топологію мережі (
кільцева, топологія сітки, зіркова, повного
з'єднання, лінійна (ланцюгова), топологія дерева, шина і зміша-
на)
16
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
7
–
9
ЧЕРВНЯ
2016
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
-
провести розрахунки:
а) комутаційного обладнання(
трансивери, повторювачі, концентрато-
ри, мосты, шлюзы,
комутатори, маршрутизатори; б) матеріалів
з’єднання(
коаксиальный кабель,
оптоволокно чи вита пара)
-
вирахувати швидкість інтернет з’єднання(Ethernet - 10 Мбит/с, Fast
Ethernet -
100 Мбит/с, Gigabit Ethernet - 1 Гбит/с)
-
розробити плани:
а) розташування робочих місць у приміщеннях; б)розміщення апарат-
ного забезпечення; в) розводки дротових з’єднань
-
реалізувати мережу
Розроблена мною дротова інформаційно-комунікаційна мережа
дозволяє:
-
організувати над швидкий обмін інформацією між користувача-
ми
-
доступ до будь-яких баз даних
-
виконувати колективний вихід до глобальної мережі «internet»
-
роботу з електронною поштою
-
проводити лабораторні досліди (визначення пропускної можли-
вості мережі, затримки, можливість бітової помилки, швидкість пере-
дачі даних та ін..)
-
відео-конференції
-
миттєвий доступ до інформації на сервері (лабораторні роботи,
посібники, програмне забезпечення, відео уроки та ін.)
Все це дає можливість оптимізувати навчальний процес, що означає
приріст його ефективності.
17
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
7
–
9
ЧЕРВНЯ
2016
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
УДК 621.396.9 (043.2)
А.В. Бойко
Національний авіаційний університет, м. Київ
КОНТРОЛЬ, МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ
ЗАСОБІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ.
Для предоставления услуг, привязанных к местоположению або-
нента (location-based services, LBS), существует множество способов,
опирающихся на наличие дополнительного программного и аппарат-
ного обеспечения на всех базовых станциях конкретной сети, а иногда
еще и в SIM-карте/телефоне абонента.
Для ряда применений достаточно приблизительно знать какую-то
одну базовую станцию, в зоне покрытия которой находится абонент.
Это можно сделать в любой сети GSM. Результат: круг радиусом до 32
км с центром в месте установки какой-то базовой станции. В город-
ских условиях радиус можно сократить, так как зоны покрытия базо-
вых станций обычно невелики.
Стоит упомянуть, что информация о «текущей» базовой станции
обновляется при каждом звонке/SMS или же где-то раз в час, поэтому
для повышения точности обнаружения абоненту непосредственно пе-
ред «замером» присылают SMS или же побуждают самого абонента
послать SMS с запросом вида «где я/где ближайший ресто-
ран/гостиница/метро/...».
Этот результат можно улучшить при помощи метода, называемо-
го «time of arrival». Требуется модернизация всех базовых станций се-
ти. Результат: круг радиусом 100-500 метров с центром в месте уста-
новки базовой станции.
Применение еще более совершенных методов (их описание мо-
жет быть найдено в сети по ключевым словам «angle of arrival»,
«uplink time difference of arrival», «GPS», «assisted GPS») позволяет
еще больше сократить радиус круга или перенести его центр в реаль-
ное местоположение абонента.
Наличие любой более-менее сложной системы обнаружения ме-
стоположения абонентов в сети оператора определить очень легко —
оператор будет продавать соответствующие услуги, никто не будет
инвестировать в создание необходимой инфраструктуры просто так.
Нередко достаточно беглого просмотра рекламных материалов услу-
18
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
7
–
9
ЧЕРВНЯ
2016
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
ги, для того чтобы определить тип используемой оператором техноло-
гии, просто на основании данных о точности обнаружения.
Если не вести речь про какого-то конкретного оператора, а гово-
рить о GSM как о технологии вообще, то можно утверждать, что:
•
Стандартные возможности сети GSM допускают построе-
ние систем определения местоположения абонента на ос-
новании измерения параметров прохождения радиосигна-
ла, но стандарта GSM Phase 2+ на такие систе-
мы/технологии нет.
•
Если в сети оператора не внедрена подобная технология,
то средствами самой сети можно определить только по-
следнее известное местоположение абонента с точностью
до базовой станции, которая обслужила его звонок или ре-
гистрацию в сети. Можно послать на телефон SMS или
позвонить и актуализировать эту информацию.
•
На базе стандартного телефона сети GSM можно постро-
ить систему определения его местоположения, но только в
том случае, если доступны данные о координатах уста-
новки базовых станций.
•
Способ определения местоположения телефона средства-
ми сети при помощи триангуляции (в том виде, в котором
он изложен в начале статьи) — не более чем расхожий
вымысел.
19