4. Лікарські речовини у вигляді рідин (іхтіол, бальзами, нафта нафталанська), що мають клеючі властивості, вводять, безпосередньо змішуючи з подрібненою жировою основою, без додавання пластифікатора. Рідкі інгредієнти, що не містять летких речовин, можуть бути згущені випарюванням при якомога нижчій температурі.

5. Густі екстракти (наприклад, екстракт красавки та ін.) вводять у супозиторну масу після попереднього змішування з рівною кількістю спирто-водно-гліцеринової суміші (1:6:3) чи у вигляді готового розчину (1:2).

Введення лікарських речовин у гідрофільні основи:

1. Лікарські речовини, розчинні в воді чи гліцерині, спочатку розчиняють у частині води чи гліцерину, призначених для виготовлення основи, а потім додають до розплавленої, готової до виливання у форми основи.

2. Лікарські речовини, не розчинні ні у воді, ні в гліцерині, спочатку розтирають з частиною гліцерину в тонку суспензію, а потім додають до готової, розплавленої основи перед виливанням у форми.

3. Лікарські речовини, добре розчинні в поліетиленоксидній основі, колагеновому гелі, уводять безпосередньо в розплавлену частину чи всю основу (гель) з наступним перемішуванням і виливанням готової однорідної маси у форми. Нерозчинні речовини спочатку розтирають з рідкою складовою частиною основи, а потім домішують до всієї маси і виливають у форми.

Виготовлення супозиторіїв методом викачування.

Метод ручного викачування з позитивного боку характеризується тим, що не вимагає спеціального устаткування. Цим методом досягається рівномірний розподіл у супозиторній масі всіх інгредієнтів. З іншого боку, він економічно неефективний, тому що при відсутності механізації затрачується багато праці, а отримана продукція має зовнішній вигляд гірший, ніж при виготовленні супозиторіїв з використанням засобів механізації.

Виготовлення супозиторіїв методом викачування включає кілька стадій:

 підготовка основи,

 введення лікарських речовин

 одержання супозиторної маси,

 дозування,

 формування супозиторіїв,

 пакування й оформлення.

Методом викачування можна приготувати супозиторії тільки з пластичних основ, які попередньо подрібнюють за допомогою спеціальних пристосувань. Подрібнену основу значно легше дозувати, зручніше використовувати для виготовлення супозиторіїв.

Після подрібнення основу відважують.

Відповідно до викладених правил у подрібнену основу вводять прописані лікарські речовини, змішуючи їх у порцеляновій ступці.

Отриману суміш уминають товкачиком, поступово збільшуючи тиск на товкачик доти, поки не утвориться пластична маса, що відстає від стінок ступки.

Якщо до складу супозиторної маси входить багато порошкоподібних речовин, маса важко формується і кришиться. У такому випадку для надання пластичності необхідно додати невелику кількість ланоліну безводного (у середньому з розрахунку 1-1,5 г ланоліну на 30,0 г маси). Кількість останнього залежить від властивостей сипучих речовин і температури в приміщенні (у літню пору додають менше, ніж узимку). Якщо до складу супозиторної маси входять в'язкі речовини, густі екстракти та ін., то необхідність додавання ланоліну відпадає. Якщо взято зайву кількість ланоліну, маса стає м'якою, липкою і не піддається формуванню.

---

Одержану масу вибирають зі ступки за допомогою парафінованого паперу, стискають у грудку і зважують, результат вказують на рецепті чи сигнатурі і в ППК.

Після цього масу переносять на пластмасову пластинку чи скло пілюльної машинки, покрите білим папером, і за допомогою дощечки, також покритої гладким білим листом паперу, викачують рівний чотиригранний брусок (чи циліндричний стержень) однакової товщини по всій довжині.

Довжина стержня повинна дорівнювати числу поділок різака пілюльної машинки (або подвоєній кількості поділок), що відповідають прописаному чи кратному числу свічок чи кульок.

Брусок поміщають на нижній різак пілюльної машинки і. притискаючи його верхнім різаком, наносять поділки, по яких за допомогою тонкого ножа або целулоїди нарізають на прописану кількість свічок чи кульок і перевіряють точність дозування маси зважуванням.

Потім дощечкою надають кожній окремій порції маси форму кульки, із якої за допомогою поставленої під кутом 30° дощечки викачують свічі конічної чи іншої форми.

отові свічі, кожну окремо, загортають у целофан, алюмінієву фольгу або тонкий парафінований папір, який має: форму трикутника (косинки) розміром 7,5-12 см.

Загорнені свічі кладуть у картонні чи пластмасові коробки.

---

Оцінка якості і зберігання супозиторіїв

Якість приготовлених супозиторіїв оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто перевіряють документацію (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, колір, запах, відсутність механічних включень.

Специфічними для якості супозиторіїв є: розмір, форма, які повинні відповідати пропису.

Однорідність змішування - на зрізі супозиторна маса повинна бути однорідна, без украплень, допускається наявність повітряного стержня чи воронкоподібного заглиблення.

Маса свічок повинна знаходитися в інтервалі, зазначеному ДФУ. Відхилення в масі окремих свіч не повинні перевищувати -5 %.

Готові супозиторні лікарські форми повинні мати визначену твердість, щоб забезпечити їх використання, інакше вони непридатні, бо можуть деформуватися в руках хворого до їх використання.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофобних основах, визначають температуру плавлення за методом 2а (ДФ XI, вид. І, с. 18), що не повинна перевищувати 34 °С, якщо немає інших вказівок у власних статтях. Якщо визначити температуру плавлення важко, то визначають час повної деформації за допомогою спеціального приладу.

Прилад складається зі скляної трубки довжиною 235 мм і діаметром 14,7мм та звужується в нижній частині (діаметр звуження 5 - 6 мм, довжина 15 мм). Трубка знизу закрита гумовою пробкою. За допомогою великої пробки трубку закріплюють у скляному кожусі, оснащеному двома відвідними трубками. Висота кожуха 238 мм, діаметр 180 мм. Всередині трубки поміщено скляний стержень довжиною 180 мм і діаметром 9 мм, що має внизу розширення діаметром 14 мм. На стержні нанесена риска, що співпадає з верхнім краєм трубки після деформації свічі. Маса стержня 30,0 г Всередині кожуха знаходиться термометр. Прилад монтують на штативі.

У кожух подають воду постійної температури (37 °С). У трубку наливають 15 мл води так, щоб частина її, нижче звуження, була заповнена, і втримують прилад для вирівнювання температури всіх його частин протягом 5 хвилин. Потім у трубку опускають супозиторій із загостреним кінцем униз, зверху на нього поміщають стержень і включають секундомір. Відзначають час, протягом якого стержень зануриться до риски (нульова поділка). Цей час приймають за час повної деформації супозиторіїв, що повинен знаходитись у межах 3-15 хвилин. Стержень повинен опускатися тільки під дією своєї ваги.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчинення. Для цього один супозиторій поміщають на дно посудини місткістю 100 мл, що містить 50 мл води з температурою 37±1 °С. Посудину через кожні 5 хвилин струшують таким чином, щоб рідина і проба набрали обертального руху.

Супозиторій повинен розчинитися протягом 1 години, якщо немає інших вказівок у власних статтях.

Визначення кількісного вмісту й однорідність дозування діючих речовин повинні бути зазначені у власних статтях.

---

Супозиторії зберігають у сухому прохолодному місці, якщо немає інших вказівок у власних статтях.

Жирові свічки і кульки після виготовлення загортають у парафінований папір, целофан чи фольгу, драглеподібні свічки - у вощений чи парафінований папір. Кульки, песарії укладають в картонні коробки у гофровані пачки, палички - у складки паперу. Оформляють етикетками «Зовнішнє», «Зберігати в сухому прохолодному місці».

---

Список використаної літератури:

1. Державна Фармакопея України, 2001р.

2. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: РВП “Оригінал”. 1995. – 600с.

3. Тихонов О.І., Ярных Т.Г. Технология лекарств. – Харьков, Изд-во НФАУ «Золотые страницы» - 2002. – 704с.

4. Учебное пособие по аптечной технологии лекарств / под ред. А.И. Тихонова .-Х.:Основа, 1998. – 336с.

5. Медицинские и лечебно косметические мази. – Учебно-методическое пособие/ Авт.: Е.Т. Чижова, Г.В. Михайлова. – М.: ВУНМЦ МЗ РФ, 1999 – 404с.

6. М'які лікарські форми: Екстемпоральна рецептура: Методичні рекомендації / О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних, О.В. Лукієнко та ін.; За ред. О.І. Тихонова.-Х.:Вид-во НФаУ; Золоті сторінки,2003.-128с

---

Смотрите также файлы

• Виливання супозиторіїв.docx

• 1zelinskaya_n_a_politicheskie_prestupleniya_v_sisteme_mezhdun.pdf

• 13.pdf

• 13_2.pdf

• 21_23_2017_t2.pdf