План:

1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами

2. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств

3. Основні вимоги до допоміжних приміщень

Список джерел

1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами

Згідно вимог СН 245-71(«Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий») та ДСН 173-96 («Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів») промислові підприємства розміщують на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин). 

Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. 

Джерелами забруднення повітря є: 

1)організовані (зосереджені) викиди - через труби і шахти; 

2)розосереджені - через ліхтарі промислових споруд; 

3)неорганізовані - відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для збереження промислових відходів.

Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: 

I клас - 1000 м, 

II клас - 500 м, 

III клас - 300 м, 

IV клас - 100 м, 

V клас - 50 м.

До I, II та III класу відносяться в основному підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів.

До IV класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства метало оброблювальної промисловості з чавунним (до 10000 тон/рік) та кольоровим (до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості.

До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства метало оброблювальної промисловості з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики.

2. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств

Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів.

Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих підтоплень тощо. 

Вирішуючи питання зонування (умовного поділу території за функціональним використанням) великого значення слід надавати переважаючому напрямку вітрів та рельєфу місцевості. Виробничу зону розташовують з підвітряного боку відносно підсобної та інших зон. При розташуванні будівель відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов для природного освітлення. Відстань між будівлями повинна бути не менше найбільшої висоти однієї з протилежних будівель (щоб вони не затіняли одна одну)промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин). 

---

Озеленені ділянки повинні складати не менше 10-15% загальної площі підприємства. Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом.

Основні вимоги до виробничих будівель та споруд

При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.

Об'єм виробничих приміщень на 1 працівника згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15 м³, а площа приміщень – не менше 4,5 м².

Якщо в одній будові необхідно розмістити виробничі приміщення, то вони повинні бути ізольованими один від одного. Цехи зі значними шкідливими виділеннями, надлишком тепла та пожежонебезпечні необхідно розташовувати біля зовнішніх стін будівлі, якщо допустимо за умовами технологічного процесу - на верхніх поверхах багатоповерхової будівлі. Не можна розташовувати нешкідливі цехи над шкідливими, оскільки при відкриванні вікон гази та пари можуть проникати в ці приміщення

Приміщення, де розташовані електрощитове, вентиляційне, компресорне та інші види обладнання підвищеної небезпеки повинні бути постійно зачиненими на ключ, з тим, щоб в них не потрапили сторонні працівники.

Ширина основних проходів всередині цехів повинна бути же менше 1,5 м, а ширина проїздів - 2,5 м.

Висота виробничих приміщень має бути не менше 3,2 м, а для приміщень енергетичного та складського господарства – 3 м. Відстань від підлоги до елементів перекриття - 2,6 м. Містки, сходи і майданчики повинні бути завширшки не менше 1 м, загороджені поручнями висотою 1 м і внизу повинні мати бортики висотою 0,2 м. Поруччя фарбують у жовтий (червоний) колір. 

Ширина виходів з приміщень має бути не меншою 1 м, висота — 2,2 м. При русі транспорту через двері їх ширина повинна бути на 0,8 м більша з обох боків габариту транспорту.

За функціональним призначенням площадка підприємства розділяється на зони:

• передзаводська (за межами огорожі чи умовної межі підприємства)

• виробнича

• підсобна

• складська

Забудова промислової площадки може бути суцільною або окремо розміщеними будівлями, одно- або багатоповерховими. Забороняється суцільна забудова із замкненим внутрішнім двором, бо в цьому випадку погіршується провітрювання та натуральне освітлення будівель.

Санітарні розриви між будівлями, що освітлюються через віконні прорізи, приймаються не менше найбільшої висоти до верху карнизу будівель, що розміщені напроти.

Виробничі та складські приміщення можуть мати будь-яку форму та розміри, зумовлені виробничими вимогами, але виходячи з санітарно-гігієнічних умов (освітлення, вентиляція), найбільш доцільні будівлі, що мають форму прямокутника. Конструкція виробничих будівель, число поверхів та площа обумовлюються технологічними процесами, категорією вибухопожежонебезпеки, наявністю шкідливих та небезпечних факторів.

---

Центральний вхід на територію підприємства слід передбачати з боку основного підходу чи під’їзду працівників. Територія підприємства повинна мати впорядковані пішохідні доріжки (тротуари) від центрального та додаткових прохідних пунктів до всіх будівель і споруд. До будівель і споруд по усій їх довжині має передбачатись під’їзд пожежних автомобілів. До будівель передбачається підвід мереж електроенергії, водопостачання та каналізації. 

3. Основні вимоги до допоміжних приміщень

До складу будь-якого підприємства (залежно від масштабу) повинні входити допоміжні приміщення, які поділяються на п'ять труп:
- санітарно-побутові (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні, кімнати особистої гігієни жінок, відпочинку, паління);
- медичні (медпункти, поліклініки, профілакторії);
- громадського харчування (їдальні, буфети, кімнати для прийняття їжі);
- культурного обслуговування (бібліотеки, зали засідань, спортзали);
- адміністративні (заводоуправління, цехові контори) та конструкторські бюро.

Допоміжні приміщення різного призначення розташовують разом, в одній будівлі та в місцях, з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.

Розрахунок санітарно-побутових приміщень проводиться в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів та кількості працюючих в найбільш чисельну зміну.

Відповідно до санітарної характеристики виробничі процеси поділяються на 4 групи, а кожна з них — ще на 2—5 підгруп.

До першої групи (має три підгрупи) відносяться виробничі процеси, що проходять при нормальних метеорологічних умовах та при відсутності шкідливих газів та пилових виділень.

До другої групи (має п'ять підгруп) відносяться виробничі процеси, що проходять при несприятливих метеорологічних умовах або пов'язані з виділенням пилу чи напруженою фізичною роботою.

До третьої групи (має чотири підгрупи) відносяться процеси, що характеризуються наявністю різко виражених шкідливих факторів.

До четвертої групи відносяться процеси, що вимагають особливого режиму для забезпечення якості продукції, а саме: пов'язані з переробкою харчових продуктів, виробництвом стерильних матеріалів, що вимагають особливої чистоти.

Водопостачання. Залежно від призначення будівлі і технології виробництва передбачають такі системи :

• зовнішнього водопостачання

• внутрішнього водопостачання

В залежності від вимог технологічного процесу застосовують такі системи технологічного водопостачання:

• оборотну

• повторного використання 

• охолодженої води

• дистильованої води

• пом’якшеної води

Для скорочення витрат води на технологічні потреби слід застосовувати системи повторного та оборотного водопостачання.

Пристрої питного водопостачання (фонтанчики) рекомендується розміщувати у проходах виробничих приміщень, вестибулях, кімнатах відпочинку, на відкритих площадках території підприємства і, як виняток, у виробничих цехах. Мережі господарчо-питного водопостачання мають бути відділені від мереж, що подають непитну воду.

---

Норми витрат води на господарсько-питні потреби становлять 45 л у гарячих цехах та 25 л на працівника в зміну у звичайних цехах.

Каналізація. Каналізація для відведення стічних вод, підрозділяється на:

• виробничу

• господарсько-фекальну

• зливну

Каналізаційні системи складаються з приймальних пристроїв (лотки, раковини), каналізаційних мереж, станції перекачки, очисних споруд та допоміжних пристроїв.

Забороняється спуск господарсько - фекальних та виробничих стічних вод у дренажні колодязі, щоб запобігти забрудненню водоносних шарів грунту. За можливості вважається доцільною оборотна система водопостачання, при якій забруднена виробнича вода після очищення знову поступає для потреб технологічних процесів. Спуск незабруднених виробничих стічних вод (наприклад, з системи охолодження) допускається у зливну каналізацію, що призначена для стікання атмосферних опадів.

Список джерел

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.

2. Кузнецов Ю.М. Охрана труда на АТП. – М.: Транспорт, 1990.- 288 с.

3. Кучерявий В.П. Охорона праці. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

---

Смотрите также файлы

• Razvitie_navykov_samootsenki_i_samokontrolya_u_uchaschikhsya_nachalnykh_klassov.doc

• Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников.doc

• ПсихоанализМифыРеальность.doc

• Kapp_Kolin_Posol_na_Proklyatuyu.doc

• Три очерка по теории сексуальности.doc