Файл: методика викладання у ВНЗ1.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 14.11.2019

Просмотров: 228

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

11. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


11.1. Завдання фізичного виховання у вищих навчальних закладах


З 1926 року фізичне виховання починає з'являтися в нав­чальних планах деяких вузів і робфаків, а з 1929 року - це обов'язковий предмет в усіх вищих навчальних закладах.

Метою фізичного виховання у вузах є сприяння під­готовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих фах­івців.

Фізична культура студентів є нерозривною складовою частиною вищої гуманітарної освіти. Вона виступає якісною і результативною мірою комплексного впливу різних форм, засобів і методів на особу майбутнього фахівця в процесі фор­мування його професійної компетенції. Результатом цього процесу є рівень індивідуальної фізичної культури кожного студента, його духовність, рівень розвитку професіонально значущих здібностей.

Вища освіта надає широкі можливості для переосмислен­ня цінностей фізичної культури студентів, висвітлення в но­вому спектрі її освітніх, виховних і оздоровчих функцій. Це положення визначає зміст фізичної культури студентів як самостійної сфери діяльності у соціокультурному просторі, виділяючи при цьому її освітні пріоритети.

Під час навчання у вузі з курсу фізичного виховання пе­редбачається вирішення таких завдань:

  1. Виховання в студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивної праці.

  2. Збереження й зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання.

  3. Всебічна фізична підготовка студентів.

  4. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності.

  5. Здобуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування.

  6. Використання спортивної майстерності студентів-спортсменів.

  7. Виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.

Процес навчання організується залежно від стану здоров'я, рівня фізичного розвитку і підготовленості студен­тів, їх спортивної кваліфікації, а також з урахуванням умов і характеру роботи їх майбутньої професійної діяльності.

Одним із головних завдань вищих навчальних закладів є фізична підготовка студентів.

У вищому навчальному закладі загальне керівництво фі­зичнім вихованням і спортивно-масовою роботою серед сту­дентів, а також організація спостережень за станом здоров'я покладено на ректора, а конкретне їх проведення здійс­нюється адміністративними підрозділами і громадськими організаціями вузу.

Безпосередня відповідальність за постановку і прове­дення навчально-виховного процесу з фізичного вихован­ня студентів відповідно до навчального плану і державної програми покладені на кафедру фізичного виховання вузу. Масово-оздоровча, фізкультурна і спортивна робота прово­диться спортивним клубом спільно з кафедрою і суспільни­ми організаціями.


Медичне обстеження і спостереження за станом здоров'я студентів протягом навчального року здійснюються поліклінікою або здоровпунктом вузу.


11.2. Організація навчальної роботи з фізичного виховання


Для проведення занять з фізичного виховання всі студен­ти в кожному вузі розподіляються по навчальних відділен­нях: основному, спеціальному і спортивному. Розподіл проводиться на початку навчального року з урахуванням статі, здоров'я (медичного висновку), фізичного розвитку, фізич­ної і спортивно-технічної підготовленості, інтересів студен­тів. На основі цих показників кожний студент потрапляє в одне з трьох відділень для проходження обов'язкового курсу фізичного виховання.

До основного навчального відділення зараховуються сту­денти, віднесені за підсумками медичного обстеження до ос­новної або підготовчої медичної групи, тобто які не мають відхилень у стані здоров'я. Заняття мають спрямованість по типу ЗФП, професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) та з видів спорту.

До спеціального навчального відділення зараховуються студенти, віднесені за даними медичного обстеження до спе­ціальної групи, тобто медичної, ті що мають певні відхилен­ня в стані здоров'я. Практичний матеріал для спеціального навчального відділення розробляється викладачами з ура­хуванням показань і протипоказань для кожного студента, має коригуючу та оздоровчо-профілактичну спрямованість використання засобів фізичного виховання.

Спрямованість навчальних занять носить яскраво вира­жений оздоровчо-відновний характер.

Згідно з науково обґрунтованими рекомендаціями, сту­денти спеціального відділення, залежно від характеру за­хворювання, поділяються на чотири групи: А, Б, В і ліку­вальну.

Група А комплектується зі студентів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної і центральної нервової систем. Тому основним змістом занять у цій групі є дихальні вправи, вправи, що строго індивідуально дозуються (біг, плавання, пересування на лижах та ін.), які дозволяють удосконалю­вати аеробні можливості учнів.

Група Б формується студентами із захворюваннями ор­ганів травлення, печінки, нирок, статевих органів, ендок­ринної системи, а також зі слабким зором. У цій групі пе­реважно використовуються вправи основної гімнастики, які включені до програм лікування конкретних захворювань.

Група В складається зі студентів з порушенням опор­но-рухового апарату. У цій групі переважають вправи, які удосконалюють поставу, опорно-руховий апарат, а також загальнорозвивальні та коригувальні фізичні вправи.

Лікувальна група комплектується із студентів з яскра­во вираженими істотними відхиленнями в стані здоров'я. Заняття в цій групі проводяться виключно за індивідуаль­ними лікувальними програмами і методиками.

До спортивного навчального відділення (групи за вида­ми спорту) зараховуються студенти основної медичної групи, які покарали хорошу загальну фізичну і спортивну підготов­леність і бажання поглиблено займатися та удосконалювати свою майстерність в одному з видів спорту.


Заняття будуються на основі дотримання принципів спортивного тренування.

Студенти спортивного відділення виконують обов'язки: залікові вимоги і нормативи, встановлені для основного від­ділення і в ті ж терміни.

Із одного навчального відділення в інше студенти можуть переводитися наприкінці навчального року або семестру, а у спеціальне відділення — у будь-який період року.


11.3. Зміст та методика занять зі студентами


Зміст занять у відділеннях визначається програмою. Усі заняття містять як теоретичний, так і практичний ма­теріал.

У спортивному відділенні в практичний розділ вхо­дять: загальна та спеціальна фізична підготовка, оволодін­ня технікою, виховання фізичних якостей, практичне во­лодіння тактикою. У теоретичний розділ входять: знання з історії та теорії обраного виду спорту, тактичних комбінацій, правил змагань, суддівства.

У основному відділенні в практичний розділ входять: загальнорозвиваючі вправи, оволодіння основними впра­вами легкої атлетики, гімнастики, плавання, лижної підго­товки, спортивних ігор, виховання фізичних якостей. Теоретичний розділ складають теми:

1. Фізична культура як навчальна дисципліна у вузі.

2. Природничо-наукові основи фізичного виховання.

3. Основи здорового способу життя.

4. Режим рухової активності та працездатності.

5. Основи фізичної і спортивної підготовки.

6. Професійно-прикладна фізична підготовка майбутнього спеціаліста.

7. Фізична культура в науковій організації праці.

У спеціальному відділенні в теоретичний розділ вхо­дять ті ж теми, а в практичний розділ входять вправи оздо­ровчі, загальнорозвивальні та коригувальні вправи, вправи ЛФК, а також елементи легкої атлетики, спортивних ігор, плавання, лижної підготовки, гімнастики, рухливі ігри. Бу­ває, що студенти проходять заняття при кабінетах ЛФК у поліклініках.

Фізичне виховання — це обов'язковий предмет в .усіх ви­щих навчальних закладах для студентів усіх курсів, крім випускного, на тиждень - це 4 години за розкладом занять. На протязі всіх років навчання студенти складають залік і іспит з фізичної культури.


11.4. Професійно-прикладна фізична підготовка


Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) – це спеціально спрямоване застосування засобів фізичної культури для підготовки людини до обраної про­фесійної діяльності.

Мета ППФП - психофізична готовність до успішної про­фесійної діяльності.

Завдання:

  • Підготовка до прискореного професійного навчання.

  • Досягнення високопродуктивної праці за обраним фахом.

  • Попередження професійних захворювань і травматиз­му, забезпечення професійного довголіття.

  • Застосування засобів фізичної культури та спорту для активного відпочинку і відновлення загальної та професійної працездатності в робочий та позаробочий час.

  • Формування необхідних прикладних знань, вмінь та навичок.

  • Виховання фізичних якостей, необхідних в обраному виді трудової діяльності.


ППФП представляє собою систему знань і спеціальних вправ, що допомагають стати професіоналом майбутньому сту­денту, формують у нього професійно важливі фізичні якості, необхідні рухові вміння та навички, психомоторні якості.

При плануванні ППФП кафедра повинна враховувати всебічну підготовку в діяльності майбутнього спеціаліста. Із загальної суми годин на ППФП відводять до 15 %.

Для підбору засобів ППФП враховуються наступні фак­тори:

Форми (види) праці - фізичний або розумовий.

Умови праці - тривалість робочого часу, комфортність виробничої сфери.

Характер праці - фізичне та емоційне навантаження, зона рухів та ін.

Режим праці та відпочинку.

Динаміка працездатності - особливості динаміки працез­датності протягом робочого тижня, доби, місяця.

При підборі вправ ППФП конкретно враховуються особ­ливості навчального процесу у кожному вузі та специфіка обраної професіональної діяльності.

Засоби ППФП можна об'єднати в такі групи:

  1. Прикладні фізичні вправи та окремі елементи різ­них видів спорту.

  2. Прикладні види спорту.

  3. Оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори.

  4. Корегувальні вправи.


11. 5. Форми фізичного виховання у вищий школі


Фізичне виховання у вузі проводиться на протязі всього періоду навчання в режимі навчальної діяльності та в позаурочний час.

Фізичне виховання студентів у режимі навчальної ро­боти здійснюється в таких формах.

1. Навчальні заняття, передбачені навчальним пла­ном та розкладом вузу (4 години на тиждень). Це основна форма занять по фізичному вихованню в вузі.

2. Факультативні заняття, є продовженням та до­повненням до навчальних занять. На цих заняттях удоско­налюється фізична підготовка студентів, поглиблюється професійна фізична підготовка, поширюються знання з тео­рії та методики фізичного виховання.

Фізичне виховання студентів у позаурочний час прово­диться в таких формах.

1. Фізичні вправи в режимі навчального часу.

  • Ранкова гімнастика.

  • Увідна гімнастика.

  • Фізкультурні паузи - проводяться після перших 4-х аудиторних або практичних занять. Тривалість 8-10 хвилин.

  • Додаткові заняття — (індивідуальні або групові) про­водяться з метою підготовки слабких студентів до виконан­ня залікових норм та вимог навчальної програми.

2. Організовані заняття студентів в позаурочний час у спортивних секціях, групах ЗФП, аеробіки, шейпінгу та ін. під керівництвом викладача.

3. Самостійні заняття студентів фізичними впра­вами у вільний від навчання час: а) на підставі повної добровільності та ініціативи (за бажанням); б) за завданням викладача (домашнє завдання).

4. Масові фізкультурно-спортивні заходи прово­дяться у вихідні дні на протязі навчального року та під час канікул. У їх зміст входять спортивні вечори, спартакіади, масові кроси, естафети, свята фізичної культури, змагання різного рівня, турпоходи.


5. Заняття в оздоровчо-спортивних таборах у період зимових та літніх канікул. В умовах табору проводять такі форми: ранкова гімнастика, навчання плаванню, трену­вальні заняття з різних видів спорту, заняття зі студентами з послабленим здоров'ям, турпоходи, фізкультурно-спортивні розваги, спортивні змагання.

Самостійну роботу з фізичного виховання серед студентів, крім кафедри фізичного виховання, здійснює спортивний клуб.

Спортивний клуб вузу є первинною суспільною організа­цією студентів. Його головою обирається, як правило, один із викладачів кафедри фізичного виховання.

Спортивно-масова робота спортивного клубу здійснюєть­ся на принципах демократії, гласності, самоврядування, широкої творчої ініціативи студентів.

Найбільш значимою метою в діяльності спортивного клу­бу є:

  • консолідація зусиль адміністрації вузу, кафедри фі­зичного виховання і спортивного активу по розвитку й уп­равлінню студентським спортивно-масовим рухом;

  • створення об'єктивних передумов для гармонізації фі­зичного і духовного виховання студентської молоді.

Спортивний клуб вузу координує діяльність його членів з удосконалення спортивної роботи, надає інформаційні послуги в галузі фізичної культури, бере участь у підготовці студентів-спортсменів, налагоджує міжвузівські і міжнарод­ні студентські спортивні зв'язки.

У спортивному клубі приділяється увага роботі з органі­зації самостійних занять студентів у позанавчальний час, а також пропаганді цінностей фізичної культури, здорового способу життя.


11. 6. Керівництво, планування та облік роботи з фізичного виховання студентів


Загальне керівництво роботою з фізичного виховання та спорту покладено на ректора, але безпосередньо виконує цю роботу кафедра фізичного виховання. Кафедра - це об'єднання професорсько-викладацького складу для вико­нання навчальної, науково-дослідної та виховної роботи зі студентами. Очолює кафедру завідуючий, який відповідає за всі розділи роботи кафедри. Кількість штатних викладачів залежить від кількості студентів і профілю вузу. Викладачі або обираються за конкурсом, або найчастіше працюють на контрактній основі (1-2-3 роки).

Викладачі кафедри працюють за планом, де є на ступні розділи роботи:

1) організаційна робота;

2) навчальна робота;

3) методична робота;

4) науково-дослідна робота;

б) спортивно-масова та оздоровча робота;

6) підвищення наукової та методичної кваліфікації;

7) медичний контроль;

8) господарча робота.

Кафедра планує роботу, маючи такі форми пла­нування:

1) навчальний план з фізичного виховання,

2) графік розподілу навчального матеріалу на рік по курсах;

3) тематично-календарний робочий план по курсах;

4) розклад занять;

5) календарний план проведення спортивно-масових заходів;

6) план підготовки розрядників з видів спорту;