ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2019
Просмотров: 540
Скачиваний: 1
За міжнародними рекомендаціями ВТО, засоби розміщення поділяються на чотири групи:
-
Готелі й аналогічні засоби розміщення
-
Комерційні та соціальні засоби розміщення
-
Спеціалізовані засоби розміщення
-
Приватні засоби розміщення
Класифікація засобів розміщення, рекомендована Всесвітньою
туристичною організацією
Засоби розміщення
туристів та мандрівників
Комерційні й
соціальні засоби розміщення
Спеціалізовані
засоби розміщення
Готелі й аналогічні
підприємства
Приватні засоби
розміщення
Лікувальні готелі
Приватне житло
Готелі
Туристичні бази
Мотелі
Табори праці й
відпочинку
Молодіжні готелі
Арендовані кімнати
в приватних будинках
Пансіонати


Туристичні готелі
Транспортні засоби
розміщення
Пляжні готелі
Арендовані
приміщення у приватних агентів

Туристичне село
(група будинків)
Клуби з номерами
Родтель

Бунгало
Ботель, флотель
Гостеві будинки
Розміщення у
родичів і знайомих

Підприємства
соціального туризму

Бастай
Інші
Інші


Притулки, хатини
Інші засоби
розміщення
Крім того за рекомендаціями ВТО всі засоби розміщення можна представити двома категоріями :
- колективні засоби розміщення
- індивідуальні засоби розміщення
Також, як було вже зазначено вище, засоби розміщення можуть відрізнятися за місткістю ( кількістю номерів або місць): малі, середні, великі, гіганти.
Отже, можна зробити висновок, що за місткістю готелі можна поділити на такі категорії: малі (до 100 номерів); середні (від 100 до 300 номерів); великі (від 300 до 600 - 1000 номерів); гіганти (більше 1000 номерів).
Готелі також можна класифікувати за поверховістю. У світі зустрічаються готелі від одного поверху до 30 - 40 і більше. Будівництво готелю великої поверховості залежить: від ряду нормативних і економічних вимог, містобудівних умов, будівельних матеріалів і конструкцій, методів зведення будівель, що існують в тій або іншій країні. Умовно будівлі готелів можна розділити на такі груп:
Ціль подорожі є основним чинником, який визначає тип готелю, його основне функціональне призначення, вимоги до території, об'єму послуг, доцільних в умовах конкретного готельного комплексу. Цей фактор визначається сезоном, тривалістю відвідування готелю і його місцеположенням. Загальною обов'язковою вимогою є наявність умов для розміщення, харчування, необхідного мінімуму побутового обслуговування.
Цільовий ринок - це конкретна категорія людей, яку готель передбачає бачити в якості потенційних гостей.
Деякі готелі проектуються і будуються під цільові ринки, інші прагнуть вийти на цільові ринки, використовуючи маркетинговий підхід в своїй стратегії.
Враховуючи
обслуговування цільових ринків готелі
можна класифікувати так:
Класифікація
готелів та інших засобів розміщення
за цільовими ринками
Готелі для туристів,
основною ціллю і мотивом подорожі яких
є професійна діяльність (бізнес,
комерція, наради, симпозіуми, конференції,
конгреси, навчання, виставки, презентації
і т.п.).
Готелі
для туристів, основною ціллю яких є
відпочинок і лікування: курортні готелі,
пансіонати і будинки відпочинку,
туркомплекси, казино готелі, спеціалізовані
(з системою технічного обслуговування
особистих транспортних засобів).
Транзитні готелі:
на авіатрасах (при аеропортах), на
автотрасах (мотелі), на залізничних
трасах (привокзальні), на водних трасах
(готелі поблизу портів).
Готелі
для постійного проживання.
Крім вищезгаданих відмінностей готелі можуть класифікуватися:
- за місцем розташування: міські (центральні, околичні), транзитні (поблизу магістралей), приміські, сільські, а також готелі, розташовані поблизу географічних особливостей (береги річок, озер, моря, океану, в горах і т.д.);
- за природними зонами розміщення (в лісах, горах, пустелях і т.д.)
- за часом функціонування: цілорічні, сезонні;
- за рівнем сервісу (обслуговування), асортименту і вартості послуг: готелі класу «люкс», першого класу, економ класу, готелі з обмеженим сервісом (нічліг і сніданок), а також дешеві готелі типу студентських гуртожитків (хостели).
Існуючі національні системи класифікації стосуються в основному кількісних характеристик матеріальної бази, повноти сервісу, рівня і якості готельних послуг і не торкаються таких ознак, як цільові ринки, специфічні функціональні вимоги, форми власності і структури управління, принципи розташування готелю і ін.
3. Характеристика найбільш розповсюджених систем класифікації готельних господарств.
Нині за даними МГА, офіційна система класифікації готелів прийнята в 64 країнах світу, в 11 країнах вона перебуває в стадії розробки, а в 58 – готелі не мають єдиної класифікації.
Сьогодні у світі діє біля 30 різних національних систем класифікацій готелів (система зірок (*) від 1 до 5; система букв – А, В, С; система «корон», або «ключів», «діамантів» тощо).
У більшості країн світу систему класифікації готелів приймають державні органи управління. В процесі класифікації підприємств готельного господарства використовують певні критерії, які характеризують рівень комфорту. Рівень комфорту готелів визначається їх технічним оснащенням, складом та якістю номерного фонду, набором послуг тощо.
Отже, найпоширенішими класифікаціями є:
- система зірок, яка застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Росії, України та ряді інших країн;
- система літер, яка використовується у Греції;
- система «корон», яка є характерною для Великобританії;
- система розрядів та ін.
У відповідності до французької національної системи готелів поділяються на 5 категорій ( від 1 до 5 зірок , або 4 зірки - «люкс»).
Але дана система не є універсальною. Наприклад, французька національна система класифікації, яка лягла в основу європейської, має 5 категорій. Для отримання певної категорії підприємства готельного господарства повинні відповідати встановленим вимогам для конкретної категорії щодо : кількості номерів з певною площею; наявності ресторану або кафе; наявності стоянки для автомобілів; наявності різного устаткування (опалення, телефони, гаряче і холодне водопостачання, ліфти, звукоізоляція, кондиціонування тощо); переліку послуг та кваліфікації працівників. Французька система ґрунтується на забезпеченні устаткуванням номерів, окремих елементах комфорту та розмірі загальних приміщень. Тому, у Франції підприємства готельного господарства мають трохи іншу класифікацію ніж у Європі (1-5*) або Америці (бюджет-люкс).
З 2006 року Греція офіційно перейшла на стандартну класифікацію готелів з наданням «зірок» від однієї до п'яти, а до цього грецькі власники готелів дотримувалися наступного розподілу готелів: de luxe, A, B, C, D, Е. , які за «зірковою» класифікацією відповідають 4-х, 3-х, 2-х та однозірковому рівням. Але, незважаючи на наведену класифікацію, засоби розміщення однакової категорії значно відрізняються один від одного.
«de Luxe» - 5 – 4*, відповідають міжнародним стандартам;
«D, Е» - 1*, найменш комфортні засоби розміщування – апартаменти (скромні квартирки в невеликих будинках);
«С» - 1-2*, надають мінімальний набір послуг, місце розташуван – на березі моря;
«В» - 2-3*, якщо вони знаходяться в курортній зоні, майже завжди розшовуються на узбережжі;
«А» - 4*, відрізняються більш високим рівнем обслуговування.
Сьогодні класифікацією займається Грецька національна туристична організація (Greek National Tourism Organisation – GNTO).
Досить складною є система класифікації підприємств готельного господарства у Великобританії де використовується традиційна зіркова система, але, як правило, на фасаді зображено не «зірки», а «корони».
Для того щоб перейти з «корон» на «зірки» необхідно від загальної кількості корон відняти одну. Найбільш уживаною вважається класифікація, запропонована Британським управлінням подорожей - British Travel Authority (ВТА) за якою підприємства готельного господарства поділяються так:
- 1* - бюджетні готелі, які переважно знаходяться в центрі міста і мають мінімумом зручностей;
- 2* - готелі туристичного класу, що мають ресторан і бар;
- 3* - готелі середнього класу, які мають досить високий рівень обслуговування;
- 4* - готелі першого класу, які мають дуже високу комфортність проживання та відмінний рівень обслуговування;
- 5* - готелі вищої категорії, які забезпечують рівень обслуговування і проживання екстракласу.
Крім того, для приватних категорій житла вводять свої символи (позначення), наприклад, сімейний готель (маленький готель для однієї сім'ї) - «алмази», апартаменти - «ключі».
Для готелів Великобританії існує цілих три типи зірок: чорні, червоні і золоті.
Спочатку, як правило, готелям привласнюються «зірки» від 1 до 5 чорного кольору. Вони характеризують відповідність підприємств єдиним прийнятим в країні стандартам.
Окрім чорних зірок, готелям привласнюються додаткові оцінки у відсотках від умовного еталону, відповідно до якого якість коливається від 50%, - мінімум (нижче за яке готель переводять в нижчу категорію) до 85% -
максимум, вище за яке готелю привласнюють додаткову відзнаку «червоні зірки».
Золоті зірки АА - це знак особливого класу, який встановлюється за наслідками інспекції представників Royal Automobile Club (Королівський автомобільний клуб), який є іншою не менш авторитетною організацією, ніж АА. Ця ж організація проводить класифікацію придорожніх готелів, мотелів і фермерських будиночків до 5Q (англ. quality - якість) і ресторанів, від 1 до 5 «розеток».
У готелях Великобританії, а точніше в готелях Англії, збереглася і стара система оцінки, де готелям привласнюються не зірки, а корони. Якість готелів, яким привласнені корони, підтверджує Англійська Туристична Рада (English Tourist Board). За цією системою оцінки диференціюються за 6 критеріями. Найнижчий – це статус «listed» (анг. занесені до реєстру), який передбачає мінімум зручностей, проте при цьому служить свого роду гарантією того, що в готелі підтримуються стандарти чистоти. Після «listed» готелі Великобританії диференціюються за звичним вже принципом, від однієї до п'яти корон. Для переходу на «Зоряну» систему необхідно від загального числа корон відняти одну, тобто наявність трьох «корон» говорить про рівень двох «зірок»
Особливістю рейтингу «корон» є «ensuite», готельні номери, де є прямий доступ зі спальні у ванну кімнату. Такі номери повинні бути, як мінімум, в третині номерів готелів Великобританії класу «3 корони» і у всіх номерах готелів класу «5 корон». Рейтинг «корон» використовується як для великих готелів Лондона, Манчестера, Ліверпуля та інших британських міст, так і для невеликих готелів за типом «Bed аnd Breakfast».
Асоціація готелів Скандинавії (Данія, Швеція, Норвегія) має свою міжнаціональну класифікацію. Вона побудована за принципом французької
або європейської системи, тільки категорія готелів визначається не зірками, а «сонечками». Знак має вигляд половинки сонця, що сходить на фоні неба. Категорію готелю визначають експерти Асоціації.
4. Класифікація підприємств готельного господарства України.
У відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4527:2006 (Засоби розміщення, терміни та визначення) на території нашої держави функціонують :
Колективні засоби розміщення: готель, агроготель, акватель, апарт-готель, база відпочинку, ботель, будинок відпочинку, гостьовий будинок, готельно-офісний центр, гуртожиток, дитячий табір, кемпінг, клуб-готель, конгрес-готель, конгрес-центр, круїзне судно, курортний готель, мотель, готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель, пансіонат, профілакторій, санаторій, табір праці та відпочинку, туристична база, туристичний комплекс, туристичний потяг, гірський притулок, флотель, хостел.
Індивідуальні засоби розміщення: бунгало, гостьова квартира, гостьова кімната, дача, караван, збірно-розбірний караван, караван-будиночок, котедж, намет, намет-причіп, сільський будинок, фермерський будинок.
Рівень комфорту готелів визначається технічним оснащенням, складом і якістю номерного фонду, набором послуг, що надаються. Рівень комфорту на сьогодні покладений в основу понад тридцяти відомих у світі систем класифікації готелів. Найбільш розповсюдженою серед них є європейська, або як часто її називають, система «зірок», що базується на французькій національній системі класифікації, тобто поділ готелів за категоріями від 1 до 5 зірок. Така система застосовується і в Україні. Національний Стандарт України ДСТУ 4269:2003 (Класифікація готелів) встановлює класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщення незалежно від форм власності та відомчої належності. В ДСТУ містяться загальні вимоги до готелів, в яких говориться про те, що класифікація готелів та аналогічних засобів розміщення здійснюється за категоріями і визначається комплексом вимог до: матеріально-технічної оснащеності; переліку послуг, що надаються; кваліфікації персоналу. Готелі класифікують за п'ятьма категоріями. Найвищу категорію готелю позначають – (*****), найнижчу – (*). Мотелі класифікуються за категоріями 4 зірки. Вимоги до кожної категорії готелів, наведені в стандарті, є мінімальні і їх потрібно виконувати у повному обсязі.
В ДСТУ 4269:2003 (Класифікація готелів) регламентуються вимоги до готелів усіх категорій , а саме:
1. Готель повинен мати зручні під'їзні шляхи з необхідними дорожніми знаками, упорядковану і освітлену прилеглу територію, майданчик з твердим покривом для короткочасного паркування і маневрування, за наявності окремого входу в ресторан – вивіску з його назвою.
2. Архітектурно-планувальні і будівельні елементи готелю та використовуване технічне устаткування повинні відповідати вимогам ДБН В 2.2 – 9.
3. У готелі потрібно створити умови, щоб забезпечити життя, здоров'я туристів, зберегти їхнє майно та захистити навколишнє середовище .
4. Готелі мають бути оснащені інженерними системами і устаткуванням, які забезпечують: постійне електропостачання; гаряче і холодне водопостачання (цілодобово); каналізацію; опалення, що забезпечує температуру в межах від 180 С до 220 С у житлових і громадських приміщеннях; вентиляцію (природну або примусову), яка забезпечує нормальну циркуляцію повітря і запобігає проникненню сторонніх запахів у номери і громадські приміщення; телебачення (підведене до усіх номерів); телефонний зв'язок; освітлення у номерах: природне (не менше одного вікна), штучне, забезпечене лампами розжарювання, люмінесцентними лампами, у коридорах – цілодобове освітлення.
5. Готель потрібно розміщувати у сприятливих екологічних умовах.