76 650 000 кДж – 100%,

х – 2,3%,

х = = 1 762 950 кДж.

3) Який ланцюг живлення?

кукурудза – корова – людина

185 200 000 кДж – 18 520 000 кДж – 1 852 000 кДж

4) Яка площа кукурудзяного поля?

S(поля) = = 103,5 га.

Відповідь: потрібно 103,5 га поля.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ'ЯЗУВАННЯ:

Задача 1. За правилом екологічної піраміди визначити, яка площа відповідного біогеоценозу необхідна, щоб з неї могла прогодуватися одна особина останньої ланки в ланцюзі живлення:

а) планктон – синій кит (жива маса 100 т);

б) планктон – риба – тюлень (300 кг);

в) планктон – нехижі риби – щука (10 кг);

г) планктон – риба – тюлень – білий ведмідь (500 кг);

д) планктон – риба – рибоїдні птахи – орлан-білохвіст (5 кг);

е) рослини – заєць – лисиця – вовк (50 кг);

є) рослини – безхребетні тварини – короп (3 кг).

Із вказаної в дужках маси 60% становить вода. Біопродуктивність 1 м² відповідного біогеоценозу: планктон – 600г сухої маси, рослинність наземна – 200г, донна рослинність – 1000г.

Задача 2. Яка площа водойми у га може прогодувати білого пелікана масою 10 кг з масовою часткою води у тілі 60% у ланцюгу живлення планктон – риба – пелікан? Біопродуктивність 1 м² водойми складає 600 г органіки (сухої речовини).

Задача 3. Встановіть продуктивність біогеоценозу (кг/га і кДж/га), якщо 1 м² його дає у переахунку на суху масу 443 г культурних рослин, 456 г бур’янів і 231 г безхребетних тварин. Енергетичні показники біогеоценозу: 1 г сухої рослинної речовини акумулює в середньому 20 кДж енергії, 1 г тваринної – 21 кДж енергії.

Задача 4. Маса сіна з 1 га луки складає 200 г, з вико-вівсяного поля – 500 г. За правилом екологічної піраміди встановіть, яка площа луки чи вико-вівсяного поля треба, щоб прогодувати протягом року людину масою 54 кг (масова частка води в тілі 63%). Ланцюг живлення: трава – корова – людина.

Задача 5. Скільки потрібно фітопланктону, щоб у Чорному морі виріс дельфін білобочка масою 300 кг. Біопродуктивність 1 м² водного біогеоценозу з планктоном – 600г сухої маси, масова частка води у тілі дельфіна – 60%.

Задача 6. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначити, скільки га лугів потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода). Суха біомаса трави з 1 кв.м становить 200 г на рік. Ланцюг живлення: сіно – корова – людина.

Задача 7. Яка площа акваторії моря потрібна для прогодування чайки, маса тіла якої 1 кг, масова частка води 60%, у ланцюзі живлення: фітопланктон – риба – чайка? Продуктивність фітопланктону – 500 г сухої речовини на1 м².

Задача 8. Біомаса планктону складає 400 г з 1м². За правилом екологічної піраміди встановіть площу відповідного біогеоценозу, в якому може вирости і прогодуватися пара судаків масою 4 кг кожен (масова частка води в тілі 60%). Ланцюг живлення: планктон – рослиноїдні риби – судак.

Задача 9. У савані біомаса рослинності складає 750 г на 1 м², з них вода складає 70%. Встановіть площу савани, яка може прогодувати лева масою 250 кг (масова частка води в тілі 70%) у ланцюзі: трава – парнокопитні – лев.

---

Задача 10. Біомаса планктону – 400 г/м². Визначте площу акваторії, в якій може прогодуватися морський леопард масою 300 кг (масова частка води в тілі 60%) у ланцюзі живлення: планктон – риби – пінгвіни – морський леопард.

Задача 11. У 5 · 10⁶ м³ відкритого океану протягом року розвивається 200т фітопланктону і зоопланктону. Чи достатньо цього об’єму води для існування одного кита-горбача, якщо приріст ваги його тіла за цей час складає 2 т?

Задача 12. Середня маса однорічної рудої лисиці складає 20,5 кг. Припустимо, що у віці 1 місяць при масі тіла 500 г вона перейшла на харчування виключно куріпками (маса тіла 800 г). Яку кількість куріпок вона має з’їсти, щоб досягти маси однорічної лисиці.

Задача 13. Середня маса однорічної рудої лисиці складає 20,5 кг. Припустимо, що у віці 1 місяць при масі тіла 500 г вона перейшла на харчування виключно куріпками (маса тіла 800 г). Яка площа лісостепу потрібна для того, щоб забезпечити лисицю харчуванням, якщо продуктивність рослинної біомаси становить 2т/га за рік?

Задача 14. Чорні стрижі живляться виключно рослиноїдними комахами. Кожен із дорослих стрижів має масу 55 г. Пташеня при вилупленні із яйця має масу тіла 5 г. Пара стрижів вигодовує трьох пташенят протягом 60 днів, при чому масова частка рослиноїдних комах становить в їх раціоні 75%. За правилом екологічної піраміди встановіть, яка маса рослин стала базою для харчування цих пташенят?

Задача 15. Середня маса маляти хохулі становить 10 г, дорослої особини – 460 г. Цієї ваги хохуля досягає у віці 6 місяців. Харчова база хохуль – водяні безхребетні (80%) і рослини (20%). Річний приріст рослинної маси в заплаві річки складає 2 т/га. Яку площу заплави потрібно для досягнення хохулею дорослого віку?

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ ________________

ВИСНОВОК: У висновку дайте відповіді на питання:

1. Що називають біологічним коло обігом речовин?

2. Які причини його викликають?

3. В чому сутність хімічних функцій живої речовини ?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

ТЕМА: Порівняння поновлюваних та не поновлюваних ресурсів біосфери.

---

МЕТА: Закріпити знання про природні ресурси, основні ознаки, за якими їх характеризують. Скласти порівняльну характеристику різних видів природних ресурсів.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Природними ресурсами називають компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей.

Існують різні підходи до класифікації природних ресурсів. В основі природних класифікацій знаходяться відмінності природних ресурсів за генезисом і належністю до тих чи інших компонентів і сил природи. Оскільки природні ресурси – це природні тіла, компоненти географічної оболонки Землі, то вони мають природну класифікацію. Тому, виходячи з належності до природних систем і розміщення, природні ресурси поділяють на такі групи:

• за належністю до природних систем: космічні (проміння, метеорити), планетарні (геліоенергія, енергія гравітації), ресурси Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера);

• за відношенням до природних систем: елементи природних систем (мінерали, ґрунти, види флори та фауни) та результати їх функціонування (приріст біологічної маси, зростання родючості ґрунтів тощо);

• за видом і тривалістю кругообігу: ті, що перебувають у довготривалому кругообігу (космічному, геологічному), і ті, що перебувають у короткотривалому (наприклад, біологічний кругообіг води);

• за характером розміщення на поверхні землі: відносно рівномірно розподілені (атмосфера, біосфера) та розосереджені (гідросфера, літосфера, їх окремі компоненти);

• за можливістю переміщення по території: ті, що переміщуються природно (повітряні маси, вода, тварини), і ті, що не переміщуються (рослини);

• за видами: мінеральні, кліматичні, водні, земельні лісові, рекреаційні тощо.

Природна класифікація не показує місця тієї чи іншої групи природних ресурсів в процесі суспільного відтворення. Довгий час природні ресурси вивчалися лише переважно природничими науками, тому їх класифікація була заснована на таких критеріях, як форма природних речовин, їх розміщення, ступінь вивченості тощо. Тільки в силу порушення екологічної рівноваги вони стали об’єктом вивчення економіки, у зв’язку з чим з’явилася потреба у класифікації природних ресурсів і за критерієм господарського використання. За цією ознакою їх ділять на такі групи:

• за територіальною належністю: світові або глобальні та національні, тобто пов’язані з певною територією;

• за вичерпністю: вичерпні і невичерпні.

Вичерпні природні ресурси – це ті, які при їх видобутку та використанні не відтворюються природою або відтворюються значно повільніше, ніж використовуються. Вони в свою чергу діляться на відновні і невідновні (відтворювані і не відтворювані). До не відтворюваних належать, наприклад, багатства надр. Їх використання можливе лише раз, і воно неминуче призводить до виснаження їх запасів. Поповнення цих запасів неможливе, оскільки відсутні умови, в яких вони виникали мільйони років, або може відбуватися, але надто повільно.

---

Природні ресурси, існування яких не обмежене часом, називають невичерпними. При будь-якій інтенсивності їх споживання їх кількість не вичерпується, або зменшується так повільно, що цією величиною на практиці нехтують. До них можна віднести енергію Сонця, вітру, припливів та відпливів, вітрових хвиль, течії річок тощо.

Таким чином, за цією ознакою природні ресурси можна поділити на групи:

невичерпні	вичерпні
	відновні	невідновні
		мінеральні
енергія Сон-ця, енергія вітру, при-пливів і від-пливів, вітро-ві хвилі, те-чія річок тощо	чисте повітря чиста прісна вода, родючі ґрунти, флора, фауна тощо	паливні	рудні	нерудні

• за напрямом використання: паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі тощо;

• за рівнем вивченості: прогнозовані, виявлені, детально вивчені;

• за можливістю використання: недоступні, резервні, можливі для використання, ті, що використовуються;

• за характером використання: одноцільового (мінеральні) та багатоцільового (лісові, водні, земельні);

• за впливом на них виробництва: зазнають значного шкідливого впливу (біологічні), зазнають незначного впливу (поверхня літосфери), не зазнають впливу (глибинні шари літосфери).

У господарському відношенні можливі для експлуатації природні ресурси можна поділити на такі групи: зовнішні (енергія Сонця, гравітація), поверхні Землі (бувають фізичні та біологічні), земних глибин.

За цільовим призначенням ресурси ділять на матеріальні, пізнавальні, естетичні, рекреаційні тощо.

За рівнем значимості для людини їх ділять на вкрай необхідні (повітря, вода, їжа) і відносно байдужі.

ХІД РОБОТИ:

Заповніть порівняльну таблицю:

Ознаки	Види ресурсів
	Енергія Сонця	Прісна чиста вода	Паливні корисні копалини
Який вид матерії представляє (жива, біогенна, біокосна, косна)?
До якої групи належить за вичерпністю?
Відновний чи не відновний?
Як характеризується за рівнем вивченості?
Як характеризується за можливістю використання?
Як характеризується за впливом виробництва?
Як характеризується за характером використання?
Як характеризується за територіальною приналежністю?

ВИНОВОК: У висновку зазначте, що називають природними ресурсами ?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як ви охарактеризуєте вказані групи ресурсів за цільовим призначенням та рівнем необхідності для життя людини?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

ТЕМА: Порівняння природного і штучного добору. Аналіз пристосувань організмів до умов середовища

МЕТА: Уточнити і систематизувати знання студентів про природний та штучний добір як фактори еволюції. Встановити спільне та відмінне у них. Удосконалювати навички аналізу і синтезу, вміння роботи з літературою. Уточнити і систематизувати знання студентів про біоадаптацію як результат еволюційного процесу. Вчити розпізнавати різні форми пристосування, наводити приклади.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Чарльз Дарвін доводив, що всі без винятку сорти рослин і породи тварин служать для задоволення певних потреб людини – економічних або естетичних При цьому вони відрізняються один від одного насамперед особливостями, які цікавлять людину. У різних сортів буряка листя, плоди і насіння практично однакові, а от коренеплоди різні за формою, кольором, вмістом цукру тощо. У капусти велику різноманітність мають листки, у бузку – квіти і суцвіття, у квасолі – насінини тощо.

Аналізуючи методи роботи селекціонерів, Дарвін прийшов до висновку, що створення нових порід і сортів базується на використанні людиною трьох факторів: мінливості, спадковості, добору. Переконавшись в цьому, він далі довів, що у природі ту ж роль виконують спадкова мінливість і добір. І зумовлюють ці фактори в природі формування видів, еволюцію органічного світу і пояснюють доцільність будови і функцій тварин і рослин.

Добір, який використовує людина, Дарвін назвав штучним. Під цим він розумів процес створення нових порід тварин і сортів культурних рослин шляхом систематичного збереження особин з певними цінними для людини ознаками і властивостями в ряді поколінь і шляхом сприяння їхньому розмноженню. Цієї мети можна досягти не тільки відбором кращих, а і усуненням (елімінацією) тих, що менше задовольняють потребам людини.

Таким чином, механізм штучного добору за Дарвіним включав у себе наступні етапи:

• виділення окремих особин з ознаками, що цікавлять людину, їх схрещування;

• добір особин, що успадкували від батьків бажані для людини ознаки;

• розмноження особин з корисними для людини ознаками;

• розвиток бажаної ознаки, її закріплення.

При створенні культурних форм спочатку діяв несвідомий добір, а потім – методичний. Виділяють наступні форми штучного добору: масовий, що зводиться до виділення з вихідного матеріалу цілої групи особин з бажаними для селекціонера ознаками, та індивідуальний, який зводиться до виділенні окремих особин з цікавими для селекціонера ознаками і одержання від них потомства.

У природі Дарвін відкрив природний добір. На противагу штучному, коли нагромаджуються ознаки, корисні для людини, у процесі природного добору нагромаджувалися ознаки, корисні для окремого організму чи виду, до якого він відноситься. У процесі еволюції природний добір робить організми все більш пристосованими до тих умов, у яких існують особини даного виду. Таким чином, природний добір – це виживання найбільш8 пристосованих і загибель найменш пристосованих до даних конкретних умов існування. Оскільки умови ці змінні, то доцільність природного добору не абсолютна: при зміні умов ці пристосування можуть стати невигідними, шкідливими, і привести навіть до загибелі особин. Проте для виду в цілому від цього буде лише вигода.

---

Смотрите также файлы

• магнитное склонение.doc

• 9КТ.doc

• 8КТ.doc

• 7КТ.doc

• 5 КТ.doc