ТЕМА 8

Інформаційні системи
ОРГАНІВ судової влади,
ПРОКУРАТУРИ, СУДОВОЇ
ЕКСПЕРТИЗИ

8.1. Інформаційні системи судових органів

8.1.1. Проблеми і перспективи інформатизації судів

Комп’ютеризація судів сьогодні є стратегічним напрямом підвищення оперативності судочинства. У зв’язку зі змінами соціаль­но-економічної ситуації в країні, зростанням злочинності, збільшенням і якісною зміною змісту цивільних справ, розширенням можливостей оскарження у суді неправомірних дій посадових осіб навантаження на органи судової влади зростає з кожним роком. За відсутності в більшості судів першої інстанції сучасних комп’ютер­них технологій судова практика характеризується серйозними порушеннями процесуальних термінів розгляду справ і заяв. Майже половина позовів про поновлення на роботі, щодо житлових спорів, про позбавлення батьківських прав тощо не розглядаються судами вчасно. Повільність судів при розгляді кримінальних справ призводить до збільшення термінів утримання обвинувачуваних під арештом. Водночас вступ України до Європейського Союзу неможливий без впровадження міжнародних стандартів обміну правовою інформацією (включаючи судову) в електронному вигляді через Інтернет.

Аналіз робіт з інформатизації судів показує, що ці роботи виконуються непослідовно, в умовах відсутності єдиного державного проекту і належного фінансування. Недостатня забезпеченість обчислювальною технікою, велика частка застарілих комп’ютерів ускладнюють впровадження новітніх інформаційних технологій. Зокрема, використання відокремлених АРМ унеможливлює перехід до електронного документообігу. Недостатня увага приділяється розробці організаційно-правового та методичного забезпечення,
формуванню єдиної системи класифікації і кодування та уніфікованої системи документообігу. Зміст баз даних правової інформації, що використовуються в судах, не враховує достатньою мірою специфіку потреб суддів та апаратів судів. У зв’язку з цим необхідно вирішити проблему адаптації інформаційного забезпечення та оперативного надходження правової інформації, а також узагальнення і систематизації матеріалів судової практики. Вимагає вирішення проблема телекомунікаційного забезпечення інформаційної взаємодії судів з правоохоронними органами та органами державної влади України. Відповідні рішення також мають забезпечувати контакти у рамках міжнародного суддівського співтовариства — оперативну взаємодію між центральними національними органами забезпечення діяльності судів (у першу чергу, в рамках СНД), а також з провід­ними міжнародно-правовими і судовими організа­ціями — Міжнародним Судом, Радою Європи, регіональними та всесвітніми суддівськими асоціаціями.

Зміни судової системи — проекти Інтернет-судів Судова система, яка залишалась майже незмінною більше століття, може змінитися завдяки новітнім інформаційним технологіям. Збільшується кількість пілотних проектів заміни судів деяким єдиним сервісом, за допомогою якого можна подавати позиви через Інтернет. Електронна система судочинства може суттєво знизити витрати на утримання судів і зменшити кількість людей, які працюють у цих структурах. Найбільш відомим подібним проектом є «Віртуальний суддя» (Vіrtual Magіstrate) з мережного права, який надає можливість за 10 дол. кожному відвідувачеві сайту подати офіційну скаргу і протягом кількох днів одержати електронною поштою рішення кваліфікованого третейсь­кого судді. На жаль, така система поки здатна працювати тільки при вирішенні нескладних справ, коли документів небагато, не потрібно допитувати свідків і брати показання під присягою. Іншим масштабним проектом є інтерактивна система розв’язання суперечок між власниками торгових марок та імен доменів Всесвітньої організації з інтелектуальної власності WІPO.

---

Основні завдання інформатизації органів судової влади такі:

1. забезпечення збирання інформації з питань судового розгляду від першоджерел в електронній формі;

2. підготовка, узгодження, виготовлення і передавання в електронній формі підтримуючих і реєструючих документів судочинства за єдиними правилами в усіх інстанціях;

3. організація внутрішнього і зовнішнього електронного документообігу;

4. систематизація архівного збереження електронних докумен­тів за єдиними правилами їх збереження, пошуку і використання у системі органів судової влади;

5. інформаційна підтримка прийняття рішень голів судів і керівництва державної судової адміністрації;

6. збирання та оброблення судової статистики;

7. передавання та оброблення електронних даних з організаційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового та інших видів забезпечення діяльності судів;

8. контроль виконання директивних документів у системі державної судової адміністрації.

Виконання зазначених завдань матиме такі позитивні наслідки:

• підвищення оперативності збирання та оформлення судових документів під час підготовки і слухання справ;

• скорочення термінів розгляду карних і цивільних справ;

• формування єдиної інформаційної технології судового діловодства та електронного документообігу, а також оброблення судової статистики зі скороченням часу на листування та передавання інформації;

• забезпечення швидкого доступу суддів і співробітників апаратів судів до великого обсягу актуальної і точної інформації з чинного законодавства і правозастосовної практики;

• підвищення повноти і вірогідності інформації, скорочення термінів її подання до центрального апарату державної судової адміністрації із судів і територіальних управлінь;

• підвищення оперативності збирання та оброблення судової статистики із забезпеченням об’єктивного аналізу правозастосов­ної практики, структури правопорушень і напрямків криміналізації суспільства;

• підвищення ефективності кадрового, організаційного, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення діяльності судів зі створенням інструмента інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень у всіх сферах забезпечення судової діяльності;

• підвищення якості судових документів;

• підвищення оперативності реагування на звертання суддів і громадян до державної судової адміністрації;

• підвищення оперативності інформаційної взаємодії судів з Верховним Судом України, державною судовою адміністрацією, слідчими органами, прокуратурою, Міністерством юстиції, органами державної влади.

Інформаційні зв’язки судів — відеоконференц-зв’язок у залі судового засідання Інформаційні зв’язки судів не обмежуються використанням розподілених баз даних та передаванням електронних документів. Ілюстрацією до цього твердження є система відеоконференц-зв’язку для дистанційної участі засуджених у касаційних судових

---

засіданнях. Розробка ініційована Верховним Судом Російської Федерації і зумовлена тим, що згідно з рішенням Конституційного Суду суди мають забезпечити участь у касаційних засіданнях усіх засуджених, які подали відповідне клопотання. При цьому виникає ряд проблем, пов’язаних з організацією конвоювання засуджених зі слідчих ізоляторів, охоро­ною у суді та оплатою витрат на доставку засуджених до місця розгляду справи. Ця проблема вирішується на основі використання комп’ютерів і засобів телекомунікацій, що відповідає міжнародній практиці і не суперечить закону. Схему організації відеоконференц-зв’язку наведено на рис. 8.1. Рис. 8.1. Схема відеоконференц-зв’язку «Верховний Суд Російської Федерації — обласний суд — СІЗО»

8.1.2. Інформаційні технології в діяльності
Верховного Суду України

Базою впровадження інформаційних технологій у Верховному Суді України є локальна комп’ютерна мережа, яка на даний момент поєднує на основі оптоволоконних каналів два адміністративні будинки суду і забезпечує групову роботу та спільне використання мережних ресурсів і баз даних майже двома сотнями користувачів — суддями й працівниками апарату. Кожне робоче місце оснащене засобами роботи з електронною поштою і має доступ до глобальної мережі Інтернет. Створено можливості використання цих ресурсів іншими судами України.

Зважаючи на значні методичні труднощі та великий обсяг робіт, упровадження нових інформаційних технологій відбувається крок за кроком введенням у дію та поступовим розвитком окремих інформаційних систем, які в перспективі складатимуть єдину інформаційну систему Верховного Суду України. Серед них мож­на назвати наступні.

1. Автоматизована система судового діловодства «КАРС», розроблена і введена в експлуатацію у 1998 році у Верховному Суді України спільно з науково-виробничою фірмою «КІМ». Сис­тема охоплює весь цикл діловодства за скаргами і зверненнями від їх надходження до накопичення в архіві Верховного Суду України та передачі матеріалів до Державного комітету архівів України.

Система «КАРС» автоматизує процес реєстрації скарг, який полягає у виконанні роботи з ідентифікації скарги («розмітка») та у формуванні відповідного провадження («заведення»). До бази даних вводяться відомості про номер провадження, дату заведення, суд, рішення якого оскаржується, головуючого засідання в першій інстанції, сторони або засудженого (прізвище, ім’я та по батькові, назва юридичної особи), статті, міру покарання, для неповнолітніх — дату народження.

У процесі розгляду скарги (для першої інстанції — справи) в базу даних вводиться така інформація: категорія скарги (касаційна скарга, касаційне подання, окрема скарга, окреме подання, окрема скарга (подання) на постанову про застосування заходів адміністративного стягнення); дата, на яку призначено розгляд скарги у Верховному Суді України; дата передачі справи судді; прізвище судді, якому передано справу на розгляд. Вноситься вся інформація про перенесення дати розгляду справи та направлення на дооформлення.

---

Після завершення процесу розгляду скарги (справи) і винесення відповідного рішення фіксуються результати її розгляду (знято з розгляду, відкликано, направлено до обласного суду тощо). До бази даних заноситься повний текст рішення чи ухвали.

Система «КАРС» оснащена засобами пошуку. За будь-якими даними, що попередньо були внесені в базу, можна здійснити пошук потрібного провадження або дати відповідь, що подібна скарга у Верховному Суді не розглядалась.

У результаті впровадження цього програмного комплексу поліпшились умови праці секретарів (у роботі стали непотрібними великі та маленькі картки, шафи для їх зберігання), підвищилась якість роботи секретаріату, зникла проблема дублювання карток.

Для автоматизації роботи архіву та процесів взаємодії канцелярій із ним розроблено підсистему «Архів». Система забезпечує як щорічну передачу проваджень на зберігання в архів із канцелярій, так і щоденну взаємодію. У першому випадку описи проваджень, які передаються до архіву, автоматично створюються засобами системи, що значно полегшує і прискорює роботу фахів­ців канцелярій, оскільки тепер не треба виконувати досить громізд­ку машинописну роботу зі створення цих описів. Система також веде облік тих проваджень, які на момент передачі в архів знаходяться у процесі розгляду. Усе це сприяє більш чіткому і правиль­ному виконанню зазначених робіт.

Щоденна робота канцелярій з архівом пов’язана з веденням шести журналів, у яких фіксуються дані запитів до архіву і результати пошуку проваджень у ньому. У підсистемі «Архів» використовується один електронний журнал, і при цьому розмежовуються права доступу до даних з того чи іншого робочого місця. Таке розмежування прав забезпечує відповідальність кожного працівника за внесення, зміну і використання даних про переміщення провадження від одного робочого місця до іншого.

Впровадження системи «Архів» значно зменшило сумарну кіль­кість операцій, які виконуються працівниками, і чисельність звернень до архіву, оскільки відразу при розмітці в канцелярії можна одержати відповідь, де знаходиться дане провадження. Усе це разом сприяє скороченню часу, що минає з моменту надходження скарги до її розгляду.

Система «КАРС» оснащена засобами, призначеними для підтримки роботи відділу прийому громадян — робоче місце «Прийом громадян». Впровадження цієї підсистеми значно полегшує і прискорює роботу працівників відділу, оскільки система дає змогу здійснювати пошук інформації про скаргу чи заяву громадян у Верховний Суд України без звернення до канцелярій та одержувати інформацію про будь-яке провадження незалежно від того, де воно міститься — у канцелярії чи в архіві, а також про існування даного провадження, місце його знаходження, стадії розгляду, переглядати перелік і текст документів, що є в даному провадженні.

---

У рамках системи «КАРС» вирішено задачу автоматизованого збирання статистичних даних для формування затвердженої Міністерством юстиції України статистичної звітності, досліджено процес нагромадження статистичних даних у судових колегіях, на підставі процесуальних норм та інструктивних матеріалів розроблено чіткі правила занесення інформації до бази даних. Слід зазначити, що впровадження автоматизованої системи статистичної звітності істотно скоротило час формування відповідних таблиць. Наприкінці півріччя на виконання цих робіт витрачається лише п’ять хвилин роботи комп’ютера. Такий результат особливо відчутний під час формування звітності за розгля­дом кримінальних скарг (при паперовій технології на виконання цієї роботи відводилося два тижні).

Подальша робота з розширення функціональних можливостей системи «КАРС» полягає у формуванні автоматизованих засобів ведення журналів обліку, засобів формування внутрішніх статистичних форм та довідок, автоматизації процесу розподілу скарг для розгляду.

2. Система планово-економічного відділу «Радамант», розроблена спільно з НДЦ «КроКус» кафедри спеціалізованих ком­п’ютерних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Система «Радамант» призначена для підтримки процедур складання плану бюджету та аналізу його виконання, автоматизації статистичної звітності, створення баз даних для збереження архівної інформації про фінансові операції.

У системі створено такі АРМ:

• економістів кожного структурного підрозділу Верховного Суду. АРМ призначені для первинного введення та коригування проекту видатків відповідного відділу, розподілу їх у часі, аналізу фактичного використання видатків, порівняння плану видатків із фактичним використанням коштів. АРМ економіста планово-економічного управління доповнюється функціями зі збирання даних від інших структурних підрозділів;

• працівників планово-бюджетного управління для формування плану видатків, що полягає в нагромадженні інформації, внесеної відділами та управліннями, коригуванні одержаної інформації та аналізі формування проекту видатків;

• планово-бюджетного управління для формування розпису видатків — нагромадження інформації, внесеної відділами та управліннями, коригування одержаної інформації щодо розподілу видатків у часі, ведення журналу змін у затвердженому розподілі видатків у часі, аналізу формування цього розподілу (аналіз видатків полягає у створенні засобів введення та накопичення платіжних доручень, а також аналізу фактичного використання коштів);

• керівника планово-бюджетного управління для здійснення автоматизованого формування проекту видатків, порівняння цього проекту з фактичним використанням коштів;

• адміністратора системи для забезпечення додержання прав доступу користувачів до тієї чи іншої інформації, розподілу та перерозподілу функцій між користувачами системи.

---

Смотрите также файлы

• 7КТ.doc

• 5 КТ.doc

• 6КТ.doc

• ___звіт___1.doc

• ___звіт___1.doc