ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.11.2019
Просмотров: 347
Скачиваний: 1
Тема І: Друга світова війна (1939-1945 рр.)
Початок війни. Події 1939р. – червня 1941 р.
План:
-
Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
-
Напад Німеччини на Польщу.
-
Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР.
-
Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії.
-
Радянсько-фінська війна.
-
Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії.
-
Розгром Франції.
-
Агресія на Балканах.
-
Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 3-15.
-
Я.М. Бердичівський, Т.В. Ладиченко, І.Я. Щупак Всесвітня історія 11 кл. Підручник. «Прем’єр» 2004. стор. 5-17.
-
Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
Через 21 рік після закінчення Першої світової війни почалася Друга світова війна. За різними оцінками, у роки війни світ утратив близько 65 млн. чоловік (справжня цифра ніколи не буде встановлена). Велику частину цих людських втрат склало цивільне населення – жертви повітряних бомбардувань, масового голоду, застосування ядерної зброї.
Причини війни:
-
Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів виявилася суперечливою та нежиттєздатною. Вона поставила Німеччину в дуже складне становище. Японія та Італія також уважали себе несправедливо ошуканими. Тому ці країни прагнули до перегляду Версальсько-Вашингтонської системи.
-
Світова економічна криза 1929-1933 рр. призвела до загострення соціально-економічних і політичних проблем, що мали значний вплив на зовнішньополітичний курс багатьох держав.
-
Світова економічна криза особливо позначилася на незаможних верствах населення і викликала активізацію радикальних політичних сил (фашистів, нацистів, комуністів), які виступали за докорінні зміни й удавалися до крайніх заходів у досягненні своїх політичних цілей.
-
Політика «умиротворення», яку проводили Велика Британія і Франція, та ізоляціонізм США.
-
Відсутність ефективних механізмів мирного врегулювання міжнародних конфліктів, зрив спроб утворення системи колективної безпеки в Європі.
-
Глобальне зіткнення суспільних систем та ідеологічних концепцій (демократії, комунізму і фашизму).
Характер історичних подій, явищ визначається завданнями і цілями.
Характер Другої світової війни був неоднозначним. У ньому виявилися як загарбницькі так і визвольні тенденції. З боку народів і країн, які стали жертвою агресії, війна носила визвольний, антифашистський характер. Німеччина, Італія, Японія та деякі інші країни вели війну з метою загарбання чужих територій.
Друга світова війна стала найбільш руйнівною з усіх воєн, що до цього вело людство. У ній брала участь 61 держава. Воєнні дії проходили на території 40 країн. У війну прямо чи опосередковано було втягнено 2 млрд. людей, тобто 80% населення світу. До армій воюючих країн було мобілізовано близько 110 млн. чоловік.
Періодизація Другої світової війни.
І варіант ІІ варіант
Перший період
1 вересня 1939 – 21 червня 1941 1 вересня 1939 – 22 червня 1941
Другий період
22 червня 1941 – 18 листопада 1942 22 червня 1941 – 19 листопада 1942
Третій період
19 листопада 1942 – грудень 1943 19 листопада 1942 – 6 червня 1944
Четвертий період
1 січня 1944 – 8 травня 1945 6 червня 1944 – 8 травня 1945
П’ятий період
9 травня – 2 вересня 1945 8 травня – 2 вересня 1945
І варіант
А) Перший етап (1вересня 1939р.- 21 червня 1941 р.)
Гітлерівська Німеччина почала війну проти Польщі. До травня 1940 р. Велика Британія та Франція практично не проводили воєнних дій із супротивником. Цей період одержав назву «дивна війна».
Б) Другий етап (22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р.)
Його основні події – початок Великої Вітчизняної війни, відступ Червоної армії та перша її перемога під Москвою.
В) Третій етап (19 листопада 1942 р. – грудень 1943 р.)
Він ознаменувався докорінним переломом у ході Другої світової війни, що ознаменувало втрату стратегічної ініціативи країнами фашистсько-мілітаристського блоку. Червона армія здобула найважливіші перемоги під Сталінградом і Курськом.
Г) Четвертий етап (січень 1944 – травень 1945 р.) У цей період війська Червоної армії звільнили західні території СРСР, вигнали гітлерівські війська з Польщі, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини. 6 червня 1944 р. на півночі Франції англо-американськими військами був відкритий другий фронт. 8 травня представники Німеччини підписали Акт про повну і беззаперечну капітуляцію.
Д) П’ятий етап (травень – вересень 1945 р.)
Бойові дії велися на Далекому Сході й у Південно-Східній Азії. Вперше в історії американці здійснили ядерне бомбардування, жертвами якого стали японські міста Хіросіма (6 серпня 1945 р.) і Нагасакі (9 серпня 1945 р.). Після розгрому Квантунської армії Японія 2 вересня 1945 р. підписала Акт про капітуляцію.
23 серпня 1939 р. в Москві, у Кремлі був підписаний пакт про ненапад терміном на 10 років між Радянським Союзом та Німеччиною. Цей документ увійшов у історію як «пакт Ріббентропа – Молотова». До нього додавався секретний додатковий протокол, що передбачав розмежування сфер впливу сторін в Європі.
Німеччина СРСР
Литва Фінляндія
Західна і Центральна Польща Естонія
Латвія
Схід.Польща (Зах. Укр.. і Зах.Біл.)
Бессарабія
Радянсько-німецький договір розв’язував Гітлеру руки в його агресивних планах у Європі.
-
Напад Німеччини на Польщу.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Ця подія знаменувала початок Другої світової війни. Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині 3 вересня 1939 р., але до травня місяця бойові дії на Західному фронті не велись, а сама війна набула назву «дивної» (3 вересня 1939 р. – 5 травня 1940 р.). Активні бойові дії точилися лише на морських комунікаціях.
Воєнні плани вермахту (збройні сили нацистської Німеччини) враховували можливість вступу у війну Великої Британії та Франції і передбачали розгром Польщі в ході «блискавичної війни» («бліцкригу»), щоб устигнути потім перекинути війська на Захід. Для цього 2/3 сил вермахту було зосереджено проти Польщі: 62 дивізії, понад 1,5 млн чоловік, 2 500 танків, близько 2 000 літаків. Перевага Німеччини в живій силі і техніці була величезною. 28 вересня командування варшавського гарнізону підписало акт про капітуляцію, хоча оборонні бої в деяких районах країни продовжилися до початку жовтня.
2 вересня 1939 р. здалися в полон останні частини польської армії, що оборонялися. Польська держава перестала існувати.
28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано договір «Про дружбу і кордон». До договору додано карту і два додаткові секретні протоколи. В одному з них зазначалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР передається Литва. Цей договір уточнив лінію радянсько-німецького кордону. Вона майже цілком відповідала етнографічній межі проживання поляків, з одного боку, та українців, білорусів – з іншого.
Німеччина почала зосередження військ на своїх західних кордонах для наступу проти армій англо-французької коаліції.
-
Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР.
17 вересня 1939 р. відповідно до положень секретного додаткового протоколу до пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною Червона армія перейшла польсько-радянський кордон. Польський уряд і головнокомандування армії віддали наказ не вступати в бойові дії з радянськими військами і відводити польські збройні сили до румунського кордону.
22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Території Західної України і Західної Білорусії опинилися під повним контролем Червоної армії. До радянського полону потрапило багато польських військовослужбовців, доля яких склалася трагічно. Понад 15 тисяч польських офіцерів були розстріляні під Харковом і в Катинському лісі під Смоленськом у 1940 р.
28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано «Договір про дружбу і державний кордон» , за яким уточнена нова лінія радянсько-німецького кордону. Вона була переміщена на схід і проходила по приблизній етнічній межі проживання поляків з одного боку, українців і білорусів - з іншого. Вересневий договір також мав секретні протоколи. До сфери впливу СРСР увійшли – Литва і Північна Буковина,
А до сфери впливу Німеччини – Частина Східної Польщі (раніше входила до сфери впливу СРСР) – це Холмщина, Посяння, Лемківщина, і Підляшшя де більшість населення становили українці.)
Для надання законності радянському режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади відбулися вибори до Народних зборів, що проводилися за безальтернативним списком кандидатів. Наприкінці жовтня Народні збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з УРСР. Аналогічне рішення було ухвалено в Білорусії.
5 сесія Верховної Ради СРСР на початку листопада 1939 р. ухвалила рішення про входження Західної України і Західної Білорусії до складу СРСР і їх возз’єднання з УРСР і БРСР.
-
Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії Литви та Естонії.
28 червня 1940 р. частини Червоної Армії вступили на територію Північної Буковини і Бессарабії. Перед цією акцією СРСР в ультимативній формі вимагав від Румунії виведення її військ із Бессарабії і тієї частини Північної Буковини, де проживало переважно українське населення.
Уряд Румунії не маючи підтримки з боку Німеччини (секретний протокол не залишав Румунії на неї жодних надій), віддав наказ своїм військам залишити зазначені в ультиматумі території. Невдовзі там була встановлена радянська влада.
Північна Буковина ввійшла до складу УРСР, як і Південна Бессарабія, а Північна Бессарабія була включена до складу Молдавської АРСР, що в 1940 р. була перетворена на ще одну союзну республіку.
Восени 1939 р. радянське керівництво нав’язало урядам Естонії, Латвії і Литви «договори про взаємну допомогу», за умовами яких СРСР використовував їхні військово-морські бази. За цими «договорами» десятки тисяч радянських військовослужбовців розміщувались у Прибалтійських державах. Спираючись на свої збройні сили та місцевих комуністів, сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою і Комінтерном. На виборах кандидати до найвищих органів влади республік висувалися лише компартіями та робітничими організаціями. Внаслідок таких виборів обрані сейми Латвії та Литви, Державна рада Естонії проголосили входження цих країн до СРСР на правах союзних республік.
3-6 серпня 1940 р. УІІ сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР, ЛатРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.
На всіх територіях, що ввійшли до складу СРСР у 1939 – 1940 рр., відбувалась широкомасштабна радянізація.
Радянізація – політика запровадження в усіх сферах
життя населення нових територій радянської моделі
тоталітаризму. Проводилась із застосуванням репресій.
-
Радянсько-фінська війна. (30 листопада 1939 р. – 12 березня 1940 р.).
28 листопада 1939 р. фінський уряд відхилив ультимативні радянські
пропозиції про зміну кордонів Карелії і передачу військово-морської бази Ханко і порту Петсамо Радянському Союзу. Після цього СРСР розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією та розпочав воєнні дії.
30 листопада 1939 р. нальотами авіації на Гельсінкі та вступом Червоної армії на Карельській перешийок почалася радянсько-фінська війна, яка тривала 105 днів. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фінам., радянські війська зазнавали поразок. Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат радянські війська спромоглися перейти в наступ, прорвавши оборону фінів, штурмом оволодіти Виборгом.
12 березня 1940 р. було підписано радянсько-фінську угоду, за якою СРСР отримав в оренду півострів Ханко для створення воєнно-морської бази; встановлювалась нова лінія радянсько-фінського кордону, за якою Карельський перешийок з Виборгом відійшов до СРСР.
-
Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії.
Німеччина окупувала:
За 1 день Данію (9 квітня 1940 р.)
За 63 дні Норвегію (9 квітня – 10 червня 1940 р.)
За 5 днів Голландію (10-15 травня 1940 р.)
За 19 днів Бельгію (10-29 травня 1940 р.).
-
Розгром Франції.
5 червня 1940 р. німецькі війська почали широкомасштабний наступ на Париж. Незважаючи на завзятий опір, німецько-фашистські війська стрімко просувалися до Парижа. 16 червня маршал А.Ф.Петен сформував новий уряд країни, а 22 червня 1940 р. французів примусили укласти угоду про перемир’я. Вона була підписана в Комп’єнському лісі, де 22 роки тому, 11 листопада 1918 р., у салоні-вагоні командуючий військами Антанти маршал Ф.Фош продиктував умови перемир’я переможеній тоді Німеччині. За своєю суттю угода про перемир’я фактично означала капітуляцію Франції.
Погляди патріотичних сил країни були спрямовані до Лондона, де починав свою діяльність рух «Вільна Франція» на чолі з генералом Ш. де Голлем, який ставив за мету звільнення Франції.
8. Агресія на Балканах.
Балкани посідали особливе місце у стратегічних планах Німеччини та Італії, де кожна з цих держав переслідувала власні цілі.
-
Тут досить міцними були позиції Британії;
-
Із завоюванням цього регіону створювався плацдарм для нападу на СРСР;
-
Балканський півострів був своєрідним ключем до проток Босфор і Дарданелли, до всього Близького Сходу.
6 квітні 1941 р. Німеччина разом зі своїми союзницями (Італія, Угорщина, Румунія, Болгарія) здійснила напад на Югославію і Грецію.
17 квітня 1941 р. Югославія капітулювала. Нацисти розчленували територію Югославії:
були утворені «незалежні» Сербія і Хорватія;
Італія одержала Чорногорію;
Болгарія – Македонію,
Угорщина – Воєводину,
а Словенія була поділена між Німеччиною та Італією.
27 квітня 1941 р. німецько-фашистські війська вступили в Афіни, а через 3 дні вся територія Греції була окупована загарбниками.