ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.11.2019
Просмотров: 928
Скачиваний: 1
Міністерство освіти і науки України
Київська державна академія водного транспорту
імені гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного
Коледж морського та річкового флоту
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Політична економія»
на тему: «Малий бізнес в ринковій економіці»
спеціальність 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
Керівник курсової роботи
Дідик М.П.
Студент
Ходаківська В. М.
Група Б-212 Курс 1
Курсова робота захищена з оцінкою ______________________
/Цифрою та прописом/
«___» ____ 201__ р. _____________
/Підпис керівника/
м. Київ 2013
Зміст
ВСТУП 2
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 5
1.1 Історичні аспекти виникнення малого бізнесу 5
1.2 Сутність малого бізнесу і його роль у ринковій економіці 7
2 ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ 15
2.1 Специфіка розвитку малого бізнесу в економіці Україні 15
2.2 Державна підтримка малого бізнесу в Україні 18
2.3 Оподаткування малого бізнесу в Україні 23
3 ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ 32
3.1 Проблеми розвитку та функціонування малих підприємств
в Україні 32
3.2 Шляхи забезпечення позитивного розвитку малого
підприємництва в Україні 35
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40
ДОДАТКИ 44
ВСТУП
Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас - виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.
Хоча протягом усього періоду економічних реформ чимало сказано про необхідність розвитку в Україні малого бізнесу, в дійсності стан його розвитку залишається незадовільним. Проблема полягає навіть не в кількісних параметрах цієї сфери, які поступово поліпшуються, а насамперед - у структурі вітчизняного малого бізнесу, його зосередженості на посередницьких операціях, роздробленості та практичній відсутності дієвої співпраці з великими підприємствами.
За умов глобалізації національної економічної системи та посилення конкуренції малі підприємства постали перед дуже серйозними проблемами. Вони опинилися у досить невигідному становищі в наслідок зростання виробничих обсягів та їх очевидного програшу за різними параметрами порівняно з великими підприємствами. Негативно позначається їх обмежений доступ до стартового капіталу та можливостей залучення фінансових ресурсів, до інформації і нових технологій, кадрових ресурсів.
Як відомо, економічний стан та конкурентоспроможність підприємництва залежить від багатьох факторів. Макроекономічні фактори - загальний стан і тенденції економічного розвитку держави, динаміка економічного росту, стабільність валюти, рівень попиту та пропозиції на зовнішньому та внутрішньому ринках. Мікроекономічні фактори - власні заощадження, розмір майна, яким володіє підприємець, можливість впровадження науково-технічних досліджень, ефективне використання фінансів, кооперативні зв'язки тощо. Розвиток сектора малого підприємництва також залежить від розміру капіталу та доступу до зовнішніх джерел: кредитів, позик, грантів, субвенцій. Дослідженню цих та інших проблем, з якими стикаються суб’єкти малого бізнесу в Україні присвячено дану курсову роботу.
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
1.1 Історичні аспекти виникнення малого бізнесу
Виникнення бізнесу в Україні припало на 90-ті роки і розвивалося в несприятливих умовах, так як Україна була єдиною державою Центральної та Східної Європи з не змінюються щорічним негативним ВВП. На тлі падіння загальної економічної активності ведення будь-якого бізнесу, як правило, супроводжувалося з підвищеним ризиком і відносно низьким рівнем очікуваних доходів від комерційної діяльності. Але все ж бажання громадян мати додатковий дохід призвело до створення подібних підприємств , які з'явилися в 1987 році у формі кооперативів. У розвинених країнах малі підприємства створюються, як правило, в якості незалежних компаній з метою реалізації комерційних проектів їх творців, включаючи інноваційні проекти тощо На жаль, на Україні велике поширення отримала практика створення малих підприємств самими керівниками науково-дослідних підприємств і компаній, які використовують цю форму господарської діяльності для присвоєння активів державних компаній і отримання незаконних доходів за рахунок безконтрольного використання державної власності.
В значній мірі різке погіршення показників економічної діяльності можна було пояснити фінансовим кризом , який вибухнув на Україну у вересні 1998 року. Деякі підприємства малого бізнесу на Україні з'явилися як високотехнологічні компанії, які працюють виключно на закордонних підрядників. Найбільш поширені такі компанії в області виробництва програмного забезпечення і конструкторських розробок в таких галузях, як автоматика, авіабудування, фармацевтика. У багатьох випадках робота в такій компанії стає першим кроком для подальшої еміграції фахівців.
У наш час існування бізнесу обумовлене тими соціально - економічними змінами, які відбулися в нашому суспільстві 19 років тому. Метою тієї економіки було забезпечення ефективного функціонування суб'єктів ринку, з одного боку, а з іншого - мінімізувати соціальні ризики в період криз. У цьому чималу роль відіграє малий і середній бізнес, в загальних обсягах його питома вага збільшується, сьогодні малі та середні підприємства в цілому по Україні, за даними Державного комітету статистики, забезпечують 73 % обсягів реалізації продукції. На частку ж великих підприємств припадає лише 27%.
|
ЕТАПИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ |
|
|
Початковий (підготовчий) етап (1987-1990 рр.) |
Формування попередніх правових, організаційних та економічних засад було започатковано прийняттям 1987 р. Закону СРСР “Об индивидуальной трудовой деятельности граждан в СССР” та в 1988 р. Закону СРСР “Про кооперацію”, що сприяло частковій легалізації індивідуального бізнесу (підприємництва), відкрило багатьом ще більший доступ до створення власної справи, сприяло масовому вступу громадян до щойно створених кооперативів, які привернули увагу демократичною формою організації, поклали початок розвитку малого та середнього бізнесу. |
|
Перший етап (1991-1995 рр.) |
Реальне формування державної політики підтримки підприємництва в Україні починається з 1991 р., а саме з прийняття 7 лютого 1991 р. третьою сесією Верховної Ради України дванадцятого скликання Закону України “Про підприємництво” та утворення Державного комітету України по сприянню малим підприємствам і підприємництву (травень 1991 р.). Логічним кроком подальшого формування державної політики стосовно підтримки підприємництва було схвалення у березні 1993 р. Кабінетом Міністрів України Програми державної підтримки підприємництва в Україні, а також визначення в Доповіді Президента України Верховній Раді України 11 жовтня 1994 р. “Про основні засоби економічної та соціальної політики” першочергових завдань державної політики, спрямованої на всебічний розвиток підприємництва, малого і середнього бізнесу. |
|
Другий етап (1996-1999 рр.) |
Початком нового етапу є схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва (квітень 1996 р.), конституційне закріплення свободи підприємництва (28 червня 1996 р.) та утворення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва (липень 1997 р.), який у грудні 1999 р. було перейменовано на Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. |
1.2 Сутність малого бізнесу і його роль у ринковій економіці
Малий бізнес, або мале підприємництво, представляє самий численний шар дрібних власників, які внаслідок своєї масовості в значній мірі визначають соціально-економічний і частково політичний рівень розвитку країни. По своєму рівню життя і соціальному положенню вони належать до більшості населення і являють собою і безпосередніх виробників, і споживачів широкого спектра товарів і послуг одночасно. Мале підприємство є «клітинкою» малого підприємництва. Звідси слідує, що останнє є особливий сектор економіки, що утворюється сукупністю малих підприємств і тому що є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.
Як виявляється із самого визначення, «малий бізнес» - це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами ринкової економіки при певних встановлених законах, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях, конституціонуючих сутність цього поняття.
Як показує світова практика, основним критеріальним показником, на основі якого підприємства різних організаційно правових форм відносяться до суб'єктів малого підприємництва, є насамперед середня чисельність працівників, зайнятих за звітний період на підприємстві. Більшість вчених під малим бізнесом розуміють діяльність, яка здійснювана невеликою групою осіб, або підприємство, кероване одним власником. Як правило, найбільш загальними критеріями, на основі яких підприємства відносяться до малого бізнесу, є: чисельність персоналу, розмір статутного капіталу, величина активів, об'єм обороту (прибутку).
За даними Світового банку, загальне число показників, по яких підприємства відносяться до суб'єктів малого підприємництва (бізнесу), перевищує 50. Однак критеріями, що найчастіше застосовуються, є ті, що описані вище. Практично у всіх країнах визначальним критерієм є чисельність працівників за звітний період.
Згідно з Указом Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є зареєстровані у встановленому порядку фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня облікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1000000 грн.
Основними економічними рисами малого підприємництва є:
-
відособленість (тобто господарювання на свій страх і ризик);
-
спеціалізація на якому-небудь виді діяльності;
-
реалізація вироблених товарів (послуг) через купівлю - продаж на ринку.
Можна сформулювати декілька груп стійких меж малого підприємництва, зумовлених: