ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.11.2019
Просмотров: 263
Скачиваний: 1
Тема: Воєнні дії у 1944 році.
План:
-
Наступальні операції Червоної армії.
-
Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу.
-
Відкриття другого фронту в Європі.
Навчально-методичний комплекс:
-
Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 44 – 50.
-
Я.М. Бердичівський, Т.В. Ладиченко, І.Я. Щупак. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. Запоріжжя. Прем’єр. 2004 р. стор. 44 – 50.
І. Наступальні операції Червоної армії.
На 1944 рік Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання перед Радянською армією: повністю очистити від німецьких військ територію СРСР і вийти до державного кордону.
У цілому збройні сили СРСР, США і Великої Британії переважали за чисельністю армії Німеччини та Японії майже в два рази. У техніці ця перевага була ще більш значною.
Наступ під Ленінградом. 1944 рік почався наступом під Ленінградом. Війська Радянської армії завдали нищівного удару по групі армій «Північ» і 27 січня 1944 р. остаточно звільнили Ленінград від блокади, що тривала 900 днів. У ході наступальної операції були звільнені Новгород, Ленінградська і Калінінські області, радянські війська вступили на територію Естонії.
Визволення Правобережної України розпочалось одночасно з ліквідацією блокади Ленінграда. Найбільшою операцією радянських військ початку 1944 року у Правобережній Україні було оточення 10 гітлерівських дивізій під Корсунем-Шевченківським, яке завершилося повним розгромом сил ворога. Основним стратегічним результатом січнево-лютневого наступу радянських військ був розгром сил противника під Житомиром, Кіровоградом, Рівним, Луцьком, Нікополем, Кривим Рогом.
Новий наступ радянських військ розпочався в березні 1944 р. і тривав до травня 1944 р. Його підсумком стало визволення Миколаєва, Одеси, Тернополя, Кам’янця – Подільського. 26 березня 1944 р., на 1009-й день ВВВ, війська 2-го Українського фронту під командування маршала І.Конєва вийшли на державний кордон СРСР із Румунією.
Визволення Криму. Протягом першої половини квітня 1944 р. радянськими військами було визволено Сімферополь і Керч, а 9 травня, після п’ятиденного штурму, - Севастополь. Повністю німецьке угруповання в Криму було ліквідовано 12 травня 1944 р.
Бої на Карельському перешийку. У червні 1944 р. розгорнулися бої на Карельському перешийку. 25 серпня уряд Фінляндії звернувся з проханням до СРСР про початок мирних переговорів. 19 вересня в Москві була укладена угода про перемир’я. Фінляндія вийшла з гітлерівської коаліції.
Визволення Білорусії відбулося завдяки операції під кодовою назвою «Багратіон». Наступ почався 23 червня 1944 р. 3 липня було визволено столицю Білорусії – м. Мінськ. На кінець липня землі Білорусії було повністю визволено від окупантів.
Одночасно почалося вигнання гітлерівців з Прибалтики, а завершилося завдяки розпочатому в середині вересня 1944 р. наступові трьох Прибалтійських, Ленінградського та Балтійського фронтів.
Завершення війни на території СРСР пов’язане також з операціями радянських військ у Заполяр’ї, внаслідок яких від ворога було звільнено порти на Баренцовому морі та Мурманську область, а також північно-східні райони Норвегії.
ІІ. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу.
Докорінний перелом у ході війни на радянсько-німецькому фронті мав вирішальний вплив на подальшу долю країн Центральної та Східної Європи. Воєнні дії почали переміщуватися на Захід.
Влітку і восени 1944 р. радянські війська вступили на територію Польщі, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини.
Напередодні і вході битв за цей великий регіон СРСР став відкрито підтримувати прорадянські налаштованих політиків у цих країнах, в основному з числа комуністів, одночасно домагаючись від США і Великої Британії визнання своїх особливих інтересів у цій частині Європи. Враховуючи факт присутності там радянських військ, Черчілль 1944 р. визнав домінування СРСР в усіх цих країнах, окрім Греції.
Нові уряди Румунії, Болгарії та Угорщини порвали з Німеччиною, перейшли на бік союзників і уклали з ними угоди про перемир’я.
У цих країнах встановлювалися тоталітарні режими сталінського зразка.
ІІІ. Відкриття другого фронту в Європі.
Докорінний перелом у війні означав, що Радянський союз здатний сам здобути остаточну перемогу над Німеччиною. Уряди США та Великої Британії не могли далі зволікати з розгортанням відкритих воєнних дій у Західній Європі.
Командування союзників розробило дві десантні операції:
«Оверлорд» - висадження союзників у Північній Франції та
«Енвіл» - висадження союзників на півдні Франції, в районі Марселя.
Командувачем союзних військ був призначений американський генерал Д.Ейзенхауер.
Для операції вторгнення виділялося багато бойових кораблів, десантних суден, самохідних барж і катерів, торгових і допоміжних судів. Союзники мали вирішальну перевагу в силах і засобах.
6 червня 1944 р. розпочалась Нормандська десантна операція – в Європі було відкрито другий фронт.
У ніч проти 6 червня 1944 р. 2 тис. бомбардувальників союзної авіації обрушили удари на узбережжя Нормандії. Це змусило гітлерівські війська сховатися в укриття, що полегшило висадку десанту.
Американські та британські війська були десантовані з повітря на територію Франції в 10-15 км. від берега. Тисячі судів і кораблів союзників під прикриттям авіації й артилерії військово-морського флоту пройшли Ла-Манш і на світанку 6 червня почали висадку десанту на п’ятьох дільницях узбережжя. Супротивник не почав рішучих контрзаходів, щоб зірвати дії англо-американських військ. Це означало, що операція вторгнення стала повною несподіванкою для німецьких військ. Успіх висадки багато в чому забезпечила значна перевага союзників у повітрі.
Вдало провівши висадження десанту, англо-американські війська захопили в Нормандії великий плацдарм і 25 липня 1944 року розпочали наступ, який завершився поразкою німецьких військ у Північній Франції.
15 серпня союзники почали операцію «Енвіл». На південному узбережжі Франції вони висадили дві армії – американську і французьку. Боячись потрапити в оточення німецькі війська почали відступати. Незабаром союзні війська, що діяли у Північній та Південній Франції, об’єдналися. В цей час почалося повстання в Парижі. 25 серпня гітлерівці склали зброю. Париж було визволено самими французами.
Того дня, коли повстання остаточно перемогло, до Парижу прибув генерал де Голль.
Завершення та підсумки війни. 1945 р.
План:
-
Кримська (Ялтинська) конференція.
-
Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
-
Потсдамська конференція.
-
Розгром Японії.
-
Підсумки та наслідки Другої світової війни.
1. Кримська (Ялтинська) конференція.
Кримська конференція відбулася в м. Ялта з 4 по 11 лютого 1945 р. Її учасники – керівники Великої Британії, США та СРСР – У.Черчілль, Ф.Рузвельт, Й.Сталін.
Основні рішення конференції:
-
Погоджено принципи беззастережної капітуляції Німеччини.
-
Розподіл переможеної Німеччини на три окупаційні зони – радянську, англійську і американську.
-
Необхідність відшкодування Німеччиною збитків (репарація).
-
Узгодження заходів щодо розв’язання політичних і економічних проблем держав, звільнених від окупації, відповідно до принципів демократії.
-
Покарання військових злочинців.
-
Визначено термін вступу СРСР у війну з Японією (не пізніше як через три місяці після капітуляції Німеччини і завершення війни в Європі).
-
Ухвалили скликати 25 квітня в м. Сан-Франциско конференцію по створенню міжнародної організації для координування зусиль щодо збереження миру – Організації Об’єднаних Націй.
Значення конференції:
-
Організація остаточного розгрому нацистської Німеччини.
-
Визначення основ післявоєнного світу.
2. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
На початок 1945 р. фашистський блок остаточно розпався. Останнім центром опору Німеччини був Берлін. На берлінський напрям на початку квітня гітлерівське командування стягнуло основні сили, утворивши велике угруповання: майже 1 млн вояків, понад 10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3,3 тис. бойових літаків. Щоб швидко розгромити берлінське угруповання, Верховне головнокомандування радянських збройних сил зосередило в складі трьох фронтів
-
1-го Білоруського (командувач маршал Г.Жуков),
-
2-го Білоруського (командувач маршал К.Рокосовський),
-
1-го Українського (командувач маршал І.Конєв) – 2,5 млн вояків і величезну кількість військової техніки. У ході грандіозної за масштабами та напруженням Берлінської операції 1945 р., що розпочалася 16 квітня, радянські війська зламали відчайдушний опір гітлерівських військ. 28 квітня берлінське угруповання було розділене на три частини. 30 квітня взято Рейхстаг (будинок німецького парламенту), над яким розвідники 150-ї стрілецької дивізії лейтенант О.Берест і сержанти М.Єгоров і М.Кантарія встановили прапор Перемоги у війні з нацистською Німеччиною. Того ж дня А.Гітлер покінчив життя самогубством, а 1 травня розпочалася капітуляція Берлінського гарнізону.
1 травня 1945 р. німецьке військове командування запропонувало розпочати перемовини про перемир’я. 2 травня боротьба за Берлін закінчилася повною перемогою радянських військ. 8 травня 1945 р. у передмісті Берліна Карлсхорсті представники німецького командування на чолі з фельдмаршалом В.Кейтелем підписали Акт беззастережної капітуляції Німеччини. Капітуляція була прийнята за дорученням радянського уряду маршалом Радянського Союзу Г.Жуковим спільно з представниками США, Великої Британії, Франції.
День 9 травня став Днем перемоги у Великій Вітчизняній війні.
3. Потсдамська конференція та її рішення.
З 17 липня по 2 серпня 1945 р. неподалік Берліна в м. Потсдам, відбулася нова зустріч «великої трійки». Проте вже у складі:
Від СРСР – Й.Сталін,
Від США – Гарі Трумен (12.04. – Рузвельт помер),
Від Великої Британії – спочатку У.Черчілль, а потім (після перемоги на виборах до парламенту Лейбористської партії) К.Еттлі.
Основні рішення конференції:
1. Німеччина повинна була стати демократичною, денацифікованою, демілітаризованою країною.
2. Територія Німеччини була розділена на 4 зони окупації – СРСР, США, Великої Британії та Франції. Берлін також мав бути розділений на 4 окупаційні зони.
3. Після завершення періоду окупації Німеччина повинна була зберегти територіальну цілісність.
4. Встановлено нові польські кордони на Заході та на Сході.
СРСР отримав землі Західної України та Східної Пруссії (м. Калінінград з прилеглими районами), натомість Польща – німецькі землі по річках Одеру та Нейсе.
5. Ухвалено спеціальну постанову про проведення міжнародного трибуналу над головними військовими злочинцями.
6. Прийнято рішення про необхідність підготувати умови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.
7. Розглядалися проблеми репарації. Із загальної суми в 20 млрд доларів 50% повинен був отримати СРСР. Вирішено було компенсувати її за рахунок промислового устаткування, що вивозилося із Німеччини до СРСР.
Значення конференції:
-
Розроблено принципи політики союзників по відношенню до Німеччини та союзних з нею країн.
-
Визначено перспективи влаштування післявоєнної Європи.
-
Встановлено сучасні кордони в Європі.
4. Розгром Японії.
Атомна бомба і вступ до війни Радянського союзу значно наблизили японську капітуляцію.
6 серпня атомна бомба була скинута США на японське місто Хіросіму, а
9 серпня – на Нагасакі, що визвало загибель сотні тисяч мирних жителів.
9 серпня у війну проти Японії вступив СРСР.
Японська Квантунська армія була зосереджена у Маньчжурії, Кореї, на Сахаліні, Курильських островах. Радянські війська під командуванням О.Василевського завдали основний удар по японській Квантунській армії. 14 серпня японській уряд ухвалив рішення про капітуляцію.
2 вересня 1945 р. в Токійській бухті, на борту американського корабля «Міссурі» в присутності представників країн, що брали участь у війні проти Японії, відбувалася церемонія підписання Акта беззастережної капітуляції Японії. Акт капітуляції Японії підписали представники японської сторони та генерал армії США Дуглас Макартур. Капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна. Друга Світова війна тривала рівно 6 років.
Південний Сахалін і Курильські острови передавалися Радянському союзу.