Нагрівання проводять мідними паяльниками , газовими горелками, в печах, горячим газом- для низькотемпературних пайок(400 С). Для високого температурної пайки використовують індукційний нагрів, електричні печі опору, полум’яні нефтяні і газові горілки. Широко використовують пайку лазером і електронним променем.

Контрольні запитання

1.Де використовують газову зварку ?

2.Які горючі гази використовують при газовій зварці?

3.Назвіть види горелок?

4.Яке полум’я використовують для зварки чавуну і латуні?

5.Для чого використовуоть газопресову зварку?

6.Як проводиться різка вуглецевої сталі і чавуну?

7.Розкажіть процес пайки?

8.Які сплави паяються?

9.Де використовують пайку?

10.Чим нагрівають припайку ?

Література:Л1 с257-256.

Тема6:Металорізальне обладнання

Лекція7:Класифікація металорізальних верстатів

План

1.Токарна група верстатів

2.Свердлильні верстати

3.Фрезерні верстати

4.Група стругально-протяжних верстатів

5.Група шліфувальних верстатів

При судноремонті використовують верстати токарної групи, свердлильні і розточні верстати, фрезерні верстати, строгальні і протяжні, шліфовальні.

До токарної групи входять верстати: токарно-гвинторізні, револьверні, токарні автомати і полуавтомати, карусельно-токарні верстати. Виконувані роботи:обточування циліндричних, конічних, фасонних поверхонь, підрізка торцових поверхонь,проточних канавок, відрізка, розточка отворів, нарізання різьби (Л1. С307. Мал205.)

Пристосування: патрони, планшайби, оправки, центра, люнети.

Свердлильні верстати: Вертикальні, радіальні, настольні для глибокого свердління, одно і багатошпиндельні, с вертикальним, горизонтальним і наклонним розташуванням шпинделя, універсальні, полуавтомати і автомати.

Розточні верстати: горизонтально-розточні, координатно-розточні, алмазно-розточні і спеціальні.

Виконувані роботи: свердління, зенкерування, розточка, розвертка отворів, нарізка різьби.

Пристосування: тиски, патрони. (Л1. с311-319)

Фрезерні верстати: консольні, безконсольні, продольні, портальні, карусельно-фрезельні, барабанно-фрезерні, копіровальні, спеціальні, горизонтальні, вертикальні, прості і універсальні.

Виконувані роботи: фрезерування площин, пазів, фасонних поверхонь, зубців коліс, гвинтових канавок.

Пристосування: тиски с ручним, пневмо і гідрозажимом ділильні головки (Л1. с 319-330)

Строгальні верстати призначені для обробки різцем плоских поверхонь в одиничному і мілкосерійному виробництвах.

Типи верстатів: продольні, поперечні, довбальні і спеціальні.

Довбальні використовують для обробки канавок. (Л1. с 330-333)

Протяжні верстати призначені для протягування отворів протяжками. Розділяються на горизонтальні і вертикальні, для внутрішнього і зовнішнього протягування.

Група шліфовальних верстатів: для круглого шліфування (центрові круглошліфувальні, бесцентрошліфувальні, внутрішліфувальні), верстати для плоского шліфування, притирочні, полірувальні, заточні і спеціальні.

---

Доводочні види обробки: хонінгування, суперфініш, притирка.

Контрольні запитання

1.Які верстати входять до токарної групи?

2.Які роботи виконуються на токарних верстатах?

3.Назвіть типи свердлильних і розточувальних верстатів.

4.Які роботи і пристосування на свердлильних верстатах?

5.Назвіть типи фрезерних верстатів, виконувані роботи і пристосування.

6.Призначення і типи строгальних і протяжних верстатів?

7.Які верстати входять в шліфовальну групу верстатів?

Література: Л1. с 285-347.

Модуль III. Застосування суднобудівельних матеріалів на судні.

Тема7: Інструменти та приладдя при судноремонті.

Лекція8: Характеристика головних інструментів при судноремонтів.

План

1.Інструменти для токарних робіт

2.Інструменти для свердлильних верстатів

3.Типи фрез

4.Інструменти для стругальних і притяжних верстатів

5.Інструменти для шліфувальних робіт

При точінні використовують інструменти: різці, прохідні, підрізні, відрізні, карнавочні, розточні, фасонні, різьбові (Л1. с 307)

На свердлильних верстатах приміняють інструмент свердла: спіральні, центровочні, перові, з пластинами із твердих сплавів і свердла для глибоких отворів; зенкери для обробки отворів на прохід, зенківки для обробки вхідної частини отворів під головки болтів, шпильок. Розвертки для одержання високої точності отворів (Л1. с 315-319).

При фрезеруванні поверхонь використовують такі інструменти: фрези: циліндричні, торцові, прорізні, дискові, кінцеві, однокутові і двохкутові, модульні дискові і модульні пальцеві, червячні.(Л1. с 326-330, мал. 229-232).

На стругальних верстатах використовують різці, а на протяжних – ротяжні (Л1. с 330-337).

При шліфуванні використовують шліфувальні круги , які складаються із зерен абразивів ( дуже тверді) і зв’язки (вулканітова, бакелітова, керамічна)

Розрізняють інструменти м’ягкі (М1,М2), середнем’ягкі (СМ1,СМ2), середні(С1,С2), середнетверді (СТ1,СТ2), тверді(Т1,Т2) і весьма тверді (ВТ1,ВТ2) і чрезвичайно тверді(ЧТ1,ЧТ2)

Використовують також інструменти із ельбора і алмаза.

При хонінговані використовують бруски, сегменти і головка.

При притирці і доводкі – абразивні порошки і пасти. (Л!. с 337-342)

Контрольні запитання

1.Які інструменти використовують при точінні?

2.Назвіть інструменти для свердлильних верстатів.

3.Перечисліть типи фрез.

4.Назвіть інструменти для стругальних і протяжних верстатів.

5.Які інструменти використовують при виконанні шліфувальних робіт?

Література:Л1 с 306-342

---

Тема8. Неметалічні матеріали

Лекція 9 . Гумові і дерев’яні матеріали.

План

1. Полімери , їх характеристика і використання

2. Властивості гуми

3. Дерев’яні матеріали .Способи одержання, властивості і використання.

До неметалічних матеріалів відносять : пластмаси, композити і волокна, резину і вироби з неї, дерево і дерев’яні матеріали, мінерали і матеріали на їх основі , полупровідники , лакофарбувальні матеріали, папір, картон, технічні тканини, шкіра і технічні рідини.

Полімери - це речовини, молекули яких складаються із великої кількості повторювальних гупіровок або мономерних ланцюгів, з’єднаних між собою хімічними зв’язками. Полімери бувають синтетичні і природні , (Л1, с 151-154). Пластмаси на основі синтетичних полімерів (Л1, с 154-158 таб.17, с 157); поліетилен, фторопласт, органічне скло, гетинакс, текстоліт, капрон. Пластмаси на основі природних полімерів; целулоїд для галантереї і іграшок, галалі у воді галантереї; асфальтопекові пластмаси (стійкі у воді і кислотах ) – для акумуляторних баків, кислотоупорних труб. Композиційні матеріали , до них відносять металопластики. Вони складаються із металічного листа( сталь, титан, алюміній, товщиною 0,3-1,2 мм з одно або двохстороннім покриттям полімерами ( поліетилен і іній ) з товщинною слоя 0,05-1 мм . Ці матеріали мають електроізоляційні властивості, не розслоюються , не коробляться при штамповці , зварці, механічній обробці, не вимагають декоративної обробки . Їх використовують для виготовлення кузовів автомобілів , корпусів холодильників, пральних машин, телевізорів, дверних і віконних рам, даху.

Гума має властивості: еластичність , вібро і водостійкість, хімічна стійкість проти кислот і проти стирання.

Дерев’яні матеріали : натуральна ділова деревина, пресована деревина ( ДПО), клеена деревина, древопластики.

Натуральна ділова деревина – сосна, ялина, кедр, пихта, дуб, береза, вільха, липа, бук, клен. Заготовки з натуральної деревини використовують для виготовлення суден, вагонів, автомобілів, літаків і вертольотів.

Деревинні напівфабрикати : деревина лука для деревопластиків, деревинна стружка іде на вироби для упаковки хрупких виробів ( прибори, скло, підшипники) . Щепа технологічна для виробництва ДСП, шпон лущеної для клеєної деревини ,шпон строганий для облицювального матеріалу.

Пресовану деревину одержують при обробці пресуванням натуральної деревини під тиском 15-30 МПа, перед цим пропареної при температурі 130-140 С або просоченої аміаком. Використовують для підшипників прокатних станів, зубчатих коліс, челноків ткацьких верстатів.

Клеєна деревина – фанера ,труби , спинки стільців, сидіння. Арміровану фанеру одержують наклейкою бакелітовим лаком металічного листа товщиною 0,4-0,6 мм. Металізована фанера –опилюють фанеру металічним порошком розпилювачем повітря 6-7 МПа .Її використовують в судо, авто, вагоно , авіа будуванні , радіо і електротехнічній промисловості.

---

Деревопластики : деревостружечні плити одержують із опилок стружки гарячою пресовкою, товщиною 10-25 мм, виготовляють корпуса приборів, тару, меблі.

Деревинно-волокнисті плити одержують із волокон розмеленої деревини , товщиною 2,5-25 мм, використовують в авто і вагонобудуванні.

Деревинно –слоїсті пластики (ДСП) – гарячопресовані, багатослойові, просочені синтетичними смолами листи шпона, випускаються у вигляді плит товщиною від 1 до 60 мм. Використовують як антифрикційні матеріали, а також для авіаційних контрукцій.

Контрольні запитання

1. Які матеріали відносять до неметалічних матаріалів?

2. З яких матеріалів виготовляють іграшки і ємкості для акумуляторів?

3. Назвіть будову металопластиків і де їх використовують?

4. Які властивості має гума?

5. Які Ви знаєте дерев’яні матеріали?

6. Де використовують натуральну ділову деревину?

7. Що відносять до деревинних напівфабрикатів?

8. Як одержують і де використовують пресовану деревину?

9. Як одержують і де використовують арміровану фанеру?

10. Як одержують і де використовують : деревинно-стружечні плити, деревинно-волокнисті плити і ДСП?

Література

Л1 с. 150-170.

Тема 9 : Відновлення та зміцнення матеріалів

Лекція 10 . Способи відновлення матеріалів

План

1. Наплавлення матеріалів

2. Металізація розпилюванням

3. Нарощування деталей зваркою

4. Відновлення деталей накладками, насадками , штифтуванням

5. Зміцнення деталей деформуванням

1. Ручне електродугове наплавлення використовується для стальних деталей, для підвищення зносостійкості без наступної термообробки циліндричної і плоскої форми поверхонь. Газове наплавлення менш продуктивне , але є можливість регулювати нагрів деталі, невелика товщина проплавленого основного маталу, нанесення слою малої товщини (0,5мм) натпокрівельній поверхні. Наплавлення циліндричних деталей стрічковим електродом під шаром флюсу –високопродуктивна, наплавлений шар має чисту поверхню.

2. Електролітичне нарощування використовується для підвищення зносостійкості, корозійної стійкості, для відновлення розмірів деталі та для декоративних цілей. При ремонті деталей використовують хромування, осталювання, міднення, кадрування.

3. Металізація розпилювання використовується при відновленні шийок проміжних, дейдвуд них і розподільних валів, зовнішніх поверхонь циліндрових і дейдвуд них втулок. Суть металізації – нанесення на поверхню деталі розтоплення (електричною дугою. Током високої частоти, газовим полум’ям) металу, розпиленого струєю стиснутого повітря на частини від 5 до 0,04 мм, швидкість частинок 120-150 м/с . Таким шляхом можна наростити товщину металу, на круглих поверхнях від 0,5 до 12 мм, на пласких – до 5 мм. Електроіскровий спосіб обробки метала використовується при промивці отворів і пазів, виготовленні штампів, при війманні поламаного ріжучого інструменту. Цим способом можна виготовляти отвори до Ø 0,015 мм до 800 мм. При електроімпульсному нарощуванні до деталі, яка обертається в центрах токарного верстата, безперервно подається вібруючий електрод з частотою коливань 50 Гц. В судноремонті використовують ремонт деталей зваркою: електродуговою, автоматичною і напівавтоматичною під товщиною флюсу, електрошлаковою і спеціальною. В зварних конструкціях в судноремонті використовуються з’єднання : встик. Таврове , кутове, прорізями і електрозаклепами.

4. Чугунні деталі часто ремонтують постановкою накладок. На поламані частини накладають стальні листи, які закріплюють болтами або шпильками в шаховому порядку по обидві сторони поламки. Насадками ремонтують циліндрові блоки, в яких робочі втулки конструкцією не передбачені. При наявності невеликих тріщин в циліндрових блоках і інших деталях використовують штифтування. Судноремонтні заводи для закріплення тріщин, дефектів лиття, використовують синтетичні клеї в рідкому і сухому видах.

5. Термічний спосіб правки – це нагрівання випуклої сторони валу. При термомеханічному способі правки нагрівають вал в місці найбільшого прогину до температури 600-650 ̊С з гвинтовим або гідравлічним домкратом виправляють вал. Після правки проводять відпуск. Роздачею ремонтують поршневі пальці . Обтиск – втулки із кольорових і чорних сплавів, зношені по внутрішньому діаметру. Зовнішній розмір відновлюють електричним осталюванням, металізацією або мідненням. Вдавлюванням ремонтують пласкі кругові деталі . Витяжкою забезпечують продовження деталі за рахунок місцевого пластичного звуження.

---

Смотрите также файлы

• Лекція 5.doc

• Лекція 1.doc

• Osobl_derzh_ustr_5.doc

• Наддніпр у др. ХІХ.doc

• Schodennik2_образец.doc