МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Кафедра суспільних дисциплін

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи КДАВТ

___________ О.В. Зорька

­­­­­­­­­­­­

“___”_________ 2014 р.

РОБОЧА ПРОГРАММА

Вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра

«Історія Української культури»

Напрям підготовки 6.070104

Спеціальність - “Морський та річковий транспорт”

(м.Ізмаїл)

Ізмаїл, 2014 р.

Робоча програма дисципліни «Історія Української культури» для студентів за напрямом підготовки 6.070104 “Морський та річковий транспорт” (м. Ізмаїл)

Розробник: к.і.н. доц. Шевченко А.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри суспільних дисциплін.

Протокол № від жовтня 2014 р.

Завідувач кафедри суспільних дисциплін

________________Горбань А.В.

Схвалено Вченою радою факультету судноводіння

«___»_______________2014 р.

Голова ВР ФСВ­­­­­­­­­___________П.В. Нікітін

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників	Галуззь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Кількість кредитів -2	Галуззь знань: Транспорт і транспортна інфраструктура	Нормативна
	Напрям підготовки Спеціальність - 6.070104 “Морський та річковий транспорт ”
Модулів -2 Змістовних модулів -2 Індивідуальне науково-дослідне завдання – реферат Загальна кількість годин -72	Спеціальність: Морський та річковий транспорт	Рік підготовки
		1-й	1-й
		Семестр
		1-й	1-й
		Лекції
Тиждених годин для денної форми навчання: аудиторних-4 самостійної роботи -4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	16 годин	6 годин
		Практичні заняття
		16 годин	4 години
		самостійна робота
		40 годин	62 годин
		Вид контролю: іспит

Примітка.
Співвідношення аудиторних заннять до самостійної роботи становить:

Денна форма навчання 44 та 66%

Заочна форма навчання 15 та 85%

2. МETA І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛIНИ

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета

Головна концептуальна ідея курсу – гуманістичний характер розвитку та взаємозв’язку світової та української культур. Історія культури українського народу є однією з ланок історії світової цивілізації, тому особливості, характерні ознаки, здобутки української національної культури відтворюються на тлі культури інших народів, передусім європейських, з якими Україна впродовж століть перебувала у тісних взаєминах.

Серед основних завдань можна виділити такі:

• ознайомитися з фундаментальними досягненнями світової культури, невід’ємною часткою якої є вітчизняна культура;

• розкрити єдність і різноманітність культур світу ;

• показати значущість культури в життєдіяльності людини й соціальних груп, її роль у творчості та вдосконаленні особистості, гуманізації суспільних відносин;

• з’ясувати основні етапи історичного шляху української культури, її загальнолюдське і світове значення.

• допомогти студентській молоді прилучитися до культурної скарбниці людства, національної культури України.

---

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати наступні питання:

загальну характеристику сутності культури; виникнення і розвиток культури; збереження і передача соціокультурного досвіду; основні риси культури первісного суспільства; становлення культури в період виникнення землеробських і скотарських цивілізацій; риси культури східних слов’ян і Київської Русі; вплив християнства на культуру східних слов’ян і Київської Русі; основні риси культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості /кінець ХІІ – І половина ХІV/; негативний вплив руйнування культурних центрів і втрати політичної еліти на культурні процеси; розвиток культури й формування складових елементів української народності /ІІ половина ХІV – І половина ХVІ ст./; роль православної церкви в Україні ХІV – ХVІ ст. як чинника консолідації національної культури; національно-культурне піднесення в Україні /ІІ половина ХVІ- І половина ХVІІ ст./; освіта і наукові знання в Україні в другій половині ХVІ – І половині ХVІІ ст. Література і мистецтво в Україні в першій половині ХVІ – І половині ХVІІ ст.; характеризувати риси української культури другої половини ХVІІ ст.; та культури на Україні у ХVІІІ ст.; уявляти українсько-російські культурні взаємини в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.; особливості українського бароко і європейський контекст цього явища; характерні риси культури України у ХVІІІ ст.; оцінювати суперечливий розвиток української культури в першій половині ХІХ ст.; та національно-культурний рух першої половини ХІХ ст.; риси культури України в період розвитку товарного виробництва /друга половина ХІХ ст./; український національно-культурний рух у другій половині ХІХ ст. та його вплив на розвиток вітчизняної культури; національно культурне відродження в Україні на зламі століть /кінець ХІХ – початок ХХ ст./; українська література і мистецтво кінець ХІХ – початок ХХ ст.; освіта і наука в Україні кінець ХІХ – початок ХХ ст.; культура українського народу в період визвольних змагань /1917 – 1919рр. /; національно-культурний розвиток України в 1920 – 1930 рр.; політика коренізаціі в Україні; культура українського народу періоду Другої світової війни і після воєнної відбудови народного господарства /1939 – 1956 рр. /; культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації; суперечливий характер розвитку української культури в 60-ті роки; освіта і наука в Україні в 60-ті рр.; література і мистецтво в 60-ті рр.; суперечливий характер розвитку української культури в другій половині 60-х – першій половині 80-х р.; наслідки політичних репресій, керованої русифікації на стагнацію творчого життя і занепад національної культури; національно-державне відродження і розвиток культури України в сучасних умовах; освіта і наука в сучасній Україні; література і мистецтво в сучасній Україні; взаємозв’язки української і світової культур; культура української діаспори в кінці ХІХ – ХХ ст.

---

Вміти:

Використовуючи наукову, навчально-методичну літературу та інші дидактичні матеріали, сформувати розуміння і вміння характеризувати сутність культури, її місце і роль в житті людини і суспільства; знати про типи культур, їх виникнення та розвиток, про способи зародження і формування культурних норм і цінностей, механізми збереження і передачі їх в якості соціокультурного досвіду.

На основі наукової, навчально-методичної літератури та джерел матеріальної та духовної культури, сформувати уявлення про основні етапи культурно-історичного розвитку первісної людини, зміни в її матеріальному, духовному і суспільному житті, про наявність певних естетичних понять і уявлень; вміти оцінити і співставляти досягнення племен трипільської цивілізації, їх місце в історії української і світової культури.

Спираючись на наукову, навчально-методичну літературу та інші дидактичні матеріали, виробити уміння розуміти основні джерела, етапи, самобутність і своєрідність культури східних слов’ян і Київської Русі /VI-XII ст./; характеризувати умови виникнення, зміст та наслідки язичеських вірувань, міфології, впровадження християнства, писемності, усної народної творчості та давньоруської літератури; сформулювати обґрунтовані висновки щодо взаємозв’язків культур Київської Русі, Візантії і європейських держав; показати вплив давньоруської культури на становлення культур інших слов’янських народів.

Використовуючи різноманітні джерела, наукову та навчально-методичну літературу виробити розуміння і вміння характеризувати суперечливий характер культуротворчих процесів в умовах феодального сепаратизму політичної системи Київської Русі, її протистояння монголо-татарській навалі /в другій половині XII - першій половині XIV ст. /; показати негативний вплив руйнування культурних центрів і втрати політичної еліти на культурні процеси, обґрунтувати висновки що в усіх сферах культури залишалися і дохристиянські елементи, але розвиток писемності і професійного мистецтва, науки, школи, визначалися діяльністю православної церкви; знати що істотним чинником формування української культури залишалися зв’язки з Візантією, латинським Заходом і мусульманським Сходом.

На основі наукової, навчально-методичної літератури виробити вміння аналізувати історичні та політичні умови формування української етнічної спільності та її культури в умовах поневолення України іноземними загарбниками /друга половина XIV-перша половина XVI ст./; обґрунтовано пояснити, що для більшості населення єдиною залишалася традиційна, успадкована від Київської Русі культура, що церква була не лише опікуном української культури, але й чинником політичної консолідації народу; характеризувати стан і розвиток писемності, друкарства, літературної творчості, музичного і образотворчого мистецтва.

---

Спираючись на джерела, наукову і навчально-методичну літературу виробити розуміння змісту зрушень у духовному житті українського народу в контексті загальноєвропейського Відродження, поширення ідей гуманізму в другій половині XVI – першій половині XVII ст.; вміти об’єктивно пояснити причини загострення ідеологічної боротьби в результаті наступу католицької церкви і суперечливого характеру культурного життя; показати як спалах національно-визвольної боротьби супроводжувався пожвавленням національно-релігійного культурного руху; здійснити аналіз позитивних наслідків діяльності церковних братств, Острозької академії, Києво-Могилянської колегії, в розвитку освіти, мови, наукових знань, друкарської справи, літератури, живопису, образотворчого, музичного й театрального мистецтва.

Використовуючи наукову і навчально-методичну літературу інші дидактичні матеріали, виробити вміння аналізувати якісні зміни в етнокультурному процесі, характеризувати нові стильові жанри і напрямки української культури в умовах створення і функціонування держави /в другій половині XVIІ – XVIIІ ст./; показати як політична розчленованість українських земель створювала перешкоди щодо кристалізації спільних елементів культури, характерних для всього українського етносу; характеризувати оригінальні зразки інтелектуальних надбань в сфері освіти і педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури й мистецтва; пояснити як наступ царизму на автономні права України, втрата самостійності українською православною церквою та підпорядкування її московському патріархату, ліквідація козацтва негативно впливали на етнокультурні процеси; навести докази впливу української культури на формування та розвиток культур інших слов’янських народів.

Аналізуючи наукову й навчально-методичну літературу, інші дидактичні матеріали зрозуміти і вміти характеризувати культуротворчі процеси в Україні наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. як період становлення новітньої національної культури народною мовою; знати і вміти обґрунтувати активність і самобутність української інтелігенції в творенні національної моделі культури, яка найяскравіше проявила себе в літературі, історіографії, фольклористиці, етнографії, театрові, образотворчому мистецтві, драматургії; показати як в умовах неволі й переслідувань українська культура утверджувалася як українською так і іншими мовами; усвідомити, що основою українського відродження стали розвиток народознавства, історіософії, літератури та організаційне оформлення культурно-національного руху.

На основі наукової та навчально-методичної літератури, допоміжних дидактичних матеріалів виробити вміння аналізу періоду входження національної культури в загальнослов’янський і світовий культурний процес в 60-90-ті роки ХІХ ст.; показати як в умовах репресій і переслідування з боку російського царизму українського культурного руху переміщується на західно-українські землі, як українська інтелігенція зробила значний внесок в розвиток природничих наук, музичного, театрального та образотворчого мистецтва.

---

Спираючись на наукову, навчально-методичну літературу, інший дидактичний матеріал розуміти і вміти пояснити процес утвердження української культури як великої національної культури світового значення і резонансу наприкінці 19- на початку 20 ст.; значні успіхи української мови, літератури, театрального і образотворчого мистецтва, які на рівні і в дусі новітніх світових досягнень художньої експресії відтворили духовне життя народу, що формувалося в умовах соціальних катастроф і національно-визвольних рухів; вміти усвідомити здатність української культури синтезувати багатовіковий світовий художній процес, запропонувати самобутнє рішення багатьох суспільних, етико-філософський і художніх проблем, які хвилювали людство, створити естетичні цінності, які поставили українську культуру на рівень світової.

Використовуючи наукову, навчально-методичну літературу та інший дидактичний матеріал виробити вміння аналізу національно-культурного піднесення, і його суперечностей і трагічного обриву в 1917-1929 рр.; характеризувати основні заходи національно-культурного розвитку УНР і держави гетьмана П.Скоропадського; усвідомлювати і знати причини, суперечливий характер та наслідки культурної революції більшовицької влади; мати наукове уявлення про творче піднесених - під гаслами національного відродження і соціального оновлення країни – в галузі літератури і мистецтва, про різноманітні художні течії, пошуки сучасних естетичних орієнтацій, про основні вектори їх ідейних протистоянь; розуміти причини, суть та наслідки культурно-національного руху українців за межами України.

На основі аналізу наукової, навчально-методичної літератури і документальних джерел виробити вміння об’єктивно характеризувати стан української культури під гнітом сталінського режиму в 1930-1955 рр.; сформулювати обґрунтовані висновки про причини створення і деформацію тоталітаризму наукової думки, засмічення вульгарними "світоглядними" міфами народної освіти розгром української літератури і мистецтва; показати творчий зміст окремих митців і агітаційну поденщину й голу пропаганду і інших в року Другої світової війни; розкрити зміст сталінсько-ждановської концепції повного одержавлення літератури і мистецтва, підпорядкуванні їх суворому політичному контролеві.

Спираючись на наукову, навчально-методичну літературу, інший дидактичний матеріал, використовуючи документальні джерела виробити вміння аналізу суспільно-політичних процесів, пожвавлення культурного життя в період хрущовської "відлиги" /1956-1964 рр./; характеризувати нові тенденції в освіті, науці, літературі, музиці, живописі, кінематографії, нагромадження інтелектуального потенціалу національної культури і формування елементів загальнокультурного відродження.

---

Смотрите также файлы

• нормативна історія укр. роб. программа.doc

• Білети. Історія України.doc

• Конспекти лекцій. Історія Україниdoc.doc

• 5) лекції по Технології матеріалів (10 лекцій).doc

• Лекція 5.doc