5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАННЯТЬ

№	Назва теми	Кількість годин
		денна форма	заочна форма
1	Культура: сутність, структура, функції.	2
2	Культурний розвиток давніх слов’ян та їхніх предків.	2
3	Культура Київської Русі.	2	2
4	Формування староукраїнської культури/14-16 ст./.	2
5	Староукраїнська культура часів визвольної боротьби та утвердження гетьманської держави/17ст./.	2
6	Староукраїнська культура та її роль у культурному житті Російської імперії/18ст./	2
7	Формування і утвердження класичної української культури /19ст.-початок 20ст./.	2
8	Українська культура другої половини 20 поч.21 ст.	2	2
Разом		16	4

6. ТЕМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№	Назва теми	Кількість годин
		денна форма	заочна форма
1	Культура: сутність, структура, функції.	5	6
2	Культурний розвиток давніх слов’ян та їхніх предків.	5	8
3	Культура Київської Русі.	5	8
4	Формування староукраїнської культури/14-16 ст./.	5	8
5	Староукраїнська культура часів визвольної боротьби та утвердження гетьманської держави/17ст./.	5	8
6	Староукраїнська культура та її роль у культурному житті Російської імперії/18ст./	5	8
7	Формування і утвердження класичної української культури /19ст.-початок 20ст./.	5	8
8	Українська культура другої половини 20 поч.21 ст.	5	8
Разом		40	62

7.ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.

Семінарське заняття 1.

• Функції культури.

• Основні культурологічні концепції Середньовіччя.

• Мистецтво як засіб творення особистості. Соціальні функції мистецтва. Диференціація та інтеграція видів мистецтва.

• Масова та елітарна культури.

• Культурологічні концепції Нового часу (Т. де Шардена, О.Шпенглера, З.Фрейда, К.-Г.Юнга, П.Сорокіна, В.Вернадського, М.Драгоманова, М.Грушевського).

• Зміна культурологічних парадигм у добу постмодерну. Погляди на розвиток культури К.Леві-Стросса, Ортегі-і-Гассета, Й.Гейзінги.

Семінарське заняття 2.

• Поняття «архаїчна культура», «дописемна культура». Людина в архаїчній культурі.

• Міфомодель давньослов′янського світу.

• Первісне мистецтво, його витоки, характерні риси.

• Виникнення писемності у східних слов′ян. Місія Кирила та Мефодія.

Семінарське заняття 3

- Побут, одяг, харчування, народна обрядовість давньоруського населення.

- Особливості культурного розвитку населення Галицько-Волинського князівства.

Семінарське заняття 4

---

• Музична творчість. Співи. Хорове мистецтво.

• Природничі знання. Філософська думка.

• Сакральне мистецтво. Готична архітектура в Україні.

• Знаково-символічний текст культури середньовіччя.

Семінарське заняття 5

- Наукова революція XVII ст. та формування світоглядних засад культури Нового часу.

- Українці у наукових закладах Європи. Київський гурток філософів. Юрій Дрогобич (Котермак).

- Міська культура в Україні XVIІ - XVIІІ ст.

Семінарське заняття 6

-Козацьке (мазепінське) бароко. Козацькі літописи.

- Григорій Сковорода – останній філософ ренесансної культури в Україні

- Києво-Могилянська академія – вищий навчальний заклад європейського типу в Україні.

Семінарське заняття 7

У своєму культурологічному словнику дайте визначення наступних понять:

модернізм, модернізація, ампір, реалізм, натуралізм, абстракціонізм, імпресіонізм, символізм, декаданс, конструктивізм, імажинізм, сюрреалізм, авангардизм, примітивізм, дадаїзм, експресіонізм, кубізм, футуризм, сюрреалізм, еклектика

Семінарське заняття 8

• Тенденції розвитку світової культури на сучасному етапі. Молодіжні субкультури.

• Філософські течії (неоеволюціонізм, постструктуралізм, постпозитивізм).

• «Кінець історії». Постісторія

• Новаторське сценічне мистецтво. Лесь Курбас. Театр «Березіль»

• Неоміфологізм. «Неофіційне мистецтво». Український авангард

• Феномен масової культури ХХ ст. Кіномистецтво

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Усна відповідь на семінарському занятті; повідомлення; бесіда; робота з ілюстративним матеріалом, лекції, семінари.

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточне опитування, перевірка виконання індивідуальних занять та самостійної роботи. Модульна контрольна робота; екзаменаційне тестування.

10. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Конспекти лекцій, семінарів, нормативні документи МОН України, ілюстративні матеріали, мапи українських земель, навчальна література.

11. РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ СТУДЕНТА ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ.

Критерії оцінювання знань студентів в умовах кредитно – модульної системи.

Оцінка знань студентів з історичних навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка засвоєного студентами програмного матеріалу: виконання практичних робіт, написання звітів, рефератів, анотацій, уміння самостійно опрацьовувати літературу, складати конспекти тощо.

Завданням підсумкового контролю (іспиту, заліку) є детальна перевірка якості засвоєного студентом навчального матеріалу, вміння творчо використовувати набутті знання, уміння.

Оцінювання здійснюється за 100 – бальною системою (І-ІІ модуль).

Загальні критерії оцінювання.

а) при усних відповідях (від 2 до 5 балів):

---

• повнота розкриття питання;

• логіка викладу матеріалу;

• культура мовлення;

• використання основної та додаткової літератури;

• вміння аналізувати, робити порівняння, висновки;

• активність та рівень знань при обговоренні питань, які винесені на семінарські завдання;

б) при виконанні письмових завдань (від 10 до 40 балів):

• повнота розкриття питання;

• цілісність, систематичність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки;

• оформлення письмової роботи;

При поточному та підсумковому контролі також враховується презентація та підготовка рефератів, участь у студентських конференціях, наукових роботах, олімпіадах тощо.

Врахувати такі рівні знань студентів рекомендується за традиційними критеріями та за модульною системою ECTS:

Традиційне оцінювання студентів.

високий рівень (оцінка «відмінно»). Студент вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання, презентує власну інтерпретацію історичних явищ;

достатній рівень («добре»). Студент володіє певним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, робить узагальнюючі висновки, самостійно встановлює причино – наслідкові наслідки, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці;

задовільний рівень («задовільно»). Студент володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні ( у межах 4-6 речень), визначати окремі ознаки історичних понять, дає стислу характеристику історичній постаті, в - цілому правильно вживає історичні терміни.

низький рівень («незадовільно»). Студент володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, має загальні уявлення про історичні події, співвіднести історичну подію за століттям, має обмежені уявлення про історичну карту;

початковий рівень (за оцінюванням ECTS). Студент не володіє навчальним матеріалом: може назвати 1-2 події, вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих ( на рівні «так – ні»), визначає послідовність події на рівні «раніше – пізніше».

За системою ECTS існує паралельне оцінювання знань студентів:

За національною шкалою	За шкалою ECTS	За шкалою навчального закладу ( в межах 1 – го модулю
Відмінно	A	90-100
Добре	B	85-89
	C	70- 84
Задовільно	D	60-69
	E	55-59
Незадовільно (з можливістю повторного перескладання)	FX	40-54
Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	F	1-39

Головними формами контролю кредитно - модульної системи в межах 1 модулю є:

1. Контрольна робота - 1 (до 40 балів);

2. Повідомлення – 1 ( до 10 балів);

---

3. Анотація роботи – 1 ( до 10 балів);

4. Тестування – 1 ( до 15 балів);

5. Самостійна робота – 1 ( до 15 балів)

6. Реферат – 1 ( до 40 балів)

7. Відповіді на семінарах ( до 5 балів за 1 відповідь).

Студент, який набрав 75 балів і більше у результаті рейтингового
контролю, може:

а) не складати іспит і одержати традиційну оцінку "відмінно", або
"добре" в залежності від кількості набраних балів;

б) складати іспит з метою підвищення свого рейтингу з даного
предмету. Екзаменаційна оцінка вважається остаточною.

Всі студенти, які набрали 60-74 бали, складають іспит. Бали набрані в результаті поточного контролю розглядаються як допуск до іспиту (заліку).

Студент, який набрав менше 60 балів, до іспиту не допускається.

Студент, який за шкалою ECTS набрав FX- балів ( до 59) повинен виконати додаткову роботу за перескладання; F- балів ( до 30) вимагає від студента повторного вивчення навчальної дисципліни.

Всі заліки та іспити диференційовані в традиційних оцінках: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

12.ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМК ОВОГО КОНТРОЛЮ

12.1. ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРІВ.

Семінарське заняття № 1

Тема: Основи теорії культури.

1. Культура і цивілізація, їх співвідношення. Проблема «Схід – Захід» в культурології.

2. Культура як знаково-семіотична система. Ритуал. Обряд.

3. Етнічна та національна культури. Національний характер, національні свідомість і самосвідомість як культурні феномени. Національна та світова культури.

4. Менталітет. Картина світу як ментальне утворення. Характерні риси українського менталітету.

Семінарське заняття № 2

Тема: Культурні досягнення стародавнього населення на землях України

1. Міф як форма культури. Основні розряди міфів. Міфологічна свідомість.

2. Міфологічні уявлення стародавнього населення України (трипільців, скіфів, сарматів).

3. Античні культурні впливи на розвиток стародавнього населення України.

4. Матеріальна культура давніх слов′ян доби державотворення, їх етнічна та культурна консолідація у VII-ІХ ст. Міжнародні зв′язки.

Семінарське заняття № 3

Тема: Культура княжої Русі

1. Формування культури Київської Русі. Іноетнічні та місцеві чинники. Впливи Візантійської культури.

2. Християнізація Русі. Володимирове хрещення, його культурні наслідки.

3. Монастири - осередки духовності та освіти. Літописання. Давньоруська література.

4. Мистецтво (сакральне, світське, ужиткове). Храмове будівництво. Іконопис.

Семінарське заняття № 4

Тема: Українська культура у польсько-литовську добу (XIV-XV ст.)

1. Світоглядні засади середньовічної культури. Лицарська, міська та народна (селянська) культури.

2. Соціально-політичні умови розвитку української культури у XIV-XV ст. Епічна творчість. Літературні пам′ятки.

3. Поширення в Україні католицизму. Берестейська церковна унія 1596 р., її наслідки для розвитку української культури. Братства. Полемічна література

4. Феномен українського козацтва. Козацька культура в Україні.

---

Семінарське заняття № 5

Тема: Ренесансна культура в Україні. Реформація.

1. Гуманізм як ідейна база культури Ренесансу. Ренесансний гуманізм в Україні.

2. Впливи європейської Реформації на розвиток української культури. Контрреформація.

3. Друкарство. Освіта. Колегіуми.

4. Петро Могила, його просвітницька діяльність. Києво-братський колегіум.

Семінарське заняття № 6

Тема: Українська культура другої половини XVII-початку ХІХ ст.

Просвітництво та романтизм.

1. Наукова революція XVII ст. та формування світоглядних засад культури Нового часу. Соціально-політичні умови розвитку української культури у другій половині XVII- на початку ХІХ ст.

2. Поняття «Просвітництво». Проникнення в Україну ідей Просвітництва.

3. Культура романтизму в Україні. Початок національного відродження. Т.Г.Шевченко. Література. Історіописання.

4. Філософське знання. Освіта. Університети.

5. Стильові напрями у мистецтві: рококо, синтементалізм, маньєризм, класицизм.

Завдання для самостійної роботи:

У своєму культурологічному словнику дайте визначення наступних понять: секуляризація, механіцизм, деїзм, бароко, класицизм, енциклопедизм, «філософи-просвітники», романтизм, рококо, синтементалізм, станкова графіка, псевдороманський стиль, батальний сюжет, утилітаризм

Семінарське заняття № 7

Тема: Українська культура в загальноєвропейському

культурному процесі XIX – поч. XX ст.

1. Індустріальне суспільство XIX ст., його вплив на культурний розвиток європейських народів. Вчення про прогрес. Поняття «культура модерну».

2. Національна інтелігенція у боротьбі за утвердження культурної самобутності українського народу (друга половина XIX - початок XX ст.).

3. Стильові пошуки (натуралізм, імпресіонізм, символізм, декаданс). Нові художні явища (експресіонізм, кубізм, футуризм, сюрреалізм, абстракціонізм та ін.).

Семінарське заняття № 8

Тема: Культура України Новітньої доби.

1. Формування нової картини світу та ідеалу особистості у ХХ ст.

2. Культурна політика національних урядів в Україні періоду визвольних змагань 1917 – 1920 рр.

3. Більшовицька «культурна революція» 1920-х рр. "Українізація". Наука. Література. Неокласики.

4. Культурна політика в Україні періоду радянського тоталітаризму. "Розстріляне відродження". Русифікація

5. «Соціалістичний реалізм». Українське культурне дисидентство.

12.2 Теми контрольних робіт

для заочної форми навчання

1 Визначення поняття «культура»

2 Взаємозв'язок культури з іншими сферами людської діяльності (наукою, освітою,

релігією,мораллю, політикою, правом)

3 Функції культури

4 Виникнення культури, її зв'язок з появою людини

5 Виникнення мови. Перші зображення та малюнки

6 Перші форми світогляду

7 Неолітична революція та її вплив на розвиток культури.

8 Поняття цивілізації.

9 Виникнення писемності

---

Смотрите также файлы

• нормативна історія укр. роб. программа.doc

• Білети. Історія України.doc

• Конспекти лекцій. Історія Україниdoc.doc

• 5) лекції по Технології матеріалів (10 лекцій).doc

• Лекція 5.doc