ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.11.2019
Просмотров: 1131
Скачиваний: 1
Відродження Києва як торговельного посередника між Сходом і Заходом, посилення східних впливів. Культурні зв’язки українських земель у ХІV-ХV ст. з Європою. Татарське спустошення Києва 1482 р.
Виникнення козацтва і його значення в утвердженні українського народу і його культурної самобутності. Татарсько-турецькі напади і спустошення України в кінці ХV - на початку ХVІ ст. Самоорганізація населення: козацький рух і попередники козацтва. Діяльність Дмитра Вишневецького та організація Запорозької Січі, образ Байди в народній творчості, формування лицарсько-козацького ідеалу в думах. Принципи козацького суспільного устрою, економіка і військовий побут козацтва. Козацько-селянська побутова культура і пісенна творчість. Козацтво як центр консолідації національних сил і ядро формування тла власної державності. Тяжіння народних мас до козацтва і його волелюбних ідеалів. Козацький менталітет і його характерні риси.
Міська і церковна культура в Україні ХVІ ст. Острозька академія. Міське самоврядування і магдебурзьке право в Україні. Церковний устрій і монастирське життя, Києво-Печерська лавра та її традиційні зв'язки з православним Півднем. Польське панування в Галичині та угорське на Закарпатті, боротьба і взаємодія православної та католицької культур. Люблінська унія і перехід під польську юрисдикцію Волині, Поділля і Середнього Подніпров'я, соціально-економічні і політичні наслідки цього. Посилення орієнтації на польсько-католицьку культуру православної знаті та шляхти на українсько-білоруських землях, формування засад елітарної шляхетської культури та її відрив від народного ґрунту. Пожвавлення культурного життя в українських містах: церковні братства та їх культурно-просвітницька діяльність; виникнення і розвиток братських шкіл. Початок друкарства. Ренесансні та реформаційні впливи; оновлення літератури і поширення книжкових знань. Заснування і науково-просвітницька діяльність Острозької академії: Костянтин Острозький, Герасим Смотрицький та ін. Острозька Біблія 1581 р. Занепад культурно-просвітницького руху, що був очолений українськими князями і магнатами, ополячення і окатоличення їх нащадків наприкінці ХУІ ст. Разом з тим посилення культурно-просвітницької діяльності міських братств, зокрема львівського.
Брестська церковна унія і полемічна боротьба навколо неї. Протидія унії в Подніпровській Україні. Флорентійська унія 1439 р. та її неприйняття православними лавами. Посилення протиріч між братствами та єпископатом у західноукраїнських областях за умов посилення польсько-католицьких впливів. Історична роль Гедеона Балабана, Кирила Терлецького, Іпатія Потія щодо заключення Брестської унії 1596 р. Відокремлення від уніатів православних монастирів, зокрема Києво-Печерської лаври. Козацька підтримка заходів православного київського митрополита Неофіта. Початок союзу між козацтвом, православним духовенством і придніпровськими містами, його значення для подальшої історії українського народу і його культури. Утвердження греко-католицької /уніатської/ церкви в західноукраїнських областях. Розкол у релігійно-культурному житті України
Полемічна антиуніатська література: творчість Івана Вишенського та Мелетія Смотрицького. Заходи щодо запровадження унії в Подніпров'ї та протидія їм з боку міського населення, зокрема киян і козацтва.
Архітектура і образотворче мистецтво. Будівництво кам’яних замків: Луцького, Острозького, Кам’янець-Подільського. Замки Придніпров’я: Київський, Черкаський, Чигиринський. Кам'яне домобудівництво, зокрема у Львові. Церковна архітектура Галичини, особливо Львова: ренесансні традиції - Успенська церква, дзвіниця Корнятка. Вірменська церква Миколи. Католицька архітектура Львова ХV-ХVІ ст. Відновлення церковного будівництва в Подніпров’ї. Український іконопис ХІV-ХVІ ст., його зв’язок з балканським стилем, посилення декоративних моментів у ХV-ХVІ ст. Відхід від візантійських традицій іконопису на межі ХVІ-ХVII ст. під впливом культури Ренесансу.
Староукраїнське літописання ХVІ ст. «Короткий Київський літопис» у складі Супрасльського літопису; відбиття подій в Україні у літопису Биховця та Баркулабівському літопису. Збереження в українському та білоруському літописанні традицій давньоруського літописання, їх погляд на Литовсько-Руську державу як спадкоємницю Київської Русі. Вплив українських літописів на польську історичну літературу.
Тема 5. Українська культура часiв визвольної боротьби та утворення гетьманської держави 1648-1764 рр.
Народна козацько-селянська культура ХVII ст. Національно-культурний і релігійний пафос козацьких рухів першої половини ХVII ст. і Визвольної війни. Розвиток самобутньої козацької культури: козацькі заняття та стиль життя, своєрідний світогляд, відчуття себе як оборонців народу від турецько-татарських нападів і шляхетсько-католицького гноблення. Народна пісенно-поетична творчість, розвиток її жанрів - історичні думи, ліричні пісні. Думи, в яких оспівано боротьбу з татарами і турками, тяжку неволю полонених та їх визволення. Думи, в яких відображена героїка Визвольної війни. Розвиток народної музично-вокальної майстерності. Народне малярство: іконопис і розвиток портретного жанру. Народна архітектура та її декор: козацькі церкви, домобудівництво, січова фортифікація. Селянсько-козацький побут. Народні звичаї та обряди.
Міська та церковна культура. Києво-Могилянській колегіум. Просвітницька діяльність київського братства, православно-просвітницька література першої третини ХVII ст. /Ставровецький, Копистенський, Зиза-ній/, початок лаврського друкарства /Плетенецький/. Релігійна та просвітницька діяльність Петра Могили, організація Києво-Могилянського колегіуму. Наука і філософія в Україні у ХVII ст. Філологія: «Граматика» Мелетія Смотрицького, словники. Полемічна література і захист православної віри: «Православне ісповідання віри» та «Лифос, або Камінь» Петра Могили, творчість Косова, Галятовського, Сафоновича, Барановича. Богословська, філософська, історична творчість Інокентія Гізеля, його «Мир людини з Богом» і «Синопсис» , викладацька діяльність. Початок книжкової поетичної творчості та драматургії. Український вертеп. Утвердження загального барочного науково-літературного стилю. Культурні зв'язки з європейськими країнами. Внесок української культури в культурне життя Московської держави в допетровські часи; Україна як ретранслятор європейських культурних досягнень на Схід. Симеон Полоцький.
Розвиток суспільно-політичної думки Гетьманщини наприкінці ХVII - на початку ХVIII ст. Кризові тенденції в розвитку гетьманської держави: посилення Московської влади на Лівобережжі за часів Самойловича, підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові. Гетьман Іван Мазепа: його життя, прихильність до культури, політична діяльність. Пилип Орлик та ідейно-політичний зміст його Конституції. Запорозька Січ та її розгромлення. Польське панування на західноукраїнських землях, становище в греко-католицькій церкві протягом ХVII ст. та посилення її впливу.
Києво-Могилянська академія та її культурно-просвітницьке значення в ХVIII ст. Культурне життя Києва на межі ХVII-ХVIII ст. Данило Туптало - Дмитро Ростовський: життя й духовна творчість, «Руно Орошенноє» і «Четьї Мінеї». Степан Яворський як ректор Київської Академії, церковний діяч і поет, його «Камінь віри». Феофан Прокопович, його діяльність в Академії, поетика та драматургія, драма "Володимир"; його церковно-реформаторська та культурно-просвітницька діяльність у Росії. Київська Академія як вищий навчальний заклад, її загальнослов'янське значення. Філософія в Києво-Могилянській академії. Рівень шкільної освіти в Україні за часів гетьманщини. Барочні поетика та драматургія в Україні, зокрема в Київській академії в ХVIII ст., їх вплив на формування російської літератури. Використання досягнень української філології та поетики Михайлом Ломоносовим, учнем Київської академії. Літературно-художнє та науково-філософське життя Академії в контексті загальноєвропейської культури, її гуманітарна спрямованість і брак розвитку природничих наук.
Архітектура та образотворче мистецтво. Музика. Українське бароко мазепинських часів. Барочна архітектура Придніпровської України, зокрема Києва та Києво-Печерської лаври на межі ХVII-ХVIII ст. Церковне будівництво за часів Мазепи, його стилістичні особливості: розбудова Лаври і Софії, Микільський і Братський собори, спорудження нового будинку для Києво-Могилянської академії, церква Вознесіння в Переяславі. Барочне оздоблення іконостасів, ліпні декоративні елементи архітектурних споруд. Розвиток іконопису: лаврська школа, її стилістичні особливості. Київська книжкова графіка. Барочна архітектура Західної України, розбудова Львова. Західноукраїнський живопис другої половини ХVII - початку ХVIII ст. в контексті загальноєвропейського барочного стилю. Театр і музика на Західній і гетьманській Україні. Київський розспів. Елітарність галицько-волинського та демократизм придніпровського бароко. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
Тема 6. Українська культура та її роль у культурному життi Росiйської iмперiї наприкінці XVIII – початку ХІХ ст.
Загальні умови культурного життя в Україні в ХVIII ст. Остаточне скасування гетьманщини. Ліквідація решток української самостійності та церковної автономії. Закріпачення селянсько-козацьких лав Лівобережжя та надання дворянства козацькій старшині. Ситуація на Правобережжі: відновлення влади польських магнатів. Гайдамаки і Коліївщина, її придушення та посилення російських позицій у Польщі. Розділи Речі Посполитої та приєднання до Росії українських земель західніше від Дніпра. Новий адміністративний устрій України та заходи уряду щодо її русифікації. Приєднання Галичини і Буковини до Австро-Угорщини, політика Габсбурзької держави щодо населення та його культури, підвищення ролі греко-католицької церкви в національно-культурному житті західноукраїнських областей.
Григорій Сковорода: його життя, світогляд і творчість. Життя Сковороди, його навчання та просвітницька діяльність. Біблійні та античні першоджерела його духовності, зв'язок з традиціями народного світогляду, гуманістичний і волелюбний пафос. Антропоцентризм і етична спрямованість його філософії, заклик до самопізнання. Уявлення про світ духовний, світ природний і світ культурний і про місце в них людини. Сковорода і криза української культури часів скасування гетьманщини.
Архітектура та образотворче мистецтво. Творчість українських за походженням живописців у Росії. Розвиток українського архітектурного бароко протягом ХУШ ст. Велика лаврська дзвіниця та інші споруди Києво-Печерського ансамблю, їх характерні стилістичні особливості. Творчість Івана Григоровича-Барського та Ковніра. Растреллі в Україні: Андріївська церква, Козелецький собор, Маріїнський палац. Розвиток паркової архітектури: Царський парк у Києві, уманська Софіївка. Фортифікаційні споруди і будинки громадського призначення. Містобудівництво, зокрема заснування нових міст на півдні і в Причорномор’ї: Катеринослава, Одеси, Севастополя, Херсона, Миколаєва. Барочна архітектура західноукраїнських земель ХVIII ст., зокрема Львова: храм Св. Юри. Народне малярство: іконопис і козацькі сюжети, образ козака Мамая в народному живопису. Професійні іконописні школи, зокрема лаврська. Український портретний живопис ХVIII ст., родові портретні галереї козацької старшини. Українці в художньо-образотворчому мистецтві Російської імперії середини ХVIII - початку XIX ст.: творчість Левицького, Боровиковського у загальноєвропейському контексті класицизму та сентименталізму, їх початковий зв'язок з українською живописною традицією та місце в історії російського живопису.
Видатні українські композитори ХVIII ст. Народна пісенно-музична культура в Україні в ХVII-ХVIII ст., народні співці - бандуристи і кобзарі як носії національної самосвідомості та історичної пам'яті. Культура церковного співу в Україні, її давні джерела та оновлення під впливами ренесансних і барочних традицій. Київський розспів і його поширення в Росії. Творчість композиторів Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя, її зв'язок з традиціями староукраїнської музики та європейською музичною культурою того часу. Музичне навчання в Україні, відкриття в Києві першої професійної музичної школи.
Українська історіографія ХVIII - початку XIX ст. Українці в науковому, філософському і політичному житті того часу. Пізньокозацька культура і козацькі літописи - Самовидця, Величка, Граб'янки. Туга за героїчним минулим і його романтизація. Культурні наслідки станового розколу національного життя в Подніпров'ї та на Слобожанщині, закріпачення народу та навернення старшини у дворянство. Роздвоєння свідомості нащадків козацької старшини: пестування спогадів про минуле і культурно-мовна асиміляція, формування «малоросійського менталітету», зміни в побутовій культурі. Світогляд і творчість Хмельницького, Полетики, Гамалії, Кониського, їхня адаптація до умов життя Російської імперії, напрями ідейних пошуків, зв'язок з філософією просвітництва. Життя, творчість, погляди Капніста. Державна діяльність Олександра Безбородька та Віктора Кочубея.
Тема 7. Формування i утвердження класичної української культури ХІХст - початку ХХ ст.
Етносоціальні умови формування класичної української культури. Криза національної культури наприкінці на початку XIX ст. після ліквідації автономних прав України та закріпачення селянсько-козацьких мас. Переорієнтація соціальної еліти на культурні еталони російського абсолютизму, її русифікація та вилучення Історична пам'ять і волелюбний народний дух, їх втілення у піснях і народному малярстві /образ козака Мамая/. Козацькі ідеали як культурно-етична антитеза кріпацькій дійсності. Розвиток національної самосвідомості в народі, прагнення до збереження самобутньої культури як реакція на посилення соціального гноблення за умов відриву від національної культури представників соціальної еліти.
Нова національна інтелігенція і її культуротворча робота. Виникнення класичної української літератури: Іван Котляревський. Концепція нації, як вона складалася в Європі на межі ХVIII-ХІХ ст., увага в ній до народних мови, звичаїв, фольклору тощо. Ідеї народного суверенітету і увага до народної історії в Європі, розвиток української історіографії того часу в цьому контексті. Початок українського національного відродження на Лівобережжі, його зв'язок з ліберально-дворянським середовищем. Початок історико-етнографічно-фольклористичних досліджень: Калиновський, Маркович, Цертелєв, Максимович, Бертиш-Каменський, Мартос. «Історія русів» як пам'ятка історичної та суспільно-політичної думки початку XIX ст., акцентація уваги на волелюбних інтенціях українців, теза про та, що саме Україна /а не Росія/ є прямою спадкоємницею Київської Русі. Початок створення класичної української літератури народною мовою. Іван Котляревський - батько сучасної української літератури, його життя і творчість. Тематика, ідейний зміст, стилістичні особливості «Енеїди», її зв'язок з традицією світової літератури. «Наталка Полтавка» і початок української побутової драми. Роль Котляревського в історії української культури, зокрема у формуванні літературної української мови. Українська граматика Павловського та український словник Войцеховича.
Культура романтизму в Україні. Відкриття Харківського університету і його роль як культурно-просвітницького центру, провідника європейської, насамперед німецької наукової й філософської думки. Формування засад українського романтизму в Слобідській і Лівобережній Україні. Літературна і просвітницька Діяльність Петра Гулака-Артемовського. Григорій Квітка-Основ'яненко -батько української повісті. Український романтизм і панславізм, вплив з боку чеської національно-романтичної історіографії. Ідеї панславізму та проблеми польсько-українсько-російських відносин на Правобережжі. Масонство, «Товариство об'єднаних слов'ян» та ідеї декабризму в Україні; зв'язок декабристів з українським національно-культурним грунтом. Романтична поезія в Україні: Боровиковський, Метлинський, Костомаров. Українсько-польські культурні відносини: «українська школа» в польському романтизму /Мальчевський, Залеський, Гощевський/, українська тематика у Міцкевича. Українська тематика в російській літературі романтизму /Рилєєв, Пушкін/. Світогляд і творчість Миколи Гоголя, його зв'язок з українською народною культурою і причетність до загальної тенденції українського романтизму. Культура романтизму в Україні в загальноєвропейському і, зокрема, загальнослов'янському контексті.