Файл: Загальне мовознавство.doc

ЛІТЕРАТУРА

1.Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 61-68, 93-100;

2.Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 123-141.

3.Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 60-71.

Лекція № 9.

Тема. Лінгвістичні концепції Фердинанда де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

ПЛАН

1. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці).

2. Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.– К., 1980.– С. 101-124.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.– С. 279-292.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.– С. 33-40.

4. Кодухов В.Н. Общее языкознание.– М.: В.школа.,1974.– С.50-54.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С. 83-91.

Лекція № 10.

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).

ПЛАН

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову.

2. Московська школа.

3. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

4. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства.

5. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

6. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1985.– С. 142-207.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С.79-82.

5. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. – К., 1980. – С. 70-90.

Лекція № 11

Тема . Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

ПЛАН

1. Історичні й методологічні основи структуралізму

2. Празька лінгвістична школа

3. Копенгагенський структуралізм (глосематика)

4. Американський структуралізм (дескриптивізм)

5. Генеративізм

ЛІТЕРАТУРА

1. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 78--96.

2. Звегинцев В. А. История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях. - М., 1960. - Ч. 2.

---

3. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. - М., 1966.

4. Засорина Л. Н. Введение в структурную лингвистику. - М., 1974. - С. 5-45, 82-157.

5. Мельничук А. С. Глоссематика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. - М., 1977.

6. Хауген Э. Направления в современном языкознании // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

7. Трансформационно-генеративная грамматика в свете современной научной критики. - М., 1980.

8. Звегинцев В. А. Предисловие //Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. - М., 1972.

Лекція № 12

Тема. Неогумбольдтіанство - течія мовознавста

ПЛАН

1. Європейське неогумбольдтіанство

2. Американське неогумбольдтіанство

3. Лінгвістичні погляди Б. Уорфа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кибрик А. Е. Сепир и современное языкознание // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. - М., 1993.

2. Звегинцев В. А. Теоретико-лингвистические предпосылки гипотезы Сепира-Уорфа // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

3. Блэк М. Лингвистическая относительность (Теоретические воззрения Беджамена Л. Уорфа) // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

4. Гухман М. М. Лингвистическая теория Л. Вайсгербера // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. - М., 1961.

5. Чесноков П. В. Неогумбольдтианство // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. - М., 1977.

6. Подолян І. Е. Ідея лінгвальної відносності в сучасному науковому контексті // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2001. - Т. 4. - № 2.

Лекція № 13

Тема . Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)

ПЛАН

1. Умови розвитку лінгвістичної науки.

2. Концепції Миколи Яковича Марра.

3. Олександр Матвійович Пєшковський .

4. Лев Володимирович Щерба.

5. Євген Дмитрович Поливанов.

6. Іван Іванович Мещанинов.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алпатов В. М. История лингвистических учений. -- М., 1998. -- С 227--265.

2. Л. А. Булаховский и современное языкознание. -- К., 1987.

3. Зиндер Л. Р., Маслов Ю. С. Л. В. Щерба -- лингвист-теоретик и педа-гог. -- Л., 1982.

Лекція № 14

Тема. Мовознавство на сучасному етапі.

ПЛАН

1. Функціональна лінгвістика.

2. Лінгвістика тексту.

3. Комунікативна лінгвістика.

4. Когнітивна лінгвістика.

5. Дифиренціація когнітивної лінгвістики.

6. Категорія «концепт» в когнітивізмі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Паршин П. Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века // Вопр. языкознания. - 1996. - № 2.

2. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики. - Львів, 2003.

3. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. - К., 1999.

4. Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації. - К., 1998.

5. Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика. - М., 1985. - Вып. 16.

---

6. Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. - М., 1988. - Вып. 23.

7. Кубрякова Е. С, Демьянков В. В., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов. - М., 1996.

8. Язык и наука конца 20 века. - М., 1995.

9. Лингвистические исследования в конце XX в. - М., 2000.

10. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука // Вопр. языкознания. - 1994. - № 4.

11. Касевич В. Б. О когнитивной лингвистике // Общее языкознание и теория грамматики. - СПб., 1998.

ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

Тема. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.

Основні питання:

1. Що таке мислення? Що таке свідомість? Охарактеризуйте діалектичну єдність мови і мислення в процесі їх виникнення і розвитку.

2. Типи мислення. В чому помилковість "гіпотези Сепіра – Уорфа"?

3. Поясніть характер взаємозв'язків між мовою і мовленням.

4. Коли і чому факти мовлення стають фактами мови? Укажіть на спільне і відмінне, що характерні для існуючого мовлення і писемної мови; мовлення усного літературного і діалектного.

5. Поняття "внутрішнє мовлення", його типи.

6. Мова і суспільство.

7. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мовна ситуація і мовна політика в Україні.

8. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. Соціальні спільності людей і соціальні типи мов.

Література

1. Івашин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Відродження, 1994.- С.112-166.

2. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – Вища школа, 1988. – С.5-78.

3. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – , С. 5-19, 47-60, 156-183.

4. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. - К.: АртЕК, 1996. –С. 11-

18, 137-139, 166-170.

4. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. –К.: 1980.- С. 8-18, 24-27, 50-54.

5. Філософські питання мовознавства. – К.: Наукова думка, 1972.- С. 5.

6. Русанівський В.М. Прогностичні функції соціолінгвістики // Мовознавство.- 1989.-№1.

Практичне заняття № 2

Тема . Структура і система мови.

Основні питання:

1. Структурно-системна будова мови.

2. Внутрішні рівні мовної системи. Фонетична система мови. Поняття фонологічної системи.

3. Семантична система мови. Семне членування мови.

4. Граматична система мови. Характеристика морфологічного рівня.

5. Синтаксичний рівень. Сучасні теорії речення.

6. Проміжні рівні мови. Ієрархія мовної будови та між системні зв’язки.

Література

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. - К.: Артек, 1996. –С. 176-179.

2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. –

С. 138-250.

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи . –К.: 1994.- С. 25-67.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – , С. 61-155.

Практичне заняття № 3

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період.

---

Основні питання:

1. Розвиток мовознавства в стародавній Індії.

2. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

3. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

4. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля.

5. Олександрійська граматична школа.

6. Мовознавство у давньому Римі. Значення античної філології.

7. Давнє арабське мовознавство.

8. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.3-18.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.3-53.

3. БерезинФ.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.5-44.

Практичне заняття № 4

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть .

Основні питання:

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя.

2. Європейське мовознавство епохи Відродження.

3. Європейське мовознавство ХVП-ХVШ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін.

4. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVШ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

Література

Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.

Практичне заняття № 5

Тема 5. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Основні питання:

1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2. Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3. Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4. Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

5. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

3. Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.

Практичне заняття № 6

Тема . Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст.

Основні питання:

1. Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

2. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера.

---

3. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

4. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

5. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.-К., 1980. - С.37-100.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 53-142.

3. Кодухов В.И. Общее языкознание.-С.29-56.

Практичне заняття № 7

Тема. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Основні питання:

1. Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Погляди Германа Пауля.

2. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

3. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”.

4. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

5. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.61-70, 101-124.

2. Березин Ф.М. История лингвистических учений.- М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

3. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 123-141.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. - М, 1974. – С. 70-77.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С. 63-69, 83-90.

Практичне заняття № 8

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінвістичних школах (остання чверть ХІХ ст.- початок ХХ ст.).

Основні питання:

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

2. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

3. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

4. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.70-92, 101-130.

2.Березин Ф.М. История лингвистических учений. М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

---