Файл: Реферат Місцеве самоврядування.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.11.2019

Просмотров: 309

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Основоположні гарантії місцевого самоврядування ви­кладено у Конституції України, інші — у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого са­моврядування захищаються в судовому порядку. Захист прав місцевого самоврядування в ряді випадків передбача­ється і галузевим законодавством. Зокрема, в суді розгляда­ються справи про адміністративні правопорушення, відпові­дальність за які настає в разі невиконання рішень органів самоврядування.

Органи місцевого самоврядування можуть також зверта­тися до суду з вимогами про визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які об­межують права територіальних громад, повноваження орга­нів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 За­кону).

В судовому порядку вирішуються майнові спори між ор­ганами місцевого самоврядування (це прерогатива арбітраж­них судів).

Органи місцевого самоврядування мають право оскаржи­ти до суду відмову органу державної влади (в даному разі Міністерства юстиції або виконавчого комітету вищестоящої ради) зареєструвати положення (устав) про місцеве само­врядування.

Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 144 Конституції України з мотивів їх невідповідності Кон­ституції чи законам України зупиняються у встановленому порядку, з одночасним зверненням до суду.

Гарантіям місцевого самоврядування в Україні присвяче­но і розділ 6 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (статті 71-80). Так, у ст. 71 Закону визначається, що тери­торіальні громади, органи та посадові особи місцевого само­врядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Разом з тим органи виконавчої влади та їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені законом до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливою гарантією місцевого самоврядування в Україні є підзвітність і підконтрольність місцевих адміністрацій ра­йонним і обласним радам у виконанні програми соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, а також у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, та у виконанні рішень рад з цих питань (ст. 118 Конституції, ч. 1 ст. 72 За­кону).

Гарантією місцевого самоврядування є й право районних та обласних рад виявляти недовіру голові відповідної місце­вої адміністрації (ст. 118 Конституції, частин 2 і 3 ст. 72 За­кону).

Нарешті, гарантією місцевого самоврядування в Україні є обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування.



Висновоки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:


Місцеве самоврядування – основоположних принципів здійснення влади у державі, яка прагне стати правовою, принципів які безпосередньо втілений у Конституції України (ст. 7), а отже, став однією з конституційних основ нашої держави.

Місцеве самоврядування є невід’ємним елементом громадянського суспільства, яке прагне побудувати Україна. Отже, в міру становлення такого суспільства буде відбуватися і становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною грома­дою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядуван­ня — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної ком­петенції, фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоор­ганізації населення Закон України від 21 травня 1997 р. «По місцеве самоврядування в Україні», крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також форми безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референдуми, загальні збори громадян, громадські слухан­ня. Органи місцевого самоврядування села, селища, міста для більш активного здійснення своїх прав та обов'язків можуть також об'єдну­ватися в асоціації, інші форми добровільних об'єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, Консти­туція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносять районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України від 17 березня 1995 р. «Про Автономну Республіку Крим» називає сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні грома­ди села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними орга­ни місцевого самоврядування управляють майном, що є в кому­нальній власності, яку складають рухоме та нерухоме майно, дохо­ди місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо.

Вони затверджують програми соціально-економічного та культурно­го розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролю­ють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповід­но до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідову­ють комунальні підприємства, організації і установи, а також здій­снюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місце­вого значення, віднесені законом до їх компетенції.




Використана література


  1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (зі змінами, внесеними згідно із Законом №2222-IV від 08.12.2004 р.). – К.: Велес, 2007. – 48 с.

  2. Закон України "Про місцеве самовря­дування в Україні" від 21 травня 1997 р.

  3. Закон України "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР і місцеве самоврядування" від 7 грудня 1990 р.

  4. Закон України "Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування" від 26 березня 1992 р.

  5. Закон України "Про формування місцевих органів вла­ди і самоврядування" від 3 лютого 1994 р.

  6. Закон України "Про внесення змін і доповнень до За­кону України "Про формування місцевих органів влади і са­моврядування" від 28 червня 1994р.

  7. Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 р.

  8. БахрахД. Н. Административное право: Учебник для ву­зов. - М.,1997.

  9. Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). // Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.

  10. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лек­цій. - К., 1998.

  11. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - 304 с.

  12. Основи конституційного права України: Підручник / за ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2004.