ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7255
Скачиваний: 5
390
ЗАКОН
УКРАЇНИ
«
Про
забезпечення
санітарного
та
епідемічного
благополуччя
населення
»
(
Витяг
)
(
Відомості
Верховної
Ради
(
ВВР
), 1994,
№
27,
ст
. 218,
в
редакції
від
22.03.2003
р
.)
(
Із
змінами
,
внесеними
згідно
із
Законами
№
607/96-
ВР
від
17.12.96,
ВВР
, 1997,
№
6,
ст
. 49
№
331/97-
ВР
від
11.06.97,
ВВР
, 1997,
№
31,
ст
. 199
№
642/97-
ВР
від
18.11.97,
ВВР
, 1998,
№
10,
ст
. 36
№
783-XIV (783-14)
від
30.06.99,
ВВР
, 1999,
№
34,
ст
. 274 —
редакція
набирає
чинності
одночасно
з
набранням
чинності
Законом
про
Державний
бюджет
України
на
2000
рік
№
1288-XIV (1288-14)
від
14.12.99,
ВВР
, 2000,
№
5,
ст
. 34
№
2171-III (2171-14)
від
21.12.2000,
ВВР
, 2001,
№
9,
ст
. 38
№
2788-III (2788-14)
від
15.11.2001,
ВВР
, 2002,
№
7,
ст
. 52
№
3037-III (3037-14)
від
07.02.2002,
ВВР
, 2002,
№
29,
ст
. 190
№
860-IV (860-15)
від
22.05.2003)
Цей
Закон
регулює
суспільні
відносини
,
які
виникають
у
сфері
забезпечення
санітарного
та
епідемічного
благополуччя
,
визначає
відповідні
права
і
обов
’
язки
державних
органів
,
підприємств
,
установ
,
організацій
та
громадян
,
встановлює
порядок
організації
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
і
здійснення
державного
санітарно
-
епідеміологічного
нагляду
в
Україні
.
Р
о
з
д
і
л
I
ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ
Стаття
1.
Визначення
основних
термінів
і
понять
У
цьому
Законі
терміни
і
поняття
вживаються
у
такому
значенні
:
санітарне
та
епідемічне
благополуччя
населення
—
це
стан
здоров
’
я
насе
-
лення
та
середовища
життєдіяльності
людини
,
при
якому
показники
захворю
-
ваності
перебувають
на
усталеному
рівні
для
даної
території
,
умови
проживан
-
ня
сприятливі
для
населення
,
а
параметри
факторів
середовища
життєдіяльно
-
сті
знаходяться
в
межах
,
визначених
санітарними
нормами
;
середовище
життєдіяльності
людини
(
далі
—
середовище
життєдіяльності
) —
сукупність
об
’
єктів
,
явищ
і
факторів
навколишнього
середовища
(
природного
і
штучно
створеного
),
що
безпосередньо
оточують
людину
і
визначають
умови
її
проживання
,
харчування
,
праці
,
відпочинку
,
навчання
,
виховання
тощо
;
фактори
середовища
життєдіяльності
—
будь
-
які
біологічні
(
вірусні
,
пріон
-
ні
,
бактеріальні
,
паразитарні
,
генетично
модифіковані
організми
,
продукти
біотехнології
тощо
),
хімічні
(
органічні
і
неорганічні
,
природні
та
синтетичні
),
фізичні
(
шум
,
вібрація
,
ультразвук
,
інфразвук
,
теплове
,
іонізуюче
,
неіонізую
-
че
та
інші
види
випромінювання
),
соціальні
(
харчування
,
водопостачання
,
умови
побуту
,
праці
,
відпочинку
,
навчання
,
виховання
тощо
)
та
інші
фактори
,
що
впливають
або
можуть
впливати
на
здоров
’
я
людини
чи
на
здоров
’
я
майбу
-
тніх
поколінь
;
шкідливий
вплив
на
здоров
’
я
людини
—
вплив
факторів
середовища
життє
-
діяльності
,
що
створює
загрозу
здоров
’
ю
,
життю
або
працездатності
людини
чи
здоров
’
ю
майбутніх
поколінь
;
безпечні
умови
для
людини
—
стан
середовища
життєдіяльності
,
при
якому
відсутня
небезпека
шкідливого
впливу
його
факторів
на
людину
;
391
сприятливі
умови
життєдіяльності
людини
—
стан
середовища
життєдіяль
-
ності
,
при
якому
відсутній
будь
-
який
шкідливий
вплив
його
факторів
на
здо
-
ров
’
я
людини
і
є
можливості
для
забезпечення
нормальних
і
відновлення
пору
-
шених
функцій
організму
;
санітарно
-
епідемічна
ситуація
—
стан
середовища
життєдіяльності
та
обу
-
мовлений
ним
стан
здоров
’
я
населення
на
певній
території
в
конкретно
визна
-
чений
час
;
санітарно
-
епідеміологічний
норматив
(
гігієнічний
норматив
,
епідеміоло
-
гічний
показник
,
протиепідемічний
норматив
) —
встановлене
досліджен
-
нями
припустиме
максимальне
або
мінімальне
кількісне
та
(
або
)
якісне
значення
показника
,
що
характеризує
фактор
середовища
життєдіяльності
за
медичними
критеріями
(
параметрами
)
його
безпечності
для
здоров
’
я
лю
-
дини
та
здоров
’
я
майбутніх
поколінь
,
а
також
стан
здоров
’
я
населення
за
критеріями
захворюваності
,
розповсюджуваності
хвороб
,
фізичного
розвитку
,
імунітету
тощо
;
державні
санітарні
норми
та
правила
,
санітарно
-
гігієнічні
та
санітарно
-
протиепідемічні
правила
і
норми
,
санітарно
-
епідеміологічні
правила
і
норми
,
протиепідемічні
правила
і
норми
,
гігієнічні
та
протиепідемічні
правила
і
нор
-
ми
,
державні
санітарно
-
епідеміологічні
нормативи
,
санітарні
регламенти
(
далі
—
санітарні
норми
) —
обов
’
язкові
для
виконання
нормативно
-
правові
акти
цен
-
трального
органу
виконавчої
влади
в
галузі
охорони
здоров
’
я
,
що
встановлюють
медичні
вимоги
безпеки
щодо
середовища
життєдіяльності
та
окремих
його
фа
-
кторів
,
недотримання
яких
створює
загрозу
здоров
’
ю
і
життю
людини
та
майбут
-
ніх
поколінь
,
а
також
загрозу
виникнення
і
розповсюдження
інфекційних
хвороб
та
масових
неінфекційних
захворювань
(
отруєнь
)
серед
населення
;
вимоги
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
людини
—
розроблені
на
основі
медич
-
ної
науки
критерії
,
показники
,
гранично
допустимі
межі
,
санітарно
-
епідеміологічні
нормативи
,
правила
,
норми
,
регламенти
тощо
(
медичні
вимоги
щодо
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
людини
),
розроблення
,
обґрунтування
,
конт
-
роль
і
нагляд
за
якими
відноситься
виключно
до
медичної
професійної
компе
-
тенції
;
небезпечний
фактор
—
будь
-
який
хімічний
,
фізичний
,
біологічний
чинник
,
речовина
,
матеріал
або
продукт
,
що
впливає
або
за
певних
умов
може
негативно
впливати
на
здоров
’
я
людини
;
санітарні
та
протиепідемічні
(
профілактичні
)
заходи
(
далі
—
санітарні
захо
-
ди
) —
комплекс
організаційних
,
адміністративних
,
інженерно
-
технічних
,
меди
-
чних
,
нормативних
,
екологічних
,
ветеринарних
та
інших
заходів
,
спрямованих
на
усунення
або
зменшення
шкідливого
впливу
на
людину
факторів
середови
-
ща
життєдіяльності
,
запобігання
виникненню
і
поширенню
інфекційних
хвороб
і
масових
неінфекційних
захворювань
(
отруєнь
)
та
їх
ліквідацію
;
державна
санітарно
-
епідеміологічна
експертиза
—
це
вид
професійної
ді
-
яльності
органів
,
установ
і
закладів
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служ
-
би
,
що
полягає
у
комплексному
вивченні
об
’
єктів
експертизи
з
метою
виявлення
можливих
небезпечних
факторів
у
цих
об
’
єктах
,
встановленні
відповідності
об
’
єктів
експертизи
вимогам
санітарного
законодавства
,
а
у
разі
відсутності
від
-
повідних
санітарних
норм
—
в
обґрунтуванні
медичних
вимог
щодо
безпеки
об
’
єкта
для
здоров
’
я
та
життя
людини
;
висновок
державної
санітарно
-
епідеміологічної
експертизи
—
документ
установленої
форми
,
що
засвідчує
відповідність
(
невідповідність
)
об
’
єкта
держав
-
ної
санітарно
-
епідеміологічної
експертизи
медичним
вимогам
безпеки
для
здо
-
ров
’
я
і
життя
людини
,
затверджується
відповідним
головним
державним
сані
-
тарним
лікарем
і
є
обов
’
язковим
для
виконання
власником
об
’
єкта
експертизи
;
392
об
’
єкт
державної
санітарно
-
епідеміологічної
експертизи
—
будь
-
яка
діяль
-
ність
,
технологія
,
продукція
та
сировина
,
проекти
будівництва
,
проекти
норма
-
тивних
документів
,
реалізація
(
функціонування
,
використання
)
яких
може
шкід
-
ливо
вплинути
на
здоров
’
я
людини
,
а
також
діючі
об
’
єкти
та
чинні
нормативні
документи
у
випадках
,
коли
їх
шкідливий
вплив
встановлено
в
процесі
функці
-
онування
(
використання
),
а
також
у
разі
закінчення
встановленого
терміну
дії
висновку
державної
санітарно
-
епідеміологічної
експертизи
;
санітарно
-
епідеміологічний
сертифікат
(
далі
—
гігієнічний
сертифікат
) —
разовий
документ
суворої
звітності
,
виданий
органами
,
установами
та
заклада
-
ми
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
,
що
підтверджує
безпеку
для
здоров
’
я
та
життя
людини
окремих
видів
товарів
широкого
вжитку
(
харчових
продуктів
і
напоїв
,
парфумерно
-
косметичних
виробів
,
товарів
дитячого
асорти
-
менту
,
виробів
побутового
призначення
тощо
)
на
підставі
результатів
проведе
-
них
санітарно
-
хімічних
,
токсикологічних
,
фізико
-
хімічних
,
радіологічних
,
мік
-
робіологічних
та
інших
досліджень
;
масові
неінфекційні
захворювання
(
отруєння
)
—
масові
захворювання
,
ви
-
никнення
яких
зумовлено
впливом
біологічних
,
фізичних
,
хімічних
чи
соціаль
-
них
факторів
середовища
життєдіяльності
,
у
тому
числі
об
’
єктів
господарської
та
інших
видів
діяльності
,
продукції
,
робіт
,
послуг
. (
Стаття
1
в
редакції
Закону
№
3037-III (3037-14)
від
07.02.2002)
...
Р
о
з
д
і
л
II
ПРАВА
ТА
ОБОВ
’
ЯЗКИ
ГРОМАДЯН
,
ПІДПРИЄМСТВ
,
УСТАНОВ
І
ОРГАНІЗАЦІЙ
ЩОДО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
САНІТАРНОГО
ТА
ЕПІДЕМІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ
...
Стаття
7.
Обов
’
язки
підприємств
,
установ
і
організацій
Підприємства
,
установи
і
організації
зобов
’
язані
:
за
пропозиціями
посадових
осіб
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служ
-
би
розробляти
і
здійснювати
санітарні
та
протиепідемічні
заходи
;
у
випадках
,
передбачених
санітарними
нормами
,
забезпечувати
лаборатор
-
ний
контроль
за
виконанням
вимог
цих
норм
щодо
безпеки
використання
(
збе
-
рігання
,
транспортування
тощо
)
шкідливих
для
здоров
’
я
речовин
та
матеріалів
,
утворюваних
внаслідок
їх
діяльності
викидів
,
скидів
,
відходів
та
факторів
,
а
також
готової
продукції
;
на
вимогу
посадових
осіб
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
на
-
давати
безоплатно
зразки
використовуваних
сировини
і
матеріалів
,
а
також
продукції
,
що
випускається
чи
реалізується
,
для
проведення
державної
санітар
-
но
-
епідеміологічної
експертизи
;
виконувати
розпорядження
і
вказівки
посадових
осіб
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
при
здійсненні
ними
державного
санітарно
-
епідеміологічного
нагляду
;
усувати
за
поданням
відповідних
посадових
осіб
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
від
роботи
,
навчання
,
відвідування
дошкільних
закла
-
дів
осіб
,
які
є
носіями
збудників
інфекційних
захворювань
,
хворих
на
небезпечні
для
оточуючих
інфекційні
хвороби
,
або
осіб
,
які
були
в
контакті
з
такими
хво
-
рими
,
з
виплатою
у
встановленому
порядку
допомоги
з
соціального
страхуван
-
ня
,
а
також
осіб
,
які
ухиляються
від
обов
’
язкового
медичного
огляду
або
щеп
-
лення
проти
інфекцій
,
перелік
яких
встановлюється
центральним
органом
ви
-
конавчої
влади
в
галузі
охорони
здоров
’
я
;
393
негайно
інформувати
органи
,
установи
і
заклади
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
про
надзвичайні
події
і
ситуації
,
що
становлять
загрозу
здоров
’
ю
населення
,
санітарному
та
епідемічному
благополуччю
;
відшкодовувати
у
встановленому
порядку
працівникам
і
громадянам
шкоду
,
завдану
їх
здоров
’
ю
внаслідок
порушення
санітарного
законодавства
.
Власники
підприємств
,
установ
і
організацій
та
уповноважені
ними
органи
зобов
’
язані
забезпечувати
їх
необхідними
для
розробки
та
здійснення
санітар
-
них
та
протиепідемічних
(
профілактичних
)
заходів
санітарними
нормами
. (
Час
-
тина
друга
статті
7
із
змінами
,
внесеними
згідно
із
Законом
N 3037-III (3037-14)
від
07.02.2002)
...
Р
о
з
д
і
л
III
ДЕРЖАВНЕ
РЕГУЛЮВАННЯ
І
ВИМОГИ
ЩОДО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
САНІТАРНОГО
ТА
ЕПІДЕМІЧНОГО
БЛАГОПОЛУЧЧЯ
НАСЕЛЕННЯ
(
Назва
розділу
III
в
редакції
Закону
N 3037-III (3037-14)
від
07.02.2002)
...
Стаття
9.
Гігієнічна
регламентація
і
державна
реєстрація
небезпечних
факторів
Гігієнічній
регламентації
підлягає
будь
-
який
небезпечний
фактор
фізичної
,
хімічної
,
біологічної
природи
,
присутній
у
середовищі
життєдіяльності
людини
.
Вона
здійснюється
з
метою
обмеження
інтенсивності
або
тривалості
дії
таких
факторів
шляхом
встановлення
критеріїв
їх
допустимого
впливу
на
здоров
’
я
людини
.
Гігієнічна
регламентація
небезпечних
факторів
забезпечується
централь
-
ним
органом
виконавчої
влади
в
галузі
охорони
здоров
’
я
згідно
з
положенням
,
що
затверджується
Кабінетом
Міністрів
України
.
Перелік
установ
та
організа
-
цій
,
які
проводять
роботи
з
гігієнічної
регламентації
небезпечних
факторів
,
ви
-
значається
центральним
органом
виконавчої
влади
в
галузі
охорони
здоров
’
я
за
погодженням
з
центральним
органом
виконавчої
влади
з
питань
стандартиза
-
ції
,
метрології
та
сертифікації
.
Державна
реєстрація
передбачає
створення
та
ведення
єдиного
Державного
реєстру
небезпечних
факторів
,
в
якому
наводяться
назви
небезпечних
хімічних
речовин
та
біологічних
чинників
,
дані
про
їх
призначення
,
властивості
,
методи
індикації
,
біологічну
дію
,
ступінь
небезпеки
для
здоров
’
я
людини
,
характер
по
-
ведінки
у
навколишньому
середовищі
,
виробництво
,
гігієнічні
регламенти
за
-
стосування
тощо
.
Державна
реєстрація
небезпечного
фактора
може
бути
здійс
-
нена
лише
за
наявності
встановлених
для
нього
гігієнічних
регламентів
.
Використання
в
народному
господарстві
та
побуті
будь
-
якого
небезпечного
фактора
хімічної
та
біологічної
природи
допускається
лише
за
наявності
серти
-
фіката
,
що
засвідчує
його
державну
реєстрацію
.
Державна
реєстрація
небезпечних
факторів
здійснюється
в
порядку
,
що
за
-
тверджується
Кабінетом
Міністрів
України
.
...
Стаття
14.
Вимоги
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
населення
у
державних
ста
-
ндартах
та
інших
нормативно
-
технічних
документах
Вимоги
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
населення
є
обов
’
язковими
у
держав
-
них
стандартах
та
інших
нормативно
-
технічних
документах
на
вироби
,
сирови
-
ну
,
технології
,
інші
об
’
єкти
середовища
життєдіяльності
людини
.
394
Проекти
державних
стандартів
та
інших
нормативно
-
технічних
документів
на
всі
види
нової
(
модернізованої
)
продукції
підлягають
обов
’
язковій
державній
санітарно
-
епідеміологічній
експертизі
.
Продукція
,
на
яку
в
державних
стандартах
та
в
інших
нормативно
-
технічних
документах
є
вимоги
щодо
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
населення
,
підлягає
обов
’
язковій
сертифікації
.
Нагляд
за
дотриманням
вимог
санітарних
норм
у
стандартах
та
інших
нор
-
мативно
-
технічних
документах
,
відповідністю
продукції
вимогам
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
населення
здійснюють
виключно
органи
,
установи
і
заклади
державної
санітарно
-
епідеміологічної
служби
. (
Частина
четверта
статті
14
із
змінами
,
внесеними
згідно
із
Законом
N 3037-III (3037-14)
від
07.02.2002)
У
разі
,
коли
в
державному
стандарті
відсутні
необхідні
обов
’
язкові
вимоги
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
людини
або
зазначені
вимоги
не
відповідають
са
-
нітарним
нормам
,
дія
таких
державних
стандартів
призупиняється
відповідно
до
закону
головним
державним
санітарним
лікарем
України
і
вони
підлягають
скасуванню
у
встановленому
законом
порядку
. (
Статтю
14
доповнено
частиною
п
’
ятою
згідно
із
Законом
N 3037-III (3037-14)
від
07.02.2002)
Головний
державний
санітарний
лікар
України
погоджує
методи
контролю
і
випробувань
продукції
щодо
її
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
населення
,
інструк
-
ції
(
правила
)
використання
продукції
підвищеної
небезпеки
.
Перелік
установ
,
організацій
та
закладів
,
яким
надається
право
випробу
-
вання
продукції
на
відповідність
її
вимогам
безпеки
для
здоров
’
я
і
життя
насе
-
лення
,
визначається
центральним
органом
виконавчої
влади
з
питань
стандар
-
тизації
,
метрології
та
сертифікації
за
погодженням
з
головним
державним
сані
-
тарним
лікарем
України
.
Стаття
15.
Вимоги
до
проектування
,
будівництва
,
розробки
,
виготовлення
і
використання
нових
засобів
виробництва
та
технологій
Підприємства
,
установи
,
організації
та
громадяни
при
розробленні
і
викори
-
станні
нових
технологій
,
проектуванні
,
розміщенні
,
будівництві
,
реконструкції
та
технічному
переобладнанні
підприємств
,
виробничих
об
’
єктів
і
споруд
будь
-
якого
призначення
,
плануванні
та
забудові
населених
пунктів
,
курортів
,
проек
-
туванні
і
будівництві
каналізаційних
,
очисних
,
гідротехнічних
споруд
,
інших
об
’
єктів
зобов
’
язані
дотримувати
вимог
санітарного
законодавства
.
Планування
і
забудова
населених
пунктів
,
курортів
повинна
передусім
пе
-
редбачати
створення
найбільш
сприятливих
умов
для
життя
,
а
також
для
збе
-
реження
і
зміцнення
здоров
’
я
громадян
.
Надання
земельних
ділянок
під
будівництво
,
затвердження
норм
проекту
-
вання
,
проектної
та
нормативно
-
технічної
документації
на
будівництво
,
реконс
-
трукцію
,
введення
в
експлуатацію
нових
і
реконструйованих
об
’
єктів
виробничо
-
го
,
соціально
-
культурного
та
іншого
призначення
,
розробка
,
виготовлення
і
ви
-
користання
нових
машин
,
механізмів
,
устаткування
,
інших
засобів
виробницт
-
ва
,
нових
технологій
здійснюється
за
погодженням
з
державною
санітарно
-
епідеміологічною
службою
.
Стаття
16.
Умови
ввезення
продукції
з
-
за
кордону
,
її
реалізації
та
використання
Підприємства
,
установи
,
організації
та
громадяни
можуть
ввозити
з
-
за
кор
-
дону
сировину
,
продукцію
(
вироби
,
обладнання
,
технологічні
лінії
тощо
)
і
реалі
-
зовувати
чи
використовувати
їх
в
Україні
лише
за
наявності
даних
щодо
безпе
-
ки
для
здоров
’
я
населення
.