Файл: Тверда сажка пшениці.docx

Тверда сажка пшениці

tilletia caries

В період молочної стиглості замість молочка сіра рідина з запахом триметиламіну, замість зерна у колосі чорна маса теліоспор, колос прямостоячий

Грунтовий, відсутня, теліоспорами

Протруювання зерна,

Сівозміна

Теліоспори в грунті 1-2 місяці, на зерні 1-2 роки

Летюча сажка пшениці,

Ustilago tritici

руйнуються всі елементи колоса, за винятком стрижня, Колос перетворюється у чорну спорову масу, яка спочатку покрита тонкою прозорою плівкою. При підсушуванні плівка швидко розт-ріскується і спорова маса легко розпорошується.

Квітковий , відсутня,

Міцелієм в середині зерна до 3 років

Карликова сажка пшениці

Tilletia controversa

надмірне кущіння інфікованих рослин, мають карликовий вигляд,замість зерна формуються кулеподібної форми соруси (спорові мішечки), наповнені теліоспорами гриба

Грунтовий ,відсутня

теліоспор у грунті 1-3 роки і до 7–10 років, якщо вони зберігаються у сорусах. заспорене насіння.

Стеблова сажка пшениці

Uracystis tritici

на стеблах, піхвах листків і колосових лусках у вигляді продовгуватих, випуклих смуг Спочатку плями світлі, потім темніють і набувають свинцево-сірого кольору. Довжина смуг від 3–4 мм до декількох сантиметрів, інколи їх довжина досягає 2/3 довжини листка чи піхви. При підси-ханні смуг тканина розтріскується, і з тріщин виси-пається чорна спорова маса. Стебла і листки ура-жених рослин скручуються, утворюючи спіралі та петлі відстають у рості і, як правило, не формують колос, а якщо він і утво-рюється, то недорозвинутий, здеформований, пус-тозерний.

Грунтовий , відсутня

є заспорене насіння і грунт (не більше одного року).

Тверда або камяна сажка Ячменю

Ustilago hordei

ураженого колос, крім остюків, перетворюються на чорну масу теліоспор, вкриту тонкою плівкою. Теліоспори склеєні у тверді міцні грудочки

Грунтовий, відсутня

заспорене зерно, грунт, де теліоспори можуть зберігатися до одного року.

Летюча сажка ячменю

Ustilago nuda

всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються в рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражений колос виходить з піхви спочатку вкритий тонкою прозорою оболонкою, крізь яку добре видно чорну масу теліоспор. Потім оболонка руйнується і теліоспори розпорошуються

Квітковий , відсутня

Протруювання насіння препаратами контактно системної дії

Зараженне насіня

Чорна несправжня летюча сажка ячменю

Ustilago nigra

Уражений колос звичайно зберігає стрижень, остюки і частково лусочки. Інші його частини руйнуються і перетворюються у порохувату темно-шоколадну спорову масу.

Грунтовий, відсутня

Заспорене насіння , теліоспори живуть до 18 місяців

Тверда сажка овеса

Ustilago levis

в період викидання волоті, в якій всі зерна чорні, зверху прикриті сріблястими плівками. Часто верхівки колоскових лусочок залишаються здоровими. У хворих рослин суцвіття вкорочується і волоть має компактний вигляд

Проміжний, відсутня

на насіння геми і теліоспори

Летюча сажка Овесу

Ustilago avena

Всі елементи квітки і зав’язі перетворюються в чорно-оливкову летючу масу спор. Іноді верхівка волоті залишається незруйнованою. Колоски волоті набувають вигляду оливково-чорної маси, яка легко і швидко розпорошується.

Квітковий, відсутня

Насіння з гемами під плівкою

Звичайна сажка проса

Sphaceloteca рапісі-miliace

суцвіття має вигляд чорного жовна, вкритого сірувато-брудною тонкою оболонкою, яка легко розривається. Вміст жовна складається з чорної маси теліоспор і решток органів волоті.

Грунтовий,

відсутня

На насінні і грунті, теліоспори

Тверда сажка жита

Tilletia secales

В період молочної стиглості замість молочка сіра рідина з запахом триметиламіну, замість зерна у колосі чорна маса теліоспор, колос прямостоячий

Грунтовий, відсутня

Теліоспори в грунті 1-2 місяці, на зерні 1-2 роки

Cтеблова сажка жита

Urocystis occulta

а стеблах, піхвах листків і колосових лусках у вигляді продовгуватих, випуклих смуг Спочатку плями світлі, потім темніють і набувають свинцево-сірого кольору. Довжина смуг від 3–4 мм до декількох сантиметрів, інколи їх довжина досягає 2/3 довжини листка чи піхви. При підси-ханні смуг тканина розтріскується, і з тріщин виси-пається чорна спорова маса. Стебла і листки ура-жених рослин скручуються, утворюючи спіралі та петлі відстають у рості і, як правило, не формують колос, а якщо він і утво-рюється, то недорозвинутий, здеформований, пус-тозерний.

Грунтовий, відсутня

є заспорене насіння і грунт (не більше одного року).

Летюча сажка жита

Ustilago vavilovi

руйнуються всі елементи нижньої частини колоса, за винятком стрижня, Колос перетворюється у чорну спорову масу, яка спочатку покрита тонкою прозорою плівкою. При підсушуванні плівка швидко розт-ріскується і спорова маса легко розпорошується.

Квітковий , відутня

Зараженне насіня з теліоспорами

Пухирчата сажка кукурудзи

Ustilago zeae

вигляді типових здуттів і пухирів (гал) різної конфігурації та розмірів,спочатку виявляються на молодих листках і їх піхвах, іноді на надземному корінні. Сильне ураження спостерігається на сходах, коли відбувається зараження верхівкової бруньки. З часу утворення у рослин 5-8 листків хвороба проявляється на листках і стеблах. Надалі пухирчаста сажка поширена на волотях, а на початку цвітіння – на качанах. Після викидання волоті та початку цвітіння інфікуються пазухові бруньки

Вегетаційний, відсутня

В грунті у вигляді пухирів з теліоспорами 1-2 роки

Летюча сажка кукурудзи

Sorosporium reilianum

волоті перетворюється на чорну порошисту масу. Часто волоть уражується не повністю, і тоді патоген руйнує її нижню частину, яка складається із спорової маси. Іноді руйнуються тільки окремі частини суцвіття і навіть окремі квітки. Також бувають випадки, коли під впливом гриба відбувається зростання волоті. Замість неї формуються листкові утворення. Хворі рослини відстають у рості. Також можливе сильне розростання листя

Грунтовий, відсутня

Теліоспори на рослинних рештках до 2 років

Стеблова іржа пшениці

Puccinia graminis

у місцях уражень з’являються теліопустули з теліоспорами, утворюючи чорні смуги завдовжки 15–20 см. Цикл розвитку повний

Барбарис ,Магонія,

зимують на рослинних рештках теліоспорами, переважно на стерні, навесні проростають, формують базидії з базидіоспорами, які розлітаються

Бура іржа пшениці

Puccinia recondita

На листках утворюються бурі урединіоспори, у фазі молочної стиглості утворюють чорні теліопустулу,

Рутвиця.

у стадії уредініогрибниці на посівах озимої пшениці та дикорослих злакових культурах

Жовта іржа Пшениці

Puccinia striiformis

лінійне розташування уредіній на листках сприятливих до хвороби сортах пшениці. Часто довжина ліній чи смуг уредіній перевищує 10 см. На листках середньо стійких до хвороби сортів пшениці жовта іржа проявляється у вигляді коротеньких жовтувато-некротичних смуг з невеличкою кількістю уредіній або зовсім без них. на сходах рослин жовта іржа проявляється у вигляді поодиноких або зібраних в купки жовтувато-лімонних уредній без ліній і смуг.

Відсутня

озима пшениця та інші озимі злаки, на яких гриб перезимовує у вигляді уредініогрибниці

Корончата іржа Вівса

p

Puccinia coronifera

Поражает листовые пластинки и влагалища. Проявляется обычно после колошения или в начале налива зерна.

Жостір проносний

Рослинні рештки, падалиця

Карликова іржа ячменю

Puccinia hordei

На листках зявляються дрібні світло жовті пустули, розміщенні безладно, пізніше з тильного боку листків формуються дрібні чорні пустули ецидіального спороношення

Урудиніогрибницею на озимому ячмені а такаж на всходах падалиці

Борошниста роса пшениці

Ascomycetes Erysiphales

На листках утворюється білий наліт,черездеякий час він ущільнюється на ньому зявляються чорні крапки клейстотеції

Клейстотеціями на росли-нних рештках і міцелієм на посівах озимиої пшениці

Септоріоз пшениці

Septoria tritici на Україні Nodorum graminys

восени на нижніх листках у вигляді еліпсоподібних жовтих плям, які поступово буріють, темніють, плями часто зливаються і утворюють суцільні великі некротичні ураження, які займають більше половини листової пластинки. Такий прояв хвороби дуже подібний до опіків від мінеральних добрив, стеблах хвороба проявляється на більш пізніх стадіях розвитку у вигляді розпливчастих видовжених плям і смуг. Утворення пікнід на них відбувається дуже рідкою. Уражені стебла часто зморщуються і перегинаються, колос від бурих плям стає пістрявим. Зерно в колосі щупле, має зморшкувату поверхню і незначну масу

Дикорослі злакові

на післяжнивних рештках, на сходах падалиці, посівах озимих, на дикорослих злакових травах

Фузаріоз колосу”Пяний Хліб” Fusarium graminarum

вигляді рожевого нальоту на колоссі, на лусочках з’являються блідо-рожеві або оранжево-червоні подушечки, які зливаються в суцільний наліт грибниці. Іноді червонуваті подушечки формуються і на зерні wt

рештки і заражене насіння. Конідії і сумкоспори збудників можуть бути життєздатними протягом одного року, хламідоспори і склероції — до 2–3 років

Чорний зародок зерна

Alternaria alternata

зерні пшениці та інших злакових культур у вигляді почорніння зародка або інших частин зерна.

уражене насіння і рештки, в яких гриби зберігаються у вигляді грибниці і конідій, бактерії у вигляді клітин в зараженому насінні.

Темнобура плямистість ячменю

Bipolaris sorokiniana

Проявляється на сходах й дорослих рослинах довгастими темними плямами у вигляді штрихів і смуг. Іноді утворюється один корінь замість трьох, а паростки викривлюються і гинуть. На листках дорослих рослин виникають спочатку темні, а пізніше темно-сірі або світло-бурі плями, трохи подовжені уздовж листків, у центрі вони світліші, з темною облямівкою. У місцях плям з'являється оливково-бурий або чорно-сірий наліт. Іноді нижні вузли стебла загнивають, внаслідок чого воно пом'якшується і вилягає. Уражене стебло вкривається чорно-сірим нальотом. Колоскові лусочки ураженого колоса буріють, зародковий кінець насіння чорніє або стає коричневим.

У вигляді грибниці та конідіального спороношення на стерні і зерні

Смугаста плямистість

Drechslera graminea

На листках сходів утворюються блідо-жовті плями, які пізніше видовжуються, робляться світло-коричневими з вузькою пурпуровою облямівкою. На плямах утворюється оливково-бурий наліт. Плямистість особливо сильно проявляється під час цвітіння і наливання зерна. Смуги розтріскуються, листки розщеплюються уздовж на 2-3 частини, після чого всихають і відпадають. Смугаста плямистість проявляється і на насінні, зовні (у стійких сортів) й у межах зародка (у сприйнятливих сортів), коли зерно буріє.

Грибницею на насінні і на рослинних рештках

Сітчаста плямистість

Drechslera teres

поява на листках овальних бурих плям з блідо-жовтим обідком. Плями мають поздовжні і поперечні смуги, які утворюють сітчастий малюнок. Плями не зливаються, а листя не розщеплюється, чим зовні сітчаста плямистість відрізняється від смугастої. У місцях плям утворюється темно-сірий наліт, на колоскових лусочках і зернах уражених рослин можуть з'явитись малопомітні світло-бурі плями.

у формі конідій на пожнивних рештках і зерні. псевдотеції із сумками і сумкоспорами й тоді носить назву Pyrenophora teres Drechs. Сумкоспори навесні .

Звичайна коринева гниль

род Fusarium

род Drechslera

Вони спричинюють відмирання проростків ще в грунті до появи входів

а також побуріння первинних і вториних коренів підземного міжвузля і основи стебла, зріджування посівів , відмирання продуктивних стебл

пустоколосість та щуплозерності на уражених органах утворюються рожеві подушечки.

Світлокоричневі плями з світлою облямівкою плями на листках

Зимуе хламідоспорами ,склероціями на рослинних рештках та

грибницею конідіями при т 0-40 гродусів

Офібіліозна коринева гниль

Ophiobulus graminis

На молодих рослинах у фазу сходів-кущення хвороба проявляється у вигляді почорніння кореневої системи, уражує придаткові корені і основу стебла, що призводить до почорніння кореневої шийки. Стебла і корені рослин спочатку буріють, пізніше чорніють і загнивають. Коренева система часто відпадає біля вузла кущіння. Перед колосінням і пізніше під піхвою першого листка стебло темніє і покривається бурувато-чорним нальотом, який легко знімається. На прикореневій частині стеблі при інтенсивному уражені виявляється чорний глянцевий наліт. Наліт являє собою поверхневу грибницю і скупчення псевдо перитеціїв збудника хвороби. Уражені рослини легко виймаються з грунту, в них часто спостерігається ураження провідної системи, вони передчасно відмирають

уражені рештки, на яких збудник зберігається грибницею і хламідоспорами. Інфекція зберігається в грунті до 10-х років (оптимально до 3-х років).

Церкоспорельозна гниль

У фазах сходів-кущення церкоспорельозна гниль проявляється на колеоптилі та на листкових піхвах у вигляді медово-коричневих плям з розмитою облямівкою у формі „очка”. Характерною ознакою є „зіниця” в центрі плями або під нею. На рослинах у більш пізніші фази розвитку хвороба виявляється найчастіше на нижньому міжвузлі, рідше — на другому і третьому міжвузлі у вигляді еліпсо-очкоподібних медово-коричневих плям з розмитою каштановою облямівкою, яка поступово переходить в здорову тканину. Слід зазначити, що протягом вегетації плями можуть змінювати забарвлення (від медово-коричневого до помаранчевого) і форму, але завжди нагадують „вічко”. В кінці вегетації на плямах появляється темно-сірий або димчастий наліт — конідіальне спороношення збудника хвороби. Пізніше в місцях плям з’являються чорні крапки, які нагадують мікросклероції.

Грибницею мікросклероцій і конідіями на рослинних рештках

Борошниста роса гороху

Erysiphe communis

Виявляється у виді білого або борошнистого нальоту на листах, переважно з верхньої сторони, стеблах, квітках і бобах. Згодом наліт ущільнюється, стає грязно-сірим. При сильному розвитку хвороби уражені частини рослин здобувають грубу консистенцію і відмирають.

На залишках рослин у виді клейстотеціїв, з яких навесні і поширюються сумкоспори.

Несправжня борошниста роса Гороху

Peronosporo

При місцевому ураженні на листках з верхнього боку утворюються бліді або жовті плями з розпливчастими краями. З нижнього боку на листках у місцях плям у вологу погоду утворюється сірувато-фіолетовий наліт. На стеблах і бобах спостерігаються такі ж плями, а пізніше і наліт. Більш ранній розвиток захворювання викликає недорозвинення міжвузля, листків і бобів. Рослини відстають у рості, набувають карликового вигляду. Зерно у них утворюється щупле. За дифузного ураження верхівки стебел та листки щільно прилягають один до одного, нагадуючи качани цвітної капусти. Сіро-фіолетовий наліт рівномірно вкриває всі надземні органи рослин. На системно уражених рослинах зерно не утворюється.

Грибницею в насінні і ооспорами на рослиних рештках

Іржа Гороха

Uromyces pisi

Уражаються листки, стебла і боби, на яких у виді подушечок утворяться порожнечі різного пофарбування в залежності від виду збудника і стадій його розвитку

Молочай

Чорні теліоспори на рослиних рештках

Блідий аскохітоз гороху

Ascochyta pisi

Блідий аскохітоз виявляється у виді світло-каштанових плям з темно-коричневою облямівкою на бобах і рідше на листах і стеблах. На бобах і листах плями округлі, діаметром до 8 мм, а на стеблах і черешках - подовжені. У центрі плям утворяться темно-коричневі пікніди. Іноді при зараженні рослин наприкінці вегетації на бобах і стеблах плями не утворяться, але з"являються численні пікніди, що покривають їхня поверхня. Уражені насіння зморшкуваті, з ясно-жовтими слабко вираженими плямами

Грибницею в насінні і пікнідами на рослиних рештках

Темний аскохітоз гороху

Ascochyta pinodes

виявляється на листках, стеблах і бобах у виді темно-коричневих плям неправильної форми, розміром 0,5-7 мм (великі плями, як правило, зональні). Пікніди утворяться на більш великих плямах і розкидані по всій їхній поверхні. На уражених стеблах часто утворяться виразкоподібні поглиблення, а на сходах чорніє і загниває коренева шийка

Зимує пікнідами або перитецієм на рослиних рештках

Зливний аскохитоз гороха

Ascochyta pisicola

Проявляється на листі і стеблах у вигляді округлих світлозабарвлених плям, що часто зливаються і мають темну облямівку. У центрі плям знаходяться чорні пікніди діаметром 100-210 мкм

Грибницею на насінні і пікнідами на рослиних рештках

Біла гниль соняшника

Sclerotinii sclerotiorum

Уражаються молоді і дорослі рослини. На молодих рослинах у період від появи сходів до утворення шести пар листочків хвороба звичайно виявляється у виді білого повстяного нальоту на сім"ядолях, листі і в підстави стебла. Верхня частина стебла никне, а листя в"януть. Уражені корені розм"якшуються, мокреют і покриваються білим повстяним нальотом. Стебло .рослини в місцях валета здобуває бурувато-коричневе фарбування. Пізніше кора стебла руйнується й оголюються провідні пучки у виді тонких шнурків. Таке стебло надломлюється, а вся рослина відмирає й всихає. На поверхні рослин і усередині них з"являються темні щільні склероції. При більш пізнім зараженні поверхня стебла майже без нальоту, але стає коричневої і мокріє. Таке стебло змочалюється і переламується, а усередині його виявляються склероції. Рослини з ураженими стеблами не плодоносять. У суху погоду на уражених стеблах утворяться безбарвні плями, розташовані концентричними зонами Біла гниль часто виявляється і на квітколожах соняшника. З тильної сторони кошика виникають блідо-коричнюваті плями, тканина стає мокрої і легко продавлюється. Плями швидко збільшуються і часто покривають значну частину кошика. У місцях плям і на поверхні кошика з"являється білий повстяний наліт, що проникає в насіння. Часто між сім"янками й у насіннях утворяться чорні склероції

у формі склероцій

Сіра гниль соняшника

Botrytis cinerea

Виявляється в період від сходів до дозрівання насіння. Уражені тканини буріють і покриваються сірим нальотом, на якому через якийсь час утворяться дрібні чорні склероції. Такі рослини, як правило, гинуть. Після спалаху захворювання навесні його розвиток у більш сухий період припиняється, а при випаданні рясних дощів підсилюється знову. У підстави стебла з"являється штриховатость і потемніння з утворенням бурих плям і сірого нальоту. Верхнє листя уражених рослин в"яне, а нижнє усихає. Тканини стебла руйнуються і рослина надломлюється. У місцях враження з"являються дрібні чорні склероції. У період дозрівання і збирання соняшника, особливо якщо часто йдуть дощі, сіра гниль уражає кошики. На тильній стороні їх з"являється темне маслянисті плями, тканина квітколожа розм"якшується, а поверхня кошика покривається густим сірим нальотом. Через 7-10 днів кошик загниває, а оболонки насінь стають пухкими і як би мармуровими. На поверхні насіння і усередині нього утворяться склероції

Склероціями на грунті та на рослиних рештках

Іржа соняшника

Puccinia helianthi

Ha лиcткax з нижнього, a iнoдi й з вepxньoгo бoкy yтвopюютьcя дpiбнi порошисті ipжacто-кopичнeвi пoдyшeчки - ypeдoпycтyли з ypeдocпopaми. Дo кiнця вeгeтaцiї pocлин нa лиcткax фopмyютьcя яйцeпoдiбнi aбo бyлaвoпoдiбнi двoклiтиннi тeлeйтocпopи з товcтою oбoлoнкoю.

теліоспори