ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 1551
Скачиваний: 3
Збільшення надходження основних засобів обов’язково повинно бути відображено в тому чи іншому первинному документі.
Для оприбуткування основних засобів використовують такі документи: Акт приймання-передачі основних засобів, Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об’єктів, Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію.
Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об’єкту присвоюють інвентарний номер. На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об’єктам, які надійдуть пізніше. Інвентарні номери в обов’язковому порядку наводяться в первинних документах та реєстрах з обліку основних засобів і є основою для обліку руху окремих об’єктів.
На кожен об’єкт основних засобів, що надходить у господарство відкривають Інвентарну картку обліку основних засобів. З метою автоматизації обліку операцій з основними засобами інформація по кожному об’єкту вводиться у програмний комплекс.
Визначенням непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту повинна займатися компетентна, постійно діюча комісія. Її склад затверджується наказом по підприємству. Акти на списання основних засобів вміщують в собі дані про первісну вартість об’єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта, тобто в них є всі необхідні дані для складання бухгалтерських проводок.
На підставі відповідних документів (наряди, акти, тощо) реєструють витрати на ліквідацію об’єкта та виручку у вигляді вартості одержаних при цьому матеріалів, які згідно з накладними мають бути передані на склад під відповідальне зберігання.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
В ДП «ДГ «Елітне» для обліку основних засобів використовують рахунок 10 «Основні засоби», до якого відкривають відповіді субрахунки (додатки ).
Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням втрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість необоротних активів має розподілятися протягом всього строку їх експлуатації шляхом списання на звітні періоди, протягом яких ці активи матимуть виробничу користь. Завдання амортизації – розподілити вартість необоротних активів тривалого використання на витрати протягом очікуваного строку експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. В цьому визначенні є декілька суттєвих моментів.
Положенням (стандартом) 7 “Основні засоби” рекомендовані для застосування такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних активів):
-
прямолінійний;
-
зменшення залишкової вартості;
-
прискореного зменшення залишкової вартості;
-
кумулятивного;
-
виробничого.
Для обліку зносу необоротних активів призначено рахунок 13 “Знос необоротних активів”, на якому узагальнюється інформація про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів.
Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” має такі субрахунки:
131 “Знос основних засобів”
132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”
133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”.
За кредитом рахунку 13 “Знос (амортизація) необоротних матеріальних активів” відображається нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів, за дебетом зменшення суми зносу. На субрахунку 131 “Знос основних засобів”, узагальнюється інформація про знос тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”.
На субрахунку 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів” узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.
Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.
Метод прямолінійного списання вартості об’єкта передбачає нарахування амортизації протягом строку його експлуатації. Метод ґрунтується на тих передумовах, що амортизація залежить тільки від тривалості строку служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом ділення амортизованої вартості (первісної вартості об’єкту мінус його ліквідаційну вартість) на кількість звітних періодів експлуатації об’єкта. Норма амортизації є постійною.
На досліджуваному підприємстві головним недоліком обліку основних засобів є те, що у деяких документах заповнено не всі реквізити, а також відсутність спеціалізованих форм первинних документів. А у цілому облік відповідає нормативним вимогам.
5.11. Облік довгострокових біологічних активів
До довгострокових біологічних активів належать біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи що створюються протягом періоду більшого, ніж один рік, за винятком тварин на вирощуванні та відгодівлі.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові біологічні активи, про одержані від їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи".
До довгострокових біологічних активів тваринництва належать: продуктивні та робочі тварини (корови, бики, свині, коні).
До довгострокових біологічних активів рослинництва належать: плодово-ягідні насадження (дерева та чагарники, живоплоти, снігозахисні та полезахисні смуги, яро-балкові насадження та ін.).
Об'єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група.
У ДП «ДГ «Елітне» на даний момент довгострокових біологічних активів рослинництва немає, а галузь тваринництва взагалі відсутня. Розглянемо дане питання теоретично .
Для обліку довгострокових біологічних активів використовують на рахунок 16 "Довгострокові біологічні активи".
За дебетом рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи» відображається надходження довгострокових біологічних активів, за кредитом - їх вибуття. Попередньо формування вартості довгострокових біологічних активів здійснюється на рахунку 155 “Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів”. На цьому субрахунку ведуть облік відповідних витрат по біологічних активах, облік яких ведеться на рахунку 16 “Довгострокові біологічні активи”, в т. ч. на вирощування незрілих довгострокових біологічних активів та формування основного стада робочої і продуктивної худоби.
Надходження довгострокових біологічних активів обов'язково має бути відображено у відповідному первинному документі. Для документального оформлення надходження придбаних або безоплатно одержаних (в тому числі і як внеску до статутного капіталу) довгострокових біологічних активів складають акт приймання-передачі об'єктів.
Багаторічні насадження приймають в експлуатацію по “Акту приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію” (форма № ДБАСГ-1).
З метою належного обліку та контролю за збереженням довгострокових біологічних активів, кожному об'єкту має бути присвоєно інвентарний номер за порядково-серійною системою. Виняток становлять лише багаторічні насадження, де об'єкт приймається в цілому на займаній площі.
Зарахування об'єктів до складу довгострокових біологічних активів оформляють записами в “Інвентарні картки обліку довгострокових біологічних активів”. Об'єкти довгострокових біологічних активів вилучаються зі складу активів (списуються з балансу) у разі їх вибуття внаслідок: продажу; безоплатної передачі та передачі в якості внеску до статутного капіталу інших господарських товариств; вибракування тварин з основного стада при втраті продуктивності чи з інших причин.
При цьому використовують “Акт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень)” (форма № ДБАСГ-3).
5.12. Облік капітальних інвестицій
Більшість матеріальних і нематеріальних необоротних активів надходять на підприємство внаслідок здійснення капітальних інвестицій.
Капітальні інвестиції - це сукупність витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.
За економічним змістом вони являють собою основне джерело простого та розширеного відтворення.
Капітальні інвестиції класифікують за такими ознаками: за структурою (капітальне будівництво, придбання основних засобів, придбання інших необоротних матеріальних активів, формування основного стада); призначенням (капітальні інвестиції, які здійснюються для виробничої і невиробничої сфери діяльності); ступенем готовності (закінчені об'єкти, незавершене виробництво); способом організації (господарський, підрядний, змішаний).
У сільськогосподарських підприємствах в окрему групу капітальних інвестицій слід виділити витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень, меліорацію та іригацію земель.
Завдання бухгалтерського обліку капітальних інвестицій такі:
- правильне і своєчасне оформлення документів з відображення обсягів будівельно-монтажних робіт і витрат на капітальні інвестиції з придбання або створення інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів;
- об'єктивне і достовірне формування вартості об'єктів капітального інвестування;
- правильне відображення витрат на незавершене будівництво;
- контроль за дотриманням фінансової дисципліни;
- контроль за економним витрачанням матеріальних і трудових ресурсів на будівництво об'єктів.
При здійсненні будівництва підрядним способом укладається генеральний договір підряду між підприємством-замовником і спеціалізованою будівельною організацією на весь обсяг і термін будівництва, підписаний у встановленому порядку. В ньому генеральний підрядник зобов'язується збудувати об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації і здати його в експлуатацію в установлені терміни. Замовник надає підряднику Проектно-кошторисну документацію, Титульні списки, Акт про відведення земельної ділянки під нове будівництво, графіки передачі обладнання й матеріалів, якими має забезпечити замовник.
Кошторис - це документ, в якому зазначено суму коштів, необхідних для виконання робіт з будівництва (ремонту, реконструкції та ін.). Його складають проектні організації за замовленням господарств і використовують у плануванні обсягів капітальних інвестицій для контролю використання коштів на будівництво.
Зведений кошторис складають у разі будівництва кількох об'єктів на одному майданчику. Він включає вартість цих об'єктів, а також окремі види робіт і витрати загального характеру. За зведеним кошторисом проводять планування капітальних вкладень, їх фінансування, а також розрахунки між підрядною організацією і замовником.