ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 1549
Скачиваний: 3
Супутня - одержана від біологічного активу або їх групи одночасно з основною продукцією,відповідає встановленим стандартам і призначена для подальшої переробки або реалізації.
Побічна - одержується від одного біологічного активу одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими.
Продукція рослинництва надходить у підприємство в надзвичайно короткі строки при різних погодних умовах, тому є важливим правильна організація її обліку. До початку збирання урожаю проводиться підготовча робота по підготовці місць прийому і зберігання продукції, стану вагового господарства, а також інструктаж відповідних працівників.
Для обліку врожаю сільськогосподарських культур використовуються єдині форми первинних документів для всіх типів сільськогосподарських підприємств.
У ДП «ДГ «Елітне» для обліку одержаної зернової продукції застосовують путівки на вивезення продукції з поля. До початку збирання бухгалтерія видає кожному комбайнеру потрібну кількість бланків путівок, на кожному з яких зазначено назву господарства. Комбайнер на кожне відправлення зерна від комбайна виписує путівку в трьох примірниках, де зазначає своє прізвище, ім'я та по батькові, номер відділу, куди відправлено зерно, назву продукції і сорт, номер поля і автомобіля, прізвище водія і бункерну масу зерна. Усе це комбайнер затверджує своїм підписом. Заповнену путівку комбайнер передає водієві, який розписується про одержання зерна на всіх трьох примірниках.
Зерно, що надійшло від комбайнера на тік або до комори господарства, вагар повинен обов'язково зважувати і передавати 2-й і 3-й примірники путівки завідувачу током (комірникові), який залишає у себе для звіту третій примірник, а другий повертає водієві. Зважене зерно вагар реєструє у Реєстрі приймання зерна вагарем.
Одержана продукція також відправляється на сортування і сушіння, про що складають відповідний Акт. В ньому міститься інформація про кількість (вагу) продукції до сортування і сушіння та після, тобто чисту вагу і вагу відходів.
ДП «ДГ «Елітне» виробляє лише продукцію рослинництва.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух продукції сільського господарства призначений активний рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. За дебетом рахунка 27 відображають надходження с.-г. продукції, за кредитом вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі та ін. Аналітичний облік продукції с.-г. виробництва ведеться за видами продукції.
Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів формуються Обороти по рахунку 27 і Головна книга (додатки ).
В цілому облік ведеться на належному рівні, але у первинних документах зустрічаються випадки заповнення не всіх реквізитів.
5.9. Облік поточних біологічних активів тваринництва
Поточні біологічні активи тваринництва складають особливу групу матеріальних оборотних засобів. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні та відгодівлі є незавершеним виробництвом галузі тваринництва тому, що вони постійно змінюють свою масу і оцінку. Ці зміни пов’язані з витратами на утримання тварин і їх годівлю до моменту їх реалізації, забою або переведення до основного стада.
У ДП «ДГ Елітне» галузь тваринництва відсутня, тому розглянемо теоретичні основи обліку даної категорій активів.
До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварин, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада – ще й корів первісток від моменту розтелення до реалізації, а також сім'ї бджіл.
Сільськогосподарські підприємства в цей об'єкт включають і тварин переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.
Не включають до складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, поголів'я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м'ясного напряму; свиноматки без тих, що перевіряються, кнури; вівцематки, барани-плідники та валухи, кози та козли) та робочої худоби (коні, воли тощо). Оцінка тварин здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи».
Так, поточні біологічні активи тваринництва придбані у інших підприємствах за грошові кошти зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з ціни придбання та фактичних витрат на доставку тварин і доведення їх до стану, придатного для експлуатації.
Поточні біологічні активи тваринництва одержані підприємством безоплатно та тварини, які надійшли як внесок до статутного капіталу оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Первісною вартістю поточного біологічного активу тваринництва, отриманого в обмін на подібний біологічний актив, є справедлива вартість переданого біологічного активу.
Первісною вартістю поточного біологічного активу тваринництва, отриманого в обмін на неподібний біологічний актив, є справедлива вартість переданого біологічного активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів та їх еквівалентів, що належать до сплати за обмінною операцією.
При одержанні приплоду (телят, поросят) підприємства складають Акт на оприбуткування приплоду тварин. Акт складається у двох примірниках завідувачем фермою, зоотехніком або бригадиром безпосередньо в день отримання приплоду. Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один - на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі.
Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів'я, яке зважують, а також приріст, розрахований по поголів'ю, яке не зважують.
Молодняк та відгодовуване поголів'я великої рогатої худоби обов'язково зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибракуванні з основного стада, у момент падежу, забою, продажу тощо. Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі що залишилися в групі на кінець звітного періоду, відображують у Відомості зважування тварин, яку складають зоотехнік, завідувач ферми чи бригадир при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки, тощо.
Загальні підсумки Відомості про масу тварин за відповідними групами використовують для складання Розрахунку визначення приросту. Його складає зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир щомісяця на підставі даних відомості зважування тварин та документів на надходження та вибуття худоби загалом по фермі та за видами і обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини.
Розрахунок приросту живої маси можна визначити за формулою:
П = В к.р. + Вв +Вп – В п.р.
де П - приріст живої маси; Вк.р - вага поголів”я тварин на кінець року; Вв - вага тварин, які вибули протягом року (включаючи вагу падежу); Вп - вага приплоду і поголів'я, яке надійшло протягом року; Вп.р. - вага поголів'я на початок року.
Розрахунок приросту живої маси разом зі Звітом про рух худоби та птиці на фермі передають до бухгалтерії і він є підставою для оприбуткування одержаного приросту і нарахування заробітної плати працівникам ферми.
Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам (м'ясокомбінатам) обліковують у Товарно-транспортній накладній, в якій зазначають, тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують завідувач ферми (бригадир), зоотехнік, ветеринарний лікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник (представник покупця або водій).
У разі забою тварин знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт на вибуття тварин та птиці на кожен випадок окремо. Акт складає в день вибуття (забою, падежу тощо) комісія в складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою було закріплено тварину. Після оформлення, акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.
Продукція одержана від забою передається на склад по накладній внутрігосподарського призначення.
У випадках, коли молодняк тварин відпускають працівникам підприємства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, чи за готівку оформлюють Накладну внутрішньогосподарського призначення. В цій накладній вказують кількість голів, їх живу масу, вартість, інвентарний номер, стать, вік. Продаж за готівку оформляють товарно-транспортною накладною. Велике значення має правильне документальне оформлення переведення тварин з однієї вікової групи в іншу. У всіх випадках переведення телят з однієї облікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин в основне стадо), складають Акт на переведення тварин з групи в групу.
Відповідальність за ведення обліку на фермі (у бригаді, цеху) покладено на її завідувача. На підставі первинних документів складають Звіт про рух тварин і птиці на фермі, в якому відображають підсумкові дані про наявність і рух тварин за місяць по кожній обліковій групі. Звіт складається завідувачем ферми в двох примірниках і у встановлені строки разом з первинними документами по надходженню та вибуттю тварин та птиці подається до бухгалтерії для перевірки та бухгалтерського обліку поголів’я.
Для обліку поточних біологічних активів використовують рахунок 21 «Поточні біологічні активи». За дебетом рахунка відображається надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракувана з основного стада худоба для подальшої відгодівлі або для реалізації без відгодівлі) тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом – вибуття тварин на вирощуванні внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
5.10. Облік основних засобів
Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби. До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.
П(С)БО 7 при встановленні критеріїв віднесення матеріальних активів до основних засобів надає перевагу їх призначенню і не висувають обмеження щодо їх вартості.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів та їх зносу у ДП «ДГ «Елітне» передбачені рахунки: 10 “Основні засоби”; та 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”.
Основою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів є дотримання принципу їх класифікації.
Основні засоби доцільно групувати за їх функціональним призначенням, галузями, речовим, натуральним характером і видами, за використанням і належністю.
Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або створення.
Собівартість основних засобів - це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов'язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.
Під справедливою вартістю основного засобу розуміють вартість конкретного об’єкту основних засобів, який може бути отримано в операціях обміну між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.
Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об’єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.
П(С)БО 7 “Основні засоби” передбачено, що підприємства мають право переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо їх залишкова вартість відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюються всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Основні засоби на сільськогосподарських підприємствах збільшуються внаслідок надходження їх в господарство в результаті:
-
придбання у постачальників;
-
виконання будівельно-монтажних робіт;
-
виготовлення основних засобів на власному підприємстві;
-
безоплатної передачі (надходження) від юридичних і фізичних осіб;
-
виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;
-
переводу молодняку тварин в основне стадо;
-
закладання і вирощування багаторічних насаджень;
-
затрат на капітальні інвестиції в земельні ресурси господарства.