Файл: Leontovich_quot_Pryalya_quot.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2024

Просмотров: 57

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

1)Загальні дані про твір.Короткі дані про життя композитора та його творчість.

Тема твору: Забраження важкої жіночої долі в приймах, здавалося в рідних, але водночас злих і ненависних людей.

Ідея: Виховання в людини здатності протистояти важким моментам долі і навіть коли шанси не великі - вірити в кращу долю.

Образ: Змальовує образ лихої свекрухи і свекра, а також образ молодої жінки- прялі, яка тяжко працює та її чоловіка.

Біографічні відомості про композитора:

Микола Дмитрович Леонтович - композитор педагог, музично громадський діяч. Народився 13 грудня 1877 р. в с.Монастирьок Брацлавського повіту на Поділлі, в сім'ї священика.

В своїй творчості обмежився хоровою мініатюрою, але це не є свідченням жанрової одноманітності його творчості.

Творча спадщина Леонтовича - надзвичайно яскраве і самобутнє явище в українській музичній культурі, вся його творчисть побудована на народних піснях.

Леонтович глибоко відчув ідейно - образні багатства народної пісенної культури і так тонко, і неповторно відтворив обмежені, на перший погляд щодо виражальних засобів, хорові мініатюри.

Особливістю творчого методу Леонтовича є те, що основним своїм завданням, він ставив розкриття в музиці внутрішнього змісту поетичного тексту пісні, динаміки її розвитку, сюжету, образів.

Леонтович опрацював близько 200 українських народних пісень. Наприклад " Щедрик", " Дударик", " За городом качки пливуть" - музична сатира про вбогих та багатих дівок; " Мала мати одну дочку", " Піють півні",

" Пряля " - про жіночу долю.

Поряд з обробками українських пісень, Леонтович писав авторські твори: " Льодолом", " Літні тони", " Моя пісня", " Літургія", а також він написав оперу "На русалчин Великдень", яка на жаль, не була ним закінченою. А завершив її Мирослав Скорик в 1977році до сторічного ювілею з дня народження композитора.

М.Д. Леонтович зробив великий внесок в українську музичну культуру. Він був художником - новатором, який творчо використовував усе краще, що було в українській музиці до нього, і накреслив нові шляхи її розвитку.

Його батьки були дуже музикальними і зуміли прищепити своєму синові любов до народної пісні.

За сімейними традиціями Леонтович вступив до Кам'янець - Подільської духовної семінарії. Після передчасної смерті керівника хору, Леонтовича обирають керівником семінарського хору.

Хористи глибоко поважали Миколу Дмитровича за його талант і вміння керувати і згуртувати хор, щоб він звучав " як добре настроєний інструмент".Закінчивши семінарію, Леонтович працює в Чуківській двокласній школі вчителем співу і арифметики.


Свої творчі спроби він об'єднав у " Першій збірці пісень Поділля". Так як композитор був дуже вимогливим до себе, він вважав, що ця збірка ще не є досконалою, і тому вона не була надрукована . " Друга збірка пісень з Поділля " була надрукована в 1903 році.

В 1902р. Леонтович переїхав до Вінниці. Тут він влаштувався викладачем " Церковної учительської школи". З осені 1904р. Леонтович працює викладачем у залізничній школі на Донбасі.

Дуже плідний був період з 1905- 1917рр. На цей час припадає остаточне формування принципів Леонтовича, його манери письма.

У 1919р. Леонтович переїхав до Тульщини, де почав писати оперу " На русалчин Великдень".

Життя композитора обірвалося трагічно в ніч на 23 січня, в 1921році він загинув від кулі бандита в хаті свого батька в с. Марківці.


2)Порівняння літературного та музичного тексту щодо художнього образу.

Твір "Пряля" - це обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича, для мішаного хору.

Композир широко використовує засоби музичної виразності(тональність,темп,ритм,динаміку,нюанси,штрихи) для розкриття художнього образу.

Чотири вступні такти, в яких приглушене звучання, створює фон, на якому звучання ллється розповіддю про муки і страждання молодої жінки.Цей «епіграф» нагадує монотонну роботу верстату,за яким працює ця жінка.Картина змінюється в м'якому звучанні першого куплета.

Різко контрастує другий, в якому змальовано образ лихої свекрухи і свекра. Спочатку мелодію співає весь хор в унісон, потім її підхоплюють баси, а решта голосів, розходячись своїми гармоніями, створюють велике драматичне напруження. Для розкриття образу композитор використовує акценти та мелодичний мінор.

Третя і п'ята строфи подані на музиці першого куплету. Шоста строфа оформлена музикою різко відмінною від попередньої :

"А мій милий йде,

як голуб гуде".

Мелодія, яку ведуть сопрано й альти, виразна, підкреслена середністю підголосся тенорів, змальовує образ чуйного милого, якому жаль своєї молодої дружини.

Музично-теоретичний аналіз

1)Аналіз взаємозв’язку музичної форми з образно-художнім змістом твору.

А)" Пряля"- один з типових зразків куплетно - варіаційної форми в творчості Леонтовича.

Б)В досягненні високої завершиності структури, велику роль відігравала яскрава характерність сюжету пісні, пластична окресленість, драматизм її образів.Кожен куплет має свою ідею та відповідає своїй частині,яка наводить слухача на певний образ.

Значне місце в творчості Леонтовича посідають пісні, присвячені образу знедоленої української жінки. Ці пісні Леонтович опрацьовує з особливою любов'ю і натхненням . він заглиблюється у внутрішній світ української жінки, пройнявшись її болями і радощями, глибоко розкриває її переживання.

Геніальна обробка Леонтовича присвячена нелегкій жіночій долі.

В пісні розповідається про нещасну зморену працею жінку, яка постійно зазнає глузувань та докорів від своєї свекрухи і свекра.

Свекор і свекруха змальовуються як негативні персонажі твору. Незважаючи на старання і намагання невістки догодити своїм другим батькам.

« Ой пряду, пряду,

спатоньки хочу».

Свекор та свекруха її називали сонливою та до роботи лінивою.


«Сонливая. Дрімливая

До роботи лінивая

Невістка моя.»

Однак, є людина, яка співчуває молодій жінці - її чоловік, він утішає дружину лагідними словами.

«Ой спи, мила, хорошая

Пішла заміж молодая

Не виспалася.»

У творі зустрічаються і алегоричні порівняння, так у другому і четвертому куплеті народ змальовує свекруху, як змію, а свекора, як вітра.

2. « А свекруха йде

як змія гуде».

4. «А свекорко йде

як вітер гуде».

В останньому куплеті також зустрічаються алегоричні порівняння . Народ змальовує чоловіка " прялі" як " голуба".

«А мій милий йде

як голуб гуде».

В пісні народ використовує також здрібнілі пестливі слова " голівоньку",

" спатоньки" по відношенню до " прялі".

2)Метроритм

А)Розмір твору - незмінний 2∕4, простий дводольний.Але виконуючи твір,слід бути уважним:слідкувати за диригентським жестом,відчувати ритмічну пульсацію.Пульсація йде по четвертним,восьмим та шістнадцятим нотам.

Б)Ритмічний малюнок в даному творі рівномірний в першій та третій частині,в другій використовуються акценти.

3)Темп. Темп - помірний, Moderato.Та,як на мою думку,в другій частині хочеться додати трохи швидшого темпу-цього вимагає і ритм,і слова.

4)Ладотональний план. Тональність твору - e - moll (мі мінор).Він виявляється в усіх його видах:натуральноу,гармонічному та мелодичному.

Дана тональність зберігається на протязі твору. Мінорна тональність сприяє ніжному,наспівному характеру твору.

5)Фактура. Фактура - гомофонно-гармонічна з елементами народної підголоскової поліфонії.

Щодо взаємодії фактури зі змістом, то всі фактори свідчать про те , що засоби музичної виразності дають можливість композитору для глибокого відтворення змісту поетичного тексту.

Неабияке значення в розкритті змісту відіграв поліфонічний стиль викладу матеріалу.Це надало звучанню великої злитності і барвистості.

6)Мелодика. Мелодія рухається в основному хвилеподібно,але зустрічаються стрибки на невеликі інтервали:

Мелодія рухається по ч.1,м.2,в.2,м.3,в.3,ч.4,ч.5.

У першому, третьому, п'ятому і шостому куплетах тема мелодії проходить у сопрано.

А у другому і четвертому куплетах тема мелодії вже проходить в басах.

Мелодія пісні сповнена епічної сили, її характер правдиво змальовує реальну картину побутового життя молодої жінки, що пішла в прийми до свекрухи.

Мелодія повністю відтворює розпач і переживання, ненависть і обурення, співчуття і ласку.


Композитор з нескладної мелодії за допомогою різних гармонічних зворотів, різнобарвних динамічних зворотів, чітких мелодичних заходів у всіх партіях створює захоплююче неповторне полотно, до якого немає чого додати і немає чого відняти.

Мелодію витримано в мініатюрних журливих тонах. ЇЇ обсяг - мінорний тетрахорд і частіше повторення цих рядків, які передають монотонну працю молодої прялі.

У вступі втілено основний настрій пісні , двічі повторена фраза передає неспокій душі, але й водночас фізичне стремління до спокою.

Особливо виразною є партія альта, що рухається по звуках верхнього тетрахорду мелодичного мінору.

Наступна побудова починається з двоголосся, яке звучить м'яко й задушевно (сопрано й альт в терцію, сопрано й тенор в сексту).

У другій строфі розкриваються образи свекра і свекрухи. Початок звучить різко, мелодію народної пісні проведено в басах, в результаті чого вона набуває жорстких, грубих рис.

У третій частині знову мелодію веде партія сопрано. Фактура стає прозорою, баси відсутні, а мінор використовується як світлі і м'які барви.

7)Динаміка.Динамічна палітра поданого твору цілком створює художній образ.Динаміка знаходиться в межах від рр до f.

Перша частина твору співається на нюанс р та рр..Використовується м’яка атака звуку.

В другій частині хор співає на нюанс f,передаючи цим образ свекрухи та свекра.Використовуються акценти для посилення образу.

Третя частина виконується аналогічно першій.