Добавлен: 06.02.2019

Просмотров: 1297

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.



93. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством

Час відпочинку — це час, протягом якого працівник відповідно до законодавства та правил внутрішнього трудового розпорядку звільняється від виконання своїх трудових обов'язків.





83.Види виборчих систем

Вибори — багатогранне і складне суспільне явище. У них беруть участь майже всі або абсолютна більшість виборців. Це наймасовіший політичний процес, який відбувається у рамках чинного законодавства.

Залежно від підстав вибори можна класифікувати за наступними ознаками.

1. За територіальною;

2. За об'єктом;

3. За часом проведення;

4. За кількісною ознакою участі виборців;

5. За правовими наслідками;

За порядком визначення результатів виборів розрізняють такі виборчі системи:

- мажоритарну;

- пропорційну;

- змішану.



32.Конституційні обов'язки громадян України

1. Обов'язок дотримуватися Конституції і законів України.

2. Обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.

3. Обов'язок охорони культурної спадщини, відшкодовування завданих збитків передбачений ст. 66 Конституції України.

4. Обов'язок не заподіювати шкоди природі передбачається ст. 66 Конституції України.

5. Обов'язок поважати честь і гідність інших людей, не посягати на їхні права і свободи.

6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.

7. Обов'язок піклування про дітей та про непрацездатних батьків передбачений у ст. 51 Конституції України.

8. Обов'язок сплати податків і зборів вперше передбачений у ст.67 Конституції України.

61.Cклад правопорушення

Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер.

Склад правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

39.Дисциплінарна відповідальність

Дисципліна́рна відповіда́льність (–відповідальність робітників і службовців за порушення трудової дисципліни, яке виражається у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності. Деякі категорії державних службовців у зв'язку з виконанням своїх повноважень відповідають у дисциплінарному порядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці — співробітники правоохоронних органів, військово­службовці та ін.).

Законодавством закріплено такі види дисциплінарної відповідаль­ності державних службовців: 1) у порядку, встановленому законами України; 2) у порядку, встановленому Кодексом законів про працю (далі — КЗпП); 3) відповідно до правил внутрішнього трудового роз­порядку для робітників і службовців; 4) на підставі дисциплінарних статутів та спеціальних положень, чинних у низці галузей управлін­ня і деяких сферах державної діяльності.


37.Набуття громадянства України за народженням


  • Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

  • Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

  • Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.

  • Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.

  • Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

  • Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

  • Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

  • Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народженн

66. Особливості адміністративної відповідальності

Адміністративній відповідальності властиві наступні особливості:

  • Адміністративна відповідальність має публічний державно-обов'язковий характер.

  • Право адміністративного покарання, як правило зосереджується, в органах виконавчої влади, у судах загальної юрисдикції, адміністративних комісіях при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад, виконавчих комітетах відповідних рад, що обумовлює надання їм юрисдикційних повноважень, що є по суті судовими функціями (органи які їх здійснюють називаються "органами адміністративної юрисдикції").

  • Це самостійний вид правової відповідальності, що настає за адміністративні проступки в різних сферах державного управління.



  • Вона є одним з видів державного примусу, являє собою державний примус у вигляді застосування встановлених законодавством адміністративних стягнень. Реалізується в умовах неслужбової підлеглості.



  • Вона зобов'язує правопорушника дати відповідь перед повноважним державним органом щодо своїх неправомірних дій і понести за це стягнення, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру).




  • Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності, як правило, виступає адміністративне правопорушення (проступок). У деяких випадках законодавством передбачена адміністративна відповідальність за злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.



  • Суб' єктами адміністративної відповідальності можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи. Разом з тим у ст.184 КУпАП передбачається відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх, якщо вони вчинили адміністративний проступок у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років.



14. Державна символіка України

Згідно з Конституцією України, державними символами України є





54.Конституційно-правовий статус Верховного Суду України

Верхо́вний Суд Украї́ни — найвищий судовий орган у системі судів України загальної юрисдикції. Здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Діяльність Верховного Суду України регулюється Законом «Про судоустрій України та статус суддів».

Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

15. Шлюб , умови його укладання

Укладення шлюбу відбувається по закінченні місячного строку після подачі бажаючими одружитися заяви в орган реєстрації актів громадянського стану (РАГС). На прохання осіб, які одружуються, цей строк при наявності поважних причин може бути скорочений органом РАГСу.

Для укладення шлюбу необхідні такі умови:

-    взаємна згода осіб, які одружуються;

-    взаємна обізнаність про стан здоров’я один одного;

-    досягнення ними шлюбного віку (в Україні – 18 років для чоловіків та 17 років для жінок). Виконавчі органи місцевих рад можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.


Не допускається укладення шлюбу:

-    між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі;

-    між родичами по прямій висхідній і нисхідній лінії, між повнорід-ними і неповнорідними братами й сестрами, між усиновителями й усиновленими;

-    між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або слабоумства.

Особи, що вступають у шлюб, мають право за власним бажанням укласти шлюбний контракт.

Шлюбний контракт – це угода, в якій передбачаються взаємні майнові права і обов’язки, зокрема питання, пов’язані з правом власності на майно, утримання подружжя і т. д.

53.Сімейний кодекс України встановлює 2 режими власності подружжя:

1)Особиста приватна власність одного з подружжя;

2)Спільна сумісна власність подружжя.


Особиста приватна власність подружжя:

1.Майно, яке належало йому/їй до шлюбу;

2.Майно, отримане під час шлюбу в дарунок або спадщину;

3.Майно, придбане за особисті кошти;

4.Речі індивідуального користування, навіть якщо вони були придбані під час шлюбу;

5.Премії і нагороди, отримані за особисті заслуги;

6.Кошти, отримані за відшкодування матеріальної чи моральної шкоди;

7.Страхові кошти;

8.Плоди і доходи (дивіденди від речей, що знаходяться в особистій приватній власності).


55. хар-ка трьох гілок влади в Україні

Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить кабінетові міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.

Верховна Рада ратифікує міжнародні угоди і затверджує бюджет.


57. Конституці́йний Суд Украї́ни — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Розпочав діяльність за новою Конституцією 18 жовтня 1996 року.

Конституційний Суд України є колегіальним органом, тож основна його діяльність пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, які здійснюються на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України.

Основна форма роботи Конституційного Суду — пленарні засідання, на яких цей орган:

Розглядає та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

Затверджує положення про тимчасові комісії, а також їх персональний склад та голів.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.


На звичайних засіданнях Конституційний Суд України:

Затверджує, вносить зміни та доповнює Регламент Конституційного Суду України;

Вирішує питання пов'язані з Апаратом Конституційного Суду України;

Утворює постійні комісії та затверджує їх персональний склад.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому є присутніми не менше одинадцяти суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні


58.хар-ка форм держ правління

Залежно від того, ким здійснюється державна влада (однією особою чи колегіальним виборним органом), визначається форма державного правління. Відповідно — держави поділяються на монархії і республіки.

Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя) — це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — монарха, передається у спадок по кровній лінії.

Абсолютна монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є необмеженою, монарх очолює всі гілки державної влади, має виключні повноваження щодо її здійснення. Наприклад, абсолютними монархіями є Бруней, Катар, Оман, Саудівська Аравія, Ватикан. (Дві останні є теократичними: в руках духівництва одночасно зосереджена духовна і світська влада).

Обмежена монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією. Сформувалась в результаті еволюції абсолютної монархії, коли влада монарха була обмежена і визначалась конституцією, де, крім того, закріплювався порядок престолонаслідування. Наприклад, обмеженими монархіями є: Бельгія, Великобританія, Іспанія

Республіка (лат. respublica, від res publica — суспільна справа) — це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін.

Президентська

Парламентська

Змішана (президентсько-парламентська і парламентсько-президентська)


59.спадкування за заповітом

Спадкування – це перехід майнових прав і обов’язків(спадщини) від фізичного особи, що померла(спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців).

Підстави спадкування:

1)За законом;

2)За заповітом.

Заповіт – особисте розпорядження своїм майном на випадок смерті.

Право на заповіт має лише фізичка особа.

Заповіт складається від свого імені, власноруч підписується заповідачем і засвідчується нотаріусом.


60. Кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї Кримінальним Кодексом, не вчиняти злочин, а у разі вчинення - зазнати на собі впливу Кримінального Кодексу.

Поняття кримінальної відповідальності характеризується своїми видовими ознаками:

1) вона становить собою реальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину;