Файл: SGMM.pdf

Розділ 3

Рис. 3.7. Схема модуля зернотукової стерньової сівалки:

1 — опорне колесо; 2 — причіпний пристрій; 3— рама; 4 і 5 — тяги; 6 — зернотуковий ящик; 7 — насіннєвисівний апарат; 8 — насіннєпровід; 9 — гідроциліндр; 10 — регулювальна гайка; 11 — підніжна дошка; 12 — котки; 13 — сошник; 14 — пружина сошника

Сівалки зернотукотрав’яні стерньові призначені для рядкової сівби зерно-

вих, зернобобових культур і трав з одночасним внесенням в рядки гранульо- ваних мінеральних добрив по стерньових фонах. Ці сівалки є модифікаціями зернотукових стерньових сівалок типу СЗС. Вони мають аналогічну будову та робочий процес. Особливістю їх конструкції є наявність у насіннєвому бункері мішалки і нагнітача з механізмом приводу. Сівалки комплектуються лапо- вими або наральниковими сошниками з криволінійними стояками. Нараль- никові сошники застосовують переважно для сівби на необроблених фонах. Ширина міжрядь 22,8 см.

Одинарний модуль сівалки марки СТС-2 має робочу ширину захвату 2 м, а сівалок СТС-6 і СТС-12 — відповідно 6,15 і 12,3 м. Робоча швидкість сівалок до 10 км/год.

Стерньові сівалки застосовують також для стрічкової (смугової) сівби. Ці сі- валки причіпні, на них установлюють лапові сошники, які в нижній частині ма- ють розсіювачі, що дає змогу розсіювати насіння смугою завширшки 12...14 см. Вони відрізняються також конструкцією прикочувальних котків. Одинарний модуль такої сівалки СКЛ-2 має ширину захвату 2 м. Використовують сівал- ки з трьома і шістьма модулями з шириною захвату відповідно 6,15 і 12,3 м.

Сівалки зернотукотрав’яні для прямої сівби призначені для сівби зерно-

вих, зернобобових культур і трав з одночасним внесенням у рядки мінераль- них добрив по необроблених агрофонах або на полях з мінімальним обробіт- ком ґрунту перед сівбою, а також для підсіву трав у дернину на луках і пасо- вищах без попереднього обробітку ґрунту. Ці сівалки також модульного типу. Особливістю конструкцій їх є наявність рифлених дискових ножів перед дво- дисковими сошниками (див. рис. 3.14, є). Під час руху сівалки ґрунт розрізує спочатку дисковий ніж 21, а потім дисковий сошник 24, що рухається слідом і утворює борозну, на дно якої висівні апарати подають насіння і добрива. Диск ножа встановлений на підшипниках кочення. Гофри диска сприяють утво-

150

Машини для сівби і садіння

ренню чіткої борозни і стійкому ходу сошника. Ширина міжрядь 15 см. Гли- бина загортання насіння 30…80 мм. Сівалки СЗПП-4 і СЗПП-8 мають робочу ширину захвату відповідно 3,9 і 7,8 м.

Зерно-рисові сівалки застосовують для сівби насіння рису та інших зерно- вих культур, близьких за розмірами і нормами висіву. Ці сівалки за будовою і процесом роботи аналогічні до зернотукових. Особливістю їх конструкції є комплектування дводисковими сошниками з ребордами (див. рис. 3.14, д) або полозоподібними. Дводискові сошники з ребордами встановлюють для роботи сівалки на важких ґрунтах, а полозоподібні — для сівби на легких ґрунтах. Обмежувальні реборди мають діаметри для регулювання глибини загортан- ня насіння 15…50 мм. Над ребордами закріплені підпружинені чистики для очищення їх від ґрунту. Сівалки з дисковими сошниками мають ширину між- рядь 150 мм, а з полозоподібними — 75 мм. Застосовують зерно-рисові начіп-

151

Розділ 3

вилкою роз’єднувача. Датчик висіву встановлюють на бічних стінках лійки під висівним апаратом.

Датчик рівня насіння складається з корпусу, фоторезистора, лампи з ков- паком і кабелю з вилкою. Розподільний кабель призначений для підключен- ня датчиків висіву і рівня до пульта керування. На кабелі закріплюють вил- ки і розетки із захисними зонтами. Пульт 1 забезпечує подачу світлових та звукових сигналів і кріпиться в кабіні трактора. Система підключається до електромережі трактора напругою 12 В.

Під час роботи сівалки і подавання посівного матеріалу до насіннєпроводів (насіння проходить між фотоприймачем 2 і лампою 4) на пульт керування інформаційний сигнал не надходить. Якщо висівання насіння припиняється, то через 1,6 с на пульті вмикається звуковий сигнал, а на світловому індика- торі загоряється відповідна лампочка.

У разі зниження рівня посівного матеріалу нижче від місця встановлення датчика у зернотуковому ящику з’являється простір між лампою і фоторезис- тором і на пульті загоряється світловий індикатор «Уров, С.У» і подаються поодинокі звукові сигнали.

На деяких зернових сівалках, наприклад «Клен», встановлюють електро- нну систему з мікропроцесорним керуванням режиму роботи і контролю тех- нологічних параметрів.

На зарубіжних конструкціях зернових сівалок установлюють здебільшого автоматизовані електронні системи контролю з монітором, бортовим ком- п’ютером, які забезпечують контроль за процесом висіву, рівнем насіння у бун- керах, обліком засіяної площі та ін. Окремі сівалки обладнують оптико- електронними приладами для спостереження за переміщенням насіння із сошників у ґрунт.

Пристрій для перекриття насіннєвисівних апаратів за- стосовують під час сівби зернових культур з технологічними коліями. Цей при- стрій складається із спеціальних засувок, установлених на дні зернотукового ящика. Засувки переміщуються у напрямних пластинах, які кріпляться до днища ящика, рукояткою і фіксуються в крайніх положеннях. Для технологіч- ної колії 1800 мм з шириною незасіяної смуги 45 см використовують засувки, які перекривають 6, 7 і 18, 19 насіннєвисівні апарати, а для колії 1500 мм — засувки, що перекривають 7, 8 і 17, 18 висівні апарати.

3.2.2.Робочі органи сівалок

3.2.2.1.Висівні апарати

Робочими органами посівних машин є висівні апарати, сошники і загортачі. Висівні апарати — це дозатори, які відбирають певну частину посівного матеріалу (насіння, мінеральних добрив) із бункера або ящика і спрямовують його в сошники. Завдання висівних апаратів полягає у створенні рівномірно- го і безперервного потоку насіння або добрив, забезпеченні стійкості його ви-

сіву незалежно від швидкості руху посівного агрегату, рельєфу поля тощо. За технологією робочого процесу дозувальні апарати посівних машин по-

діляють на дві групи: 1) висівні апарати з неперервною подачею насіння; 2) дискретні. За принципом дії дозувальні апарати сівалок бувають механіч- ні, пневматичні, пневмомеханічні, вібраційні, електромагнітні з електронним

152

Машини для сівби і садіння

керуванням та ін. Застосовують котушкові, котушково-штифтові, комірково- дискові, комірково-барабанні, відцентрові і вібраційні механічні висівні апа- рати.

Котушкові висівні апарати (рис. 3.9, а) — це універсальні дозатори. Їх установлюють на зернових, зерно-трав’яних, овочевих та інших сівалках. За- лежно від напрямку обертання котушки вони можуть бути з нижнім і верхнім висівом. На сучасних сівалках улаштовують висівні апарати переважно з нижнім висівом.

Рис. 3.9. Висівні котушкові апарати:

а, б — рядкових сівалок; в — трав’яних сівалок; г і д — овочевих сівалок; 1, 10 і 24 — котушки; 2 — розетка; 3 і 19 — корпуси; 4, 11 і 15 — вали; 5 — ребро муфти; 6, 12 і 16 — клапани; 7 — регулювальний болт; 8 — вісь; 9 — муфта; 13 — заслінка; 14 — нерухоме дно; 17 і 22 — пружи- ни; 18 — ворушилка; 20 — диск; 21 — вікно; 23 — болт

Основними складальними одиницями котушкового висівного апарата є корпус (штампована насіннєва коробка) 3, рифлена котушка 1, муфта 9, вал 4, упорна шайба і підпружинений спорожнювальний клапан 6.

Бічні стінки корпусу мають отвори. В один із них установлюють розетку 2, а в другий — холосту муфту 9. Розетка має спеціальні вирізи для входу котуш- ки, що закріплена на валу і обертається під час роботи разом з валом та ро- зеткою. На муфті є два приливки (ребра), які входять у вирізи корпусу і фік- сують її. Розетка і муфта забезпечують щільне з’єднання котушки з корпусом. Завдяки такому з’єднанню котушка може вільно пересуватись уздовж осі в корпусі разом з валом і муфтою. В нижній частині корпусу на осі 8 установ- люють підпружинений криволінійний клапан 6, який призначений для спо- рожнення насіннєвого ящика і також є запобіжним.

Корпус висівного апарата кріплять до днища ящика болтами під вихідни- ми отворами для насіння. Зовнішній край клапана скошений для створення безперервного потоку насіння до сошника. Зазор між нижнім ребром муфти і

153

Розділ 3

внутрішньою поверхнею клапана регулюють спеціальним важелем, установ- леним на осі клапана. Цим важелем відкривають клапани для спорожнення ящика. При обертанні котушки насіння потрапляє в її жолобки і переміщу- ється разом з активним шаром, що охоплює нижню частину котушки, через поріжок спорожнювального клапана у насіннєпровід. У висіванні насіння бе- ре участь тільки та частина котушки, яка розміщується всередині корпусу, тобто робоча частина.

Товщина активного шару залежить від фізико-механічних властивостей насіння і наближено дорівнює товщині чотирьох – шести насінин. Швидкість руху насіння в активному шарі різна: біля ребер котушки вона максимальна, а потім зменшується по експоненті до нуля.

Кількість висіву насіння залежить від довжини робочої частини котушки і частоти її обертання. Частоту обертання забезпечують заміною шестерень або зірочок механізмів приводу висівних апаратів. Довжину робочої частини ко- тушок установлюють важелем групового регулятора висіву насіння, перемі- щуючи його вліво або вправо по сектору. Незначне переміщення корпусу ви- сівного апарата по довгастих отворах у місці кріплення до насіннєвого ящика регулюють положенням котушки. Зазор між клапаном і нижнім ребром муф- ти регулюють груповим важелем і гайкою болта клапана в межах 0...2 мм для зернових культур і 8…10 мм — для зернобобових.

Котушково-штифтовий висівний апарат (рис. 3.9, б) складається із коту-

шки 10, вала 11 і клапана 12. Циліндрична котушка 10 має два ряди штиф- тів, що зміщені на півкроку один відносно одного. При обертанні котушки штифти захоплюють посівний матеріал і подають його до насіннєпроводу. Конструкції таких апаратів передбачають установлення змінних котушок із зубчастою поверхнею для дрібного насіння і спеціальних котушок і шпу- льок, які мають буртики з ребрами для великого насіння. Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання котушок і заслінкою 13. Такі висівні апарати встановлюють на зернових сівалках для висівання мінеральних добрив.

Котушкові висівні апарати для висівання дрібного насіння (рис. 3.9, в)

мають таку саму будову, як і висівні апарати для зернових культур, проте во- ни мають значно менші розміри. Особливістю їх конструкції є наявність не- рухомого днища внизу насіннєвої коробки.

Застосовують також висівні апарати з котушками, що мають значно біль- шу кількість жолобків і різні за розмірами ребра (рис. 3.9, г). Ці апарати висі- вають у 1,5 — 2 рази менше насіння, ніж універсальні котушкові. Крім того, на таких апаратах установлюють клапан із спеціальним порогом на кінці, який підвищує рівномірність висіву насіння.

Котушково-дискові висівні апарати (рис. 3.9, д) складаються із котушки 24,

нерухомого диска 20 і корпусу 19. У верхній частині диска є висівне вікно 21. Диск з’єднаний з корпусом болтом 23. При обертанні котушки її лопатки за- хоплюють насіння і переміщують його до висівного вікна, а далі воно по вер- тикальному каналу потрапляє до насіннєпроводу. Такі апарати комплекту- ють дисками з різними розмірами висівних вікон для висівання насіння різ- них культур. Установлюють їх на овочевих сівалках.

Комірково-дисковий висівний апарат (рис. 3.10, а) складається із горизон-

тального диска 3, відбивача 2, виштовхувача 4, відкидного дна і корпусу.

154