Файл: SGMM.pdf

Машини для сівби і садіння

Рис. 3.18. Сівалка СУПН-8:

1 — рама; 2 — механізм передач; 3 — бункер з туковисівним апаратом; 4 — маркер; 5 — замок автозчіпки; 6 — повітропроводи; 7 — вентилятор; 8 — бункер для насіння; 9 — прикочувальне колесо; 10 — шлейф; 11 — загортач; 12 — сошник; 13 — насіннєвисівний апарат

Рама зварна і утворена двома брусами та кількома поперечинами. У пе- редній центральній частині основного бруса кріпиться замок 5 автозчіпки.

Опорно-привідні колеса з пневматичними шинами. Кожне колесо з меха- нізмом передач 2 за допомогою кронштейна кріпиться до рами 1 і приводить у рух чотири насіннєвих і два туковисівних апарати. Вісь колеса встановлена на підшипники кочення. На сівалці влаштовано туковисівні апарати шнеко- вого типу АТП-2. Висівний апарат — це вал, на якому закріплені два пру- жинні шнеки з лівим і правим навиваннями. Шнеки апарата під час роботи подають добрива у дві посівні секції.

Вентилятор 7 відцентрового типу закріплений у центральній частині ра- ми. Ротор вентилятора приводиться в рух від гідравлічного шестеренного мо- тора ГМШ-32 за допомогою клинопасової передачі. Кожух вентилятора має розтруб із штуцерами, до яких під’єднуються повітропроводи. Інші кінці пові- тропроводів з’єднані з кришками висівних апаратів посівних секцій.

Уніфікована система контролю складається з пульта керування, електрон- ного блока, датчиків висіву і рівня посівного матеріалу, з’єднувальних кабе- лів. Блок призначений для оброблення імпульсних сигналів датчиків висіву, формування сигналів вмикання сигналізації пульта і забезпечення датчиків напругою. Пульт забезпечує появу світлових та звукових сигналів і керуван- ня УСК. Його встановлюють у кабіні трактора. УСК підключають до електро- мережі трактора напругою 12 В. У разі порушення висіву в посівних секціях (1 – 8) на пульті загоряються світлові індикатори і вмикається звукова сигна- лізація. Якщо рівень посівного матеріалу нижчий від допустимого, то загоря- ється лампочка і подається короткий звуковий сигнал.

Кожна посівна секція складається з висівного апарата 13, бункера для на- сіння 8, комбінованого полозоподібного сошника 12, прикочувального колеса

169

Розділ 3

9, загортача 11, шлейфа 10, ланцюгової передачі до висівного апарата, підві- ски і механізму регулювання заглиблення сошників.

Висівний пневмомеханічний апарат складається з корпусу 4 (див. рис. 3.11), висівного диска 2 і кришки. В корпусі є забірна камера 5 для насіння, а в кришці — камера розрідження. Висівний диск установлений на валу і при- водиться в обертовий рух за допомогою ланцюгової передачі. На валу, поруч з диском, встановлено ворушилку 3, яка ворушить насіння в камері і забезпе- чує прилягання висівного диска до кришки. Камера розрідження 1 з’єднана з повітропроводом, обладнаним вентилятором. Висівний диск складається з основи і накладки. Диск має отвори по колу діаметром 120 мм. Його встанов- люють так, щоб до забірної камери він мав менші отвори. Сівалку обладнують чотирма комплектами дисків діаметром отворів 3 і 5,5 мм. Кількість отворів на диску 14 або 22.

Робочий процес. Насіння із бункера 8 (див. рис. 3.18) кожної посівної секції по вертикальному каналу потрапляє у забірні камери висівних апаратів. За допомогою вентилятора 7 або газоструминного компресора створюється розрі- дження (0,0032…0,0045 МПа) у вакуумних камерах. Далі розрідження пере- дається через отвори диска в забірну камеру. Під час руху сівалки від опорно- привідних коліс приводяться в рух диски насіннєвисівних апаратів 13. Насі- нини присмоктуються до отворів диска і обертаються разом з диском до ниж- ньої порожнини корпусу апарата, в якій немає розрідження. Під дією сил тя- жіння насіння відпадає від отворів диска і опускається в порожнину задньої частини полозоподібного комбінованого сошника 12, а потім потрапляє на дно борозни. Зайве насіння зчищається штирями вилки з диска у верхній частині апарата і спрямовується до забірної камери. Одночасно з висіванням насіння туковисівні апарати подають гранульовані мінеральні добрива до трубопро- водів, по яких вони надходять до лійок і передньої частини сошників 12, а далі — в борозни. Борозни засипаються ґрунтом загортачами 11, рядки ущі- льнюються прикочувальними колесами 9, а поверхня поля вирівнюється шлейфом 10. Глибина загортання насіння 40…120 мм, а добрив — нижче від насіння на 10…30 мм.

Кількість висіяного насіння на 1 м рядка визначають за формулою

N = mu(1 −ε),

πD

де m — кількість отворів на диску; u — передаточне число механізму приво- ду; D — діаметр обода опорно-привідного колеса, м; ε = 0,05…0,10 — коефіці- єнт проковзування коліс.

Регулювання. Норму висіву насіння регулюють частотою обертання диска за допомогою механізму передач, а також заміною дисків з різною (14 або 22) кількістю отворів.

Дозу внесення мінеральних добрив регулюють частотою обертання шнеків туковисівних апаратів.

Глибину ходу сошників у кожній посівній секції регулюють переміщенням прикочувального колеса відносно сошника. Стійкість ходу посівної секції ре- гулюють стисканням пружини штанги підвіски секції.

Пневматична сівалка СУПН-8А (рис. 3.19) більш удосконалена, ніж СУПН-8, і виготовлена на її основі. Вона забезпечує сівбу насіння кукуру-

170

Машини для сівби і садіння

шкового типу для висівання насіння сої. Сівалку комплектують дисками з кількістю отворів 14, 22, 34, 50 і 90. У камерах висівних апаратів розрідження повітря має бути 0,0030…0,0050 МПа.

Механізми приводу насіннє- і туковисівних апаратів ланцюгово-зубчасті (рис. 3.21). Механізм приводу насіннєвисівних апаратів забезпечує передато-

чні числа від 0,164 до 1,222. Глибину ходу насіннєвих сошни-

ків регулюють гвинтовим механіз- мом прикочувального колеса.

Сівалку СУПН-8А обладнують транспортним пристроєм. На ній установлюють УСК технологічних параметрів.

Рис. 3.20. Посівна секція сівалки СУПН-8А:

1 — кронштейн; 2 — шплінт; 3 — паралелог- рамна підвіска; 4 — бункер для насіння; 5 — пружина; 6 — шкала регулятора; 7 — гвинт регулятора; 8 — прикочувальне колесо; 9 — шлейф; 10 — загортач; 11 — сошник; 12 — пружина підвіски; 13 — натяжні ролики

171

Розділ 3

Рис. 3.21. Схема механізмів приводу висівних апаратів сівалки СУПН-8А:

а — насіннєвисівних; б — туковисівних; 1 — опорно-привідне колесо; 2 — механізм передач; 3 — висівний диск; 4 — зубчастий механізм передач; 5 — туковисівний апарат; a, b, c, d — шестерні

Сівалка СУПН-12А має 12 посівних секцій, які за будовою і процесом робо- ти такі самі, як і в СУПН-8А. На сівалці встановлений вентилятор відцентро- вого типу, який приводиться в рух від ВВП трактора і має частоту обертання 1000 об/хв. СУПН-12А забезпечує ширину міжрядь при сівбі 70 см. На сівалці встановлено спарені опорно-привідні пневматичні колеса з механізмами пе- редач. Ці колеса використовують також для транспортного пристрою сівалки. Сівалку обладнують також УСК технологічних параметрів. Робоча ширина захвату 8,4 м, робоча швидкість 6…7 км/год.

172

Машини для сівби і садіння

шниками, копіювальними колесами з розрізувальними дисками і ребордами та дисковими загортачами. Висівні апарати пневматичні. Ширина міжрядь

450…700 мм.

Бурякові сівалки. Для пунктирної сівби каліброваного, звичайного і дра- жованого насіння цукрових і кормових буряків з одночасним внесенням у ря- дки гранульованих мінеральних добрив застосовують сівалки як з механіч- ними, так і з пневматичними висівними апаратами. На сівалках ССТ-8В, ССТ-12В, ССТ-18В і ССТ-24 установлюють механічні висівні апарати комір- ково-барабанного типу. Найпоширенішою є сівалка ССТ-12В.

Сівалка бурякова ССТ-12В (рис. 3.23) складається із зварної рами 3, два- надцяти посівних секцій, двох опорно-привідних коліс 1, замка автозчіпки

173